«На Чорнобиль журавлі летіли»

Міністерство освіти і науки України

Кам’янський енергетичний фаховий коледж

Циклова комісія природничо-наукових дисциплін

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

відкритого бінарного засідання гуртків «Geolife» та «Ньютон»

за темою: «На Чорнобиль журавлі летіли»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тетяна БАБІЄВА

         Алла ГОБОВА

 

 

 

 

 Кам’янське

2023

Укладач: Бабієва Т.О., викладач географії та екологічних дисциплін
І категорії Кам’янського енергетичного фахового коледжу, керівник гуртка «Geolife»

Гобова А.В., викладач фізики вищої категорії Кам’янського енергетичного фахового коледжу, керівник гуртка «Ньютон»

Рецезент: Судак О.П., викладач першої категорії, голова ЦК екологічних дисциплін

 

Розглянуто і схвалено  на засіданні циклової комісії екологічних дисциплін Кам’янського енергетичного фахового коледжу

Протокол  №8 від 15 березня 2023 року

 

 

 

Розглянуто і схвалено  на засіданні методичної ради Кам’янського енергетичного фахового коледжу та рекомендовано для подальшого використання в позааудиторній роботі для здобувачів освіти

Протокол № 9 від 16 березня 2023 року

 

Методична розробка відкритого бінарного засідання гуртків «Geolife» та «Ньютон» за темою: «На Чорнобиль журавлі летіли»/Упор.: Т.О.  Бабієва, А.В. Гобова - Кам’янський енергетичний фаховий коледж – Кам’янське, 2023. – 18 с.

 

 

АНОТАЦІЯ

26 квітня 2023 року відзначаються 37-і роковини аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою в історії катастрофою в ядерній енергетиці. Аварія забрала життя тисяч людей і завдала непоправної шкоди екології Європи. З того часу в цей день в Україні щороку вшановують усіх людей, хто загинув чи постраждав від цієї катастрофи, а також шанують ліквідаторів наслідків аварії.

Сьогодні ми маємо не лише згадувати про Чорнобильську катастрофу як про подію минулого, а й пам’ятати про нинішню небезпеку, яка загрожує не лише Україні, а й усьому людству, у разі безвідповідального ставлення до ядерної енергетики, і про ту відповідальність, яку ми несемо перед майбутніми поколіннями за збереження нашого світу.

Основна мета відкритого бінарного засідання гуртків «Geolife» та «Ньютон» за темою «На Чорнобиль журавлі летіли»  - узагальнити знання здобувачів освіти щодо причин, масштабів та наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС для розуміння відповідальності людей за навколишнє середовище. 

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………...6Спенарій заходу………….…………………………………………………8

Висновки……………………………………………………………………14

Додатки……………………………………………………………………..15

Бібліографічний список………….………………………………………...18

 

РЕЦЕНЗІЯ

на методичну розробку відкритого бінарного засідання гуртків

«Geolife» та «Ньютон» за темою «На Чорнобиль журавлі летіли»,  створену викладачем географії та екологічних дисциплін

Кам’янського енергетичного фахового коледжу

Бабієвою Тетяною Олегівною

та викладачем фізики  Кам’янського енергетичного фахового коледжу

Гобовою Аллою Володимирівною

 

Методична розробка відкритого бінарного засідання гуртків  «Geolife» та «Ньютон» за темою «На Чорнобиль журавлі летіли»
Т.О. Бабієвої та А.В. Гобової присвячена актуальній темі, яку продовжують вивчати вже 37 років поспіль.

Аварія на Чорнобильській АЕС стала найбільшою техногенною катастрофою ХХ століття. Тоді, у квітні 1986 року радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи. 8,5 мільйонів жителів України та інших країн в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення, біля півмільйона з них померли від наслідків радіації. До кінця літа 1986 року більше 90 тисяч осіб було евакуйовано із зони зараження, 81 населений пункт України став безлюдним.

