На допомогу молодому педагогу

Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації

Навчально-методичний центр ПТО в Рівненській області

ДПТНЗ «Рівненський центр ПТО сервісу та дизайну»

Матеріали упорядковані  Безушко І.В.,

методистом ДПТНЗ «Рівненський центр ПТО сервісу та дизайну»

Зміст

1. Вступ…………………………………………………….3

2. Основні навчально-методичні документи викладача……...........................................................…..3

3. Основні навчально-методичні документи      майстра в/н………………………………………………………..5

4. Підготовка до уроку…………………………………..7

5. Як сформулювати мету уроку……………………….8

6. Типи та структура уроків теоретичного та виробничого навчання  ……………………….……11

7. Пам’ятка молодому викладачу……………………22

ВСТУП

        Професія педагога складна, вона вимагає покликання, розкритися якому  допомагає досвідчений педагогічний колектив навчального закладу. Молодий викладач повинен відчувати постійну підтримку старших, досвідчених наставників: адміністрації, голови методичної комісії, викладачів, майстрів виробничого навчання, класних керівників та психолога. Адже всі вони можуть допомогти новачкові в складанні поурочно-тематичного плану та переліку робіт,  розповісти про специфіку роботи з дітьми  і поділитися досвідом . Адже кожен з них - майстер своєї справи. Саме в такому колективі може сформуватися справжній педагог.

ОСНОВНІ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ

ДОКУМЕНТИ ВИКЛАДАЧА

2. Типова  програма з предмета (загальноосвітнього)  або Стандарт з професії  – це документ, що визначає зміст тем професійних знань, умінь, навичок, способи і методи їх формування, вимоги до знань і умінь з кожної теми.

3. Робоча навчальна програма розробляється педагогічним працівником  на основі типової навчальної програми з урахуванням специфіки професії та регіонального компоненту.
Робоча навчальна програма з предмета містить пояснювальну записку,  зміст програми та поурочно-тематичний план. Цей документ розглядається відповідною методичною комісією, узгоджується із замовником робітничих кадрів (для предметів професійної складової) і затверджується директором навчального закладу.

Пояснювальна записка з предмета містить:
• призначення предмета, його місце в системі підготовки кваліфікованого робітника;
• цілі навчального предмета:
• обґрунтування структури навчального предмета (логіка послідовності вивчення навчального матеріалу, зміни, які вносилися відповідно до типової навчальної програми, регіональний компонент);
• посилання на специфіку викладання предмета для різних спеціальностей, якщо програма призначена для кількох спеціальностей.

3. Поурочно-тематичний план з предмета складається  відповідно до робочої навчальної програми, містить найменування тем та відомості про обсяги навчального часу на вивчення тем, лабораторно-практичних робіт; затверджується заступником директора.

Викладач має право змінювати розподіл годин між темами в межах 20%, що зазначені в типових навчальних планах.

4.План уроку є особистим робочим документом, складається в довільній формі з дотриманням педагогічних та методичних вимог і має на меті забезпечити педагогу найбільш ефективне  проведення уроку.

 5. Критерії оцінювання знань учнів.

ОСНОВНІ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ ДОКУМЕНТИ

МАЙСТРА ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ

1. Чинний стандарт з професії.

2.Навчальна програма з виробничого навчання - це документ, що визначає зміст професійних знань, умінь і навичок  та способи і методи їх формування, розроблений майстром виробничого навчання ПТНЗ, погоджений відповідною методичною комісією. ПТНЗ на основі типових навчальних програм розробляють робочі навчальні програми, у яких відображаються зміни, притаманні відповідній галузі виробництва чи сфері послуг, на підставі пропозицій замовників кадрів.

Майстер виробничого навчання має право на розроблення власної (авторської) робочої навчальної програми або її створення відповідно до типової з урахуванням варіативного компонента, що включає зміни в техніці та технологіях, притаманні відповідній галузі виробництва чи сфері послуг, пропозиції замовників кадрів.

Головним критерієм якості робочої навчальної програми з професійно-практичної підготовки є створення передумов для досягнення запланованого результату в опануванні практичними уміннями та навичками.

3.Поурочно-тематичний план складається педагогом  відповідно  до    навчальних програм, розглядається на засіданні відповідної  методичної   комісії, затверджується заступником директора .

