Моя Земля, моя краса

Сценарій творчого звіту за проектом «Моя земля, моя краса»

Мета:  розкрити красу природи за допомогою поетичного слова музики, живопису; формувати навички виразного читання, вміння сприймати і відчувати в емоційний зміст слова музики, картин; розвивати фантазію, спостережливість; виховувати любов до природи, до рідного краю, до прекрасного.

Обладнання: ноутбук, проектор, екран, музичне оформлення, презентація, дитячі малюнки, картини художників А. Куїнджи , І.Шишкіна, І.Айвазовського.

Форма заходу: літературна вітальня.

План

Вступ.

1 . Природа у творчості поетів.

 2. Відображення природи в картинах художників.

3.Оспівування природи композиторами.

Хід заходу

Вступ

Слово вчителя.

Слайд з надписом теми «Моя Земля –моя краса».

1й учень: (Осипова В.)

Скільки б років не було Землі, вона завжди прекрасна. Природу ніколи не застати зненацька. Теплого весняного ранку вона чарує ніжними ароматами квітів. В літню спеку разом з нами мліє під променями палючого сонця. Восени — дарує парчеві вбрання деревам і сипле до ніг золото. А взимку мирно спить під сріблястою шубкою снігу, сопучи високими кронами в глухому лісі.

 Краса природних явищ завжди надихала письменників і поетів, художників і композиторів. Їх музика, картини, вірші про природу – яскраве тому підтвердження.

Краса природи — справжнє диво.

Все неповторне і живе.

Де не поглянь, скрізь так красиво:

По небу сонечко пливе,

Навколо височіють гори,

Між горами дзюрчить вода.

А ліс зелений, наче море,

І всюди казка ожива! 

(Надія Красоткіна)

Слайд «Картина природи».

2й учень : (Суржок Ю.)

Слайд з портретом П.Г.Тичини.

 Відомий український поет П. Г. Тичина - співець української природи. Поезія Павла Тичини багатогранна і дуже музична. Перші його вірші були присвячені переважно двом темам: природі та коханню. З ніжністю він пише про природу рідного краю. Ту радість, яку дає поетові польовий колосок чи лісова квітка, можете відчути і ви, познайомившись з віршами Тичини, в яких він описує природу. Кожне слово ніби вимальоване поетом. Здається, ніби він бере на пензлик то казково-осінню фарбу, то сонячно-весняну, то небесно-блакитну.  Дуже багато віршів цієї збірки присвячені темі природи - «Гаї шумлять», «Арфами,арфами», «Десь надходила весна», «Там тополі у полі», «Ой не крийся, природо...», «Квітчастий луг...» та багато інших.

Квітчастий луг і дощик золотий.

А в далині, мов акварелі, —

Примружились гаї, замислились оселі...

І слухає мій сум природа. Люба. Щира.

Крізь плач, крізь сміх.

Вона сама — царівна мила —

Не раз свій смуток хоронила

В самій собі, в піснях своїх.

Гаї шумлять

Гаї шумлять —

Я слухаю.

Хмарки біжать —

Милуюся.

Милуюся-дивуюся,

Чого душі моїй

Так весело.

Гей, дзвін гуде —

Із далеку.

Думки пряде —

Над нивами.

Над нивами-приливами,

Купаючи мене,

Мов ластівку.

Я йду. Іду —

Зворушений.

Когось все жду —

Співаючи.

Співаючи-кохаючи

Під тихий шепіт трав

Голублячий.

Щось мріє гай —

Над річкою.

Ген неба край —

Як золото.

Мов золото  — поколото,

Горить-тремтить ріка,

Як музика.

(Павло Тичина)

3й учень: (Риженко О.)

 Віршами про осінь Ліни Костенко можна лише захоплюватись. Адже її поезія, в якій Костенко розкриває всю красу осені сповнена любові до природи. Ліна Костенко - одна із тих митців, для яких тема природи завжди на чільному місці. Поетеса у своїх поезіях  - жриця осені. Осінні пейзажі у її віршах позначені дивовижною красою і магнетизмом. Ліна Костенко здатна особливо глибоко сприймати природу, розуміти її:

Мене ізмалку люблять всі дерева...

Я їх люблю, я знаю їхню мову...

Вона вміє відчувати свою єдність з природою, навіть якось розчинятись в ній. Про це говорять такі рядки:

Я дерево, я сніг я все що я люблю.

І, може, це і є моя найвища сутність

У збірці своїх творів Ліна Костенко виділила окремий розділ - "Осінні карнавали". Кожний твір із розділу - поетичний шедевр. Поетеса показує нам Осінь різною- то романтичною "ой осінь, осінь барви чудотворні", то пізньою, коли "од холоду в ногах посиніли дуби", то як "осіння піротехніка - тумани".

Ліна Костенко не здатна спокійно говорити про осінь, вона постійно схвильована, переживає як пСоет, якому дано бачити природу як дивосвіт. Кожний твір, присвячений осені, має своє  вирішення. Витонченими шедеврам поетичного мистецтва є поезія:

Осінній день, осінній день, осінній!