Основний тягар Чорнобильської катастрофи несе український народ. Наслідки тієї біди нині відчувають на собі мільйони громадян, які постраждали через вплив радіоактивного забруднення. На 15% збільшились випадки ракових захворювань та смертність від раку і лейкемії осіб, пов'язаних з аварією.

Чорнобильська катастрофа стала попередженням усьому людству, наскільки крихким може бути наше майбутнє з неконтрольованою радіацією.

Голова ЦК екологічних дисциплін    Оксана СУДАК

Кам’янського енергетичного

фахового коледжу

ВСТУП

26 квітня 1986 року о 1-23-47 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства — з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році. Основні наслідки аварії були подолані за 7 місяців, і вже у листопаді два з трьох вцілілих енергоблоки були знову введені в експлуатацію.

У результаті аварії на Чорнобильській АЕС у 30-кілометровій зоні склалася унікальна екологічна обстановка: в довкілля проник широкий спектр радіонуклідів. З водою, їжею та повітрям вони постійно потрапляли в організм людей. На час аварії (1986 рік) українська система охорони здоров’я не мала універсальних засобів, здатних упередити накопичення та прискорити виведення радіоізотопів різної хімічної природи з організму людини та довкілля. Групою вчених було досліджено і розроблено нові механізми дії еферентних методів лікування променевих захворювань.

    Згадування чорнобильської катастрофи, як правило, викликає думки про смерть, руйнування, рак, значні економічні втрати та інші негативні уяви. Без сумніву, економічні наслідки аварії були величезні для України, а такі наслідки, як:

•  підвищення рівня ракових захворювань у людей;

•   загибель сосни на ділянці “Рудого лісу” – реальні факти.

    І все ж, в кінцевому результаті вплив на флору і фауну на ділянках надзвичайно забруднених і обмежених зон був досить позитивним: на користь зростання біорізноманіття та чисельності особин. Експедиції в найрадіоактивниші райони Чорнобильської зони виявили багатство тваринного життя. Деякі ділянки 10 км зони відчуження, розташовані навколо четвертого енергоблоку, вражаючі, проте оманні, за своєю красою. І тільки потріскування та попискування електронних приладів можуть вказувати, що середовище забруднене радіонуклідами.

В дійсності, радіоактивність такого рівня, як в Чорнобилі, має помітний негативний вплив на рослинне та тваринне життя. Проте ефект відселення людей з цих сильно забруднених земель значно перевищує ефект радіаційного впливу. Саме в цьому і є звичайний парадокс взаємовідносин екологічної точки зору і питань безпеки для здоров‘я людини. Спостереження вчених підтримують думку, що допустимі рівні радіаційного впливу на рослини і тварин мають бути вищими, ніж для людини. Така нерівність обумовлена тим, що відселення або переселення людей частіше за все сприяє природному відновленню екосистем навіть в умовах несприятливого радіоактивного та хімічного забруднення. То, що звичайна людська діяльність (промисловість, фермерство, вирощування худоби, збір дров, полювання, т.д.) більш руйнуючі для біорізноманіття та багатства місцевої флори та фауни, ніж найгірша ядерна катастрофа, додатково говорить про негативний вплив зростання людської популяції на дику природу. Надзвичайно важливим є виховання екологічної свідомості, формування відповідальності молоді за збереження навколишнього середовища.

 

СЦЕНАРІЙ ВІДКРИТОГО БІНАРНОГО ЗАСІДАННЯ ГУРТКІВ «GEOLIFE» ТА «НЬЮТОН»

ЗА ТЕМОЮ «НА ЧОРНОБИЛЬ ЖУРАВЛІ ЛЕТІЛИ»

Ведучий 1. Була весна, квітуча, напоєна запахами землі і  нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця весна назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу та всього людства. Що про невелике місто Чорнобиль дізнається весь світ.

Ведучий 2. Сьогодні, 26 квітня, минає 37 років з часу чорнобильської катастрофи.

