Позакласний захід "З родини йде життя людини"

КЗ «НВК «Основа»Преображенської сільської ради

           Позакласний захід

              Вчитель: Густ Вікторія Анатоліївна

Мета:   - формувати моральну культуру дітей та батьків; сприяти розвитку   комунікативних умінь, доброти та взаєморозуміння в родинах учнів;

 -  виховувати в дітей почуття любові й поваги до своєї родини; дати можливість відчути комфорт i радість від родинного оточення i спілкування; учити взаєморозуміння, взаємодопомоги, усвідомлення своїх обов'язків; навчити учнів проявляти увагу і повагу до рідних, творити добро, нести красу в дім своїми думками і вчинками; сприяти розумінню необхідності міцних родинних зв’язків, важливості родинного єднання.

Девіз:

                              «Ми всі – одна сім’я, єдина ми родина.

Мільйони різних «я», а разом – Україна».

Хід заходу

Вчитель: Добрий день шановна дорога родино! Так, як раз родино! Бо всі ми з вами присутні уцьому класі – це одна велика шкільна родина: дідусі і бабусі; мами і тата; діти і вчителі.

(Заходять двоє дівчаток).

Перша:

А чому це, а чому - ви такі веселі?

Друга:

Чом так радісно у нас  нині у оселі?

Не дарма, не дарма дружно сміх лунає.

Що у нас? Що у нас?

Хто з вас відгадає?

Перша:

-Може, ми поїдем в цирк?

-Ні. – діти разом.

Друга:

-Може, прийде чарівник?

-Ні! – разом.

Перша:

-Може, в когось іменини?

-Ні! – разом.

Друга:

-Може, свято буде нині?

-Так! – разом.

Перша:

-А яке ж? Скажіть-но, милі!

- Свято нашої родини. ( учні разом.)

Отож зібралися ми нині

На святі нашім гомінкім,

Щоб поклонитися РОДИНІ

І побажати щастя всім!

(Заходять троє дітей. Двоє  заносять до залу коровай на рушнику)

1 дитина

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром!

2 дитина

Нехай рясніють ниви колоскові,

У хаті буде злагода і мир.

На чистому, як сонце, рушникові

Дозвольте вам піднести хліб і сіль.

3 дитина

І хоч як не приховуй, не таї:

Залежить наше щастя від сім’ї.

Якщо міцніє хоч одна родина -

Міцною стане  й наша Україна.

Ведуча  - Кожна людина з великим  трепетом згадує те місце де народилася, де минуло її дитинство. Маленька батьківщина кожної людини  - це те родинне вогнище де живуть мама, тато, сестра, брат, дідусь, бабуся.

Ведучий  -  І якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас вийде велика, могутня  держава – Україна.

Немає України без калини,
Як і нема без пісні солов’я.
А ми народ – зернина до зернини,
В біді і в щасті ми – одна сім’я.

(Презентація на пісню І. Федишин «Це моя Земля…»)

Ведуча  - Запрошуємо вас взяти участь у нашій щирій розмові на святі нашого роду. Всі ми з ва­ми — народ України, який складається з родин великих і малих, працьовитих та дружних.

Ведучий  - Як велика ріка бере початок і силу з малого джерела, так і наша держава починається з родини. А родина до родини — народ.  – А який девід нашої сьогоднішньої зустрічі?  («Ми всі – одна сім’я, єдина ми родина.  Мільйони різних «я», а разом – Україна».)

Ведуча  -  Є скарби, заховані в землю, є такі, що розташовані на поверхні і передаються з покоління в покоління. чаруючи людську душу.

Ведучий  - Що потрібно для щастя? Тихе надвечір'я, сонячний ранок, рідний дім, мамина незрадлива усмішка, розважливе батьківське слово, теплі бабусині руки, надійне дідусеве плече.

Родині ми складаєм славу нині,
І скажемо багато добрих слів.
Бо все найкраще в дітях від родини!
Привітність, щирість, щедрість, доброта.
Усі традиції народні і святині,
Та мудрість й віра чиста і свята.

Ведуча  - Сім’я! Яке красиве слово! Сім’я, як гріє душу! Воно нагадує ласкавий голос мами, дбайливу  суворість  батька. В сім’ї ти бажана дитина. Тут тобі подарували ім’я, а скільки в слові «сім’я» загадок та повчаючих відкриттів! 