4.Перелік навчально-виробничих робіт з професії визначає роботи, які виконують учні з метою  оволодіння професійними 3,У,Н, що передбачені програмою виробничого навчання; складається на півріччя майстром

виробничого навчання під керівництвом старшого майстра, обговорюється методичними комісіями та затверджується заступником директора з НВР.

5.План навчально-виробничої діяльності на квартал не є обов’язковим документом, розробляється за умови економічних обґрунтувань старшим  майстром  на основі програм виробничого навчання, переліку робіт відповідно тарифного розряду, фонду навчального часу на виконання робочих   завдань.

6.План уроку є особистим  робочим документом майстра в/н і складається ним за довільною формою відповідно до робочої навчальної програми з професійно-практичної підготовки, плану виробничого навчання на місяць з дотриманням педагогічних та методичних вимог на кожний день занять з виробничого навчання в майстернях ПТНЗ або на виробництві.

Під час виробничої практики учнів майстер виробничого навчання розробляє план роботи на кожний робочий день.

У дні, коли у закріпленій навчальній групі не проводиться професійно-практична підготовка, майстри виробничого навчання працюють за індивідуальними планами роботи, які погоджуються зі старшим майстром.

МЕТОДИЧНА ДОПОМОГА

МОЛОДИМ ПЕДАГОГАМ

Підготовка до уроку складається з наступних елементів:

1. Визначення змісту та відбір матеріалу, запланованого на урок, з урахуванням його специфіки та складності.
2. Уточнення теми заняття, чітке визначення навчальної, виховної та розвиваючої мети заняття і шляхів її реалізації.
3. Визначення форми та методу проведення уроку, типу уроку та його структури, з розподілом часу.
4. Уточнення завдань для вправ і самостійних робіт, а також контрольних запитань.
5. Складання плану уроку та конспекту викладання матеріалу.
6. Підготовка матеріально-технічної бази, ТЗН, наочних посібників.

Під час підготовки до уроку значне місце займає складання плану. Складати план уроку можна як текст, таблицю в зошиті або на бланках затвердженої у даному навчальному закладі форми. Але незалежно від форми, у плані повинні визначатись:

            чітко і зрозуміло сформульована тема;

            визначена триєдина мета  відповідно до вимог програми;

            вказане обладнання уроку (дидактичне, наочне, ТЗН);

            розписаний хід уроку (за планом структури уроку у відповідності з його типом).

Велику роль у активізації інтелектуального розвитку учнів і забезпечення викладачеві можливості керувати їх пізнавальною діяльністю відіграють методи навчання, які визначаються як способи взаємопов’язаної діяльності викладача та учня.

Методи навчання можна поділити за джерелами знань та формою викладу навчального матеріалу.

За джерелами знань методи поділяються на:

1.   Словесні методи:

                  метод розповіді (розповідь-вступ, розповідь-виклад, розповідь-висновок);

                  метод навчальної лекції (усний, послідовний системний виклад змісту);

                  метод співбесіди (у формі діалогу);

                  опрацювання підручника.

2.   Наочні методи:

                  метод ілюстрацій (показ ілюстративних засобів);

                  метод демонстрацій (проведення дослідів, наведення прикладів, показ моделей);

3.   Практичні методи навчання:

                  метод вправ з ТЗН (робота учнів із звукозаписуючою та звуковідтворюючою апаратурою, мультимедійними засобами навчання та  комп’ютерами);

                  лабораторні роботи;

                  виконання практичних вправ, тестових завдань.

Як сформулювати мету уроку

Мета уроку має бути триєдиною (навчальна, розвивальна та виховна).

Навчальна мета. Мету потрібно формулювати, виходячи з типу уроку. Коли урок передбачає формування в учнів нових понять і способів дій, її можна сформулювати наступним чином:
- Забезпечити засвоєння учнями закону, ознак, властивостей, особливостей ...; 
- Узагальнити і систематизувати знання про ...; 
- Відпрацювати навички (вказати які); 
- Усунути прогалини у знаннях…; 
- Домогтися засвоєння учнями понять (яких?). 

         При формулюванні мети уроку можна використовувати дієслова: «ознайомитися», «вивчити», «застосувати», «написати», «замалювати», «навчити», «закріпити», «забезпечити», «сформулювати», «проконтролювати» , «підготувати», «повідомити» і т.д.  На уроці-узагальненні використовуйте слова «виділити», «узагальнити», «актуалізувати». На практичних уроках - «застосувати знання», «зробити», «сприяти формуванню досвіду, вмінню поводитися з ...» і т.д.