 Серед усіх трагедій, яких зазнало людство на планеті, аварія на Чорнобильській атомній електростанції не має аналогів за масштабами забруднення довкілля та негативного впливу на здоров'я людей.

На фоні відео «Дзвінок в пожежну частину»

 Ведучий 1. 26 квітня 1986 року – одна із найскорботніших дат в історії нашого народу, спогади про яку ще довго будуть пронизувати наші серця гострим болем. Чорнобиль і досі для нас є незагоєною раною.

Ведучий 2. Прип’ять....37 років тому Прип’ять  було звичайне невеличке українське містечко, яких сотні в Україні. Весною потопало воно у свіжій зелені, вишневому та яблуневому цвіті. Влітку тут полюбляли відпочивати кияни: збирали гриби, ягоди, лікарські трави. Здавалося, що красу цього куточка українського Полісся ніщо й ніколи не затьмарить.

Ведучий 1. Чорнобиль - це назва невеликого районного центру, що в 130 км. від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній електростанції. Будувати її розпочали ще у  далекому 1971 році. У 1983 р. вже працювало чотири енергоблоки із запланованих шести.

Ведучий 2. Згодом, за кілька кілометрів виросло місто. Його назвали Прип'ять - за назвою тутешньої повноводної річки.

Ведучий 1. Ніщо не віщувало біди. Стояла тиха весняна ніч. Квітень завершував свою вахту в природі і мав передати її травню.

Ведучий 2. Саме в таку ніч, 26-го квітня 1986 року о 1-й годині 23 хвилини 40 секунд, коли Прип'ять, містечко атомників, спало безтурботним сном, раптово пролунав вибух і над 4-м реактором атомної електростанції гігантське полум'я розірвало нічну темряву…Давайте пом’янемо хвилиною мовчання всіх героїв, які загинули від наслідків ліквідації катастрофи.

Хвилина мовчання

Ведучий 1. Прип’ять….  Це було місто, де мирний атом мав принести вічну славу найбільшій у Європі Чорнобильській атомній електростанції.

Ведучий 2. Населення Прип'яті перед аварією на ЧАЕС становило майже 50 тисяч жителів. Але 27 квітня, наступного дня після катастрофи, з проведенням "тимчасової евакуації" життя міста зупинилося назавжди.

Ведучий 1.  Пропонуємо переглянути відео «Припять до і після…».

Ведучий 2. Сьогодні ми зібрались з вами на відкритому засіданні бінарного засідання гуртків «NewTon» та «GeoLife», щоб разом з вами пригадати цю страшну катастрофу і узагальнити ваші знання щодо наслідків масштабів Чорнобильської катастрофи.

Ведучий 1.  Пропонуємо перевірити ваші знання та через  гру «Чи знаєте ви історію Чорнобильської катастрофи?»

Інтерактивна вправа «Чи знаєте ви історію Чорнобильської катастрофи?»

Кожна команда називає по черзі номер (від 1 до 10) і читає запитання. Відповівши правильно, отримує наліпку, яку клеїть на планшетку.

Відповіді до інтерактивної вправи

«Чи знаєте ви історію Чорнобильської катастрофи?»

1. У який колір потужний витік радіації "пофарбував" ліс неподалік Чорнобильської АЕС?

Рудий. З того часу він називається "Рудий ліс"

2.До якого року Чорнобильська АЕС перебувала в експлуатації?

До 2000 року. Енергоблок №4 був в експлуатації до 1986 року — тоді сталася аварія масштабу екологічної катастрофи. Тоді ж через аварію припинили будівництво енергоблоків №5 та №6. Енергоблок №2 зупинений в жовтні 1991 року зв'язку з пожежею в машинному залі. Енергоблок №1 був зупинений у 1996 у зв'язку з постановою уряду України. А от реактор енергоблоку №3 поворотом ключа аварійного захисту п'ятого рівня зупинили назавжди 15 грудня 2000 року і станція припинила генерацію електроенергії.

3.Що сталось з природою та тваринами у зоні відчуження?

