На конкурс "Слава України" на тему: "Історичними шляхами села Іванківці"

 

 

 

 

 

 

Матеріали на конкурс: «Слава України»

 

 

 

На тему:

«Історичними шляхами села Іванківці»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                            Підготувала

                                                                                                вчитель географії

Іванковецької ЗОШ І-ІІ ступенів

                                                                                              Гаврилюк Ольга Сергіївна

2016р

Моє рідне село.

Невзмозі книжка описати,

Ніхто не зможе змалювати,

Як я люблю село своє

І все люблю, що в ньому є,

У нас висока є гора,

На ній стоїть стара-стара

Маленька церква дерев’яна,

Всіма околицями знана.

Люблю свої ліси, дерева

Для них завжди я королева,

Гілля склоняють до землі

Чи йдуть дорослі чи малі.

Тут я робила перші кроки,

Тут йду щодня я на уроки,

Тут мої перші вчителі

В моїх Іванківцях, в селі

Тут моя мама, мій дідусь,

Тут я нічого не боюсь,

І кожну вуличку я знаю,

Свій кожний день я пам’ятаю.

Пройдуть роки і я згадаю,

Що я свою домівку маю,

І де б у світі не була –

Примчу до рідного села

Можливо доля десь далеко,

Мене закине, мов лелеку,

Я завжди буду пам’ятати

Стежки, які ведуть до хати.

Підготувала

Вихованка Іванковецької ЗОШ І-ІІ ступенів: Онишко Тетяна

Село Іванківці. До 1956 р. – Янківці. Розташоване за 10 км від районного центру і найближчої залізничної станції Ланівці. Населення – 546 осіб (2014р.)

На околицях села  виявлено залишки стоянок доби палеоліту; під  час розкопок у 1980-х роках знайдено вироби з кременю, кісток та рогів.

Перша письмова згадка – 1463р. як власність князів Несвицьких. Назва походить, ймовірно, від імені першого мешканця поселення Івана (Яна).

Від 1583р. – власність князів Збаразьких, згодом,  після польських повстань 1831-й 1863р., поселення належало російському поміщикові Теплякову.

Споруджено пам’ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1976р.); насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992р.), встановлено могилу Невідомому солдатові й пам’ятний знак Р.Андросюку (1994р.)

У 19 ст. Іванківці – Білозірської волості Кременецького повіту

Наприкінці 19ст. у селі було 155 дворів, проживали 954 особи, у 1911 р. – 1028, в 2011р. – 628 мешканців.

Перед 1-ю світовою  війною в Іванківцях діяв водяний млин (7700 пудів помолу зерна за рік).

Від вересня 1939р. – радянська влада. Тоді Іванківці почали належати до Кременецького району Тернопільської області.

Від 2 липня 1941р до 5 березня 1944р. – село під німецькою окупацією. Нацисти вивезли на примусові роботи до Німеччини понад 50 мешканців села.

В УПА боролися 69 жителів села: 13 були зв’язковими; 12 – членами ОУН; за зв’язки з ОУН УПА 25 жителів села вивезено на спец поселення.

Під час  німецько-радянської війни до червоної армії мобілізували 167 чоловіків села, з них 24 загинули, 32 пропали безвісти.

В Іванківцях народилися живописець Федір Копійковський (1913-1958р), журналіст, сценарист, правознавець Петро Марчук (1963р.н.), господарник Олег Наконечний (1942р.н.), педагог Олексій Риндюк (1931 р.н.); у місцевій школі навчався (1961-1962р) письменник, журналіст, редактор,краєзнавець Богдан Мельничук (1952р.н.).

В Іванківцях є церква св. покрови Пресвятої Богородиці (1741р. дерев’яна), пам’ятний хрест на честь скасування кріпацтва, дві каплички (2003 і 2010 р.),» фігура» Діви Марії (2009р.).

В селі народилися:

• науковці В. і Р. Марчуки,
• генерал Збройних сил України І. Марчук,
• літераторка Т. Салівончук,
• художники Федір Копійковський (український живописець)

Біографія Ф. Копійковського.

Закінчив школу в с. Білозірка (нині Лановецького району), художню школу в місті Львів (1934). 1939 - вчителював у містечку Ланівці. 1940-1941— директор школи в Іванківцях, 1941-1944— учитель у селі Молотків Лановецького району.Від 1947— художник у Кременецькому краєзнавчому музеї.

