Тетяна Боднар
На допомогу розумникам
НУШ
Середня загальноосвітня
школа №3 м. Трускавець
Трускавець 202
Зміст
Розділ І. Літературне читання
Розділ ІІ. Українська мова
Розділ ІІІ. Математика
ціни, кількості, вартості..............................................................................21
зменшення числа у декілька разів..............................................................29
1
Правила читання вголос
1. Що потрібно зробити перед читанням вголос?
Вдихнути повітря і читати вголос на видиху.
2. Я вимовляти голосні звуки?
Голосні звуки вимовляти голосно і широко.
3. Я вимовляти приголосні звуки?
Приголосні звуки вимовляти без напруження.
4. Як читати наголошені склади?
Наголошені склади виділяти голосом.
5. Як читати вголос короткі речення?
Короткі речення читати вголос на одному видиху
(як одне слово).
6. Як читати вголос довгі речення?
Довгі речення ділити на смислові відрізки, робити
між ними короткі паузи і повний вдих.
7. Коли тон голосу на кінець речення знижується?
Якщо в кінці речення стоїть крапка.
8. Коли тон голосу різко піднімається вгору?
Якщо в кінці речення стоїть знак питання.
9. Коли тон голосу протягом усього речення тримається на одному рівні?
Якщо в кінці речення стоїть знак оклику.
2
Читання оповідання
1. Прочитай.
2. Про що (чи про кого) у ньому розповідається?
3. Що (чи хто) сподобалось?
4. Прочитай ще раз і подумай, що хотів сказати автор.
5. Відшукай відповіді на питання.
6. Вибери образні слова, описи.
7. Склади план.
8. Перекажи.
9. Підготуй продовження.
Читання казки
1. Прочитай.
2. Відшукай незрозумілі слова.
3. Підбери відповіді на питання.
4. Склади план.
5. Перекажи.
6. Що в казці правдиве, а що вигадане.
Читання вірша
1. Прочитай.
2. Підготуй відповіді на питання.
3. Відшукай образні вирази.
4. Придумай малюнок.
5. Визнач слова з логічним наголосом, розстав інтонаційні, смислові
паузи, наголоси.
6. Прочитай виразно.
7. Яка головна думка?
3
Читання байки
1. Прочитай.
2. Підготуй відповіді на питання.
3. Відшукай образні слова і вирази.
4. Придумай малюнок.
5. Прочитай виразно. (Якщо можна, в ролях).
6. Яка мораль байки?
4
Коли виконуєш письмову вправу, не забувай:
1. Уважно прочитати вимогу до неї.
2. Знайти і повторити правило, яке допоможе виконати її.
3. Прочитати і виконати завдання так, як подано у підручнику.
4. Писати, диктуючи сам собі.
5. Перевірити записане за підручником
6. Виправити помилки.
Правила списування
1. Прочитай речення.
2. Зрозумій зміст, значення слів.
3. Розкрий зміст невідомого слова.
4. Запиши його.
5. Перевір написане.
5
Складання плану
1. Прочитай текст.
2. Розділи на абзаци.
3. Знайди, виділи головну думку абзацу.
4. Дай заголовок, (назву) абзацу.
5. З назв абзаців склади план.
Робота над переказом
1. Прочитай (прослухай) текст повністю.
2. Розділи на частини (абзаци).
3. Склади план у вигляді заголовків до абзаців (частин).
4. Перекажи зміст кожної частини тексту по абзацах.
5. Запиши коротко зміст тексту за планом.
6. Пиши уважно, красиво. Кожну частину починай з абзацу.
7. Перевір написане.
Робота над твором
1. Вибери тему.
2. Визнач основну його думку.
3. Добери і систематизуй матеріал.
4. Склади план.
5. Запиши твір на чернетці.
6. Доопрацюй і відредагуй його
7. Запиши в зошит.
6
ІМЕННИК
1. Іменник - це частина мови, що означає назву предмета і відповідь на
питання хто? або що?
Зима (що?), чайка (хто?)
2. Іменники є назвами істот і неістот.
Назви істот – це людей і тварин. До них ставимо питання хто?