Ведучий  -  Наприклад, слово «сім’я» можна поділити на два слова – «сім» і «Я». І тоді воно  каже нам: « Сім’я – це семеро таких же, як «я».

Ведуча  -  Хто входить до складу сім’ї?

1. Розкажу вам, друзі, я

Що таке моя сім’я
Разом дружно проживаємо:

Люба матінко моя –

Як пишаюсь нею я.

Тато сильний і завзятий,

Він – господар в нашій хаті.

Дід і бабуся  у пошані –

Вони праці ветерани.

Є у мене ще  й брати –

Кращих в світі не знайти.

Ось і вийшло: всіх сім «я»

Знайте, це і є моя сім’я.

(пісня Н. Май «Кажуть мама й тато»)

2. Сім’я – це пристань і гавань,

     Сюди повертаймось знов і знов

     Із мандрів далеких і плавань -

     Тут вічно панує любов.

     Тебе тут завжди пам’ятають,

     Куди б ти не їхав, не йшов,

     На тебе постійно чекають:

     Увага, турбота, любов.

Ведучий  -  Прекрасно, коли в сім’ї панують мир і злагода, взаєморозуміння, повага, кохання, вірність, теплота, затишок.

Ведуча  -  Через сім’ю ми – діти, виходимо в суспільство. В сім’ї  нам вручають естафету досвіду поколінь, котру ми повинні нести далі, щоб передати її своїм дітям і тим самим майбутньому.

(Презентація «Сім’я»)

1. Сім’я — це праця, це важка робота
Цілодобова і без вихідних.
Про дім, про себе й про дітей турбота,
Де разом все: удача, сльози, сміх…  

Де розуміння і любов панує,
Повага і терпіння верх бере.
А зради й сварок — просто не існує
І заздрість, й підлість душу не дере.

2. Сім’я — це праця, це важка робота
І вічна дума про усіх і все. Тривога, радість, сум, печаль, турбота…
І з цим нас доля по життю несе.

Сім’я, родина в кожного хай буде,
В ній стільки щастя, мудрості й тепла!
Живіть щасливо на землі цій, люди,
Й щоб доля ваша світлою була!

Ведучий  -  Сім´я — святиня людського духу, благородних людських почуттів: Любові, Вірності, Надії.

Ведуча  -  Це хранителька національних звичаїв і традицій, пам´ять предків, плекальниця найвищої цінності людства — дітей, майбутнього народу. Що ж означає для нас слово «родина?»

1. Моя родина — це «Маленьке королівство, у яко­му живуть добрі, чесні, радісні, ві­рні люди. їх об'єднує любов, вза­єморозуміння».

2. Моя родина — це «Моя фортеця, де я можу всім довіряти, де всі одне одного шану­ють і вибачають».

3. Моя родина — це «Найближчі рідні люди, мій за­хист, опора, тепло».

4. Моя родина — це «Любов, злагода, надія, дові­ра».

5. Моя родина — це «Найкращі друзі, найрідніші люди, щастя, довіра, тепло, під­тримка, взаєморозуміння».

6. Моя родина— це «Маленьке королівство, у яко­му панує доброзичливість, любов, довіра, тепло».

7. Моя родина — це «Любов, тепло, доброта, чес­ність, взаєморозуміння».

8. Моя родина — це «Мої рідні, найвірніші друзі в житті».

9. Моя родина — це «Маленьке королівство, у яко­му живе вся моя родина».

10. Моя родина — це «Моя фортеця, мій дім, де те­пло, де довіряють одне одному».

11. Моя родина — це «Моя опора, допомога, любов, тепло».

12. Моя родина — це «Найрідніші мені люди, які всім серцем бажають мені добра».

13. Моя родина — це «Величезний світ надій, добро­ти, щирості, взаєморозуміння».

14. Моя родина — це «Квітка, яка все більше роз­цвітає від нашої взаємної любові й поваги. А мама — це сонце, яке її зігріває».

15. Моя родина — це «Мої рідні, які люблять і розу­міють мене».

