Музичні інструменти африканського культурного регіону

Музичні інструменти африканського культурного регіону

В країнах Західної та Центральної Африки (Малі, Конго, Судан, Гана) сформувалася спеціальна каста музикантів, мандрівників-оповідачів і співаків, що звалися гріотами. Ця професія передавалась із покоління в покоління, утворюючи цілі династії. Діяльність музикантів була пов'язана з життям при дворі вождів. З ХХ ст. гріотами називали усіх, хто був причетний до створення й виконання музики.

Ударні інструменти. Основу музичного виконавства африканців становлять барабани. У деяких племенах барабани вважали священними, їх зберігали у вождів як реліквію. Грати на них дозволялось лише в присутності еміра. «На початку Творець зробив барабанщика, мисливця і коваля…», - говорить народна легенда одного західноафриканського племені.

Барабани відрізняються за формою, розмірами, способом звуковидобування (котлоподібні або циліндричні, з однією або двома мембранами). Деякі з них надягаються ни шию, інші – стоять на землі (наприклад, глечик з водою, на який зверху натягується шкіра), є барабан у вигляді піскового годинника. Грають на барабанах руками, палками, калаталами.

Часто за допомогою барабанів передавали інформацію, наприклад, щоб скликати збори племені. Складались своєрідні «фрази», які означали «народження», «небезпека», «смерть» тощо. На великі відстані ця ритмічна інформація надходила за допомогою естафети.

Джембе – середніх розмірів барабан приблизно 50-60 см у висоту. Для виготовлення цього інструмента використовується цілий шматок дерева, який очищається з середини. Ця вирізана порожнина забезпечує потрібний резонанс і глибокий басовий звук. Верх інструмента обтягнутий козячою шкірою. Силу натягу можна регулювати за допомогою спеціальних металевих колець. Основу гри на джембі складають три звуки – низький, середній і високий, які отримують від ударів в різні частини мембрани.

Ударні інструменти африканців можуть мати мініатюрні розміри (брязкальця), а можуть сягати гігантських – до 2-х метрів заввишки.

Мову знаменитих тамтамів туземці засвоюють із раннього дитинства. Вони звучать при народженні дитини, на весіллі, під час спілкування з духами, скликають плем'я до праці, на полювання, сигналізують про початок війни.

Шумові інструменти. До них належать інструменти, виготовлені з гарбуза та плодів баобаба, наповнені камінцями, насінням тощо.

Із далекого минулого дійшла легенда про виникнення музичного інструмента – каркабу (кракеб) – своєрідних маракасів, що використовувалися в танцях. Його звучання нагадує дзвін кайданів. Колись работоргівці переганяли чорних рабів по території Сахари до моря і далі – на материк. Зв'язані ланцюгом, як і спільною долею, люди йшли під спекотним сонцем. Їх косили голод, спрага і хвороби.

Духові інструменти Серед духових набули популярності труби, флейти з рогів та кісток тварин, бивнів слонів, дерева.

Струнні інструменти. Музичний лук (берімбау) з однією струною, арфа (деки виготовляли зі шкіри лева або змії) Лютня, гітара, ліра, кора.

Найдавніша і найпоширеніша в Африці – калимба. Характер звуку залежить від форми і розмірів інструмента: великим притаманний низький гул (рокіт басів), маленьким – абсолютно прозоре, крихке звучання, схоже на музичну шкатулку. Калимбу називають «африканське ручне фортепіано». Грають на калимбі, поклавши її на руки або коліна, великим пальцем обережно натискаючи і відпускаючи кінчики металевих язичків.

Отож, музичні інструменти є невід’ємною частиною африканського регіону