Марічка, голуб, лисичка, дядько.
Назви неістот – це назви неживих предметів. До них ставимо питання що?
Берізка, велосипед, бури, війна.
3. Іменники бувають загальними і власними.
Загальні іменники – це назви, що дають багатьом предметам.
Країна, ім'я, море, книги, ріка.
Загальні іменники пишуться з малої букви.
4. Власні іменники – це прізвища, імена, по батькові людей, клички тварин,
назви країн, міст, сіл, вулиць, річок, гір, морів.
Леся Українка, кінь Орлик, село Вертелка, річка Дністер, місто Тернопіль вулиця Руська, Карпати.
Власні іменники пишуться з великої букви.
5. Іменники належать до одного з родів.
Іменники, до яких можна підставити слова він,мій,- чоловічого роду.
День, гай, товариш, Петро.
Іменники, до яких можна підставити слова вона, моя, - жіночого роду.
Земля, країна, злива, Галина.
Іменники, до яких можна підставити слова воно, моє, - середнього роду.
Поле, море, зерно, теля
6. Більшість іменників змінюється за числами. Чисел є два: однина і множина.
Іменники, що означають один предмет, стоять в однині.
Село, парта, озеро, гриб.
Іменники, що означають два і більше предметів, стоять у множині.
Села, парти, озера, гриби
7. Зміна закінчень іменників називається відмінюванням або змінюванням за відмінками.
Іменники мають шість відмінків. Кожен з них відповідає на певне питання. Є, крім них, ще кличний відмінок, який не відповідає на питання. Він використовується у звертаннях.
7
Називний хто? що? голуб, трава
Родовий кого? чого? голуба, трави
Давальний кому? чому? голубу, траві
Знахідний кого? що?голуба, траву
Оруднийким? чим? голубом,травою
Місцевийна кому? на чому? на голубові, на траві
Кличний - голубе, траво
8. Форма називного відмінка є початковою формою іменника.
8
ПРИКМЕТНИК
1.Прикметник– частина мови, що називає ознаку предмета і відповідає в початковій формі на питання який? яка? яке? які?
Ознака предмета – це колір, смак, матеріал, форма, зовнішність і т.п.
Білий, квітуча, зоряне.
2. Прикметник завжди стоїть у тому числі, роді й відмінку, що й іменник, з
яким він зв'язаний.
Дерево (яке?) високе (одн., с.р., Н.В.).
3. Прикметник змінюється за числами, відмінками, а в однині і за родами.
4. Правопис відмінкових закінчень прикметників в однині залежить від
кінцевого приголосного основи.
а). Прикметники з основою, що закінчуються на твердий приголосний, мають у
Н.В. однини такі закінчення:
ч.р. - -ий; ж.р. - -а; с.р. - -е;
б). Прикметники з основою, що закінчується на м'який приголосний, у Н.в.
однини мають на письмі такі закінчення:
ч.р. - -ій; ж.р. - -я; с.р. - -є;
5. Щоб визначити відмінок прикметника, потрібно:
а)з'ясувати, до якого іменника він належить;
б)визначити відмінок іменника (а прикметник завжди стоїть у тому відмінку,
що й іменник).
9
ДІЄСЛОВО
1. Дієслово це частина мови, що означає дію предмета і відповідає на питання що робити? що робив? що буде робити? що зробить? що робитиме?
2. Дієслово в реченні найчастіше зв'язане з іменником.
3. Дієслова змінюються за числами (однина і множина).
4. Дієслова змінюються за числами.
а). Дієслова минулого часу описують дії, які відбувалися в минулому до того, якпро них розповідаємо:
Що робив? –малював;
що зробив? –намалював.
б). Дієслова теперішнього часу означають дії, які відбуваються у той час, коли
про них повідомляємо:
що робить? –малює;
що роблять? –малюють.
в). Дієслова майбутнього часу відображають дії, які відбудуться у майбутньому після моменту мовлення:
що буде робити? – буде малювати;
що зробить? –намалює.
5. Неозначена форма дієслова не вказує ні на час, ні на кількість її виконавців. Це незмінна форма дієслова. Дієслова в неозначеній формі мають суфікс – ти, – ть.
