Музичне виховання дітей дошкільного віку як фактор гармонійного розвитку: науково-практичний погляд

 

 

Музичне виховання дітей дошкільного віку як фактор гармонійного розвитку: науковопрактичний погляд

 

 

 

 

Автор: Оксана Бурлай

 

 

Анотація:

У статті розкрито значення музичного виховання для когнітивного, емоційного, соціального та творчого розвитку дитини дошкільного віку. Представлено теоретичні засади музичного розвитку, проаналізовано психолого-педагогічний вплив музики на дитину, а також викладено елементи власного педагогічного досвіду. Підкріплено сучасними науковими джерелами.

Abstract:

The article reveals the importance of musical education for the cognitive, emotional, social and creative development of a preschool child. The theoretical foundations of musical development are presented, the psychological and pedagogical impact of music on a child is analyzed, and elements of one's own pedagogical experience are also outlined. Supported by modern scientific sources.

Вступ

Музичне виховання у дошкільному віці посідає ключове місце серед засобів формування гармонійної особистості. Музика створює унікальні умови для розвитку емоційної чутливості, творчого мислення та інтелектуальних функцій дитини. Дошкільний вік є сенситивним періодом, коли музичний досвід впливає на нейропсихологічний розвиток та формування основ майбутніх компетентностей.

У моїй педагогічній практиці музика виступає не лише мистецтвом, а й потужним інструментом навчання, терапії та соціалізації малюків. Відповідно до положень Базового компонента дошкільної освіти України, саме музично-освітня діяльність сприяє всебічному розвитку дитини, інтегруючи емоційну, соціальну та пізнавальну сфери.

 

 

 

 

 

 

1.   Теоретичні засади музичного виховання

Музичне виховання ґрунтується на декількох важливих наукових підходах:

1.1. Нейропсихологічні основи

Наукові дослідження (Ходард, Перец, Ф. Вілсон) доводять, що музика стимулює міжпівкульні зв’язки, активізує роботу слухового, моторного та емоційного центрів мозку. У дітей дошкільного віку це сприяє:

•       розвитку фонематичного слуху;

•       зміцненню пам’яті та уваги;  формуванню мовленнєвих структур;  розвитку моторної координації.

Саме тому музика вважається одним із найефективніших стимулів для раннього розвитку мозку (Winner & Hetland, 2000).

Нейропсихологічні вправи для розвитку мозку дошкільників через музику

1.   Вправа «Хрестики-ритміки»

Мета: розвиток міжпівкульної взаємодії. Виконання:

1.     Дитина плескає в долоні у ритм музики.

2.     На кожне третє плескання — торкається правою рукою лівого коліна, потім навпаки.

3.     Музика може пришвидшуватися або сповільнюватися.

Ефект: активізує мозолисте тіло, покращує координацію, темпоритм та увагу.

2.   Вправа «Ритм — слово»

Мета: розвиток слухо-мовленнєвих зв’язків. Виконання:

1.     Дорослий відбиває ритм (2–3 структури).

2.     Дитина не повторює ритм, а підбирає слово відповідної ритмічної структури (ма-ма, ма-ли-на, ка-ло-ди).

3.     Можна ускладнювати через музичний супровід.

Ефект: формування фонематичного слуху, мовленнєвої пам’яті, ритмосприйняття.

3.   Вправа «Музичне простукування тіла»

Мета: розвиток тілесної схеми, сенсомоторної інтеграції.

Виконання:

Під спокійну музику діти легенько простукують:

•       плечі,                    ступні,

•       руки, двома руками одночасно,        живіт,          потім навхрест.

•       коліна,

Ефект: стимулює пропріоцептивні системи, заспокоює нервову систему, активізує увагу.

4.   Вправа «Музичні доріжки» (моторно-просторова)

Мета: розвиток просторової орієнтації та моторного планування.

Виконання:

На підлозі — «доріжки» (стрічки, шнури). Під музику діти:

•       крокують по доріжці,              назад,

•       перестрибують,              у зміненому темпі.

•       рухаються боком,

Ефект: активізує зорово-моторну координацію, вестибулярну систему, здатність слідувати ритму.

5.   Вправа «Звукові жести»

Мета: формування звуко-рухових асоціацій.

