Музично – літературний журнал до Дня української писемності та мови для учнів початкової школи «Рідна мова моя, поетична, пісенна, Пелюсткова і ніжна, як спів солов’я!»

Лісківський заклад загальної середньої освіти

 І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

Музично – літературний журнал

 до Дня української писемності та мови для учнів початкової школи

 

«Рідна мова моя, поетична, пісенна,

Пелюсткова і ніжна, як спів солов’я!»

 

 

 

Розробила ЗДНВР

Малая О.А.

 

2019р.

 

 

Мета: поглибити знання учнів з української мови, ознайомити з окремими        етапами її розвитку; розвивати уважність, кмітливість, спостережливість; виховувати любов до рідної мови, прагнення її вивчати.

 

                                                Перебіг заходу

Гарно прибраний зал. Вишиті рушники. Тихо грає музика.

 

Любіть рідну мову

Мова — краса спілкування,

Мова — як сонце ясне,

Мова — то предків надбання,

Мова — багатство моє.

Мова — то чиста криниця,

Де б'є, мов сльоза, джерело,

Мова — це наша світлиця,

Вона як добірне зерно.

Мова — державна перлина,

Нею завжди дорожіть:

Без мови немає країни —

Мову, як матір, любіть

 

Ведучий

   Щасливі ми, що народились і живемо на такій чудовій мальовничій землі, в нашій славній Україні. Тут жили наші діди, прадіди, тут живуть наші батьки. Тут основа роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово…

        Мова – душа народу. І сьогодні ми будемо говорити про нашу рідну українську мову.

 

Ведучий                   Раді ми вас привітати,

                                 бо у нас сьогодні свято –

                                 будем нашу рідну мову шанувати!

 

Ведучий                  Ми живемо в Україні,

                                 де в степу із краю в край,

                                 на добро усій країні

                                 визріває урожай.

                                 Де пшениця достигає

                                 колосиста, золота,

                                 де неначе море грають

                                 і шумлять густі жита.

Тож почнемо наш Музично – літературний журнал

 до Дня української писемності та мови для учнів початкової школи

«Рідна мова моя, поетична, пісенна,

Пелюсткова і ніжна, як спів солов’я!»

Сторінка перша «Історична»

Ведучий.  9 листопада, – День української писемності та мови. Це державне свято було встановлено 6 листопада 1997 року Указом Президента України  за підтримки ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі нашої мови для розвитку суспільства. В Указі було зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця».

Ведучий. У цей день, за традицією , покладають квіти до пам’ятника Нестору Літописцю, відзначають найкращі здобутки просвітителів у сфері мови та культури України. А також у цей день стартує Міжнародний конкурс знавців української мови ім. Петра Яцика. Саме він став засновником цього конкурсу серед передової учнівської молоді.

 Ведуча:Коріння української мови сягає сивої давнини. Дійшла вона до нас з тисячолітніх віддалей такою,як була створена нашими пращурами.
Ведучий:Ознаки української мови фіксуються в пам’ятках ,починаючи з найдавніших джерел,датованих   ХІ ст.
1 хлопець: У цілості збереглася найцінніша пам’ятка давньоруської літератури «Слово о полку Ігоровім»
2 хлопець:Славнозвісна праця печерського Нестора «Повість минулих літ» з’явилася,з даними істориків,у 1113році.
3 хлопець:Сучасна українська мова пов’язується з датою виданням «Енеїди» І.Котляревського у 1798 р.

4 хлопець:Ще одну дату-1840 р.,коли вперше було видано «Кобзар» Т.Шевченка ,- можна вважати доленосною,адже з того часу українська мова стала на важкий шлях розвитку.

Вчитель: Ще про одну видатну постать хочеться сказати теплі слова вдячності.

Нестора – літописця. Цей юнак в 17-річному віці прийшов до Києво-Печерської лаври,назавжди залишився там. Давньоруський письменник та історик, високоосвічена людина свого часу,укладач і редактор «Повісті минулих літ» – особа не легендарна, а історична.
Читець 1
Складається буква до букви,

Папірус тріщав як на гріх,                                                                                    Скрипіло перо,розливалось чорнило,                                                                                      І все це в писанні було

Лунає пісня «Українська мова»

 

 

 

Сторінка друга «Поетична»

Читець 1
Минають століття,

Минають віки,                                                                                                                    збігають рікою нестримно роки.                                                                                          І будемо вірити,будемо жити,                                                                                                          Ми будемо слово і  мову любити

Читець 2

Літопис – душа,                                                                                                                      Це дух, це життя,                                                                                                                Це правда сумна.                                                                                                                  Через віки,                                                                                                                             через століття – все мине,                                                                                        А думка,слово в книзі оживе.