Інколи після цих суфіксів стоїть – ся, -сь.
Виховувати, звертатись.
6. Неозначена форма с початковою формою дієслів. Вона відповідає на питання що робити? що зробити?
7. Дієслова виражають завершену (намалювали) або незавершену (малюють) дію.
8. Дієслова теперішнього часу змінюються за особами і числами. Особа і число дієслова визначаються за допомогою займенника, питання та закінчення дієслова або тільки за питанням і закінченням.
|
однина |
множина |
І особа |
я думаю |
ми думаємо |
ІІ особа |
ти думаєш |
ви думаєте |
ІІІ особа |
він(вона, воно) думає |
вони думають |
9. У реченні дієслово найчастіше є присудком.
10
ЧИСЛІВНИК
1. Слова, які означають кількість предметів або їх порядок при лічбі, називаються числівниками.
Числівники відповідають на питання скільки? (один, два, вісім, двісті) –
кількісні, і на питання який? котрий? (перший, п'ятий, трьохсотий) – порядкові.
Не вертають три брати,
по світу блукають,
а три шляхи широкі
терном заростають.
(Т. Шевченка)
11
ЗАЙМЕННИК
1. Займенник– це частина мови, що не називає предмет, а тільки вказуєна
нього.
Хороша книга- то найвірніший друг.
З нею ти ніколи не розлучишся.
(О. Донченко)
2. Я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони– особові займенники.
3.
|
однина |
множина |
І особа |
я |
Ми |
ІІ особа |
ти |
Ви |
ІІІ особа |
він, вона, воно |
Вони |
4. У реченні особові займенники можуть бути підметом або другорядним
членом речення.
5. Займенники з прикметниками пишуться окремо.
У тебе, для нас.
6. Займенники відповідають на ті ж питання, що й іменники.
7. Після прийменників у займенниках 3-7 особи пишеться буква н
Від нього, від них.
12
1. Розібрати іменник як частину мови.
1). Аналізоване слово.
2). Питання.
3). Частина мови.
4). Власна чи загальна назва.
5). Назва істоти чи неістоти.
6). Рід
7). Число
8). Відмінок.
9). З яким словом зв'язане в реченні?
10). Яким є членом речення?
13
2. Розібрати прикметник як частину мови
1). Аналізоване слово.
2). Питання.
3). Частина мови.
4). Рід.
5). Число
6). Відмінок.
7). Від якого слова залежить?
8). Яким є членом речення?
.
14
3. Розібрати займенник як частину мови.
1). Аналізоване слово.
2). Питання.
3). Частина мови.
4). Особа (якщо є).
5). Число.
6). Рід (якщо є).
7).Відмінок.
8). З яким словом зв'язане,
9).Роль в реченні.
15
4. Розібрати дієслово як частину мови.
1). Аналізоване слово.
2). Початкова форма.
3). Частина мови.
4). Число.
5). Час.
6). Особа (в теперішньому і майбутньому часі).
7). Рід (в минулому часі).
8). Дієвідміна.
9). З яким словом зв'язане?
10). Яким є членом речення?
16
Робота над задачею
1. Прочитай уважно умову, розкажи її.
2. Уяви собі, як це відбувається в житті.
3. Якщо важко уявити, то намалюй або накресли.
4. Запиши коротко умову.
5. Виясни: вона проста чи складна.
В простій задачі вибери дію.
В складній - знайди те число, без якого не можна
відразу відповісти на поставлене в задачі питання.
6. Запиши розв’язання у вигляді окремих дій з поясненням.
7. Склади вираз.
8. Подумай, чи можна дану задачу розв’язати іншим способом.
9. Перевір її розв’язання.
10. Напиши повну відповідь.
17
S = v * t |
v = S : t |
t = S : v |
S – відстань
V – швидкість
t – час
S |
V |
t |
50км |
25км/год |
2год |
В |
Ц – ціна Ц = В : К
К – кількість К = В : Ц
К |
Ц |
В – вартість В = Ц * К
Ціна |
Кількість |
Вартість |
12 грн |
5 шт. |
60 грн |
18
Периметр фігури
Периметром фігури називається сума довжин її сторін у м, см, і т. ін.