На уроці виробничого навчання навчальна мета передбачає:

-   засвоєння  міцного та  усвідомленого обсягу загальнотехнічних та спеціальних  3,У,Н за обраним  фахом шляхом практичних її застосувань у виробничий    діяльності;

-   формування, закріплення і розвиток  умінь та навичок планування і здійснення виробничого процесу;

-   формування і розвиток умінь і навичок застосування знань для розв'язання

   навчально-виробничих завдань пошукового характеру;

-   формування готовності до оволодіння сучасними технікою та технологією

   виробництва.

Розвиваюча мета. Розвиваючий компонент може повторюватися від уроку до уроку, і навіть бути одним на всю тему. Навряд чи хоч один педагог зможе після закінчення уроку перевірити, наскільки розвинулася пам'ять або аналітичні здібності у дитини  чи групи. Тому формулювання підпункту мети починається зі слів «створити умови для розвитку ...», «сприяти розвитку ...» (логічного мислення, пам'яті, спостережливості, вміння правильно узагальнювати дані і робити висновки, порівнювати, уміння складати план і користуватися ним, і т.д.) 

Розвиваюча мета на уроці виробничого навчання передбачає створення умов для формування:

-   раціонального мислення та творчості;

-   пізнавальної активності та самостійності;

-   уваги, спостережливості;

-   критичного, аналітичного та логічного мислення:

-   вміння та навички самовдосконалення в обраній професії;

-   звички планувати та контролювати свою працю.

Виховна мета. На кожному уроці педагог повинен надавати і виховний вплив, а виховання, також як і розвиток, не проходить за один урок. Неможливо перевірити, як до кінця уроку будуть сформовані ті чи інші особистісні якості. Тому педагог також може створити тільки умови для виховання, наприклад, почуття гуманізму, колективізму, поваги до старших, взаємодопомоги, чуйності, негативного ставлення до шкідливих звичок, цінності фізичного здоров'я і т.д. Знову ж формулювання «створити (або забезпечити) умови для ...». Тоді, при підведенні підсумків, можна перевірити досягнута мета чи ні, чи були застосовані прийоми, що створюють умови для формування деяких якостей характеру і рис особистості.

     Виховна мета на уроці виробничого навчання спрямована на виховання:

-   культури навчального процесу;

-   поваги до праці, обраної професії;

-   моральних якостей учнів як особистостей;

-   дисципліни, сумлінності, відповідальності, ініціативи.

Типи уроків

За основною дидактичною метою уроки теоретичного навчання поділяються на шість основних типів (класифікація В.А.Онищука):

1.                   Урок засвоєння нових знань

Мета: оволодіння учнями новими навичками, матеріалом та новими способами діяльності.

                   Структура:

1.      Організаційний момент.
2.      Підготовка до сприйняття матеріалу або актуалізація опорних знань, умінь, уявлень та чуттєвого досвіду.
3.      Мотивація навчальної діяльності.
4.      Оголошення теми, мети, завдання уроку.
5.      Вивчення нового матеріалу (первинне засвоєння).
6.      Осмислення нових знань, умінь.
7.      Закріплення, систематизація та узагальнення.
8.      Контрольно-коригувальний етап.
9.      Підведення підсумків уроку.
10. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.

Найчастіше таким уроком є вступний урок курсу (теми, розділи), коли він незначною мірою пов’язаний з темою попереднього уроку. Також доречного обрати цей тип у випадку, коли зміст матеріалу складний, об’ємний, містить значну кількість нових понять і положень.

Може використовуватись пояснювально-ілюстративний, проблемний виклад. Заняття можна провести у формі бесіди, лекції, уявної подорожі чи екскурсії, відеоуроку, навчальної конференції з підготовленими доповіданнями (повідомленнями) учнів. Під час проведення уроку доречні конспектування, складання тез, опорних схем, робота з підручником, картою, довідниками тощо.

2.                        Урок формування та вдосконалення вмінь і навичок

Мета: закріплення й усвідомлення раніше засвоєного матеріалу (знань, умінь, навичок) і формування нових навичок та вмінь.