Творчість.

Твори:

• «Вид на Замкову гору» (1947),
• «Туницька церква» (1949),
• «Коноплі» (1950) та ін.

Окремі твори зберігаються у Кременецькому краєзнавчому музеї.

Читайте наші імена.

Ми тут шиковані у роти,

Хоч нас розсіяла війна

На полі бранному Європи.

 

Читайте наші імена.

Ми скидки в долі не просили

І свій обов’язок сповна,

Життя не щадячи, здійснили.

 

Читайте наші імена

Ви, сиві горлиці – матусі.

Відняла нас у вас війна.

Простіть що живете у тузі

 

Читайте наші імена,

хто нині став на чати миру.

Дорожчого за мир нема:

Ми заплатили повну міру.

 

Читайте наші імена.

Не забувайте, пам’ятайте.

І в спадок – більшого нема! –

Своїм нащадкам передайте.

                                                                                                Євген Зозуляк

Члени ОУН, вояки УПА

Басюк Андрій Климович – 1923р., с. Іванківці. Член ОУН з 1942р. 1943 р. вбитий німцями в с. Іванківці (згорів в хаті).

Біласюк Григорій Денисович – 1905р., с. Іванківці. Член ОУН. Заарештований і засуджений. Помер в 1983р. у с. Іванківці.

Біласюк Павло Охрімович – 1903р. засуджений польською владою, в’язень табору Береза Картузька. Вояк УПА (воював на теренах Львівщини). Емігрував у США. Помер у м. Ньюбож.

Білик Аркадій Васильович – 1925р., с. Іванківці. Вояк УПА. З 1944р. воював у відділах «Лісового», «Гонти», «Морозенка», «Тичини». Загинув 20..05. 1945р. біля с. Іванківці в бою з більшовиками.

Білик Іван Васильович – 1919р., с. Іванківці. Вояк УПА. Загинув в 1944р. у бою з більшовиками в с. Крутнів Кременецького р-ну.

Білик Наум Пилипович – 1884р. Виселений з с. Іванківці на спец поселення.

Білик Прокіп Антонович – 1921р., с. Іванківці. Вояк УПА. Загинув в 1949. У с. Москалівка. Похований в с. Нове село Підволочиського р-ну.

Вальчук Василь Петрович -  1924р., с. Іванківці. Вояк УПА. Загинув 1944р. у с. Буглів  в бою з більшовиками.

Вальчук Ілля Степанович – 1920р., с. Іванківці. Вояк УПА. Загинув в 1945р. у с. Іванківці.

Вальчук Параска – 1904р. Виселена з с. Іванківці на спец поселення. Померла 1980р. у м. Томськ.

Вальчук Петро  Андрійович – 1899р. Виселений з с. Іванківці на спец поселення.

Васюк Сергій Маркович – 1920р., с. Іванківці. Член ОУН. Заарештований 1944р., засуджений на 10 років. Звільнений 1954р. Проживав у  Комі  (Росія).

Гарголінський Василь Пилипович – 1925р., с. Іванківці. Вояк УПА. Загинув в 1945р. в с. Іванківці.

Гасса Агафія Іванівна – с. Іванківці. Зв’язкова УПА. Заарештована і засуджена. Померла в 1985р. в с. Іванківці.

Гасса Олександр Іванович -  1914р., с. Іванківці. Вояк УПА. Заарештований в 1944р. і 1948р. Помер в 1996р. у м. Кременчук.

Гасса  Павліна Олександрівна – 1947р. виселена з с. Іванківці на спец поселення в м. Осінники Кемеровської обл..

Горобець Іван Михайлович – 1916р., с. Іванківці. Вояк УПА. Заарештований і засуджений. Проживав в с. Буглів. Помер в 1980р.

Гуменюк Едуард Йосипович – 1928р.,с. Іванківці. Вояк УПА. Загинув в 1944р. у с. Іванківці під час облави.

Дацюк Наталка – 1903р. Виселена з с. Іванківці на спец поселення.

Дацюк Сидор Микитович – 1903р., с. Іванківці. Вояк УПА.  Заарештований, засуджений на 10 років. Проживав на сході України.