О синій день, о синій день, о синій!

Осанна осені, о сум! Осанна!

Невже це осінь, осінь, о! - та сама.

Цю поезію не тільки треба слухати, а й вслухатися в текст, який має якусь силу магічності, доброго чаклунства. Тебе зачаровує красою сонячного осіннього дня, коли чисте небо сповнене синявою. А потім іде вітання осені "Осанна!", але вже відчутний сум ("Осанна осені, о сум!")

А там і "айстри горілиць зайшлися болем" вражені першими осінніми морозами. А там і "... килим, витканий із птиць летить над полем". Птахи відлітають в теплі краї, осінь гонить. А "коник плаче серед трав - нема мелодій". Поетеса буквально чаклує словом, створюючи "осінній" настрій, де є якась таємниця.

А тепер пропоную почитати вірші із "Осінніх карнавалів"

4й учень:  (Жеребцов Е)

Ті журавлі, і їх прощальні сурми...

Тих відлітань сюїта голуба...

Натягне дощ свої осінні струни,

торкне ті струни пальчиком верба,

Сумна арфістко — рученьки вербові! -

по самі плечі вкутана в туман.

Зіграй мені мелодію любові,

ту, без котрої холодно словам.

Зіграй мені осінній плач калини.

Зіграй усе, що я тебе прошу.

Я не скрипковий ключ, а журавлиний

тобі над полем в небі напишу.

Самі на себе дивляться ліси,

розгублені од власної краси.

Немов пройшов незримий Левітан

то там торкнув їх пензликом, то там.

Осінній вітер одгуляв, затих.

Стоїть берізонька — як в іскрах золотих.

***

5й учень (Чернєва А)

Слайд з портретом А. І. Куїнджи.

Серед визначних людей, якими Україна може пишатися і які достойно представляють нашу країну на світовому рівні, – постать Архипа Івановича Куїнджі. Живописець, пейзажист, прославився ефектами освітлення, близькими за природою до ілюзорності.    Куїнджі родом з України.

Народився в Маріуполі в сім’ї грека-шевця. Живопису навчався самостійно й під керівництвом І. К. Айвазовського, виріс у її приморських степах, гордився, що Україна – його земля, писав здебільшого про Україну, що й принесло йому визнання і славу, і всі його всесвітньо відомі полотна, присвячені природі України, зокрема, “Українська ніч” і “Місячна ніч на Дніпрі” – дух України, її краса і чари, тому ми з впевненістю можемо назвати Архипа Куїнджі українським художником.

Картина “Українська ніч” (1876, Державна Третьяковська галерея), показана на Всесвітній виставці у Парижі 1878 року, принесла художникові європейську славу. Від 1892-о до 1897-о – професор пейзажного живопису, з 1893 – дійсний член Академії мистецтв.

Жив у Петербурзі. Член Товариства пересувних художніх виставок (1875 – 1879), ініці­атор створення Товариства художників 1909 (згодом – Товариства художників ім. А І. Куїнджі). 1876-о року відвідав Англію, Францію, Бельгію, Німеччину. Для композицій Архипа Куїнджі характерні панорамність, декоративна звучність колориту, видовищність та певна театральність. Створив пейзажну школу; був одним з найкращих педагогів у мистецтві. Ініціатор ряду премій для художньої молоді з власних коштів.

6й учень: (Іванова А)

Море…Таємниче, мінливе, неосяжне – воно хвилює душу, не залишаючи людину байдужою. Скільки художників прагнули оспівати його в своїх картинах. Проте закарбувати красу водяної стихії вдавалося не багатьом. Першим неперевершеним мариністом світу залишається Іван Костянтинович Айвазовський. Його по праву називають співцем моря. З дитинства закоханий у море, саме йому він віддав свою любов і присвятив свою творчість. Ще дитиною із захопленням малював самоварним вугіллям  на білих стінах кримських будиночків цілі сцени. Ці малюнки помітив і оцінив градоначальник І.О. Казначеєв. З його допомогою хлопчик поступив в Сімферопольську гімназію, а потім, в 1833 році в Петербурзьку Академію мистецтв у пейзажний клас професора М. Воробйова — автора перших вітчизняних марин і морських баталій. Успіхи Айвазовського в Академії були одразу – він отримав срібну і велику золоту медаль Академії за свої марини і як виняток йому дозволили закінчити навчання екстерном, якщо він напише низку пейзажів кримських міст.