Основою такого уроку можна назвати тренування в різних варіантах, яке вимагає від учня перенесення знань і вмінь у нові, нестандартні ситуації. Для проведення таких уроків використовується практична робота. Практичні роботи в значній кількості представленні у навчальних програмах, та й практичні завдання є невід’ємною складовою фактично кожного уроку.

                     Структура:

1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань та їх коригування. Повідомлення теми й мети.
3. Мотивація навчальної діяльності.
4. Вступні вправи (можуть поєднуватись із поглибленням або вивченням невеликих порцій нового матеріалу та ознайомлення з правилами, алгоритмами виконання певних дій).
5. Пробні та тренувальні вправи (використання вивченого в стандартних умовах).
6. Творчі вправи.
7. Підсумки уроку.
8. Домашнє завдання.

Зміст уроків цього типу має значні можливості для великої варіативності і тому сприяє диференціації та індивідуалізації навчання. Уроки формування та вдосконалення вмінь і навичок можуть проводитись у вигляді ігор, змагань, уявних експедицій тощо та поєднувати й індивідуальні, і фронтальні, і групові методи роботи.

Коли на практичну роботу відводиться ціле завдання, то може бути використаний такий тип уроку, як урок використання знань, умінь і навичок.

Структура таких уроків складається з таких етапів:

1.      Перевірка домашнього завдання; коригування опорних знань, умінь, навичок.
2.      Повідомлення теми й мети уроку.
3.      Мотивація навчальної діяльності.
4.      Загальний інструктаж, усвідомлення учнями алгоритму дій.
5.      Самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою вчителя.
6.      Звіт про виконання роботи. Узагальнення й систематизація результатів роботи.
7.      Підсумки уроку.
8.      Домашнє завдання.

Урок закріплення знань, умінь і навичок (уроки повторення)

Мета: повторення та закріплення, уточнення та поглиблення попередньо засвоєних знань, умінь і навичок.

Як правило, викладачі проводять наприкінці вивчення великих розділів, на початку навчального року або під час підготовки до іспитів. Значний обсяг матеріалу, що виноситься на повторення, дає змогу урізноманітнити форми роботи та сприяти підвищенню зацікавленості учнів до вивчення предмета.

Особливістю й одночасно складністю цього типу уроків є вміння визначати обсяг навчального матеріалу, виділяти головні ідеї, поняття, правила й добирати відповідні завдання.

Структура:

1.   Організаційний момент.
2.      Повідомлення теми, мети уроку.
3.      Мотивації навчальної діяльності.
4.      Повторення основних понять теми.
5.      Повторення основних закономірностей, правил теми.
6.      Виконання практичних завдань на повторення й закріплення основних умінь і навичок.
7.      Підсумки уроку.
8.      Домашнє завдання.

3.   Урок систематизації й узагальнення знань

Мета: встановлення рівня оволодіння учнями основними теоретичними знаннями, повторення, більш глибоке осмислення навчального матеріалу, приведення його до певної системи.

Структура:

1.        Організаційний момент.
2.      Повідомлення теми й мети уроку.
3.      Мотивація навчальної діяльності.
4.      Відтворення та коригування опорних знань.
5.      Узагальнення та систематизація понять.
6.      Засвоєння провідних ідей і теорій на основі широкої систематизації.
7.      Домашнє завдання.

Для систематизації та узагальнення виділяються ключові питання відповідного курсу. Увага звертається на знаходження та розкриття в уже вивченому матеріалі закономірностей, логічно-наслідкових зв’язків, глибокої сутності процесів та явищ; на перехід від окремих до більш широких узагальнень. У жодному разі не можна вважати систематизацією просте відтворення окремих фактів або дій наприкінці вивчення теми. Це буде просте повторення.

Урок такого типу може проходити у формі оглядової лекції, бесіди, опитування й виконання системи завдань та ін.

4.   Урок перевірки та коригування знань, умінь і навичок.

Мета: перевірка якості та міцності засвоєного матеріалу, сформованості умінь і навичок; внесення коректив.

                         Структура:

1.        Організаційний момент.
2.       Повідомлення теми та мети уроку.
3.       Мотивація навчальної діяльності.
4.       Перевірка знання фактичного матеріалу та основних понять.
5.       Перевірка глибини усвідомлення знань.
6.       Використання знань у стандартних умовах.
7.       Використання знань у змінених умовах.
8.       Збір виконання завдань (їх перевірка, оцінювання, аналіз, як правило, виконується до наступного уроку).
9.       Підсумки уроку .
10. Домашнє завдання.

