"Мово моя калинова, звита з любові й тепла"

Сценарій музично – літературної композиції до Дня української писемності та мови 

«Мово моя калинова,

 звита з любові й тепла»

Укладач – Оксана БАЗАВЛУК

2022

Мета. Виховувати любов до рідної мови, художнього слова, формувати культуру мовлення; розкрити поняття «рідна мова», пояснити яких гонінь зазнала наша мова на протязі століть; показати красу і багатство української мови.

Обладнання. Залу святково прикрашено: на столі ваза з кетягами калини, колоссям, портретами І.П.Котляревського, Т.Г.Шевченка та образом Божої Матері, вишиті рушники, коровай.

Звучить пісня на слова Д.Павличка «Рідна мова»

Ведучий(голос під музичний супровід):

У нас здавна є традиція славна,

Воду брати з чистої криниці,

Муку з ярої пшениці.

Руками добрими замісити!

І гостей на свято запросити!

Тож, шановні викладачі, студенти!

Запрошуємо вас на слово щире,  на бесіду мудру, на свято наше – торжество  рідної мови.

Ведуча:

Вже стало давньою традицією відзначати щорічно 9 листопада як День української мови та писемності. Це день вшанування преподобного Нестора Літописця, автора «Повісті временних літ». Тож зі святом Вас, шановні добродії, зі святом, шанувальники рідного слова. 

Ведучий:

Мова – то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всохне від спраги. Мова –це диво, яке ми чуємо від миті свого народження, це почуття, які допомагають нам висловити любов і турботу про рідних та друзів, це радість, якою ми ділимося з коханою людиною, це душа, що випромінює життєву силу.

Ведуча:

В землі віки лежала мова

І врешті вибилась на світ.

О мово! Ніжна, колискова!

Прийми мій радісний привіт!

Навік пройшла пора безславна,

Цвіти і сяй, моя державна!

Ведучий:

Наше свято сьогодні незвичайне – це слово про слово, а конкретно про слово української мови, що є неоціненним скарбом нашої України… Слово має велику магічну та рушійну силу:  «Вітер гори руйнує, а слово народи підіймає». Історія не знає жодного народу, який би не користувався мовою, не спілкувався нею.

Ведуча

Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

Цього року, навіть попри повномасштабне вторгнення російської федерації, наша мова, наш народ викликають у світі величезний інтерес. Сьогодні говорити українською мовою стало навіть «модно». А скільки цікавого в ній!

 Презентація «Цікаве про мову»

 Ведучий

 Мова моя українська,

 Батьківська, материнська,

 Я знаю тебе не вивчену –

 Просту, домашню, звичну,

 Не з-за морів покликану

 Не з словників насмикану.

 Ведуча

 Ти у мені із кореня,

 Полем мені наговорена,

 Дзвоном коси накована,

 В чистій воді смакована,

 Болем очей продивлена,

 Смутком багать продимлена,

 З хлібом у душу всмоктана,

 В поті людськім намокнута,

 З кров’ю моєю змішана,

 І аж до скону захищена.

Ведучий

Сьогодні наше свято – це свято української мови та писемності. З часу винайдення писемності фактично почався період документальної історії людства, тому стало можливим не тільки передавати мовну інформацію на відстані, але й закріпити її в часі.

Довгий час існувала думка, що наша писемність звилася після хрещення Русі, коли з Болгарії та Візантії привозили церковні книги.

 Ведуча

 Перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт, створений великими болгарськими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм. Кирилицю успадкували всі три східнослов’янські народи: російський, український і білоруський.

Ведучий

Уперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХУІІІ ст. з виходом у 1798 році першого видання «Енеїди» Івана Котляревського, якого вважають зачинателем нової української літературної мови. І раптом залунав живий сміх Енея та українська пісня дівчини Наталки – Полтавки.

Відео  (Пісня Наталки Полтавки з однойменної опери)

Ведуча

Так Котляревський у щасливий час

Вкраїнським словом розпочав співати,

І спів той виглядав на жарт не раз,

Та був у нім завдаток сил багатий.

І огник, ним засвічений, не згас,

А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати.

Ведуча

 Становленню сучасної української мови  передувала тяжка боротьба. Дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу царських сатрапів та посіпак шляхетсько-панських і своїх панів.

Читець 1

Ми українці – нація Тараса,
Ми – сагайдачні і кармелюки,
Коли прийшли ми – не полічиш часу,
Ми древні і безсмертні, як віки.

Нас мордували, нас тягли на плахи.
О! Скільки потекло кривавих рік!
Хотіли ополячити нас ляхи,
А росіяни зрусити навік.

Та все даремно. Знову ми і знову
Жбурляли всіх у темряву й багно,
Залишилися ми і наша мова
Настояна на сонці, як вино.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ «Заборони української мови» під звучання "Реве та стогне Дніпр широкий". )

 1720 рік – російський цар Петро I заборонив друкувати книжки українською мовою.

 1796 рік – видано розпорядження про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.

 1775 р. – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

 1862 р. – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури.

 1863 р. – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

 1876 р. – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.

 1884 р. – закрито всі українські театри.

 1908 р. – вся культура і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою , "могущей визвать последствия, угрожающиє спокойствию и безопасности Российской империи".

 1914 р. – російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу газети і журнали.

 1938 р. – сталінський уряд видає постанову про обов̕ язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.

 1983 р. – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на дві групи, що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.

 1989 р. – видано постанову яка закріплювала в Україні  російську мову  як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій план, що позначається ще й сьогодні.