Вчитель:Мова є душею нації,у її глибинах народилося багато з того,чим може гордитися наш народ. Як море починається з річки,так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора – літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди поглиблювалось під пером Івана Котляревського,удосконалювалося,пізніше І.Нечуєм – Левицьким, Лесею Українкою, Тарасом Шевченко  та багатьма іншими видатними українцями.

учень-читець

Якщо з українською мовою
В тебе, друже, не все гаразд,
Не вважай її примусовою,
Полюби, як весною ряст.
Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Все, як пишеться, в ній вимовляється, –
Все, як пісня у ній звучить

Учень. Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, любистку, м'яти, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена!
Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути зеленому вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу.
Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що єси Ти і Бог – Любов, і Бог-Віра, і Бог-Надія.

Мово моя! Звонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі. Твої джерела б'ють десь від магми, тому й вогненна така. То ж зцілювала ти втомлених духом, давала силу, здоров'я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили Тебе, цілющу джерелицю, і невмирущими ставали ті, що молилися на дароване Тобою Слово. Бо "Споконвіку було Слово. І Слово було у Бога. І Слово було Бог

Сторінка третя «Музична»      

Пісня - це національний дар, яким ми можемо пишатися. Послухайте легенду про нашу українську пісню

                                    Легенда про пісню

       Якось Господь вирішив наділити дітей світу талантами. Французи обрали елегантність і красу.  Німці - дисципліну і порядок, росіяни – владність,

італійці отримали хист до музики…

      Обдарувавши всіх, підвівся Господь і раптом побачив у куточку дівчинку. Вона була босою, одягнутою у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок із червоної калини.

• Хто ти? Чого плачеш? - запитав Господь.
• Я -  українка, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові. Сини мої на чужині, вороги знущаються із вдів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

- Чого ж ти не підійшла до мене раніше.Я всі таланти роздав.Як же зарадити твоєму горю? Дівчина хотіла вже піти, та Господь, піднявши правицю, зупинив її.

- У мене є дар, який уславить тебе на цілий світ. Це пісня.

Узяла дівчина дарунок і міцно прижала його до серця. Вклонилась низенько всевишньому із ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ. З тих пір і дивує весь світ українська пісня.

 

Звучить українська народна пісня « Тече вода з – під явора»»

 

Сторінка четверта «Гумористична»

      Ми живемо в місцевості, де розмовляють багатьма мовами:  українською, російською, болгарською, молдавською, татарською та іншими. Але найчастіше ми чуємо українську і російську мови.

На жаль, не всі прагнуть добре вивчити рідну мову і частіше поєднують ці мови в одну. Це часто призводить до кумедних ситуацій. До вашої уваги сценка з життя

                       Інсценівка усмішки П. Глазового «Кухлик».

 

Автор              Дід приїхав із села,

                        Ходить по столиці.

                        Має гроші - не мина

                        Жодної крамниці.

                        Попросив він…

 

Дід                 Покажіть кухлик той,

                       що  скраю.

 

Продавець.    Што? Чєво?

                       Я нє понімаю.

 

Дід                 Кухлик, люба, покажіть,

                       Той, що збоку смужка.

 

Продавець    Да какой же кухлік здєсь,

                      Єслі ето кружка!

 

Автор           Дід у руки кухлик взяв

                     І насупив брови.

 

Дід               В Україні живете

                     Й не знаєте мови!

 

Продавець  У меня єсть свой язик.

                    Да к чєму  мнє мова?

 

Дід             Цим пишатися не слід,

                   Бо якраз така біда

                   В моєї корови:

                   Має, бідна, язика,

                   Та не знає мови.

 

Сторінка п’ята «Казкова»

Бібліотекар

Казка- це велике таїнство народу, народжене його мудрістю, життям, силою буття і ще чимось таким, що дороге і близьке кожному із нас. Казкова скарбниця нашого народу невичерпна, мов криниця. Багато казок породила українська земля! І кожна казка по-своєму гарна.