Довгалюк Надія Афанасіївна – 1927р., с. Іванківці. Зв’язкова УПА. Заарештована в 1948р., засуджена на 10р. Звільнена в 1955р. проживала в м. Новомосковськ Дніпропетровської обл..

Довга люк Марія  Гнатівна – 1883р. Виселена 1947р. з с. Іванківці на спец поселення в м. Осінники кемеровської обл..

Довга люк Осип Оксентійович – 1922р., с. Іванківці. Підтримував зв'язок з ОУН. Заарештований в 1945р., засуджений на 10 р. Звільнений 1955р. Проживав в м. Новомосковськ Дніпропетровської обл..

Домчук Володимир Михайлович – 1926р., с. Іванківці. Вояк УПА. Воював у відділі «іскри». Переслідувань уникнув. Проживав в с. Іванківці.

Домчук Надія Вікентіївна – 1922р., с. Іванківці. Зв’язкова УПА. Заарештована і засуджена. Померла в 2004р. у с. Оришківці.

Доротюк  Горпина Петрівна – 1922р., с. Іванківці. Підтримувала  зв'язок з ОУН. Виселена на спец поселення в 1947р. Звільнена 1954р.

Друзюк Матвій Іванович – 1914р., с. Іванківці. Вояк УПА. Переслідувань уникнув. Помер в 2002р. в с. Іванківці.

Дуцик Борис Вікторович – 1922р., с. Іванківці. Зв’язковий УПА. Вбитий більшовиками 15.11.1944р. в с. Іванківці під час облави.

Дуцик Володимир Олександрович – 1919р., с. Іванківці. Заарештований 1941р. за антирадянські висловлювання, засуджений на 8 р.

Дуцик Григорій Олександрович – 1930р., с. Іванківці. Вояк УПА.. Вбитий в 1951р. в м. Ланівці. Заборонений в Лановецькому яру.

Дуцик Роман Вікторович – 1922р., с. Іванківці. Член ОУН з 1942р. 5.09 1944р. заарештований і розстріляний в с. Іванківці.

Ільчук Антоніна Федорівна – 1923р., с. Іванківці. Член ОУН. Зв’язкова УПА. Проживала в с. Юськівці. Заарештована в 1945р., засуджена на 15 р. каторжних робіт. Звільнена в 1955р.

Ільчук Ольга Федорівна -  1926р., с. Іванківці. Зв’язкова УПА. Заарештована і засуджена.

Ковальчук Анатолій Афанасійович – 1926р., с. Іванківці. Вояк  УПА. Зв’язковий  у відділі «Бистрого». Переслідувань уникнув. Помер в 1994р. в с. Іванківці.

Кожелюк Мойсей Харитонович – 1899р., с. Іванківці. Симпатик УПА. 1944р. згорів у школі с. Іванківці, запалений більшовиками.

Кожелюк Степан Мойсейович – 1922р.. с. Іванківці. Вояк УПА. Загинув в 1944р. у с. Іванківці.

Корчук Володимир Григорович – 1920р., с. Іванківці. Вояк УПА. Заарештований в 1944р., засуджений на 20 р. каторжних робіт. Покарання відбував на Колимі. Звільнений в 1956р. Проживав в м. Шепетівка Хмельницької обл. Помер в 2002р.

Маковський Василь Дорофійович – 1923р., с. Іванківці. Вояк УПА. Заарештований 1944р., засуджений до розстрілу. Вирок замінено на 20 р каторжних робіт. Покарання відбував у Магадані. Звільнений у 1955р. Помер в 1978р. у м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл..

Марчук Ананій Карпович – 1916р., с. Іванківці. Член ОУН. Переслідувань уникнув. Проживав в с. Іванківці.

Марчук Василь Павлович – 1920р., с. Іванківці. Вояк УПА. 1944р. згорів у школі с. Іванківці.

Марчук Степан Назарович – 1925р., с. Іванківці. Вояк УПА. Вбитий більшовиками 1944р. біля школи с. Іванківці.

Мельничук Григорій Васильович – 1908р., с. Іванківці. Член ОУН. Заарештований в 1947р., засуджений на 7 р. Звільнений в 1954р.

Миколайчук Іван Максимович – 1922р., с. Іванківці. Вояк УПА. Вбитий в 1944р. вдома в с. Іванківці.

