Музично дидактичний матеріал для використання на уроках музичного мистецтва в початковій школі. "Поспівки,розспівки,примовки, заклички, наспіви."

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель музичного мистецтва

ЗЗСО I-III ступенів  смт. Цумань

Бурса Ірина Олександрівна

 

 

 

 

 

 

 

 

Передмова

Розспівки — вокально-хорові вправи для форму­вання початкових навичок володіння співацьким го­лосом. Вони сприяють розвитку музичного слуху, пам'яті, ритму, співацького дихання, артикуляції, дикції. Завдяки ним відпрацьовуються різні види звуковедення, навички унісонного та ансамблевого співу. Розвиваються психічні процеси, емоційна сфера та особистісні якості, грамотніше стає мовлення та розвивається розуміння виразності музичної мови.

В збірнику надано розспівки,  поспівки, примовки, заклички, наспіви, а також використані найбільш яскраві приклади українських нородних пісень, які можна використовувати відповідно до різної тематики на уроках музичного мистецтва.                        Мелодії розспівок  короткі за музичним фразуванням, ритм нескладний, побудований на восьмих та четвертних тривалостях: все це зручно для дихання; з невеликим обсягом звуків від пріми до квінти. Поступове виконання розспівок від пріми до квінти сприяє поступовому розширенню діапазону голосу «гудошників», а також школярів молодшого шкільного віку на уроках музичного мистецтва. Вони легко запам’ятовуються та добре емоційно сприймаються, тому, що мають цікавий для дітей оригінальний текст рідною мовою, який збагачує виконавців позитивними музичними враженнями, сприяє формуванню музичного смаку.            Розспівки та примовки співаються в тональності зручній для дитячого голосу на певному етапі, але кожну із них можна транспонувати для розширення діапазону.

Образність змісту цих поспівок розвиває творчу активність, музичну уяву, ініціативу, навички колективного та сольного співу.

Ця збірка також  допоможе в роботі з дітьми на уроках музичного мистецтва в початковій школі, із так званими «гудівниками». Так називають дітей які не вміють чисто інтонувати, правильно відтворювати висоту звуку. Ці діти мають обмежений діапазон голосу, співають у низькій теситурі, в межах першої і малої октав.

Причини цього явища різноманітні: недостатньо розвинутий музичний слух, відсутність співочого вміння, неналагодженість вокально-слухової координації, хвороба голосового апарату та деякі психо-фізіологічні особливості розвитку дітей. Кожна з цих причин, що зумовлює низькій спів, як правило виступає комплексно з іншими відхиленнями від норм.

Голоси дітей які гудуть, впливають на музичний розвиток всього класу і тим самим гальмують роботу педагога. Таких дітей нерідко вважають не музикальними.  Насправді, як це доводить практика, серед них є чимало з чудовим ритмічним слухом і хорошими музичними здібностями. Їх можна навчити співати правильно, якщо уважно поставитись до них на уроках музичного мистецтва, підбираючи відповідно вокально-хорові розспівки, це є одним з важливих факторів усунення «гудіння».

Існує кілька способів формування, виправлення слуху й голосу у дітей які низько або неправильно інтонують.

Перший – поступово розвивати голос починаючи від низьких нот до світлого високого звучання. Так  коли у низькоспіваючої дитини діапазон голосу ля-ре¹, краще починати розвивати його з верхніх звуків (до¹, ре¹) з поступовим транспонуванням мелодії поспівки вгору. Наприклад українська народна пісня «Ой дзвони дзвонять» треба починати від ноти ре¹ (у сі-бемоль мажорі), або від ноти мі¹ (у до-мажорі).

Для зміцнення нижнього регістру голосу краще всього підходять такі примовки, розспівки: «Сорока ворона», «Кумо, кумо, що варила?», «Я маленький хлопчик», «Ой дзвони дзвонять». Ці пісні та примовки також можна використовувати для зміцнення верхнього регістру співаків-школярів.

Другий – розкриття верхнього регістру дитячого діапазону голосу (звуків ля¹, сі¹, до², ре²). При цьому бажано, щоб побудова мелодії розспівки йшла з гори в низ і починалася з верхнього звука. Це відразу дає певну настройку голосового апарата для високого, головного звукоутворення. Наприклад  «Дрібушечки», «Іди, іди дощику», «Іде, іде, дід, дід». Для розкриття верхнього регістру і створення високого головного звучання корисні також розспівки, примовки які використовувались для зміцнення нижнього регістру голосу.

Третій – одночасний розвиток слуху і голосу від нижнього і верхнього регістрів. Поряд з розвитком у дітей низьких звуків, необхідно відразу ж розвивати і розширювати діапазон, привчати дитячий голос до високих звуків. Особливо ефективне використання вправ із звуконаслідуванням та терцію, кварту, квінту вище від верхніх звуків діапазону голосу низько співаючих дітей. Наприклад поспівка «Квочка» від ноти до¹ (у фа-мажорі) або від ноти ре¹ (у соль-мажорі).

Розмовні та співочі інтонації взаємозв’язані. Діти розмовляють на тих же тонах що і співають – в малій октаві чи в межах малої та першої октави. Звикнувши розмовляти на низьких тонах не маючи навичок співу, вони будують співочі інтонації подібно до розмовних. Тому необхідно працювати і над розвитком високих розмовних інтонацій низько співаючих дітей. Для цього перед співом бажано проводити з дітьми бесіди та читання віршів на високих нотах, а також ігри-вправи на звуконаслідування. При цьому спочатку дітям пропонується вимовляти окремі звуконаслідування на високих тонах без певної висоти, а потім співати вправи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Гоп-гоп! Гу- ту -ту!

