Музична розвага " Ритмічний калейдоскоп народних ігор та забав"

Ритмічний калейдоскоп народних ігор та забав

(розвага для діток старшого дошкільного віку)

Мета:  Ознайомити дітей з фольклором в ігровій формі та вчити шанувати народні звичаї та сприяти пізнанню народної мудрості. Виховувати дух колективізму та лідерства, любов до природи, дарувати їм чудовий настрій. Гартувати дитячий організм фізичними вправами.

Завдання:

- Формувати у дітей чуття музичного ритму, навчаючи їх рівномірному ритму основних рухів;

- Емоційно виразному виконанню виражально-зображувальних рухів;

- Сприяти ритмічному виконанню танцювальних рухів;

- Рівномірні плескання в долоньки відповідно ритму музики;

- Вчити дітей емоційно взаємодіяти;

- Залучати малят спільно, весело водити ігри-хороводи.

Обладнання:

- Сопілка та капелюх для Микити;

- Віночок;

- Ритмічні палички для кожної дитини;

- Хустинка для Подоляночки;

- Пучечок гілочок прикрашеної червонною стрічкою верби;

- Коцюба і рогач;

- Дитячі музичні інструменти для гри в оркестрі.

Музичний матеріал:

- «Одна ніжка тупоче» укр. нар. пісня;

- «Микита»

- «Віночок»

- «Бий, в дзвони бий!»

- «Подоляночка»

- «Диби-диби» » слова народні, музика В.Верховинця;

- «Гоп-гоп» слова народні, музика В.Верховинця;

- «Займи місце» рухлива народна гра;

- «Ой на горі жито, сидить зайчик» укр.. нар. пісня;

- «Кривий танець»

- Оркестр «Віночок українських народних мелодій» (інтернет ресурс).

Хід:  Керівник музичний запрошує гостей (глядачів) до музично-ритмічної вправи.

 

 

1. Одна ніжка тупоче,

 А другая не хоче.                

 Мої ніжки обі,                     

 Помагайте собі.                   

2. Одна ручка лежала,

А друга танцювала

Мої ручки обі,

Помагайте собі.

Керівник музичний:

Наші ніжки тупотіли,

Долоньки плескали

Бо ми дружньо і завзято

Ритм мелодії тримали.

В цьому  ж ритмі зустрічаймо

Ми малят до залу.

Їх завдання дещо інше -

Темп змінити по сигналу.

   Глядачі ритмічно плескають в долоні. Діти заходять до зали музично-ритмічною вправою. Попереду крокує хлопчик в брилі - Микита, він тримає в руці сопілку.

 

Малесенькі ніжки                                 - діти швидко йдуть

Швидко край доріжки –                      услід за вихователькою по колу.

Туп-туп-туп.

 

А великі ноги                                       - діти йдуть у повільному темпі.

Мляво край дороги

Туп-туп-туп.

Після вправи діти лишаються в колі, а Микита виходить в середину кола.

Дитина:  (звертається до Микити)

Микито, Микито,

Довго будеш нас водити?

За те, будемо тебе дражнити!

Микита: Як?

Дитина: Ось так! (притупує ніжкою)

Керівник музичний запрошує діток до дражнили.

♪♪ Дражнилка «Ой Микито»

Ой Микито, Микито

 /плескають ритмічно в долоні

Вигнав воли в жито

А сам пішов до хати /крокують на місці

Варенички  вплітати  /вертунчики руками

По дражнилці діти голосно регочуть..

Микита: Добре, добре, не дражніть,

Краще в гру зі мною йдіть.

Йде по вулиці Микита,

На дуді він грає дітям.

Микита, Микита

Наш веселий Микита.

Під час 1го-4го т. – діти співаючи та взявшись за руки йдуть по колу. Микита рухається проти ходом імітуючи гру на дудці (сопілці).

5й-8й т. – Діти тримаючи руки на поясі виставляють правий каблучок, та «викручують» його в ритм музики. Микита в той час робить пружинку в середині.

Повторення 5го-8го т. – всі кружляють на місці кроком польки. А Микита, йдучи тим же кроком, стає в коло. Діти, між якими він став, повертаються до нього спинами і оббігають коло ззовні. Той, хто першим схопить бриль з голови Микити, одягає і стає Микитою.