Учень. Казка - це світ, чарівний та незвичний,

             Казка - це диво, сповнене краси.

             Поринуть у казку- це ж бо так цікаво,

             Це справді- свято, радість для душі.

А зараз для вас діти запитання за змістом українських народних казок

1) Як звали півника в казці « Колосок»? ( Голосисте горлечко )
2) В чий будиночок забралася Коза-Дереза? ( Зайчика )
3) Кому з героїв у скрутну хвилину допомогло гусеня ?
( Івасику-Телесику )
4) Чим пригощала Лисичка Журавля? (Молочною кашею)
5) Кого зробив дід із соломи? (Бичка)
6) Хто бігав наввипередки з їжаком? (Заєць )
7) Кого купив дід на базарі за три копи? ( Козу-Дерезу)
8) Який казковий герой народився з горошини? (Котигорошко)

Уявіть, що відому вам казку розповідає один із казкових героїв. Вам потрібно назвати героя казки, від імені якого ведеться розповідь та назву казки.

Казка 1
«Я вирішив просто подорожувати світом і не знав, що все так станеться. Я гадав, що всі так само добрі, як мої Дідусь та Бабуся. Але виявилося, що у цьому світі мешкають і злі, і жорстокі, і хитрі…» ( Колобок , «Колобок»)

Казка 2
«Оце так хвіст у цієї Мишки! Не зрівняти його ані з кулаком Дідуся, ні з кулаком Бабусі. Й треба ж було цій Мишці вибігти у найнеслушніший момент. Зараз би усі дивувалися з мене. Лежало б я на видноті… »
(Яйце , «Курочка-Ряба»)
Казка 3
«Мені приємно знаходитися на голівці цієї Дівчинки. Вона мені подобається. Завжди охайна. Мені подобається разом з нею подорожувати лісом, навідуватися до бабусі. Але є єдина вада: моя хазяйка занадто довірлива. Тому з нею трапляються різні негаразди…»
(Червона шапочка, «Червона Шапочка»)
Казка 4
«Відверто кажучи, неприємно, коли тебе взуває Кіт. Бо в нього кігті. Він іздряпав і розірвав усі мої устілки. Я, звичайно, розумію, що уся ця біганина заради хазяїна, але дуже вже боляче…» (Чоботи, «Кіт у чоботях»)
Казка 5
«Безперечно, ми б не хотіли її підводити. Ми б могли відстати, вся ця історія закінчилася б там, на балу. Але ми не маємо права ні поспішати, ні відставати…» (Годинник, «Попелюшка»)
Казка 6
«Для мене дуже шкідливо стільки часу знаходитися у воді… Дякую цьому допитливому й неслухняному хлопчикові. Якби не він й не черепаха, скільки б це довелося мені лежати на дні?..» (Золотий ключик, «Пригоди Буратіно»)
Казка 7
«Я, звичайно ладна була виконати всі її побажання. Бо її чоловік врятував мені життя. Але, кінець кінцем, я зрозуміла: чим більше людині давати, тим більше вона хоче. Ось і доводиться таким людям залишатися у розбитого корита…» (Золота рибка, «Казка про рибака та рибку»)
5 конкурс «Чи уважний ти читач?»
Назвати казку, в назві якої є число.

«Вовк і семеро козенят»
«Троє поросят»
«Білосніжка і сім гномів»
«Про три гроші»
«Дев’ять братів сіроманців»
«Про царівну та сім богатирів»
«Алі-баба і сорок розбійників»
«Три горішки для Попелюшки»
«Десять братів і сестриця Галя»
«Дванадцять місяців»
«Три міхи хитрощів»

Сторінка шоста «Підсумкова»

Учень        Розцвітай же, слово, і в родині,

                   і у школі, й на заводі, і у полі.

                   Пречудесно, Пречудово

                   Розцвітай же, слово!

 

Учень        Вже кінчається свято,

                  Нам прощатись пора.

                 Ми бажаємо Вітчизні

                 Щастя, миру, добра.

 

Учень       Добро хай панує у вашому домі,

                 І мир нехай буде завжди.

                 Здоров’я міцного і щедрої долі

                 Бажаємо  на довгі роки.                                       

Звучить пісня « Мова єднання»