Якщо робота проводиться письмово, то пункти 3-6 відображають логіку побудови завдань контрольної роботи.

Такі уроки проводяться наприкінці вивчення теми, розділу й виконують цілу низку функцій: контролюючу, навчальну, виховну, діагностуючу та ін.

Уроки перевірки можуть бути організовані досить різноманітно (у вигляді ігор-змагань, аукціонів, огляду знань тощо), мають широкі можливості для поєднання і індивідуальної, і групової роботи.

При плануванні уроку викладачам необхідно пам’ятати, що сучасний урок має відрізнятись багатоваріантністю і форм навчальної роботи, і методів її організації, і прийомів реалізації мети уроку, що дає широкі можливості здійснювати індивідуальний підхід  у навчанні та вихованні учнів.

5.        Комбінований урок має 2 або декілька рівнозначних освітніх мети, тому структура такого уроку змінюється залежно від того, які типи уроків та їх структурні елементи поєднані. Це найбільш поширений тип уроку.

Алгоритм проведення вступного інструктажу:

-  повідомлення теми і мети уроку;

-  цільова установка учнів;

-  перевірка знань, умінь і навичок за матеріапами уроків, взаємопов'язаних з   метою уроку і необхідних для його проведення;

-  пояснення характеру і призначення запланованої на уроці роботи;

-  пояснення нової теоретичної навчальної інформації;

-  демонстрація нових операцій і прийомів діяльності;

-  ознайомлення учнів з матеріалами, інструментами і приладами, які вперше будуть застосовуватися на уроці, та з правилами техніки безпеки при  роботі з ними;

-  вивчення інструкційної та інстукційно-техиічної (технологічної) документації:

-  пояснення та показ способів раціональної організації робочих місць учнів

   при виконанні завдань;

-  інформація про типові помилки та способи їх попередження;

-  опитування учнів та пробне виконання ними нових прийомів роботи з метою перевірки

  - засвоєння матеріалу вступного інструктажу;

-  відповіді на запитання учнів.

Реалізація поточного інструктажу передбачає:

-  видача завдань для самостійної роботи учнів;

-  пояснення послідовності виконання завдань;

-  розподіл учнів по робочим місцям;

-  повідомлення про критерії оцінювання практичної діяльності учнів;

-  індивідуальний поточний інструктаж шляхом проведення цільових обходів робочих 

   місць учнів.

   Мета обходів робочих місць:

-  перевірка правильності  організації робочих  місць учнів та додержання   ними правил техніки безпеки;

-  перевірка правильності  виконання учнями нових прийомів та технологічного процесу виконання робіт;

-  перевірка умінь користування кресленнями, інструкційними та технологічними

   картами;

-  надання допомоги учням;

-  перевірка ходу виконання робіт (міжопераційний контроль);

-  перевірка якості роботи учнів та виконання ними норм часу:

-  приймання та оцінка робіт.

     Рекомендації майстру щодо проведення поточного інструктажу:

-  вникати у роботу кожного учня, не випускаючи с поля зору роботи всієї групи;

-  розвивати в учнів здібності аналізувати свою роботу;

-  заохочувати учнів до самостійності та свідомої активності;

-  спостерігати за раціональним використанням учнями робочого часу;

-  заохочувати учнів до самоконтролю, формувати уміння знаходити причини помилок та засоби їх усунення;

-  виховувати в учнів звичку правильної організації робочого місця та забезпечення 

   безпечних умов праці.

Проведення заключного інструктажу передбачає:

-  аналіз уміння учнів застосовувати нову навчальну інформацію, що вивчилась на уроці;

-  аналіз причин помилок учнів та застосування засобів їх усунення;

-  повідомлення та обґрунтування оцінок, отриманих учнями на уроці;

-  аналіз додержання правил безпеки праці, організації робочих місць учнів;

-  розглядання випадків нераціонального використання урочного часу;

-  видача домашнього завдання з інструкцією про способи його виконання.  

Методика видачі домашнього завдання:

    Мета домашньої навчальної роботи учнів:

-  закріплення,  удосконалення і систематизація набутих  на уроці знань,умінь;

-  осмислення та узагальнення виробничого досвіду;

-  підготовка до наступного заняття;

-  знайомство з  варіативними джерелами знань для отримання додаткової

   інформації за темою наступного уроку.