(Пісня «Крутится, вертится шарик земной»)

Ведучий  -  У кожного з нас є своя родина. Це найдорожчі нам люди які нас найбільше люблять.

Ведуча  -  І ми їх найбільше любимо, бо без них не уявляємо свого життя.

(Презентація «За день до народження»)

Ведучий  -  Душею кожної сім’ї є мама. Мама – скільки в цьому слові ніжності, світла, довіри. Мама – це життя. Мама - це невичерпне джерело нашої сили, любові.

Ведуча  -    Перше слово, яке дитина промовляє, це слово мама. Мама вчила

нас робити перші кроки, вимовляти перші слова.

Ведучий  -  Мама це лагідна вдача, тепло, невичерпна ласка, щедрість.

1. Спасибі, мамо, мамочко рідненька.
   За ласку, щедрість, щирість, доброту.
   Здорова будь і будь щаслива, ненько,
   Спасибі, мамо, за любов святу.

          Хай зігрівають любов’ю вас щиро,
          Щедро дарують усмішку й тепло.
          Мамам бажаю я щастя і миру,
          Щоб в цьому світі вам добре було.

2.  Кажуть, що на світі

Сонце найясніше,

Та всміхнеться мама -

I стає світліше.

Кажуть, що без сонця

Не розквітнуть квіти,

А хіба без мами

Є щасливі діти?

Я до неї серцем

Любо пригорнуся.

Хай сіяє сонце,

Як моя матуся.

(Презентація «Спасибі, мама!»)

Ведуча  -   Головою кожної сім’ї є батько. Батько – захисник роду, народу,

годувальник сім’ї.  

Ведучий  -  Батькове слово – закон. Споконвіку сини слухалися батька, брали з нього приклад.

Ведуча  -   Батькова наука, передача умінь від батька до сина, батькова суворість і вимогливість, батькова людяність і стриманість ведуть дитину по життю впевнено і терпляче.

1. Я до тата хочу звернутись,

В словах передати тепло,

Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,

І щоб в душі його сонечко цвіло.

Татку, татусенько, таточку, тату,

Кращого в світі немає навкруг!

Татоньку, хочу тебе обійняти –

Ти мій порадник і друг.

 2.  Ми любимо вас, дорогі наші тата,

Ви для нас завжди взірець!

І хочемо, як ви, сильними стати

І чути від вас завжди: - Молодець!

Два слова чарі́вних — лиш мама і тато,
А скільки любові у них і тепла!
Вони для дітей означають багато,
Щоб щастя іскрилось і радість цвіла.
Бо тато і мама — це рідні нам люди,
Рідніших у цілому світі нема.
З батьками дитина захищена буде,
І душу дітей не остудить зима.
Два слова крилатих — і серце радіє!
Й летить наче пташка в ясне майбуття.
Вони нам дали і натхнення, й надію,
Й найбільше у світі — це наше життя!

Ведучий  -  А як же не поговорити сьогодні про наших сестер і братів, - старших і молодшеньких! Вони – така втіха – із ними цікаво.

Ведуча  -   Вони перші друзі, опора і водночас – об’єкт піклування. Як чудово, коли в сім’ї є братики й сестрички, є велика родина.

1. З сестричкою ми, наче риба з водою.
Одні в нас і думи, і мрії.
Немає секретів з моєю сестрою,
А спільні в нас ігри й надії.
Ми в дружбі і радості з нею живемо,
Вчимося, співаєм, читаєм.
Ми шиємо з нею, малюєм, плетемо
І завжди усе ми встигаєм!

(Презентація «Татові, мамині  донечки»)

2. А як ми із братом в родині живемо,
Ви хочете знати про те?
В басейні ми поруч щоденно пливемо
І ходимо на карате.
Вчимося ми добре і кожен це знає,
Без знань не підете в життя.
Мене доброті брат мій рідний навчає
І мудро веде в майбуття.

Ведучий  - Дідусь і бабуся… Це мудрі, досвідчені роками наставники. Слово дідуся не таке суворе й вимогливе, як батькове, та дідусева наука не забувається ніколи.

Ведуча  -   Дідусі завжди вміють заспокоїти й дати мудру пораду. Бабусі – це найвірніші подружки. Вони пестять онуків і все їм дозволяють.