Виконання:

Діти придумують, який рух відповідає кожному звуку:

•       високий звук — руки вгору,              гучний — широкі рухи,

•       низький — вниз,           тихий — маленькі рухи.

Дорослий грає на інструменті, діти реагують жестами.

Ефект: розвиває аудіальне сприйняття, імпульсний контроль, швидкість реакції.

 

6.   Вправа «Дзеркальна мелодія»

Мета: розвиток уваги, робочої пам’яті. Виконання: 1. Дорослий виконує коротку «рухову мелодію» (3–4 рухи).

2.     Дитина повторює.

3.     Потім — у дзеркальному варіанті (ліво/право навпаки).

4.     Можна супроводжувати легким музичним фоном.

Ефект: тренує префронтальну кору, пам’ять, самоконтроль.

7.   Вправа «Ритмічний лабіринт»

Мета: поєднання ритму й просторового мислення.

Виконання:

На килимі створюється схематичний лабіринт. Дитина проходить його у ритм:

    2 кроки — плескання,              2 кроки — присідання,          2 кроки — змах руками.

Ефект: зміцнює моторне планування, координацію, здатність утримувати ритм.

8.   Вправа «Швидко–повільно» (регуляція імпульсивності)

Мета: розвиток самоконтролю. Виконання:

1.     Дорослий вмикає швидку музику — діти бігають, танцюють.

2.     Спокійна музика — зупиняються, «тануть», «засинають».

3.     Перемикання відбувається несподівано.

Ефект: тренує гальмівні процеси, контроль імпульсів.

9.   Вправа «Музично-пальчикова гімнастика»

Мета: розвиток дрібної моторики та мовлення. Приклади:

•       «Музичні краплинки» — постукування пальчиками під легкий стук метронома.

•       «Піаніно» — під музику діти виконують рухи, ніби грають на клавішах.

Ефект: активізує кору головного мозку, пов’язану з мовленням.

Загальний науковий ефект цих вправ

•       зміцнення міжпівкульних зв’язків;

•       розвиток слухового аналізатора;

•       покращення роботи пам’яті та уваги;

•       формування просторово-орієнтаційних навичок;  стимуляція мовленнєвих зон мозку;  гармонізація нервової системи.

1.2. Психолого-педагогічні концепції

У провідних педагогічних системах ХХ–ХХІ століття музика розглядається як природний шлях розвитку дитини. Кожен із класичних підходів — Орфа, Жак-Далькроза, Кодая й Сухомлинського — вибудовує музичне виховання через ігровість, емоційну виразність, творчість і тілесну залученість.

К. Орф підкреслював важливість активного музикування, імпровізації та взаємодії з простими інструментами.

Е. Жак-Далькроз розробив систему евритмії — розвитку музичного слуху через рух, ритм і координацію.

З. Кодай наголошував, що найприродніший шлях до музики — спів, адже голос є основним інструментом дитини.

В. Сухомлинський вважав, що «серце дитини має бути виховане красою», а музика є важливим засобом морального, емоційного й духовного розвитку.

Усі ці концепції підкреслюють, що музичний розвиток дитини має бути природним, емоційно й фізично заснованим, побудованим на сенсорному досвіді, активному залученні, доброзичливій взаємодії та внутрішній мотивації.

 

 

 

 

Практичні вправи до розділу 1.2

Вправа 1. «Імпровізаційний діалог» (за К. Орфом)

Розвиток: творчість, слухове сприймання, комунікація, емоційна виразність. Хід виконання:

1.     Дорослий грає короткий ритмічний або мелодичний мотив на металофоні, барабані чи ксилофоні.

2.     Дитина відповідає своїм «музичним реченням».

3.     Діалог триває 5–7 обмінів.

4.     Ускладнення: дитина придумує початковий мотив для дорослого.

Педагогічна логіка: імпровізація створює ситуацію вільної творчості, розвиває емоційний інтелект і навички взаємодії.

Вправа 2. «Музика в русі» (евритмія за Е. Жак-Далькрозом)

Розвиток: ритмічність, координація, увага, саморегуляція. Хід виконання:

1.     Увімкніть музику з різним темпом.

2.     Дитина вільно рухається відповідно до зміни темпу — повільно, швидко, різко, плавно.

3.     Дорослий може вводити завдання: «рухайся лише руками», «рухайся на носочках», «зупинись, коли чуєш високий звук».

