« Моя Батьківщина – Україна»

 

 

КОНСПЕКТ 

інтегрованого заняття 

з патріотичного виховання 

та розвитку зв’язного мовлення 

для дітей середнього дошкільного віку 

« Моя Батьківщина – Україна» 

Підготувала вихователь

Гарус Ірина Миколаївна

 

 

 

2018 рік 

 

Моя Батьківщина-Україна 

Мета: розширити знання дітей про Батьківщину-Україну, її символи(Герб,Прапор,Гімн),столицю-місто Київ;оглядово ознайомити з народними ремеслами (гончарство,вишивка,вироби з дерева).

Учити дітей відповідати на поставлені вихователем запитання, активізуючи у мовленні слова з лексичної теми «Рідна країна».Формувати вміння узгоджувати прикметники з іменниками у роді, числі та відмінку, утворюючи форму множини іменників. Сприяти розвитку розповідного мовлення, пам’яті, слухової та зорової уваги.

Виховувати патріотичні почуття, гордість за свій народ, Батьківщину 

Матеріал та обладнання:Герб, Прапор, Гімн(грамзапис),глобус, карта України, лялька в національному одязі, м’яч, зразки народних ремесел, види Києва, матеріал до дидактичних ігор по змісту заняття, сердечка. 

Попередня робота з дітьми: бесіди про рідне місто, сім’ю; перегляд ілюстрацій з видами Києва, України; читання творів про Київ, Україну; заучування напам’ять віршів, приказок, прислів’їв з даної теми; слухали українські народні пісні, грали народні ігри; ліпили народну іграшку , малювали українські орнаменти. 

 

 

 

 

Хід заняття 
Діти заходять до зали і вітаються:

-Доброго ранку, рідний наш дім,

-Доброго ранку,гостям усім! 
Вихователь: Доброго ранку, мої малята,

Дуже рада вас вітати.

Наберем в долоні сміху

Кинем всім гостям на втіху.

Нашорошим наші вуха,

Щоб могли уважно слухать.

І поплескаєм завзято

Та й почнем наше заняття.

- А заняття в нас сьогодні незвичайне і дуже цікаве.

-Що це в мене в руках? (глобус).

-Глобус- це модель нашої планети Земля. На ньому багато голубого кольору- це моря і океани. А ось ці різнокольорові «латочки» позначають різні держави. І серед них є найрідніший для нас клаптик суші- це наша держава.

- Діти, як називається наша держава? (Україна). Ось Україна позначена на глобусі жовтим кольором.Україна- це наша земля, рідний край. А ще Україна- це наша Батьківщина. Там, де народилася людина, там і є її Батьківщина.(вірш читає дитина):

Батьківщина – це рідний край!

Батьківщина – це ліс і гай!

Батьківщина – це рідна земля.

Батьківщина – це ти і я!

- Діти, пригадайте прислів’я про Батьківщину:

( -Батьківщина- мати, умій за неї постояти.

- Наша слава- Українська держава.

- Всюди добре, а дома найкраще.

-Кожному мила своя сторона.

-Людина без Батьківщини – пташка без крил.

- Без верби і калини- нема України.)

Діти, пропоную пограти гру «Яка наша Україна?» (діти стоять у колі, вихователь кидає м’яч дитині і говорить початок речення, а дитина продовжує « Наша Україна красива,…».)

- А тепер завдання (дидактична гра «Утвори слово» -- вихователь називає слово, а діти утворюють нове , добавивши «най»).Отже, Україна для нас не просто рідна, а найрідніша…

- Діти, ви сказали, що Україна багата. А чим багата наша держава, перевіримо чи ви знаєте.( педагог промовляє слова , якщо назване є в Україні, діти плескають у долоні , якщо немає – тупають ногами). Слова до гри: річки, моря, гори, океан, ліси, міста, пустеля,квіти, пшеничні поля, джунглі.

- Діти, наша Україна має державні символи (показує Герб). 

Герб-це символ влади. В основу сучасного Герба покладено давній золотий тризуб на синьому тлі.( Дитина читає вірш про Герб:

Тризуб—немов сім’я єдинна,

Де тато, мама і дитина.

Живуть у мирі і любові

На Україні вольній новій. 
-Національний Прапор України синьо-жовтого кольору. Жовтий колір- це колір пшеничної ниви, колір хліба, зерна, це і колір сонечка. Адже без його теплого проміння не дозрів би врожай, не було б хліба. Синій колір- це колір чистого мирного неба, колір води.( вірш читає дитина):

Прапор- це державний символ

Він є в кожної держави.

Це для всіх ознака сили,

Це для всіх ознака слави. 

-Національний Гімн- це урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Для Гімну України написані слова, які виражають найсердечніше думки і прагнення нашого народу. (звучить Гімн України у запису).

--Діти, а ось карта України, яка вона різнобарвна. Пригадаємо вірші про Україну:

І Полісся ,і Донбас,

Крим і Буковина-

Все це наш чудовий край,

Наша Україна.