Керівник музичний :

Ось які всі виявилися спритні,

У гру  з віночком  хочете погратися, діти?

Діти: Хочемо!

Керівник музичний :

Надійшла весна прекрасна,
многоцвітна, тепла, ясна,
наче дівчина в вінку.
Зацвіли луги, діброви,
повно гомону, розмови
і пісень в чагарнику. (Іван Франко )

Дитина: Візьмемось за руки,

Підемо на луки,

Там сплетем віночок,

Станемо в таночок.  

Я віночок сплету,
Я віночок сплету.
А кому я цей віночок
На голівоньку вдягну?
(Тетянці, Оксанці…)

     Діти стоять у колі спиною до середини. Дівчинка з віночком у витягнутих руках іде, співаючи, повз них. Закінчивши співати, зупиняється і, якщо навпроти неї дівчинка, називає її ім’я і одягає на голову віночок. Якщо хлопчик – дає йому віночок у руки. На повторення музичного супроводу обоє виходять на середину кола й кружляють, узявшись під руки. Діти в колі плескають у долоні.

Вихователь: (звертає увагу дітей на вікно та запрошує їх до заклички):

Гляньте у віконечко, там немає сонечка.

Темна хмара хоче дощиком скропити,

Беріть ритмічні палички, розбийте хмару, діти.

Діти беруть ритмічні палички та сідають в коло.

 

Бий в дзвони, бий,

Хмару розбий!

А та хмара на татара,

А сонечко на бояра,-

Вдар – та тікай!

 

1й -2й т. – діти співаючи ритмічно стукають одночасно двома паличками об підлогу.

Протягом 3го-6го т.-  співаючи стукають почергово паличками.

На 7й такт-б’ють одночасно двома паличками один раз та кидають їх на підлогу.

На 8й т. - розбігаються

 

Керівник музичний: Діти хмару прогнали, весело у ігри далі грали.

Запрошує діток до веснянки-гри.

 

Дитячий гурт стоїть розірваним колом, десь за його межами сховалась Подоляночка.

Починається пісня:

Десь тут була Подоляночка,
Десь тут була молодесенька.

   Діти роблять вигляд, ніби шукають поміж собою Подоляночку: запитливо поглядають один на одного, розводять руками тощо.
Тут вона впала,
До землі припала,

Личка не вмивала,
Бо води не мала.

   На ці слова Подоляночка забігає в коло, припадає на одне колінце і схиляє голівку на стулені докупи та піднесені до правого плеча долоні.

Ой устань, устань, Подоляночко,
Ой устань, устань, молодесенька,
Вмий своє личко,
Личко біленьке,
Та візьмися в бочки,
Поскачи навскочки,
Біжи до Дунаю,
Бери ту, що скраю.

   Одночасно з відповідними словами пісні Подоляночка встає на ніжки, робить вигляд, ніби умивається, далі береться в боки та й скаче по колу відомим їй танцювальним кроком.

   Підбігши до когось із дівчаток, вона обкручується «млиночком» з обраною подружкою, віддає їх хустину і стає на її місце..  Гра  починається знову.

 

Керівник музичний: Подоляночку водили ніби по грибочки, в ліс ходили..

 Діти стають парами та  готуються до забавлянки- гри 

 

Коли діти стали в коло, тоді вихователь подає команду:

І бабусі, й дідусі,

Станьте парами усі!

Коли пари готові, вихователь каже:

 І бабусі, і діди,

В ліс рушайте по гриби.

Діти  «вирушають у дорогу» співаючи співаночку.

Як пісня закінчиться, вихователь промовляє:

Ми у лісі, ось дубочки,

А під ними є грибочки.

Діти співаючи пісню в  її ритмі удають ніби збирають гриби. По закінченню пісні, вихователь подає нову команду:

Повні кошики грибів,

Час додому йти під спів.

Діти стають в свої пари, та рушають по колу , ніби вертаються з лісу додому, останній раз співаючи пісню «Диби-диби».

 

Керівник музичний: По гриби сходили, а кашку вже зварили?

Діти: Ні!

Розвертаються в коло тримаючи руки в пояс. Виконують гру-забавлянку «Гоп-гоп»

Діти стоять у розірваному колі один за одним.

