Інтегрований виховний захід
Мовно-математичний театр «Веселковий»
(2 клас)
Фея театру:
До театру на урок
Вас запрошуємо встрок,
Всі придбали ви квитки ,
Будем слухать залюбки.
Перша сценка «Два і два»,
Слухай з гумором слова,
Знайко й Вмійко – мої друзі,
Їх зустріньте по заслузі!
Знайко:
Бородатий цап півдня
Вчив лічити цапеня:
— Ну-бо, мудра голова,
Скільки буде два і два?
Цапеня немов німе, —
Думати не хочеться.
Цапеня ні бе ні ме,
А татусь морочиться.
Взяв морквинки дві і дві,
Розкладає на траві:
Подивись, моє дитя,
Та подумай до пуття.
Вмійко:
Одвернувсь на хвильку цап,
Що тут довго думати?
Цапеня морквицю хап
І скоріше хрумати.
Цап вернувся: — Ох, біда,
Що ж це ти, лебедику?
І нема тобі стида,
Схрумав арифметику!
Фея театру:
Незвичайна учениця
Радо йде вже на урок,
Щоб до знань зробити крок,
Ось Веселочка – стрічайте,
Вам розкаже про відмінки ,
Любі Петрики й Даринки.
Знайко:
Якось диво відбулось: серед класу
Різнокольорове коромисло з'явилось відразу!
Придивились, от дива чи здається?
З'явилася Веселочка мала ще й сміється!
Маленька Веселочка:
Мене матуся залюбки в дорогу відрядила,
Щоб вивчили відмінки ви і звеселились.
Тож буду вчителькою я, хай так ведеться,
А колір кожен мій вінку з відмінком обійметься.
Червоний скаже: Є Хто? Що? - це називний, про підмет дбає,
А жовтий закликає: Кого? Чого? Немає - так родовий питає,
Оранжевий кричить: даю Кому? Чому? - давальним зветься,
Зелений гордо скаже, що він Кого? Що? бачить -
Знахідним величається, дітками хай вивчається.
Блакитний задоволений: Ким? Чим? - і звуть його орудним,
А от місцевому завжди відомо На кому? Чи у чому?
Із синім він товаришує, з прийменником господарює.
Фіолетовий хвилинку помовчав, тоді ж щодуху
Закричав - закликав; "Веселочко, за все, за все спасибі!"
Тож кличним будеш називатись, із сьомим кольором єднатись!!!
Фея театру:
Завітав Рахівничок
До кмітливих діточок,
З ним і числа – його друзі ,
Не живуть ніколи в тузі.
Рахівничок:
В мене родичів багато
Баба Настя, дід Вадим,
Дядько, тітка, мама, тато –
А от я у них – один.
Колядник:
Колядин, колядин, я у батька один,
Мені не дивуйте, ковбасу лаштуйте.
Колядин, колядин, я у батька один.
Двійка:
Раз, два – дерева, під деревами трава,
На траві – два хлопчики, у дерева – дві гілочки,
На гільці – два горобчики, у вулику – дві бджілки.
А далі – дві хатинки. У них по два віконечка,
Над ними – дві хмаринки, дві зірочки, два сонечка…
Не слухайте мене, бо сонечко – одне!
Рахівничок:
Онука, бабуся, дві мами, дві доні
Сидять на осонні на довгім ослоні.
Очі протер я, - хоч три, хоч не три, -
Бачу й тепер я що їх тільки три.
Четвірка:
Скільки нас живе в квартирі?
Тато, мама, брат і я.
Раз, два, три, чотири –
От і вся моя сім’я.
П’ятірка:
П'ять літ мені минуло нині,
І я покликала гостей.
І після п'ятої години
Прийшло аж п'ятеро дітей.
І п'ять хороших подарунків
Приготували п'ять діток:
Намалювали п'ять малюнків,
В садку зірвали п'ять квіток.
Шістка:
-Я бачив, сказав брат Маринці,
Шість яблук росло …на ялинці.
- Неправда! – озвалась Маринка.
- Так то ж…новорічна ялинка.
Рахівничок:
Сім братів – королів
В королівстві королів.
Кожний кольором керує,
В королівстві королює.
Фея театру:
Веселкове королівство
Всіх вітало радо нас,
Веселились ми і вчились,
Промайнув так швидко час,
Знайко:
Мова й математика,
Як сестричка з братиком:
Самі рідні із рідні,
Разом їх проходять дні.
Вмійко:
Вчіться, діти, залюбки,
Хай знання вам до снаги,
Наш театр Веселковий
У нагоді стать готовий.
Рахівничок:
Бо знання – не жарти,
Тож хутчіш за парти!
*Лунає пісня про веселку у виконанні акторів:
Краплю дощика берем,
Трішки сонця додаєм,
Світанкової роси,
Жменьку радості для всіх.
Приспів:
Подивись на небо -
Кольори ясні,
Сумувать не треба –
Просто посміхнись!
Подивись на небо -
Сонце золоте,
Сумувать не треба –
Все на краще йде!
Слово лагідне скажи,
Теплий погляд залиши,
І добрішим стане світ
Й наша пісня задзвенить!