1.Прямокутник 2. Квадрат
а а
b
а – довжинапрямокутника а – сторона квадрата
b – ширина прямокутника
Р – периметр
Р = а + b +a + b = (a+b) * 2 P = a + a + a + a =4a
Площа фігури
Щоб знайти площу фігури, необхідно помножити довжину на ширину фігури в
кв.м, кв.см і т. ін.
S = a * b, a = S : b, b = S : a
де а – довжина прямокутника
b – ширина прямокутника
S – площа прямокутника
S = а * а
де а – сторона квадрата
S – площа квадрата
19
Одиниці виміру довжини
Одиниці виміру площі
20
Одиниці виміру маси
Одиниці виміру часу
століття = 100 років
21
СУМА
Доданок Доданок Сума
7 + 1 = 8
Сума
Доданок |
7 |
Доданок |
1 |
Сума |
8 |
Переміщувальний закон додавання
6+2=2+6
a+b=b+a
10+4=4+10
c+d=d+c
Від перестановки доданків сума не змінюється.
Для того, щоб знайти невідомий доданок,
Потрібно від суми відняти відомий доданок.
22
Р І З Н И Ц Я
Зменшуване Від’ємник Різниця
9 - 4 = 5
Різниця
Зменшуване |
9 |
Від’ємник |
4 |
Різниця |
5 |
Якщо необхідно знайти невідоме зменшуване, то
потрібно до від’ємника додати різницю.
Якщо необхідно знайти невідомий від’ємник,
то потрібно від зменшуваного відняти різницю.
23
Д О Б У Т О К
Множник Множник Добуток
3 * 7 = 21
Добуток
Добуток дорівнює 0, якщо один з множників дорівнює 0.
Добуток дорівнює другому множнику, якщо один із
множників дорівнює 1.
ПЕРЕСТАВНИЙ ЗАКОН МНОЖЕННЯ
Від перестановки множників добуток не змінюється.
Якщо необхідно знайти невідомий множник, то потрібно
добуток поділити на відомий множник.
24
Ч А С Т К А
Ділене Дільний Частка
10 : 5 = 2
Частка
НА 0 ДІЛИТИ НЕ МОЖНА!
b: 0 |
8 : 0 |
Частка дорівнює діленому, якщо дільник дорівнює 1.
7 : 1 = 7 b : 1 = b
Частка дорівнює 0, якщо ділене дорівнює 0.
0 : 4 = 0 0 : b = 0
Частка дорівнює 1, якщо ділене дорівнює дільнику.
Якщо необхідно знайти невідоме ділене, то потрібно
дільник помножити на частку
Якщо необхідно знайти невідомий дільник , то потрібно
ділене поділити на частку
25
На скільки більше? Від більшого числа
-
На скільки менше? менше
У скільки разів більше? Більше число
:
У скільки разів менше? на менше
Збільшити на ... одиниць +
Зменшити на ... одиниць -
Збільшити в ... разів *
Зменшити в ... разів :
26
ПОРЯДОК ДІЙ
У прикладах без дужок спочатку виконують дії множення
та ділення, а потім – інші дії по порядку.
4 1 5 6 2 7 3
12+4*3-13+14:7+5*2=12+12-13+2+10=23
У прикладах з діжкам спочатку виконуються дії в дужках, далі – множення та ділення, а потім – інші дії по порядку.
5 1 3 6 4 2 7
32+(9-5):2-6*(16-13)+4=
32+4:2-6*3+4=32+2-18+4=20
Таблиця розрядів і класів
ІІ клас – клас тисяч |
І клас – клас одиниць |
||||
Сотні тисяч |
Десятки тисяч |
Одиниці тисяч |
|
|
|
10 одиниць – десяток
100 одиниць – сотня
100 одиниць – 10 десятків
10 тисяч – десяток тисяч
100 тисяч – сотня тисяч
100 тисяч – 10 десятків тисяч
Наприклад, у числі 375248 міститься
375248 одиниць
37524 десятки
3752 сотні
375 тисяч
27