Педагогічна логіка: через рух дитина природно засвоює поняття темпу, динаміки та ритму.

Вправа 3. “Співаймо склади” (методика З. Кодая)

Розвиток: музичний слух, фонематичне сприймання, мовленнєва готовність. Хід виконання: 1. Дорослий співає короткі склади (ля-ля, ти-ти, до-мі) на різних висотах.

2.     Дитина повторює.

3.     Для ускладнення вводять сольмізацію (до-ре-мі) або прості мелодичні фрази на склади.

Педагогічна логіка: через спів дитина засвоює інтонацію, формується музичний слух та мовленнєва точність.

 

Вправа 4. «Слухаємо красу» (за В. Сухомлинським)

Розвиток: емоційність, морально-ціннісні почуття, естетичне чуття. Хід виконання:

1.     У спокійній атмосфері дитині пропонують послухати короткий музичний твір (К. Дебюссі, Ф. Шопен, українські колискові).

2.     Після прослуховування — коротка бесіда:

— Який настрій у цієї музики?

— Що ти відчув(ла)?

— Який колір або образ викликала ця мелодія?

Педагогічна логіка: формування емоційної чуйності, естетичного мислення, уміння відчувати музику серцем.

Вправа 5. «Ритмо-кроки» (інтеграція Орфа та Далькроза)

Розвиток: ритмічність, міжпівкульна координація, моторне планування. Хід виконання:

1.     Дорослий плескає ритм.

2.     Дитина повторює його кроками або стрибками.

3.     Ускладнення:

— плескання + крок;

— плескання однією рукою + крок у певному напрямку.

Педагогічна логіка: поєднання руху й звуку оптимізує сенсомоторний розвиток і ритмічне відчуття.

1.3. Інтегративний підхід Нової української школи Музика інтегрується з:

•       мовленнєвим розвитком,

•       математичними уявленнями,

•       сенсорикою,

•       руховою активністю,

•       соціальною компетентністю.

Таке поєднання створює комплексний освітній ефект, який набагато сильніший за традиційне навчання.

 

 

Інтеграція музики з мовленнєвим розвитком

Вправа 1. «Ритмічні скоромовки»

Розвиток: чіткість мовлення, фонематичний слух, дикція. Хід:

1.     Педагог задає ритм плесканням або на барабані.

2.     Дитина промовляє скоромовку у відповідному ритмі.

3.     Ускладнення — зміна темпу та сили звучання.

Ефект: музичний ритм структурує мовлення й активує зони Брока та Верніке.

Інтеграція музики з математичними уявленнями

Вправа 2. «Рахунок у такті»

Розвиток: кількісні уявлення, послідовності, логіка. Хід:

1.     Педагог грає ритм: 1–2–3–4.

2.     Діти крокують або плескають у такт, рахуючи вголос.

3.     Далі виконують дії на певний рахунок: – «3 — присісти», – «1 — плеснути».

Ефект: дитина засвоює поняття лічби, повторюваності та ритмічних циклів.

Інтеграція музики з сенсорним розвитком

Вправа 3. «Звукові фактури»

Розвиток: слухова диференціація, сенсорні еталони. Хід:

1.     Педагог пропонує дітям розрізняти звуки: високі/низькі, довгі/короткі, тихі/гучні.

2.     Дитина показує рухом, який звук чує:

–   високий — підняти руки,

–   низький — присісти,

–   довгий — плавний жест, – короткий — стрибок.

Ефект: звук пов’язується з тілесним сприйманням, формується сенсорна інтеграція.

Інтеграція музики з руховою активністю

Вправа 4. «Музичні траєкторії»

Розвиток: координація, просторові уявлення, темпоритм. Хід:

1.     Увімкнути музику різного темпу.

2.     Діти рухаються по траєкторіях: коло, хвиля, зигзаг.

3.     Педагог змінює темп — діти адаптують рухи.

Ефект: рух стає узгодженим із музикою, покращується моторне планування.

Інтеграція музики з соціальною компетентністю

Вправа 5. «Ритмічний ланцюжок»

Розвиток: взаємодія, чергування, спільна діяльність. Хід:

1.     Перший учасник задає ритм плесканням.

2.     Другий повторює його й додає свій. 3. Ланцюжок триває до 5–6 учасників.