Ведучий  - Милі бабусі! Ви - сама казка! Ваші лагідні, ніжні слова голублять, пестять душі і серця онучат.

Ведуча  - Ти тільки вслухайся: бабуся, бабусечка, бабусенька! Яке ніжне, красиве, лагідне, пестливе й тепле слово! А чому?

 Ведучий  - А тому, що бабуся – це мамина або татова мама, отже, вона прожила і побачила на світі удвічі більше твоїх мами і тата, бо вона їхня мама.

1. Я про бабусю хочу розказати,
   Вона у нас — це справжня доброта.
   Вона все вміє, шити, готувати,
   Хоч доля у бабусі непроста.
   Які пісні вона для нас співає!
   Які казки приходять з нею в сни!
   Вона історії, легенди різні знає,
   А в погляді її — тепло весни.

2. Цілую бабусині натруджені руки,
Що знали в житті любов і розлуки,
Що вміють такий смачний хліб випікати
І людям добро завжди дарувати!

         Милі, любі бабусі!

         Спасибі вам за добре слово,

         за пісню ніжну колискову,

        За розказану казку, за все добро і ласку!

Ведуча  -  А хто наймудріший в родині? Це звичайно дідусь.

1. Я розкажу вам про свого дідуся,
Бо він у мене справжній трудівник.
І я у нього працювати вчуся,
Й тримати слово, як дідусь, вже звик.
Тож з дідусем завжди ми разом всюди,
І нам удвох і горе — не біда!
Про нас тепер уже всі кажуть люди:
«Старий з малим — це нерозлийвода!»

2. Мій сивий, лагідний дідусю,

Я до землі тобі вклонюся,

За теплоту твою і ласку,

За мудре слово гарну казку.

Ти вчив нас. Як на світі жить,

Як один одного любить,

І твій розумний заповіт

Я пам’ятатиму повік.

Ведучий  -  Саме зі своєї сім’ї, з родини іде у світ людина і несе в нього своє серце, наповнене добротою і любов’ю, відчуттям краси і справедливості.

 Ведуча -   Саме з сім’ї несе вона у світ правду, чесність, віру, традиції і звички.

(Виходять троє учнів. В руках тримає один прибрану коробку. Відкривають коробку і показують, що вона пуста.)

1. Прийшов уже сьогодні час

Віддячити хоть чимось вас

Прошу прийміть ви дорогенькі.

Цей подаруночок від нас.

2. Ви не дивуйтеся рідненькі;

Оця коробка не пуста.

В ній теплота сердець маленьких

І поцілунків більше ста.

3. Тут всі несказані спасибі;

Тут іскри наших оченят.

Тут наша вдячність, наша  щирість

Наша любов усе - це для вас.

(Коли коробку поставили на стіл вчитель наповнює її цукерками).

 За чудові зворушливі слова  коробка наповнилася солодощами.

1. Кохана матусю і рідний татусю,

І наші хороші дідусь і бабуся! 

Бажаєм вам радості, щастя й любові.

Бажаєм, щоб завжди були ви здорові!

Щоб настрій завжди був веселий, хороший,

щоб в кожній кишені водилися гроші!

Ми любим за все вас: за строгість, за ласку,

хай буде життя ваше схожим на казку!

2.  Як добре дітям й затишно в родині!
Тут так цікаво й весело всім нам.
Тому вклонитися доземно ми повинні,
За диво й за життя своїм батькам.
Батьки для нас — це найдорожчі люди,
Вони піклуються і думають про нас.
І хай завжди в нас тато й мама буде,
Й ніколи світлий не проходить час.

Ведучий  -  Слово надається нашій дружній сімейній родині Калюжному Сергію Євгеновичу та Юлії Федорівні.