   Разом з вигуками «Гоп-гоп-гоп!», якими починається пісня, усі тричі пристукують об підлогу лівою ногою.

На слова: «Гу-ту-ту!» виконуються пристуки правою ногою.

Співаючи «Вари кашку круту», діти ілюструють правою рукою, як треба мішати ложкою кашу.

На слова «Підсипай молочка» разом з правою рукою діє також ліва: вона ніби тримає глечик з молоком і ритмічними рухами «підсипає» його в «кашку».

Під спів «Нагодуй козачка» діти починають з лівої ноги ходьбу на місці, вільно розмахуючи руками і разом з наступним «гоп» рушають уперед.

Так рівним кроком коло марширує до кінця пісні, а потім зупиняється, і гра без перерви повторюється знову.

Керівник музичний:

Тане сніг, течуть струмки,

Ожива травичка,

І до сонця гілочки

Простяга вербичка. (Катерина Перелісна)

Дитина бере прикрашений стрічкою пучечок верби.

Дитина: А ми вербу ламали, з нею в ігри грали!

♪♪ Рухлива гра «Займи місце»

   Діти утворюють коло. Одного з учасників гри обирають ведучим. Йому дають до рук гілочку верби. Діти йдуть по колу, узявшись за руки. Ведучий йде по колу в протилежний бік і каже:

З вербою, вербою
Іду за тобою.
Торкнуся вербою,
Біжи за мною. Хоп!

   Сказавши «Хоп!», ведучий злегка б’є гілочкою по спині одного з учасників, коло зупиняється, а той, кого вдарили, біжить  під супровід швидкої, веселої музики зі свого місця по колу назустріч ведучому. Той, хто оббігає коло раніше, займає вільне місце, а той, хто залишився без місця, стає ведучим. Гра розпочинається спочатку.

Керівник музичний: Сподобалась гра? За це вам рогач та коцюба!

Вихователь виносить в середину кола коцюбу та рогача поклавши їх навхрест.

Керівник музичний: Ще  вам загадка моя:

Куций хвостик, довгі вушка,

Шерсть м’якенька, як подушка.

Скаче вгору, наче м’ячик.

Хто це, діти? Сірий….(зайчик)

Діти беруться за руки та стають в хоровод

Ой на горі жито (просо, гречка),

Сидить зайчик.  
Він ніжками чеберяє,
Якби такі ніжки мала, 
То я б ними чеберяла,
Як той зайчик, як той зайчик.

Варіант 1:  Під час пісні – гри  діти на приспів рухаються по колу, в  середині якого лежить коцюба та рогач покладені навхрест. На приспів зупиняються півколом, а бажаючий виходить та плигає показуючи свої «навики» (на одній нозі, на двох, навхрест….)

Варіант 2 (за В. Верховинцем): Діти стоять розірваним колом, день посеред кола причаївся Зайчик. Ось гурт «підгледів» Зайчика і з особливими рухами, що виявляють радість, діти рушила по колу, співаючи пісню:

Ой на горі жито,

Сидить зайчик.  
Він ніжками чеберяє.

   На ті слова Зайчик ритмічно перебирає в повітрі ніжками  (руками) спочатку з паузами, а потім все частіше й частіше і так до самого кінця пісні.

   На останній склад у словах «зайчик» і «чеберяє» діти раптово присідають і одночасно роблять собі «ушки».

Коли ба такі ніжки мала,

То я б ними чеберяла,
Як той зайчик, як той зайчик. Ух!

   Від слів «Коли б…» і далі діти зупиняються і ритмічно (по два рухи на такт) виставляють то вперед, то назад ступні ніг. На «Ух!» всі підскакують вгору і показують правою рукою на Зайчика.

Ой у полі просо,

Сидить зайчик.

Він ніжками череряє.

    На початку другого куплета діти ходять у протилежному напрямі зальотним рухом, а Зайчик виконує свої «чеберяння»

Коли ба такі ніжки мала,

То я б ними чеберяла,
Як той зайчик, як той зайчик. Ух!

   Від слів «Коли б…» і далі діти під час руху починають високо піднімати ноги з угинанням в колінах, а на «Ух» - підскакують, як раніше.

Ой у полі гречка,

Сидить зайчик.