Ведучий:

Тисячі найкращих українців пройшли через сталінські репресії, беріївські концтабори. Етнічні втрати України з 1918 по 1948 роки нараховують мільйони.

Ведуча:

Письменники, учені, художники переслідувались за вільнодумство, за любов до народу та мови.

О мово, через «і» та через «ї»,

Чи пак, через одну та дві сльозинки

Іти на Соловки та Сингаї

За гріх судилось не одному сину.

Ведучий:

Ваші могили знані й незнані, -

Волі народної дзвін,

Вічна вам пам'ять,

Вічна вам слава

І наш доземний уклін.

Читець 1.         

Ця мова може світ зачарувати,
В ній все – і грім, і шерехи гаїв.
У неї, мабуть, вчилися співати
Не тількі наші – курські солов’ї.

І тому їй не зникнути ніколи,
І підкоряти щирістю світи.
Ми живемо – Івани та Миколи,
І всі народи рідні нам брати.

Ми живемо, і нас не подолати,
Не покривити наші язики.
Бо є Шевченки майже в кожній хаті,
Є Сагайдачні і Кармелюки.

Володимир Сіренко

 (Звучить пісня «Аве Марія», портрети репресованих  письменників демонструють на мультимедіа).

Ведуча:

 Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, "як проміння ясне" а могутнє, "як хвилі буйні". Коли слова – палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.

 Читець 2.

(поезія Олеся Лупія "Говоріть")

 Говоріть, як колись вас навчала матуся,

 Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,

 Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,

 Не тримайте слова, віддавайте комусь.

 Щиро так, м’яко так, починайте казати,

 Як воліла б відкритись ваша душа.

 Може хочеться їй у словах політати

 Привітати когось, а чи дать відкоша.

 Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,

 Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,

 Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –

 Мелодійні, дзвінкі, українські слова.

 Говоріть про любов і про віру у щастя,

 Уникайте мовчання, нудьги і ниття,

 Говоріть, хай в розмові слова веселяться,

 Говоріть і продовжуйте мові життя.

Читець 3.                             

РІДНА МОВА
Велична, щедра і прекрасна мова,
Прозора й чиста, як гірська вода, —
То України мова барвінкова, —
Така багата й вічно молода.
Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить в серце й душу з ранніх літ,
Ця мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине в свій стрімкий політ.
Юлія Косинська

Ведучий:

Зверніть увагу на невичерпні  можливості нашої мови. Ми будемо читати текст, кожне слово якого починається з літери "Б".

"Біля білої берези блукав білий бородань. Борода, брови були білі. Брав бородань бандуру, бурмотів, бубнів. Бандура болісно бриніла".

 Ведуча:

 "Багато бачив бандурист бід батьків, братів босих, багато брехні, безчестя, безкультур’я, братовбивства... Боротися! Безстрашно, безперервно боротися. Благати благословення Божого".

 Ведучий:

 Боже! Бачиш – боса Батьківщина! Бо брат бив брата, батько – батька. Боже! Біль безжалісний! Боже, буде багата будучина Батьківщини? Буде!".

Ведуча:

  А скільки в нашій мові пестливих, ніжних форм слів до одного вибраного слова. Ось в англійській мові "хенд" – це просто рука і нічого більше, а у нас: ручка, ручечка, рука, рученька, рученя, рученятко. А які слова можна добрати до слова "мама" – неня, матуся, мамуся, мамочко, матінко.

Читець 4.                                              

 Ой яка чудова українська мова!

 Де береться це, звідкіля і як?

 Є в ній ліс, лісочок, пуща, гай, діброва,

 Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак,

 І така розкішна і гнучка, як мрія...

 Є в ній хурделиця, віхола,

 Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

 Та не в тому справа, що така багата.

 Помагало слово нам у боротьбі,

 Кликало на битву проти супостата

 Та звучало сміхом на полях плаката,

 І за все це, мово, дякуєм тобі.

Ведучий:

А ви знаєте, що у світі налічується більше ніж 7 тис. мов. І серед них –ніби запашна квітка в чудовому букеті – українська мова. Наш народ створював свою мову віками. ЇЇ багатство і краса, витонченість і мелодійність визнана світом.

У1928 році, у Парижі, на Міжнародному конкурсі мов, українська мова зайняла 3 місце  (після французької та перської).

Читець 5                                      

РІДНА МОВА
По-своєму кожна
Пташина співає,
По-своєму кожен
Народ розмовляє.
У мене й народу  мого
Українська є мова чудова,
Своя, материнська.
По світу її,
Як святиню, нестиму
Допоки живу,
В чистоті берегтиму,
З Любов’ю сердечною,
Вірністю сина.
Ця мова для мене,
Як мати, єдина.
С. Жупанин

Ведуча:

Ось і підходить до кінця наше свято української писемності та української мови. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні.

Ведучий:

Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.

Читець 6

Розмовляй українською, чуєш?

Обіцяй! Як не вмієщ –навчись!

Бо пізніше про це пошкодуєш –

Вже не буде, як було колись.

Вже ніхто не дозволить нікому

В Україні вживати «язик».

Наші хлопці, вернувшись додому,

Не пробачать рашистський ярлик.

Розмовляй українською, чуєш?

Це ж не важко, це круто тепер!

Ти живеш, ти смієшся, працюєш,

Ну а хтось безневинно помер..

І якщо твоє імя Людина,

І якщо ти цінуєш життя –

Хай звучить  з твоїх вуст солов'їна

Рідна мова – страждальна, свята.

(Надія Чопко)

Ведуча:

Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.

ПІСНЯ ПРО УКРАЇНУ

Ведучий:

Дякуємо за увагу. На все добре.