З відсутністю людей на великий території в Зоні почала відновлюватися природа. Там можна зустріти коней Пржевальського, яких було завезено ще у 1990-х для відновлення популяції, лосів, лисиць, вовків, рисей, чорних лелек та багато інших видів, у тому числі занесених до Червоної книги України. Відновлюються також рослинні насадження, а ліси за відсутності профілактичних рубок повертаються до первинного стану.

4.Інформація про радіацію прийшла з…

Швеції. Інформація про радіацію прийшла з Форсмаркської АЕС (1100 км від місця аварії) в Швеції, коли на одязі співробітників 27 квітня було знайдено радіоактивні частинки. Після пошуків витоку радіації на самій АЕС стало зрозуміло, що в західній частині СРСР існує серйозна ядерна проблема.

5.В атмосферу через аварію потрапило 50 мільйонів кюрі радіоактивних матеріалів. Ця сума дорівнює наслідкам вибухів скількох атомних бомб, які в 1945 році скинули американці на Хіросіму?

500 Поширення реактивного матеріалу було настільки масштабним, що радіоактивні дощі випали по всій Європі, навіть в Ірландії.

6.В якому році Чорнобильську атомну електростанцію було запущено в експлуатацію?

В 1977 році. Будівництво станції було розпочато 1970 року, перший блок запущено 1977 року.

  7.  Чи безпечно бути у Зоні відчуження?

Через погодні умови та напрямок вітру після аварії радіоактивне забруднення розподілилося по Зоні нерівномірно (плямами). Тож у Зоні є ділянки з незначним випромінюванням, на яких відносно безпечно перебувати. Проте, незахищене перебування у більшій частині Зони все ще несе ризики отримання небезпечної дози опромінення.

8. Хтось працює в зоні відчуження зараз?

У Зоні відчуження на різних об’єктах працює близько 10 тисяч людей — це персонал Державного агентства з управління Зоною відчуження, Чорнобильської атомної електростанції, об’єкта «Укриття», численних об’єктів поводження з радіоактивними відходами, наукових та дослідних інституцій та працівники Державного спеціалізованого підприємства «Екоцентр» — установи, що здійснює моніторинг радіоактивного фону у Зоні відчуження.

9.Яка країна найбільше постраждала від Чорнобильської катастрофи?

Білорусь. Найбільше від катастрофи на ЧАЕС постраждала не Україна, а Білорусь. На її території осіло 60-70% радіоактивних речовин.

10. Маркування: який рівень небезпеки за Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) присвоїли Чорнобильській катастрофі?

Сьомий рівень (самий вищий). За міжнародною шкалою ядерних подій є сім рівнів небезпеки. Аварії на Чорнобильській АЕС присвоїли сьомий рівень — сильний викид, який спричинив важкі наслідки для здоров'я населення і для довкілля.

Ведучий 1. Щоб зрозуміти причини, наслідки та масштаби впливу катастрофи, треба знати, що ж взагалі таке атомна електростанція і як вона працює.

Зд-відео «атомна електростанція»

Анімаційне відео «Як працює АЕС?»

Ведучий 2. Узагальнивши знання про принцип роботи атомних електростанцій, можна говорити про причини Чорнобильської аварії та її наслідки. До виступу запрошується гуртківець «Newton» Сорочак Денис.

Виступ Сорочака Дениса «Причини Чорнобильської аварії та її наслідки»

На фоні відео «16 маловідомих фактів про Чорнобиль»

Ведучий 1.  Чорнобильська катастрофа завдала не лише катастрофічних втрат людству, економіці, але й безпосередньо вплинула на навколишнє середовище. Екологічні наслідки катастрофи вчені досліджують вже 37 років поспіль. До виступу запрошується  гуртківець «GeoLife» Маркін Сергій.