Наконечна Олена Іванівна – 1913р., с. Іванківці. Зв’язкова.  Переслідувань уникнула. Померла в 1953р в с. Іванківці.

Негода Дмитро Федорович – 1921р., с. Іванківці. Зв’язків. Заарештований і засуджений. Помер в с. Іванківці.

Новосад Андрій Федорович – 1915р., с. Іванківці. Вояк УПА, Загинув у 1945р. у криївці с. Іванківці.

Паламарчук Олександр Саватович – 1922р., с. Іванківці. Вояк УПА, Заарештований більшовиками, перебував у тюрмі м. Кременець, повернувся і зник.

Польовий Ростислав Антонович – 1924р., с. Іванківці. Вояк УПА. Загинув на Поліссі.

Савчук Тимофій Антонович – 1902р., с. Іванківці.  Член ОУН. Вояк УПА. Заарештований в 1944р. в армії, засуджений на 10р. Звільнений в 1954р.

Собчук Михайло Трохимович -  1920р., с. Іванківці. Вояк УПА.  Загинув  15.02.1944р. у бою з більшовиками в с. Буглів.

Стасюк Антін Якович – 1922р., с. Іванківці. Вояк УПА. Загинув навесні 1944р. під час облави в с. Іванківці.

Теслюк Семен Макарович – 1911р., с Іванківці. Вояк УПА. Загинув на Шумщині.

Ткачук Павліна Павлівна – 1946р. Виселена 1947р.з с. Іванківці на спец поселення в м. Осінники Кемеровської обл..

Черешнюк Петро Гнатович – 1928р., с. Іванківці. Зв’язковий. Заарештований і засуджений. Помер в ув’язненні.

Щурик Володимир Іванович – виселений з с. Іванківці на спец поселення.

Щурик Іван Климович – 1893р. виселений з с. Іванківці на спец поселення.

Відкриття пам’ятного знака воїнам УПА

Лановецький яр.

Сумним символом визвольної боротьби є Лановецький яр. Сюди у 1944-1952рр. більшовицькі окупанти скидали тіла вбитих повстанців. Скільки їх тут захоронено – невідомо. ось прізвища, які вдалося встановити.

Іванківці :

Гуменюк Казимир Йосипович (1929-1947р.)

Дуцик Григорій Олександрович (1930-1951р.)

Литвинов Михайло Герасимович ((1915-1950р.)

Паламарчук Василь Климович (1928-1948р.)

Ропецький Іван ((1928-1947р.)

Собчук Михайло Трохимович (1920-1945р.)

Шиманський Костянтин Олександрович (1921- 1944р.)

Протистояння ОУН і УПА радянській владі в 1944-1947рр.

Після переформування УПА перед наступом радянських фронтових частин, «Морозенко» - сотенний куреня «Довбуша», після загибелі самого Довбуша, сформував на Лановеччині сотню, що базувалася в селах Білозірка та Іванківці. 18 жовтня сотні «Морозенка» мали великий бій в с. Коханівка і відступили на Білозірку. Тут зрадив повстанець (родом з Лопушно), попередив більшовиків про засідку. Тому бій був невдалим. 8 листопада 1944 року був набір у під старшинську школу, що базувалася в рівненських лісах. З Морозенкового куреня направили:  Орлика з Москалівки, Солов’я з Іванковець, Голуба з Люлинець, Хом’яка з Верещак і ще двох повстанців

В 1945 року відбувся бій повстанців з енкаведистами на території трьох сіл: Коханівка, Гнидава, Чайчинці. В половині березня 1945 р. – знову бій – біля с. Крутнів (на Почаївщині). Загинуло 6 чоловік, серед них і двоє повстанців з с. Іванковець.

Протягом 1944-1945 рр. найімовірніше за співпрацю з НКВД або внаслідок наклепу тих же сексотів, котрі часто служили і НКВД, і повстанцям, на Лановеччині були вбиті голови сільських рад у селах: с. Борсуки – Кирея П.М., Великі Куськівці – Крук Ф.У., с. Грибова -  Білоус Д.І., с. Юськівці -  Якимчук К.Д., с. Іванківці – Паламарчук П.І., с. Буглів – Вітрук П.Л., с Вишгородок – Грудецький Н.Ф., с. Пахиня – Галета Г.Г., с. Шили – Вайденко Н.Н., с. Лопушно – Чабан С.А. і Білик В.Я., с. Вербовець – Іванчук П.Я. і Кулик Д.П.