 Вари кажку круту.

  Підливай молочка,

                                                         Нагодуй козачка.

 

 

 

 

 Гоп-скок, руки в боки,

Прилетіли три сороки,

                                                     Сіли собі на тинок,

Кличуть мене у танок.

 

 

 

           

 

Ой дзвони дзвонять,

                                                       Хорти вовка гонять

  По болотах, очеретах,

                                                       Де люди не ходять.

 

 

 

 

 

 

Диби-диби, диби-би

Пішла баба по гриби,

А дід по опеньки

В неділю раненько.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дрібу, дрібу, дрібушечки,

Наївшися петрушечки,

Наївшися лободи,

гала, гала до води.

 

 

 

Не йди, не йди, дощику,

Зварю тобі борщику.

Та поставлю на горі,

Щоб не їли комарі.

 

 

 

 

 

 

 

Бом-дзень, Савка вмер.

Положили Савку

На дубову лавку.

Лавка трясеться,

Савка сміється.

 

Коляд, коляд, колядниця

Добра з медом паляниця,

А без меду не така:

Дайте, дядьку п’ятака.

Як не даси п’ятака

Візьму вола за рога.

 

 

 

 

Равле, равле,

Вилий воду на колоду

Як не виллєш,

То сам випєш.

То на дощ, то на град.

 

 

Коровко, коровко,

Дай мені сира,

Дай мені масла,

Я тебе, коровко,

Ціле літо пасла.

 

 

 

 

 

 

Савка-булавка

Через тин гавка.

Тин провалився,

Савка вбився.

 

 

 

 

 

Бузьок, бузьок пан, пан!

Закалатай нам, нам!

Дамо тобі їсти-пити,

Щоби жаби міг ловити.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вийди, вийди, сонечко,

На дідове полечко.

Там діти граються

Тебе дожидають.

 

 

Сонечко, сонечко,

Виглянь у віконечко.

Я маленький хлопчик

Виліз на стовпчик,

На дудочку граю

Христа забавляю.

 

 

 

 

 

 

 

Прийди, прийди, сонечко

Під моє віконечко,

Будемося гріти,

Як маленькі діти.

 

 

 

 

Вигрій, вигрій сонечко,

На наше полечко.

На бабине зіллячко

На наше подвір’ячко.

 

 

 

 

Іди, іди дощику,

Зварю тобі борщику

В череп’яні горщику.

Тобі каша, а нам борщ,

Щоб густіший падав дощ.

                                                           Іди, іди дощику.

 

Нам нема і семи,

Ми до школи прийшли.

Рік мине підростем

І до школи прийдем.

 

 

 

 

Кумо, кумо, що варила?

Бор, борщ буряки!

 

 

 

 

 

 

Тук, тук чобіток,

Подай, бабо молоток.

Не подаси молотка,

Не підкую чобітка.

 

 

 

             

 

 

 

 

 

 

Раз, два, три, чотири,

Ми по колу походили.

Походили розійшлися.

Ні на кого не дивися.

 

 

 

Ходить квочка коло кілочка,

Водить діток - дрібних квіток,

Діти-квіти: квок!

 

 

 

 

Зозуле рябенька,

Пташино маленька!

Закуй мені по звичаю,

Доки в світі жити маю.

 

 

Я маленький хлопчик

Виліз на стовпчик.

У дудочку граю

Дітей забавляю.

А вам всього найкращого

У світі бажаю.

 

 

 

 

 

 

Печу, печу хлібчик

Дітям на обідчик.

Беру, беру папку

Кладу на лопатку,

Шусть у піч! Шусть у піч!

 

 

Гойда-да, гойда-да,

Добра в коника хода.

Поводи шовкові.

Золоті підкови.

 

 

 

 

 

 

Вийди, вийди, сонечко

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір’ячко.

Котилася торба

З великого горба.

На кого попаде,

Тому спати припаде.

 

 

Котилася торба

З великого горба.

На кого попаде,

Тому спати припаде.

 

 

 

Сорока-ворона

На припічку сиділа,

Діткам кашку варила,

Ополоником мішала,

Діток годувала!

 

 

 

Іде, іде дід, дід, несе, несе міх.

От такий дідище, от такий страшище;

От такий ногатий, от такий рукатий;

От такий вусатий, такий бородатий;

От такий окатий, от такий плечистий.

 

 

 

 

 

 

Ха-ха-ха-ха! Гі-гі-гі!

Зловивсь лис у капкані.

Качки, кури, голуб’ята,

Тіштесь смійтесь гі-гі-гі!

Злодій лис у капкані!

Ой-ой! Вирвавсь, утікайте:

Тепер в нього страшна злість.

Кого зловить того з’їсть.

 

 

 

 

 

                                                                                   До, до, ду, до, де, ді

Так розспівуються всі.

Гу, гу, гу, гу, гу, гу,

Гуде комар на лугу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я крокую вгору,

Я крокую вниз.

 

 

 

 

 

Я скачу, я верчу

У руках скакалку.

Як стрибну, обжену

Галю і Наталку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ой, до нори, мишко, до нори

Та до золотої комори

Моторненька мишка утіка,

А ледачий котик не спійма.

А ледача мишка не втече,

А моторний котик дожене!

 

 

 

Вареної рибки

Держітеся кріпко;

Як хто увірветься,-

Тому не минеться.