Виступ Маркіна Сергія «Екологічні наслідки катастрофи»

На фоні: карта масштабів впливу, карта території зони відчуження,

 відео «Прип’ять з висоти пташиного польоту»

Ведучий 2. Знання про причини, наслідки та масштаби катастрофи узагальнили. Тож давайте перевіримо засвоєну вами інформацію. Пропонуємо гру «Найчастіші запитання про Чорнобиль».

Ведучий 1.  Кожна команда по черзі витягує запитання. Назвавши правильну відповідь, ви отримуєте наліпку атома. Якщо команда не знає відповіді, інша команда може відповісти на питання, але не викрикуючи.

Карткова гра «Найчастіші запитання про Чорнобиль»

Відповіді до карткової гри «Найчастіші запитання про Чорнобиль»

Чи знайшли винних у Чорнобильській трагедії?

Винними у Чорнобильській трагедії визнаний директор станції Віктор Брюханов (господарник радянських часів, директор Чорнобильської АЕС) і ще декілька інженерів.

Як довго будуть відчутними наслідки трагедії?

Наслідки трагедії будуть відчутні ще довго, понад тисячі років.

Чи проживають поруч із Чорнобилем люди?

Люди поруч з Чорнобилем проживають, але там, де рівень радіації низький. (до 600 мкр/год).

Чи спричинила трагедія мутацію флори та фауни?

Мутації трагедія спричинила, але там, де рівень радіації був надзвичайно великий.

Чи світяться об’єкти, люди від радіації?

Ані люди, ані об’єкти від радіації НЕ світяться.

Чи відоме конкретне число тих, хто постраждав від катастрофи?

Вважається, що від наслідків аварії на ЧАЕС постраждали 100 тисяч чоловік, але ця цифра не відображає супутніх хвороб, викликаних слабким ураженням радіації.

Чи можна було уникнути вибуху?

Вибуху можна було уникнути. У той час на станції проходили декілька експериментів з регулювання потужності турбіни, з 4 ступенів захисту працював один, але його виявилось недостатньо (час спрацювання - 14 секунд, а треба 2 секунди).

Як швидко люди помирали від променевої хвороби?

Від променевої хвороби, якщо людина набирала більше 100 БЕР, люди вмирали протягом доби. Аде таких були одиниці. Більшість ліквідаторів отримали від 10 до 50 БЕР і втратили здоров’я, деякі залишились інвалідами.

Чи зафіксовані у зоні якісь аномальні явища?

Аномальних явищ у зоні, на кшталт описаних в іграшці "Сталкер", в зоні не виявлено.

 

Зі скількох років можна відвідувати Зону відчуження?

За законами України відвідувати Чорнобильську зону відчуження можна з 18 років. Нотаріально завірена згода батьків або їх присутність в поїздці ситуації не змінює.

Ведучий 2. Молодці. Всі справились з запитаннями. Переходимо до наступного завдання.

Ведучий 1.  Кожна команда отримує контурну карту. Ваша задача зобразити на карті місце розташування діючих атомних електростанцій на території України.

Практичне завдання «Діючі атомні електростанцій на території України»

Ведучий 2. Давайте перевіримо, чи правильно ви розмістили атомні електростанції. Просимо вийти з картою по одному представнику з команди.

На екрані карта з розташуванням діючих АЕС України. Перевірка місця розташування АЕС на картах команд. Видача наліпок командам.

Визначення переможців по наліпках.

Ведучий 1.  Завершується наше відкрите бінарного засідання гуртка. Хай буде над нами мирне небо, благополуччя і спокій будуть  у ваших родинах, а пам’ять про героїв Чорнобиля вічно житиме в наших серцях.

Ведучий 2. Тож хай сміється доля журавлина,

      Зліта веселка в небо золота,

                   Нехай живе у щасті Україна

                   Для нас усіх на многії літа.