Вимоги до змісту домашніх завдань:

-  практична спрямованість;

-  реальний та творчий характер змісту;

-  зв'язок змісту практичних завдань з теоретичними знаннями та раніше   надбаним досвідом;

-  постійне підвищення складності;

-  диференціація за складністю залежно від інтелекту учнів та рівня їх підготовленості.

Схема плану уроку виробничого навчання

Тема програми________________________________________

Тема уроку______________________________________________

Мета уроку:

      а) навчальна - які професійні З, У. Н формуються, закріплюються і  розвиваються на уроці;

      б) розвивальна -  які операції і  прийоми розумової діяльності учнів  розвиваються на уроці;

      в) виховна - які якості особистості учнів формуються і  розвиваються  на уроці.

Тип уроку_______________.Вид  уроку______________________

Дидактичне забезпечення (за допомогою якого здійснюється процес навчання)              ________________________________________

Матеріально - технічне забезпечення (за допомогою якого всі  учні здійснюють свою практичну діяльність)              ________________

Міжпредметні зв'язки_____________________________________

Перелік практичних завдань______________________________

Список основної і додаткової літератури _____________________

Методична мета ( вказується тільки при проведенні відкритих  уроків)__________________________________________________

Хід уроку

І  Організаційна частина (~5хв):

-  перевірка наявності учнів;

-  перевірка готовності учнів до уроку;

-  допуск з техніки безпеки.

II  Вступний інструктаж (~40хв):

1.  Актуалізація знань:

-  повідомлення теми програми і уроку;

-  цільова установка проведення уроку;

-  перевірка опорних 3. У, Н учнів, необхідних їм для подальшої роботи на   уроці;

-  аналіз і доповнення відповідей учнів, підведення підсумків.

2.  Викладання нового матеріалу :

-  повідомлення нової навчальної інформації;

-  показ нових прийомів трудової діяльності;

-  пояснення характеру і послідовності роботи учні на уроці;

-  повідомлення про передовий досвід за темою уроку;

-  опитування учнів і пробне виконання ними нових прийомів, показаних    майстром;

-  відповідь майстра на запитання учнів;

-  підведення підсумків вступного інструктажу.

III. Поточний інструктаж (~270хв):

-  видання завдань для самостійної роботи учнів та пояснення  порядку їх виконання;

-  розподіл учнів за робочими місцями;

-  повідомлення про критерії оцінювання виконуваних робіт;

-  цільові обходи майстра робочих місць учнів;

-  прийом майстром виконаних робіт;

-  прибирання робочих місць.

IV. Заключний інструктаж (~30хв.):

-  аналіз діяльності учнів у процесі всього уроку;

-  оцінка роботи учнів, її об'єктивне обґрунтування;

-  аналіз причин помилок учнів та засоби їх усунення;

-  повідомлення та обґрунтування оцінок;

-  видача домашнього завдання.

ПАМ’ЯТКА  МОЛОДОМУ  ВИКЛАДАЧУ

«Хто намагається розібратись у хорошому, поганому

на своїх уроках, у своїх взаємовідносинах з вихованцями,

 той уже досяг половини успіху»

 ( В.О.  Сухомлинський)

1. Подолай страх перед початком уроку.
2. Починай урок завжди вчасно.
3. Свідоме створення тиші – твій перший крок до успіху.
4. Частіше посміхайся, особливо працюючи зі слабким учнями.
5. Умій тримати під контролем всіх учнів групи.
6. Важливе завдання вчителя – передбачити основні типові ситуації, які найчастіше виникатимуть на уроці.
7. Вчися вислуховувати учнів до кінця навіть тоді, коли вони відповідають неправильно.
8. Обов’язково записуй на дошці тему уроку та домашнє завдання.
9. Не зневажай записами на дошці, навіть нескладними кресленнями, малюнками, адже учень, яким би неуважним він не був, обов’язково перепише з дошки до зошита.
10.      Оцінка повинна бути обґрунтованою.
11.      Раціонально організовуй різні види діяльності на уроці.
12.      Постійно використовуй  методичні новинки.
13.      Не затримуй учнів на перерві – розраховуй свій час.
14.      Будь добрим, але не добреньким; вимогливим і чесним щодо всіх учнів;
15.      Пробачай витівки, не нагадуй наступного дня учневі про те, що трапилося;
16.      У жодному разі не висловлюйся про колег погано, не критикуй їх у присутності учнів;
17.      Одягайся зі смаком, частіше змінюй робочий костюм;
18.      Намагайся працювати без негативних оцінок, адже такі оцінки педагог ставить самому собі за невміння навчити;
19.      Не бійся брати участь у різноманітних конкурсах;
20.      Не забувай, що учень — не «чистий аркуш паперу», а особистість, яка має власний життєвий досвід, свої погляди.