Світова слава до Івана Айвазовського прийшла напрочуд рано. 25-річного художника захоплено приймали в Римі, Парижі, Лондоні, Амстердамі. У тридцятирічному віці Айвазовський уже був почесним членом Петербурзької Академії мистецтв, створені ним картини купували Микола ІІ, Олександр ІІІ, європейські монархи та турецькі султани. За видатні успіхи в живописі військово-морське відомство присудило йому звання художника Головного морського штабу з правом носіння адміралтейського мундира. Майже всі світові академії мистецтв ще за життя Айвазовського відзначили його нагородами, медалями та дипломами почесного члена. Айвазовський був напрочуд працелюбним. Проживши довге життя, він до останнього дня працював. Головна тема – море з усіма його драмами, стихіями, місячними доріжками і заходом сонця, в різні пори року і в різних станах. Серед створених ним майже шести тисяч картин є одна, яка  експонується у Лебединському  художньому музеї – це «Георгіївський монастир. Мис Фіолент» (після 1846 р.). До музейної колекції надійшла до 1937 р. і, можливо є авторським повторенням тієї, що зберігається у Феодосійській картинній галереї ім. І. Айвазовського. Шістдесят п’ять років художник писав бурі, морські битви, виверження вулканів, місячні ночі, численні пейзажі Криму, змальовував природу й побут України. На тлі цих романтичних феєрій картина «Георгіївський монастир. Мис Фіолент» особливо захоплює. Місячна ніч на березі моря. Ліворуч – громади скелястого берега, праворуч – спокійна гладінь моря. На поверхні води недалеко від берега невелике двоголове судно з опущеними парусами. Поруч дві скелі, що виступають із води. На небі  в центрі картини  повний місяць, м’яке світло якого лягає на хмари та скелі. На воді золотиста місячна доріжка. Образ моря постає у своїй лірико – романтичній інтерпретації.

7й учень (Юрченко В.)

Слайд з портретом І.І.Шишкіна

Іван Іванович Шишкін- талановитий художник-пейзажист, живописець  19го.    століття. Серед російських пейзажистів Шишкіну, безперечно, належить місце найсильнішого художника. У всіх своїх творах він є дивовижним знавцем рослинних форм, що відтворює їх з тонким розумінням як загального характеру, так і дрібних відмінностей будь-якої породи дерев, кущів і трав.

Зображував він дуби або берези, вони брали у нього донезмоги правдиві форми в листі, гілках, стовбурах, корінні і в усіх подробицях. Сама місцевість під деревами — каміння, пісок чи глина, нерівності ґрунту, порослі папороттю та іншими лісовими травами, сухе листя, хмиз, сушняк та інше — отримували в картинах і малюнках Шишкіна вид досконалої дійсності.

Демонстрація картин І.І.Шишкіна на слайдах.

8й учень: (Горін Д.)

Портрет П. І. Чайковського на слайді .

З давніх-давен люди захоплювались не лише барвами природи, а й неповторними звуками, намагалися їх наслідувати їх у музичних творах.

Російський композитор П. І. Чайковський (1840-1893) створив популярний фортепіанний цикл ,,Пори року ”, який складається з 12 мініатюр. Кожному місяцю року відповідає одна п’єса. У музичних пейзажах він передає враження від спілкування з природою, зображує картини із життя людей, пов’язані з певною порою року. Є в нього і варіації на тему осені: “Вересень. Полювання”, “Жовтень. Осіння пісня”, ”Листопад. На трійці”.

Звучить твір П .І. Чайковськго «Пролісок» з муз. циклу «Пори року»

9й учень (Горобець М)

Антоніо Вівальді (1678 - 1741) – видатний композитор, його чудова музика досі надихає людей. На своїй батьківщині, у Венеції, він прославився як геніальний скрипаль. Найбільш відомим його твором є цикл з чотирьох скрипкових концертів «Пори року».

«Своїм успіхом цей твір зобов'язаний не тільки своїм звучанням, але і тематиці. Це музика природи, в якій чується шум річки і спів птахів, тому цей твір такий любимий усіма людьми, адже він проникає в душу».

Зверніть увагу на сольну партію скрипки. Перше соло – це спів птахів, друге – веселий біг струмочків, мелодії точно ллються вниз. А потім змінює картину гроза, ви неодмінно відчуєте проблиск блискавок. І ось небо прояснюється, і знову щебечуть птахи.

Вівальді присвятив весні, цій чарівливій порі гарний сонет, який детально розкриває образний зміст музики.

Звучить твір А.Вівальді «Весна» з циклу «Пори року».

10 й учень: ( Дятлов П.)

Ми знаємо багато українських композиторів, які присвячувати свої пісні рідній Україні, в яких оспівували красу рідної землі: "Знов я у гори іду", "Прут - ріка", "Мій рідний край" Миколи Мозгового, "Києве мій" Ігора Шамо, пісні у виконанні Олександра Пономарьова, Софії Ротару, Наталії Май, Ірини Федішин та багато іншіх.

(Звучить пісня М. Мозгового "Мій рідний край" у виконанні С. Ротару)

10й учень: (Дятлов П)

Любий друже! Пам'ятай: людина — тільки частинка природи. Величезне щастя — зустрічати світанки і заходи сонця, милуватися неповторними митями кожної пори року. Наше покликання — жити в гармонії з природою. Навчившись цінувати красу навколо нас, ми зможемо не тільки продовжити життя людства на Землі, але й зробити його прекраснішим.