Музично - літературна розвага "Уклін Кобзарю"

                  Музично – літературна розвага «Уклін Кобзарю»

Мета: знайомити дітей з життям та творчістю  українського поета  Т.Г. Шевченка. Розкрити перед дітьми  багатий  світ поетичних образів, які вчать любити, і берегти Україну, шанувати батьків, жити дружно. Розвивати мовленнєві здібності дітей.

Хід:

Слухання пісні «Реве та стогне Дніпр широкий»

Ведуча: Весна - улюблена пора року дітвори.  Після довгої зимової холоднечі та негоди всім кортить поспілкуватися з живою природою, власними очима побачити, як з’являється з-під землі зелена травичка. Цю довічну радість може подарувати тільки весна.

1 дитина:   Бач, трава зазеленіла

                   Чуєш, річка зашуміла

                   Пісня лине над полями,

                   Небо кличе журавлями,

                   То іде до нас весна.

Хоровод «Зацвіла в долині»

Ведуча:    Щовесни, коли тануть сніги,

                   І на небі засяє веселка,

                   Повні сил і живої снаги

                   Ми вшановуємо пам’ять Тараса Шевченка.

Ведуча: Ще давно народився великий поет, гордість українського народу – Тарас Григорович Шевченко. Гірким було дитинство, бо Тарас народився кріпаком, власністю лихого пана. А пан мав право знущатися з кріпаків: навантажувати тяжкою роботою, продавати, навіть міняти на собак. Рано померла у Тарасика мати, а за нею і батько. Дуже хотілося Тарасові вчитися, і пішов хлопець до дяка і носив йому воду, прислуговував, терпів бійку та лайку. Потім пан узяв його до себе служити козачком. Отак і підріс Тарас на службі у пана. Там зустрів він добрих і розумних людей, які полюбили талановитого юнака, викупили його з неволі, допомогли вивчитися на художника. На той час написав Тарас вже багато віршів. Полюбив його простий народ і назвав своїм Кобзарем. Та злякалися його віршів пани. Заслали поета в далеку пустелю, заборонили йому малювати і писати. Не скорився Тарас – таємно писав і малював. Через десять років повернувся він із заслання хворий, постарілий. Хоч давно те було, але його твори вічно житимуть в серцях людей. І ви пам’ятайте та шануйте нашого Великого Кобзаря. Послухаємо вірші Т. Г.Шевченка:

1 дитина:     Встала весна, чорну землю

                     Сонну розбудила,

                     Уквітчала її рястом,

                     Барвінком укрила.

2 дитина:     Чималий у яру ставок,

                     Зелений по горі садок,

                     І верби, і тополі,

                     І вітряки на полі,

                     І долом геть собі село

                     Понад водою простягнулось.

3 дитина:     І барвінком, і рутою,

                     І рястом квітчає

                     Весна землю; мов дівчину,

                     В зеленому гаї.

4 дитина:     І на полі жайворонок,

                     Соловейко в гаї

                     Землю убрану весною

                     Вранці зустрічають.

Гра «Галя по садочку ходила»

Ведуча: Шевченко – це наша душа, наша мудрість, наша сила.                                                                                                             

                     Приходять літні і малі,

                     Діди, бабусі, школярі,

                     Приходять зблизька і здалека.

                      Вони стрічають сонця схід,

                      Отут під кроною каштанів.

                      Вони співають «Заповіт»,

                      Схиливши голови в пошані.

Пісня «Заповіт» (слухання)