Він ніжками череряє.

   На початок третього куплета діти ходять по колу зальотним рухом, знову змінивши напрямок обертання. Зайчик на своєму місці продовжує перебирати «лапками».

Коли ба такі ніжки мала,

То я б ними чеберяла,
Як той зайчик, як той зайчик. Ух!

   Від слів «Коли б…» і далі діти в колі зупиняються, ритмічно пристукують правою ногою на кожну долю такту і одночасно виробляють обома руками кружальці в повітрі перед собою або над головою. На «Ух» - підскакують вгору, потім раптом присідають, зробивши собі «ушки».  Зайчик залишає своє місце, стрибає по колу, а кого він вибере замість себе, той виходить на середину, і гра починається знову.

 

Керівник музичний: Грали, співали, дражнили, стрибали а «Кривого таночка танцювали»?

Діти: Ні!  Керівник музичний закликає діток братись за руки на  ставати в таночок.

А в кривого танця

Та не виведу кінця.

Треба його та виводити,

Ладу йому та находити.

Ой вінку ж мій, вінку,

Та хрещатий барвінку,

Ой я тебе та й ізвила.

Та ще вчора, та ізвечора, /2р.

Та темненької ночі, /2р.

Та при ясній свічечці.

Ой я ж тебе та повісила

У терені та на дереві,/2р.

На золотім кілочку, /2р.

На шовковім шнурочку.

   Діти виступають один за одним у замкненому колі, з’єднавшись між собою різноколірними трикутними хусточками так, щоб кожна наступна дитина тримала в руці протилежний кінець хусточки попередньої дитини. Під спів веснянки усі ходять звичайним кроком або зальотним рухом – по одному кроку на кожен склад пісні (шість кроків на  такт).

   Для кращої орієнтації на підлозі (на землі), немов по кутах трикутника, позначаються три місця.

   На заздалегідь умовлених словах пісні Перша дівчинка відпускає хусточку попередньої дитини в веде рядочок до місця1. Тут Перша дівчинку залишається, а Друга, відпустивши її хусточку, обходить свою товаришку спереду і веде рядочок до місця 2, де залишається сама.

   Далі рух продовжує Третя дівчинка. Вона обходить Другу ззаду і, коли рядочок наблизиться до місця 3, залишається на ньому, а Четверта дівчинка, обійшовши Третю спереду, веде рядочок до місця 2. Та вона обходить ззаду Другу дівчинку і завертає до Першої, щоб обійти її спереду.

   Десь по дорозі Четверта дівчинка доганяє останню дитину з рядочка, береться вільною рукою за її хусточку і, таким чином, замикається нескінченна лінія, що своїм виглядом нагадує підкову.

   Через деякий час Четверта дівчинка на заздалегідь умовлених словах пісні відпускає хусточку попередньої дитини і веде рядочок таким шляхом, щоб знову утворилось коло.

Дівчатка, які стоять на місцях 1-2-3, по черзі вливатимуться в рядочок, коли  до кожної з них наблизиться кінець розірваної підкови.

   По дорозі Четверта дівчинка наздоганяє останню з рядочка, береться вільною руко за її хустинку, і коло замикається.

   Для чергового перетворення кола на підкову новими Ведучими можуть стати ті чотири дівчинки, що йдуть підряд за колишніми Першою або Четвертою. Так «Кривий танок» постійно змінює свій вигляд.

 

Керівник музичний: Гарний вийшов танок.. Ще хочеться мелодій народних вінок..          Малята, музичні інструменти обирайте, гру в оркестрі починайте!

Діти обирають дитячі музичні інструменти та готуються до гри в оркестрі.

♪♪ Оркестр «Віночок українських народних мелодій»

Керівник музичний: Ось така забава. Вам була цікава?

Просимо вас ритм тримати, час нам в групу вирушати.

Діти під аплодисменти виходять з музичної дали.

 

 

 

 

 

Використані джерела:

В. Верховинець «Весняночка» Ігри з піснями для дітей дошкільного віку та молодших школярів.  Київ «Музична Україна» 1979

 

Miymalyuk.com.ua - Рухливі ігри. http://miymalyuk.com.ua/igroteka/views_igroteka.php?a=2205&b=2201&c=420