Слід навчитися:

• варіювати голосом, берегти і намагатися не напружувати його;

• обирати ті форми роботи, що допомагають досягти результату на уроці, а для цього потрібно відмінно знати методики викладання предмета;

• розв’язувати будь-яку складну ситуацію;

• на уроці працювати зі слабкими й сильними учнями;

• детально продумувати урок, але акцентувати увагу учнів на головному, тобто на тому, чого ви повинні навчити їх;

• берегти час на уроці;

• організовувати урок у такий спосіб, щоб учні сказали: «Як швидко минув урок!»

Молодому педагогу від старших

«Всерйоз і жартома!»

Шановний молодий колего!

Віднині і, бажано, назавжди Ви є членом нашого колективу, а тому Ви повинні знати, завжди пам’ятати та свято виконувати закони нашого колективу:

§1. Стосунки з керівництвом

1. Керівництво ніколи не помиляється.

2. Якщо керівництво помиляється, то дивись пункт 1.

3. «… Якщо не можеш, не хочеш або не вмієш виконати принципове й буденне розпорядження твого керівника, пошукай роботу в іншій установі. Без усвідомлення поняття існування простої виконавської дисципліни працювати, жити, контактувати не можна!»

4. Залишається актуальним армійське прислів’я: «Подалі від керівництва, поближче до кухні».

§2. Стосунки з колегами

1. Ваш перший і основний обов’язок – берегти нерви та здоров’я колег!

Не дозволяється:

-      стріляти в колегу з рогатки, стріляти злим, заздрісним, зверхнім поглядом і словом;

-      сипати сіль в чай і на рану;

-      обмовляти колег;

-      вигадувати колегам прізвиська;

-      перекривляти та «корчити рожі»;

-      заносити в навчальний заклад поганий настрій;

-      «виносити сміття з хати».

§3. Стосунки з учнями

1. Вуха учнів є музейними експонатами, призначеними для хороших слів: руками не торкатись.
2. Кутки в приміщенні і двері призначені для благородних цілей. Не слід на них показувати пальцем.
3. Не грайте в гру «Поганий і хороший поліцейський» (коли заступник або директор суворо погрожує дітям, а класний керівник захищає і потім використовує прихильність учнів).
4. Нервові клітини не відновлюються, тому головний принцип – не забудьте заспокійливе!

§4. Вільний час

1. Найбільш очікуваним моментом для педагогів та учнів  є дзвінок на велику перерву.
2. Кожен член колективу має право на відпочинок.

Перелік відпочинку нескінченний, а саме:

-          написати конспект;

-          перевірити зошити;

-          з колегами обговорити нові методи і форми роботи (а не інших колег);

-          поїсти  в підсобному приміщенні або в їдальні;

-          брати активну участь на педраді чи нараді;

-          співати від щастя в актовій залі;

-          побігати в спортивній залі;

-          пограти в теніс біля їдальні;

-          залишитись з дітьми після уроків для встановлення дружніх стосунків в процесі доучування теми;

-          від душі відпочивати на виховних заходах;

-          дихати свіжим повітрям і любуватись зоряним небом, патрулюючи до бару з метою перевірки учнів і т.д.,

але не забувайте,

що Вам  ще потрібно працювати!

Тому ми щиро бажаємо Вам міцного здоров’я, натхнення, родинного спокою, благополуччя. А на професійній ниві – творчих успіхів, визнання, поваги.

В добру путь!

Список літератури

1. Макиенко Н.И. Педагогический процесс в училищах професионально-технического образования. – М.: Высшая школа, 1983;

2. Заславська С.О. Підготовка майстра виробничого навчання до занять: Методичні рекомендації. – Донецьк, ДІПО ІПН, 2003;

3. Ничкало Н.Г. та ін.. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1992;

4. Шевчук С.С. Урок теоретичного навчання в ПТНЗ: Методичні рекомендації. – Донецьк, ДІПО ІПН, 2002.