Музейний урок з краєзнавства для 4-го класу з теми "Хай стелиться Вам доля рушниками"

Музейний урок

«Хай стелиться Вам доля рушниками»

Автор Притуленко Ольга Василівна                                               

 

                                                     Чудовий український наш рушник!
                                                            На щастя, він ще з побуту не зник.

 

Мета: розширити та поглибити знання учнів про українські рушники, про історію їх виникнення, культуру, звичаї українського і грецького народу. Познайомити дітей з експонатами шкільного музею. Формувати пізнавальні, творчі, практичні, комунікативні та соціальні компетентності  особистості. Розвивати вміння аналізувати, робити висновки, узагальнювати, уміння працювати самостійно. Виховувати інтерес до історичного минулого Батьківщини, бережне ставлення до  духовних цінностей нашого народу.

Обладнання: вишиті рушники, експонати шкільного музею, ікони,  глечик з колоссям пшениці, хліб на вишитому рушнику, висловлювання про рушник  «Хата без рушників – родина без дітей», «Рушник на кілочку – хата у віночку», «Рушник – обличчя оселі», «Не лінуйся, дівонько, рушники вишивати – буде чим гостей шанувати» проектор, екран, ноутбук, куб, презентація «Хай стелиться Вам доля рушниками», картина Ф. Кричевського «Наречена», книга «Старый Крым: история и современность», мікрофон, надруковані слова (навчати, Добре, знати, хто, хоче, все, того), слово «Рушник».

Хід уроку

1.                Організація учнів до уроку

Всі сідайте тихо, діти,

Домовляймось не шуміти,

Руки гарно піднімати,

На уроці не дрімати,

А знання мерщій хапати.

Щоб не було нам мороки –

Всі готові до уроку?

Тож гаразд, часу не гаймо

І урок розпочинаймо.

                    Н. Березіцька

- Працювати на цьому уроці ми будемо під гаслом… Щоб прочитати гасло, треба скласти його з розсипаних слів.

(Слова прикріплені на магнітній дошці)

навчати, Добре, знати, хто, хоче, все, того

(Добре того навчати, хто хоче все знати.)

•                   А ви хочете багато знати?
•                   Тож налаштуємося на урок і промовимо вислови аутотренінгу.

Я – учень (учениця)

Я ходжу до школи.

Мене вчать учитися.

Я все розумію, я хочу все знати.

2.            Повідомлення теми, мети і завдань уроку

•                   Уважно послухайте та здогадайтеся, про що ми сьогодні багато     дізнаємося.

-  Прямокутний шматок  лляного чи конопляного полотна. Має  на кінцях, а часто і на всьому полі вишиті або виткані композиції, які відображають світогляд та звичаї наших предків, несуть інформацію із глибини віків про добро, достаток, здоров`я. Є символом матеріальної культури народу, важливою складовою обрядів та ритуалів. Давній український народний звичай. Донині не втратив свого значення в побуті. І тепер ним прикрашають інтер`єри помешкань, вівтарів та ікон в церквах.  І надалі він залишиться атрибутом народних звичаїв та обрядів. 

(Відповіді дітей)

(Про український рушник)

   Гра «Мікрофон»

-    Що ви хочете дізнатися про рушники?  Свої запитання починайте словами «Я хочу знати…»  (Учні передають «мікрофон» один одному і формулюють запитання, вчитель записує їх на дошці під словом «Рушник»)

- У вас виникло багато запитань. Якщо ви будете уважними, кмітливими, активними, то знайдете на них відповіді.

 - Сьогодні  ми ознайомимося з традиціями, звичаями, обрядами, пов`язаними з рушником.  Дізнаємося які бувають види вишитих рушників,  що позначають символи, які їх прикрашають. Поговоримо про кольори в рушниковій композиції. Познайомимося з експонатами шкільного музею. Дізнаємося як увійшов рушник у життя греків селища Старий Крим.

III. Ознайомлення з новим матеріалом (сприймання та усвідомлення знань)

Виходять три учні і розповідають напам`ять вірш «Рушник»

Рушникове обличчя веселе,
Обліта коровай на столі,
Закликає гостей до оселі,
Випромінює щедрість землі.