Ефект: формування колективної уваги, уміння слухати партнера, почуття групи.

2.   Емоційний та психологічний вплив музики на дитину

2.1.   Музика як емоційний регулятор

Музичні твори різних темпів і тональностей впливають на емоційний стан дитини:

•       повільні мелодії заспокоюють;

•       швидкі та ритмічні — активізують;

•       народні пісні — формують відчуття культурної ідентичності.

Дослідження психологів (Thompson, 2014) доводять, що музика активує лімбічну систему, яка відповідає за емоції.

У практиці дітей чітко простежується: музика допомагає адаптуватися, знижує тривожність, покращує емоційну стійкість.

 

Вправа. «Музичний термометр настрою»

Розвиток: емоційна саморегуляція, усвідомлення власного стану. Хід:

1.     Дитині дається картка з емоціями (радість, спокій, хвилювання).

2.     Педагог включає музичні фрагменти різного темпу.

3.     Дитина обирає, який «настрій» відповідає мелодії.

4.     Після прослуховування — коротке обговорення почуттів. Ефект: музика допомагає усвідомити й назвати емоції, знижується тривога.

2.2.   Музика як засіб самовираження

На заняттях діти вільно проживають емоції через:

•       рухи,

•       спів,

•       гру на шумових інструментах,          імпровізації.

Це сприяє розвитку емоційного інтелекту, умінню розуміти й називати свої почуття.

Вправа «Емоційна імпровізація»

Розвиток: емоційний інтелект, творчість. Хід:

1.     Педагог просить дитину зіграти або показати рухом емоцію: «радість», «здивування», «сум».

2.     Дитина обирає шумовий інструмент і створює «музику емоції».

3.     Інші діти відгадують почуття.

Ефект: розвиток здібності проживати і виражати внутрішні стани.

 

 

 

 

3.   Розвиток когнітивних та моторних здібностей

3.1.   Когнітивний розвиток

Згідно з дослідженнями Р. Левітан та Г. Гарднера, музика сприяє розвитку мовлення, логічного мислення та просторових уявлень. У практиці це проявляється через:

•       покращення пам’яті,

•       швидшу реакцію,

•       формування математичних уявлень (рахунок у такті, послідовності, ритм).

Вправа «Мелодичні послідовності»

Розвиток: пам’ять, логічне мислення, послідовність. Хід:

1.     Педагог грає 3–4 ноти.

2.     Дитина повторює.

3.     Ускладнення — додавання однієї ноти.

Ефект: тренування короткочасної та робочої пам’яті.

3.2.   Розвиток моторики

Музично-рухові вправи позитивно впливають на:

•       координацію,

•       темпоритм,

•       точність рухів,     відчуття тіла.

Евритмічні вправи за Далькрозом особливо ефективні для розвитку синхронності рухів та уваги.

Вправа «Рухайся як музика»

Розвиток: координація, темп, точність рухів. Хід: 1.Діти рухаються залежно від музики: – повільна — крокують плавно;

–   швидка — біжать дрібними кроками;

–   гучна — роблять широкі рухи;

–   тиха — роблять маленькі кроки.

Ефект: удосконалення моторного контролю та чутливості до ритму.

3.3.   Сенсомоторна інтеграція

Музика поєднує слух, рух, дотик та зорові образи — це ключовий фактор сенсорного розвитку.

Вправа «Слухай — доторкнись»

Розвиток: взаємодія слухового та тактильного аналізатора. Хід:

1.     Педагог відтворює звук (барабан, дзвіночок, маракас).

2.     Дитина торкається предмета, який асоціюється з акцентом звуку (гладкий, шорсткий, м’який).

3.     Ускладнення — поєднання кількох звуків і текстур.

Ефект: формування міжсенсорних зв’язків.

4.   Соціально-комунікативний потенціал музики

4.1.   Формування навичок взаємодії

Спільний спів, ритмічні кола, гра в ансамблі навчають дитину:

•       співпраці,

•       чергування,           слухання партнера,       дотримання правил.

Це напряму формує соціальну компетентність, важливу для майбутнього шкільного життя.

Вправа «Музичне коло»

Розвиток: співпраця, соціальна відповідальність. Хід:

1.     Діти стоять у колі.