 

Публікація статті на сайті Кам’янського енергетичного фахового коледжу ВІДКРИТЕ БІНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ГУРТКІВ «GEOLIFE» ТА «НЬЮТОН» ЗА ТЕМОЮ «НА ЧОРНОБИЛЬ ЖУРАВЛІ ЛЕТІЛИ»

Відео заходу відкритого бінарного засідання гуртків «GEOLIFE» ТА «НЬЮТОН» ЗА ТЕМОЮ «НА ЧОРНОБИЛЬ ЖУРАВЛІ ЛЕТІЛИ» розміщено на сторінці в www.youtube.com

ВИСНОВКИ

 

26 квітня 2023 року відбулося ВІДКРИТЕ БІНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ГУРТКІВ «GEOLIFE» ТА «НЬЮТОН» ЗА ТЕМОЮ: «НА ЧОРНОБИЛЬ ЖУРАВЛІ ЛЕТІЛИ» для здобувачів освіти І-ІІ курсів.

На заході було узагальнено та систематизовано знання щодо причин, масштабів та наслідків страшної трагедії. В ході виконання інтерактивної вправи «Чи знаєте ви історію Чорнобильської катастрофи?» гуртківці продемонстрували свої знання щодо історичних подій та причин виникнення катастрофи.

Студент ІІ курсу Сорочак Денис виступив з доповіддю за темою: «Причини Чорнобильської аварії та її наслідки». Про екологічні наслідки та масштаби катастрофи розповів студент І курсу Маркін Сергій під час доповіді за темою: «Екологічні наслідки катастрофи».

Здобувачі освіти переглянули цікаві відео, а саме: «Дзвінок в пожежну частину», Зд-відео «Атомна електростанція», анімаційне відео «Як працює АЕС?», «Прип’ять до і після» та ін.

Узагальнили засвоєні знання за допомогою карткової гри: «Найчастіші запитання про Чорнобиль», відповівши на важливі запитання «Чи знайшли винних в трагедії на ЧАЕС», «Чи спричинила трагедія мутацію флори та фауни?», «Чи можна було уникнути вибуху?», «Як швидко люди помирали від променевої хвороби?» та ін.

Під час практичного завдання здобувачі освіти продемонстрували знання щодо діючих АЕС на території України. Адже сьогодні ми маємо не лише згадувати про Чорнобильську катастрофу як про подію минулого, а й пам’ятати про нинішню небезпеку, яка загрожує не лише Україні, а й усьому людству у разі безвідповідального ставлення до ядерної енергетики, і про ту відповідальність, яку ми несемо перед майбутніми поколіннями за збереження нашого світу.

ДОДАТКИ

 

 

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ОПИС

 

1. Долін В. В. Самоочищення природного середовища після Чорнобильської катастрофи; За ред. Е. В. Соботовича; НАНУ, Ін-т геохімії навколишнього середовища. — К.: Наукова думка, 2004. -221 с.
2. Дзісь Г. В.  В епіцентрі людської біди; Ред. П. І. Медвідь. — К.: АртЕк, 2003. -205, с.
3. Барановська Н.П. Вплив Чорнобильської катастрофи на трансформаційні процеси у суспільстві (до 25-річчя трагічних подій) / Н.П. Барановська // Український історичний журнал. — 2011. — № 2. —  С. 123-142
4. Булигін С.Ю. Сучасний етап мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи [Текст] / С. Ю. Булигін, О. І. Бондар, О. І. Дутов, В. О. Кашпаров // Вісник аграрної науки. — 2012. — № 7. — С. 54-57
5. Радіобіологічні та радіоекологічні дослідження Чорнобильської катастрофи вченими НАН України [Текст] / Д. М. Гродзинський [и др.] // Вісник Національної академії наук України. — 2012. — № 6. — С. 30-40
6. Солошенко, Н. Чорнобильська проблема в міжнародному вимірі [Текст] / Наталя Солошенко // Віче. — 2011. — № 7. — С. 31-33
7. Цушко, І. Чорнобильські питання — болюча проблема для уряду [Текст] : Збільшено фінансування чорнобильських програм та підвищено пенсії постраждалим унаслідок Чорнобильської катастрофи / Ірина Цушко // Надзвичайна ситуація. — 2012. — № 5. — С. 8-9