Рушничок на стіні – давній звичай, 
Ним шлюбують дітей матері,
Він додому із далечі кличе, 
Де в калині живуть солов”ї.

Він простелений тим, в кого серце
Не черствіє й дарує тепло,
Хай цей символ сусідиться вічно
В нашій хаті на мир, на добро.

1. Розповідь учителя про види вишитих рушників

(Демонстрація рушників, використання презентації «Хай стелиться Вам доля рушниками»)   

 - «Хата без рушника - родина без дітей» – говорили в народі. Майже в кожній, навіть найбіднішій оселі, завжди на видному місці висіло декілька видів рушників.  «Утирач» - використовували для рук і обличчя, «стирок» – для посуду, стола і лав, «покутник» і «кільковий» – прикрашання стін, кутів, «божник» – для облямування дорогих ікон. Окремо зберігалися ритуальні рушники. «Плечовий» призначався для сватів. (Показати фотографії з книги «Старый Крым: история и современность»). Викуп молодої теж не обходився без рушника. На дівич-вечір, коли відбувався обряд прощання з дівуванням, молода й подружки обв'язувалися рушниками. На картині Федора Кричевського «Наречена» відображено саме цей момент, коли дружка тримає рушник, щоб обв'язати наречену. (Показати картину.) Обв'язування молодої рушником мало обрядово - магічний захист від злих сил. Батьки благословляють молодих хлібом на рушникові. Весільні рушники також використовуються  для різноманітних весільних обрядів, які також збереглися у греків Приазов`я. Так, при оформленні шлюбу молоді «ставали на рушник», так роблять і зараз. (Демонстрація фотографій.) У рушник загортали новонародженого, на довгих рушниках опускали домовину в могилу. До речі, рушник «на смерть» господині готували заздалегідь. У скринях можна було знайти і численні подарункові рушники. Ними вшановували дорогих гостей, їх дарували родичам, друзям, майстрам. Існував звичай, коли колодязнику, що закінчував роботу, господар вручав нову сорочку, відро, рушник.

2. Робота в групах

  Клас поділений на три групи.

- Зараз кожна група одержує конверт з завданням. (Один учень від кожної групи виходить і бере конверт, в якому знаходиться матеріал, який треба опрацювати).

1 конверт «Як вишивали рушники?»

    «Дівчата, що вже могли тримати голку в руках, починали вишивати рушники. Досвідчені наставниці привчали непосидючих дівчаток до кропіткої праці вишивальниць. Кожна молодиця намагалася вишити для свого коханого рушник, який не був би схожий на вироби подруг. У кожної досвідченої майстрині були свої великі і малі секрети, за допомогою яких вона досягала особливої соковитості фарб, казковості візерунків, поетичності сюжетів. Деякі вишивальниці з багатою уявою і звичкою до тонкої не метушливої роботи розміщали на полотні цілі картини.»

2 конверт «Символіка» 

   «Символіка вишивки та кольорове наповнення - це своєрідне відтворення світогляду народу, його смаків, духовних витоків. Птахи – обереги є неодмінним мотивом в орнаментуванні весільних рушників Донеччини. Так, оберегами сімейного вогнища є пави, які поважно розсідають на весільних рушниках. Пава на гілочці винограду – символ продовження роду, родовий оберег. Часті гості на родинних рушниках – два півня – символ нового дня й оберег роду. Поширеним сюжетом родинних рушників є Дерево Роду, де по боках дерева зображені птахи (при корені, на гілках, при вершині) – три покоління, що нас оберігають. Окрім поширеного на Донеччині мотиву Дерева Життя, також одним з найулюбленіших є символ Богині – Берегині, що була посередником між сонцем і людьми,  зображувалася з піднесеними руками, часто с птахами. На рушниках, які жінки дарували чоловікам, щоб тих обминало лихо, можна побачити двоголового орла. Орел увібрав у себе символ міцного кохання і непорушної вірності. Так на подарунковому чоловічому рушнику двоголовий орел символізує мужність, владу і силу, а також охороняє життя і спокій чоловіка. Через цього птаха жінка могла висловити своє кохання. На рушниках оберегами виступають «чисті» птахи: голуб, ластівка, жайворонок, журавель, лелека, лебідь, півень, пава, орел, соловейко. Також використовували ще таки символи: дуб, калина, виноград, мак, лілія, троянда, хміль, чорнобривці.

