Мовний портрет студентів Маріупольського будівельного коледжу

УДК 654.19=161.2

                  Анна Піпенко

(Маріуполь, Україна)

МОВНИЙ ПОРТРЕТ СТУДЕНТІВ

 МАРІУПОЛЬСЬКОГО БУДІВЕЛЬНОГО КОЛЕДЖУ

Анотація

 У статті розглянуто рівень дотримання норм сучасної української літературної мови студентами Маріупольського будівельного коледжу. Проаналізовано конкретний вияв порушення мовних норм на різних рівнях мовної ієрархії.

Ключові слова: ієрархія, мовна норма, орфографія, лексика, фразеологія, пунктуація, мовна культура.

Abstract: The article deals with the level of observing the norms of

modern Ukrainian literary language which were considered by the

students of Mariupol Construction College.

A concrete disclosure of breaking the linguistic norms of language

hierarchy at different levels is analyzed.

Keywords: hierarchy, linguistic norm, spelling, vocabulary,

phraseology, punctuation, linguistic culture.

Як відомо, мова – це потужний виразник ментальності етносу, засіб творчого освоєння світу і знаряддя якнайповнішого самовираження особистості. Розвиток сучасної української літературної мови, яка сприяє максимальному самовиявленню національного генотипу, ґрунтується на розширенні меж функціонування в Україні державної мови, а також на кардинальних змінах у ставленні до неї. З огляду на це дослідження дотримання культури мови у студентському середовищі є нагальною потребою сьогодення та актуальним питанням соціолінгвістики.

Проблеми мовної норми, її конкретних виявів на різних рівнях мовної ієрархії були завжди в полі зору лінгвістів (М. Жовтобрюха, Б. Антоненка-Давидовича, Л. Мацько та ін.).

Метою статті є аналіз рівня дотримання акцентуаційних, лексико-фразеологічних, орфографічних та пунктуаційних норм студентами Маріупольського будівельного коледжу (далі МБК).

Дослідження рівня мовної культури студентів МБК здійснювалося за допомогою методики вибіркового спостереження. Суть цієї методики полягає у спробі характеристики мовної діяльності всіх студентів – носіїв української мови – на основі аналізу мовної практики тільки частини студентів. Для отримання найбільш точних результатів було здійснено поділ усіх опитаних на окремі групи за певними критеріями. За основу взято соціальні характеристики членів мовної спільноти.

Групування інформантів за місцем навчання передбачало виявлення мовної обізнаності студентів 1-4 курсів. Під час спостереження було проаналізовано 50 анкет. Дослідженням охоплено представників обох статей. Розподіл здійснювався так: по 10 осіб від кожного курсу різних відділень.

Анкету розроблено у двох варіантах (завдання однакові за своєю складністю, лише запропоновано різні слова). Анкета складається зі вступного слова, соціолінгвістичних даних (рік народження, стать інформанта, місце народження, навчальне відділення і курс) та власне завдань.

Тож вибір соціолінгвістичних методів зумовлюється як завданням дослідження, так і особливостями об’єкта. Поєднання безпосереднього спостереження та анкетування забезпечує одержання матеріалів, які доповнюють і уточнюють один одного і які в цілому можна використати для визначення рівня мовної компетенції респондентів.

Тож проаналізуємо рівень реалізації окремих норм студентами МБК.

Акцентуаційні норми сучасної української літературної мови є важкими для засвоєння, оскільки наголос у нашій мові рухомий [1, c. 37]. Завдання анкети передбачало з’ясування рівня володіння акцентуаційними нормами. Наприклад, правильно наголосили слова в такому співвідношенні: бýдеш – 85%  респондентів, везтú – 48%, бýду – 98%, нестú – 58%, насáмперед – 78%. Проаналізувавши відповіді респондентів, ми підрахували, що рівень володіння акцентуаційними нормами становить 73,4%.

Для визначення рівня володіння лексичними нормами студентам було запропоновано виконати декілька завдань. Одне з них стосувалося розрізнення паронімів адреса та адрес, квиток та білет: 61% респондентів правильно пояснили значення лексеми квиток, 65% – білет, 68% – адреса і 39% – адрес. На жаль, значний відсоток опитаних студентів усе ще плутається в семантиці таких поширених лексем. Як бачимо, тут виникають певні труднощі [2, c. 305].

Ще одним завданням анкети було пояснення значень іншомовних слів. Зауважимо: словниковий склад мови за своїм походженням не є однорідним. Поряд з питомою лексикою в ньому співіснують запозичені слова, які засвоювалися українською мовою протягом усього історичного розвитку. Запозичення є одним із джерел збагачення лексичного фонду. Результати виконаного завдання такі: лексему лексикограф правильно ідентифікували 34% опитаних; 76% респондентів написали, що лексикографія – це наука, але не уточнили, яка саме; лексема нота має два значення – знак, що позначає музичний звук або окремий звук мелодії, а також офіційне звернення до держави (міжнародне право). Тож 97% студентів писали лише перше значення слова. Не викликало труднощів в опитаних слово автобіографія: 90% студентів вказали правильну відповідь – документ. Високу обізнаність продемонстрували респонденти щодо слів абонент (користувач) та абонемент (документ-посвідчення на право чимось користуватися) – 88%; колектив (сукупність людей, об’єднаних спільною діяльністю) та колега (товариш за місцем роботи) – 80%. На жаль, гіршими виявилися знання студентів досить легких, як на наш погляд,  економічних термінів: кредитор (51%) – позикодавець, кредитування (65%) – надання позики. У більшості відповідей визначення цих слів подається, як «зв'язок з грошима».