Організаційна сітка ОУН на Лановеччині впідрадянський період мала такий вигляд: Крайовий провід ОУН «Поділля» - Тернопільський окружний провід – Кременецький надрайон – 7/7- (3 райони) – район (3 підрайони) – кущі – станиці (кожне село мало свій номер). Наприклад за спогадами Дмитра Харчука, Борсуки в 1945 році мали номер 47 або 48. Лановецький район поділявся на три підрайони, мав таку нумерацію: № 30 (ймовірно с. Вербовець, Вишгородок, Борщівка, Ланівці, Борсуки); № 20 – невідомо; № 10 (ймовірно Білозірка, Шушківці, Іванківці, Молотків, Осники).

Не можна обійти увагою героїзм і саможертовність учасників повстанського руху. Майже по всіх селах району відомі приклади їх самовідданої боротьби та мученицької смерті. Після вдалих облав закатованих повстанців везли або волокли кіньми в Ланівці і клали рядами неподалік пошти для впізнання. Так у с. Іванківці внаслідок зради  01.03. 1947 року були оточені і після запеклого опору вбиті Яків Зелененький – «Тичина» та два його побратими «Юрко» та «Бурлака»

 Через два-три дні  почорнілі трупи скидали в сумнозвісний Лановецький яр, де їх рвали собаки і свині. Бувало, що родичі підпільників потайки вночі викрадали рідні тіла. Так було викрадено тіло Якова Зелененького («Тичини») і поховано на Іванковецькому цвинтарі. Більшість же тіл засипали сміттям і так вони тут лежать і досі.

 

Суспільно-політичне життя та національний рух в умовах польської окупації.

На Лановеччині клітини ОУН  почали утворюватися ще з початку 30-х років. Швидше за все  відомості про Організацію принесли в родинні села учні гімназій у Кременці чи Тернополі або студенти університетів, у тому числі і польських чи німецьких. Про це говорить і Михайло Степанович  Казьмірчук (псевдо «Барвінок», районний референт шкільництва Вишнівеччини, уродженець села Жуківці Лановецького району) в протоколі допиту СБ ОУН. «…Робота  Організації в той час заключалася в тому, що ми самі одержували підпільну літературу таку, як журнал «Сурма» та листівки «З хати до хати», читали її, а коли давали її більшу кількість, то розповсюджували серед надійних і національно-свідомих своїх товаришів…»

Можливо були й інші шляхи поширення ОУН на теренах нашого краю, але саме найосвідченіша молодь творила майбутній здвиг. Серед перших можемо назвати: Олексу Арабського (село Великі Кусківці), Саву Марценюка (село Жуківці), Павла Біласюка (село Іванківці), Павла Шевчука (село Грибова), Леоніда Довгалюка і Сергія Гнатюка (село Білозірка), Остапа Зиска (село Гриньки), братів Бабовалів та Василя Яремка (село Лопушно).

Лановеччина у справі церковного пробудження не була винятком. Тут духовно-просвітницькою діяльністю займалося багато православних священників. Майже всі вони були переслідувані в часи польської окупації, а потім згинули мученицькою смертю від рук німецьких або радянських зайд. Так священник села Іванківці – отець Роман Костанович, випускник Варшавського університету, магістр теології. Він брав активну участь у громадському житті села, діяльності «Просвіти», організував чудовий церковний хор. Був заарештований НКВД 1 березня 1941 року і сліди його загубилися у Кремянецькій тюрмі-катівні.

Спротив українців польській владі закінчився у вересні 1939 року.

 

Література.

1. Лановеччина: події і люди у визвольній боротьбі ХХ століття. Книга пам’яті ./Упор.: С.П. Лисак, О.В. Рудюк/ - Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2010.-416с., іл..
2. Н. Трофимчук, Б. Хаварівський. Іванківці // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с.
3. Тернопільщина. Історія міст і сіл: у 3-х томах. Том 2 – Тернопіль:ТзОВ «Терно-граф», 2014р. -692с.
4. Книга пам’яті України. Тернопільська область: у 3-х томах.- Львів: Каменяр, 1995р. – 791с.