 

3 конверт «Кольори в рушниковій композиції»

    Коли добре придивитися, можна помітити на багатьох рушниках два однакові кольори. Чорний і червоний. У кожного кольору своя історія… Чорний  – колір землі нашої родючої, а інколи смуток.  Червоний – колір калини, яку завжди любили і шанували в Україні, колір щастя, ясного сонечка, кохання.

    Контраст червоного і чорного став також ознакою  фізичної краси: червоні щоки (губи) - чорні брови (очі). У червоно-чорній (на білому тлі) рушниковій вишивці відтворено світовідчуття й світосприймання народу, що виявляються передусім у символізації контрастів природи, особистого та соціального життя людини. За народним повір'ям, червона барва означає кохання й милосердя, коричнева  - щасливу дорогу, зелена – зустріч з добрими людьми, синя – чисте небо, жовта – символ здоров`я, успіху.

3. Самостійна робота в групах з використанням музейних експонатів.

Фізкультхвилинка

Встало вранці ясне сонце,

Зазирнуло у віконце.

Ми до нього потяглися у віконце.

За промінчики взялися.

Будем дружно присідати,

Сонечко розвеселяти.

Встали – сіли, встали – сіли.

Бачите, як звеселили.

Стало сонце танцювати,

Нас до танцю закликати:

Нумо разом, нумо всі

Потанцюймо по росі.

 

4. Представлення своєї роботи кожною групою

(Використання презентації «Хай стелиться Вам доля рушниками» та книги «Старый Крым: история и современность»)

Діти уважно слухають і можуть задавати запитання.

IV. Узагальнення і систематизація знань учнів

1. Стратегія «Кубування»

Завітав сьогодні в клас

На урок знову до нас

Кубик, діти, не простий,

Кубик, діти, чарівний.

Він доріжку прокладає,

Знання ваші перевіряє.

- Увага! Аналізуємо завдання «Чарівного кубика».

1) З якими експонатами шкільного музею ми знайомились?

2) Як увійшов рушник в життя греків селища Старий Крим?

3) Які бувають види вишитих рушників?

4) Як вишивали рушники?

5) Яка символіка використовується на українських рушниках?

6) Що означають кольори в рушниковій композиції?  

2. «Скринька народної мудрості»

- О, тут трапилася пригода! Діти, розсипалася скринька народної мудрості, вам треба її скласти.

(Групи отримують конверт з прислів`ям. Прислів`я надруковані і розрізані на частини. «Хата без рушників, як без вікон», «Хата без рушників – родина без дітей», «Рушник на кілочку – хата у віночку», «Рушник – обличчя оселі», «Не лінуйся, дівонько, рушники вишивати – буде чим гостей шанувати»

 Діти складають з частин  прислів`я і пояснюють його зміст.)

V. Підсумок уроку

- Наш урок підійшов до завершення.

Якраз час подивитися чи на всі запитання ви одержали відповіді.

(Учитель зачитує запитання під словом «Рушник»)

- На всі запитання ми відповіли.

(Використовуючи мікрофон, учитель формулює незакінчені речення і пропонує учням висловлюючись, закінчити їх.)

- Мені сьогодні на уроці… 

- Я зміг…

- Мені сподобалося…

- Я сьогодні зрозумів…

- У мене гарний настрій, тому що…

Урок закінчується прослуховуванням  «Пісні про рушник» Андрія Малишка.

VI. Домашнє завдання

Дізнатися як увійшов український рушник в життя родини. Відшукати і познайомитися з легендами про рушники. Прочитати розділ з книги  «Старый Крым: история и современность» про обряди мешканців селища.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КЗ «Маріупольська спеціалізована школа з поглибленим вивченням

новогрецької мови I-III ступенів № 46

Маріупольської міської ради

Донецької області»

 

 

 

 

 

 

 

«Хай стелиться Вам доля рушниками»

(Музейний урок)

 

 

 

 

Учитель початкових класів

Бушуєва Світлана Всеволодівна

Спеціаліст вищої категорії

 

 

 

 

Маріуполь

2012 рік