2.     Педагог передає «музичний м’яч»: той, хто його тримає, створює ритм.

3.     Інші повторюють.

4.     М’яч передається по колу.

Ефект: діти вчаться бути лідерами й учасниками, підтримують єдиний ритм групи.

4.2.   Створення позитивного мікроклімату

Музика згуртовує групу. У своїй практиці я використовую:

•       музичні привітання,

•       ритуали завершення заняття,             спільні імпровізації,  командні музичні ігри.

Такі форми підсилюють групову єдність і формують у дітей відчуття спільноти.

Вправа «Мелодія дружби»

Розвиток: згуртування, позитивне ставлення до групи. Хід:

1.     Кожна дитина обирає звук (плеск, дзенькіт, тупіт).

2.     Педагог створює загальну «мелодію дружби», де кожен виконує свою партію.

3.     Завершення — «музичне обіймання»: діти підходять у центр кола.

Ефект: позитивний емоційний клімат, прийняття в групі.

5.   Елементи власного педагогічного досвіду

У центрі моєї роботи — створення безпечного та натхненного музичноосвітнього середовища. Я використовую такі методи:

5.1.   Індивідуалізація навчання

•       адаптація темпу,

•       підбір репертуару,

•       персональні музично-рухові завдання.

Вправа «Мій темп»

Розвиток: саморегуляція, дослухання до власних можливостей. Хід:

1.     Дитина обирає темп руху під музику.

2.     Педагог підлаштовується або пропонує новий темп.

Ефект: дитина відчуває свободу й контроль над навчанням.

 

5.2.   Інтеграція

Поєднання музики з:

•       сенсорними іграми, •       мовленням, •       танцем, Вправа «Музика + малювання»

          образотворчою творчістю,              казкотерапією.

Розвиток: креативність, міжсенсорне мислення. Хід:

1.     Увімкнути музичний твір.

2.     Діти малюють рухи музики лініями, кольорами, формами.

Ефект: розвиток асоціативного мислення та уяви.

5.3.   Музикотерапевтичні техніки

•       дихальні ритмічні вправи,                    робота зі звуковими

•       релаксація під музику,      інструментами,

•       звукотерапевтичні казки.

Вправа «Дихання з музикою»

Розвиток: релаксація, саморегуляція. Хід:

1.     Плавна музика.

2.     Дитина вдихає на 3 такти — видихає на 4.

Ефект: зниження напруги, гармонізація нервової системи.

5.4.   Імпровізація як розвиток творчості

Кожна дитина має право на створення власного звуку, ритму, руху — це відкриває творчий потенціал.

Вправа «Створи свій звук»

Розвиток: творчість, самовираження. Хід:

1.     Кожна дитина обирає свій звук або ритм.

2.     З цього будується «ансамбль творчості».

Ефект: розвиток оригінальності й відчуття успіху.

5.5.   Результати впровадження У дітей спостерігаю:

•       зростання емоційної стійкості, •       розвиток мовлення,

 покращення пам’яті та уваги,  вищий рівень комунікації,  творче самовираження.

Висновки

Музичне виховання дітей дошкільного віку є багатовимірним процесом, який охоплює емоційний, когнітивний, соціальний і творчий розвиток. Наукові дані й педагогічна практика підтверджують, що музика є одним із найпотужніших засобів формування гармонійної дитячої особистості.

Інтегровані методи, музикотерапевтичні практики, імпровізація та емоційно безпечний простір забезпечують стабільний позитивний ефект і сприяють розвитку ключових компетентностей сучасної дитини.

 

Використані наукові джерела

1.     Dalcroze, É. Eurhythmics and the Art of Education.

2.     Orff, C. Orff-Schulwerk: Music for Children.

3.     Kodály, Z. The Selected Writings.

4.     Winner, E., & Hetland, L. (2000). The arts and academic achievement: What the evidence shows.

5.     Thompson, W. F. (2014). Music, Thought, and Feeling: Understanding the Psychology of Music.

6.     Gardner, H. (1993). Frames of Mind: The Theory of Multiple Intelligences.

7.     Levitin, D. J. (2006). This Is Your Brain on Music.

8.     Peretz, I., Zatorre, R. (2005). Brain organization for music processing.

9.     Сухомлинський В. Серце віддаю дітям.

10.Базовий компонент дошкільної освіти (2021).