Яблуневий ніжний цвіт,

Соняхи й калина-

Це найкраща на Землі

Наша Україна.

І дитячий наш садок,

Школа і родина-

Все це рідна назавжди

Наша Україна.

--Діти, в Україні є багато мальовничих сіл та великих міст. Та в кожної країни є одне місто-найкраще, найбільше, найголовніше- це столиця.

-Як називається столиця нашої України? (місто Київ).

(показує на карті)

Дидактична гра «Київ-місто велике»(переглядаючи слайди з видами Києва, вихователь складає словосполучення, а діти утворюють речення, вживаючи дрібні сполучення слів у множині родового відмінка).

- Ось старовинний храм (У Києві багато старовинних храмів).

- Ось широка вулиця.( У Києві багато широких вулиць).

- Ось великий майдан.( У Києві багато великих майданів).

- Ось затишний парк. ( У Києві багато затишних парків).

- Ось висотний будинок.(У Києві багато висотних будинків).

- Ось величний пам’ятник.(У Києві багато величних пам’ятників).

(вірш про Київ читає дитина).

- Діти, а розташований наш мальовничий Київ на річці, що називається Дніпро. Погляньте, яка ця річка : повноводна, широка, мальовнича (показує слайд). По Дніпру ходять великі кораблі і плавають маленькі човни. Над Дніпром літають білокрилі річкові чайки. У водах Дніпра водяться різні риби, великі і малі. (дидактична гра «Скажи навпаки».)

Скажу я слово «високо»,

А ти відповіси «низько»;

Скажу тобі «далеко»

Ти скажеш мені «близько».

( слова для гри: чистий-брудний, широкий- вузький, великий-малий, глибокий-мілкий, веселий-сумний та інш.)

-Діти,я пропоную вам здійснити уявну мандрівку на найшвидшому транспорті-літаку над нашою столицею .

Фізхвилинка « Подорож на літаку до Києва»):

Ручки ставимо отак--

Ось і вийшов в нас літак.

(діти розводять руки в сторони)

Він летить, стрілою мчиться,

(не змінюючи положення рук, похитують тулубом праворуч-ліворуч)

Вирушає до столиці.

Ось і Київ вже під нами-

Із високими домами.

(стають навшпиньки і тягнуться руками вгору).

Широченний ось майдан,

(розводять руки в сторони)

І золотоверхий храм,

(малюють руками у повітрі купол храму)

Ось Дніпра прозорі хвилі,

(виконують плавні рухи кистями витягнутих уперед рук)

Люди тут привітні й милі.

(посміхаються і похитують головою).

- А тепер закрийте очі, будемо приземлятися… І приземлилися ми у музеї, де виставлені чудові вироби народних умільців.

- Ось вироби з глини і виготовили їх гончарі. Тут глечики, миски, горщики, куманець, барильце. Вони гарно розписані, їх можна використовувати у побуті. (проводиться гра на дихання):

- Уявіть, діти, що ви маленькі, охайні, красиво розмальовані горнятка. Вдихніть повітря, відчуйте, як ваші груди(горнятка наповнюються водою).

А тепер повільно видихніть – це водичка виливається з горнятка (повт. 3р.).

- Поки ви дихали, то розбилися горнятка. (Пропоную скласти зображення горняток з частин. Діти складають на килимку горщики, а тоді відповідають на запитання: «Я склав горнятко з трьох частин, двох, п’яти частин…).

(Підходять до наступного столика, і розглядають вироби з дерева. Вихователь називає вироби в однині, а діти – в множені.)

Вихователь пропонує розглянути вишиті рушники, серветки, сорочки та інш.,а також ляльку в національному одязі.(діти описують ляльку за зразком вихователя).

- Діти, на віночку у ляльки є красиві стрічки, пограємо гру «Барвисті стрічки»:

В руки стрічки ви візьміть

Догори їх підійміть.

Стрічками помахайте,

Разом з ними покружляйте.

Ручки ваші вже стомились

Стрічки вниз опустились.

- Діти, ось і скінчилась наша подорож по Києву. Повертаємось у дитячий садок до нашого міста. – Як називається наше місто? (Бровари).

Ручки ставимо отак

Ось і сіли ми в літак.

Мотори завели й полетіли в Бровари.

- Діти, ми сьогодні багато з вами говорили про нашу Україну. І я пропоную, щоб кожен з вас сказав побажання для нашої рідної Батьківщини і приклеїв сердечко на карті. Ось як це зроблю я «Я бажаю нашій Україні бути неподільною…».

- Діти, подивіться на карту, як прикрасили її ваші сердечка! І я впевнена, що вони будуть захищати нашу рідну Україну від ворогів, від зла і різних негараздів.

Хочу закінчити заняття словами відомого українського поета Дмитра Павличка:

Виростай, дитино, й пам’ятай,

Батьківщина – то найкращий край! 
СЛАВА УКРАЇНІ!!