Кожна розвинена мова, як відомо, має у своєму складі значну кількість стійких словосполучень – фразеологізмів, що вживаються носіями мови у звичайному, усталеному оформленні. Використання фразеологічних одиниць свідчить про багатство, красу, національний колорит мови, а також ступінь володіння нею конкретною особою. До того ж респондентам потрібно було пояснити значення фразеологізмів. Варто зазначити, що відсоток правильних відповідей є низьким. Фразеологізм гарбузами годувати (обіцяти що-небудь) пояснило 44% студентів; за царя Панька (це було давно) – 67,9%. Значення окремих слів у фразеологічних сполученнях певною мірою мотивують загальне значення фразеологізму, проте така ознака не допомогла опитаним. Наприклад, кирпу гнути – гордувати – правильно пояснили 51% студентів, гнутися в дугу – старатися – 61%, правити теревені – говорити – 49%, хапати дрижаки – мерзнути – 38%,  як Пилип з конопель – щось зробити недоречно – 39%, вдарити лихом об землю – бути оптимістом – 45%, обоє рябоє – однакові – 74%

Крилаті вислови – то сталі словесні формули (влучні звороти мови, окремі слова), висловлювання видатних осіб, цитати з літературних творів тощо. Вони зберігають відносно прозорий зв’язок із літературним або конкретно-історичним першоджерелом і мають велику популярність серед мовців. Крилаті слова розрізняють за ступенем поширення в інших мовах світу [2, c. 318].

У нашому дослідженні ми подали крилаті вислови, що мають античне походження: спалити кораблі – поривати з минулим – правильно пояснило 45% респондентів, цербер – зла людина – 65%, ахіллесова п’ята – вразливе місце – 70%, спочивати на лаврах – заспокоїтися – 56%, скринька Пандори – вмістилище зла – 65%, троянський кінь – підступний подарунок – 82%, нитка Аріадни – нитка життя, дороговказ, путівник – 53%.

У наступному завданні потрібно було виправити орфографічні помилки, які стосувалися написання слів з апострофом, складних прислівників та іменників тощо. Рівень знання орфографічних норм студентами МБК виявився невисоким: суспільно корисний, західноукраїнський (діалект), кримськотатарський, бліцопитування, вело-і мотоспорт і под. правильно написало лише 20% опитаних, духмяний, дит’ясла  – лише по 49%, пів-Європи, півогірка – по 70%, врешті-решт – 75%.

Знання пунктуаційних норм виявилося вищим:

•             Ще сонячні промені сплять – досвітні огні вже горять (65%).
•             Вражений видовищем, хірург прикипів до місця (70%).
•             Якщо не можеш бути вічно юним, то змолоду не будь старим бодай (96%).
•             Хату, ставок і подвір’я  - все згадав Остап (70%).
•             Біологія, або наука про рослинний світ, є дуже цікавою  (62%).
•             Як кажуть у народі, гни вербу, доки молода (76%).

Наступне завдання передбачало знання граматичних норм (поставити в кличному відмінку запропоноване прізвище, ім’я та по батькові (Ігор Васильович Петренко), поставити в орудному відмінку кількісний числівник шістсот п’ятдесят вісім, виправити помилки у пропонованих словосполученнях (ходити по кабінетам, при вивченні, згідно наказу)). Рівень знань, зазначимо відверто, склав лише 29 %.

Отже, рівень реалізації мовних норм студентами МБК коливається від 20% до 75%. Середній показник грамотності становить 55%. За нашими спостереженнями, найслабшим є дотримання лексичних, орфографічних та граматичних норм.

Проаналізований матеріал засвідчив, що дотримання норм є необхідною умовою загальної мовної культури. Слід пам’ятати, що мова постійно змінюється, однак її нормам властива певна стабільність, без чого спілкування було б взагалі неможливим.

Тому висока мовна культура – компонент загальної культури людини, передумова розвитку творчої особистості. Зрештою, це засада функціонування держави. Робота над удосконаленням мовної культури студентів – спільна справа усього соціуму: навчальних інституцій, засобів масової інформації, громадських організацій тощо.

ЛІТЕРАТУРА

1. Волкотруб Г. Й. Практична стилістика української мови. – Тернопіль, 2004. – 256 c.
2. Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення. – К., 2005. – 530 с.
3. Зубков М. Українська мова. Універсальний довідник. – Харків: ВД «Школа», 2004. – 400 с.
4. Лукіна Т.О. Технологія розробки анкет для моніторингових досліджень освітніх проблем: методичні рекомендації / Т.О.Лукіна . – Миколаїв: ОІППО, 2012. – 32 с.
5. Пилинський М. Літературні норми. Типи та їх класифікація//Мовознавство. – 1974. – № 3.
6. Фаріон І.Д. Мовна норма: знищення, пошук, віднова. – Івано-Франківськ, 2013. – 331 с.