• Українці завжди шанували сім’ю, найбільш цінними є родинні зв’язки. Саме сім’я є найбільшим багатством, тією основою, платформою, на якій будується все. Тож зичимо Вам любити і цінувати своїх батьків, прабатьків, дітей та внуків, сестер та братів. Бажаємо Вам відчувати любов і шану до кожного брата-українця, знати і вірити у те, що у Вас є сім’я.
• Бо сім’я – це джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, те, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Щиро бажаю кожній родині щасливої долі, міцного здоров'я, добробуту, благополуччя, миру, злагоди та любові. Нехай будуть щасливими і вдячними ваші діти, а буденні клопоти завжди радісними і приємними. Нехай для кожного з вас родина буде самою надійною фортецею, тим місцем, де завжди зрозуміють, підтримають і допоможуть.
•                   Два роки тому, 1 вересня 2013 року в школі утворилася нова шкільна родина, класна сім’я, ім’я якій 3-А клас. Ви разом ділете радощі і печалі, сльози і перемоги, крокуєте кожного дня через Примхливі болота, Ліси терпіння і непосидючості, здобуваючи РОЗУМ, ЗНАННЯ, МУДРІСТЬ! Нехай цей шлях буде для  Вас радісним і цікавим.

Хай засяють на віконці

Ваші мрії проти сонця.

Щиро зичу усім Вам,

Щоб росли Ви і міцніли,

Щоб за все, що Ви зробили

Було радісно батькам.

Класс наш в школе самый дружный,

Просто не разлей вода!

Мы вам скажем без сомненья:

Это класс наш - 3 "А"!

Класс наш в школе – самый шумный,

Что кружится голова!

Мы вам скажем честно-честно:

Это класс наш - 3 "А"!

Класс наш в школе всех активней,

И при деле он всегда,

Мы вам скажем непременно:

Это класс наш - 3 "А"!

А какой весёлый самый?

Улыбка не сойдёт с лица!

Мы вам громко все воскликнем:

Это класс наш - 3 "А"!

Класс наш в школе самый лучший,

Потому что мы – семья!

Мы вам скажем вместе дружно:

Это класс наш – 3 "А"!

• У чому сенс щасливого життя?

   1. Це батько, мати і дитя.

       Це хліб, й до хліба на столі.

      Це мир і радість на землі.

   2. Життя – це небо голубе.

       Й сім’я, що любить так тебе.

      Це освітлена сонцем хмаринка,

      І в колисці маленька дитинка.

   3. Це барвистий метелик на сонці,

       Й світлячок золотий на долоньці.

      Це й рідна наша вкраїнська мова,

      Це і батьківське мудре слово.

  4. Це і хвилі пшеничного поля,

      Це широкі степи і роздолля.

      Це минуле мого народу,

      І культура та звичаї роду.

  5. Це лелече гніздо на хаті,

       Й соловейки на спів багаті.

      Це сади яблуневі квітучі,

      І розлогі вишні пахучі.

 6. Життя – це вся моя родина,

      І вільна наша Україна.

     Життя – це тато і матуся,

     Це є дідусь, і є бабуся.      

Ведучий  -  Будьте ласкавими, добрими, уважними синами і доньками. І якщо у ваших душах є хоч краплина віри, щедрості, милосердя, утримайте і примножуйте їх.

 Ведуча  -    Нехай в ваших родинах передаються з покоління в покоління працелюбність і достаток, довір’я і подяка, добрий звичай і спомин  про добрі діла.

1. Побажаєм вам сто років жити

Без горя, сліз і без журби.

Хай з вами буде щастя і здоров'я

 На многії літа і назавжди!

Щоби родила щедро нива,

Щоб в хаті все було, як слід,

Щоби довіку був щасливий

Наш український славний рід!

2. Бабусю, шануйте дідуся.

 Матусю, любіть тата.

 Нехай родина дружна вся

 Буде на радість завжди багата!

3. Хай тішаться внуками бабця і дід!

 Хай татко і мама радіють дитині,

 Хай буде, як дуб, могутній наш рід!

 Хай злагода й мир панує в родині!

 А для щастя треба зовсім небагато –

Сонце, зорі, небо і весела хата.

А у хаті рідні, друзі, мама й тато,

Щоб любов та радість там жила крилата,

Щоб були стосунки в сім’ях добрі й щирі,

І зростали діти в злагоді та мирі,

І щоб був достаток, все було як треба…

Ой, для щастя, мабуть, трохи більше треба…

Це краса безмежна, ріки і долини,

Та любов – як мало треба для людини,

І знання, і творчість, радість безупинна,

Кожен раз щось інше…

Ти ж на те й людина!    (Презентація «За вроду дякую батькам»)