НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА. Перший професійний український театр (театр «корифеїв»)

НАЦІОНАЛЬНА ДРАМАПерший професійний український театр (театр «корифеїв»)

РОДИ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Слово театр походить від грецького «театрон», що спочатку означало «місце для видовищ», а згодом — «видовище», «спектакль», «дійство». Аспендос. Римський амфітеатр. ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

«Тільки театр ... пронизує всі царини люд­ського знання, вбирає в себе всі прошарки й класи i володіє найкоротшою дорогою до розуму й серця. Одне слово: якби ми дожили до національного театру, то ми стали б нацією». Йоганн-­Фрiдрiх Шиллер (1759-1805)

«Людина сьогоднійде в театр для того, щоб залишатися людиною». Робер Лепаж — канадський режисер театру й кіно,актор, драматург і сценарист. Поясніть, як ви розумієте вислів

Ознаки п’єси (драми)♦ розрахована всього лише на 2-3-годинну виставуна невеликій площі сцени;♦ кожна дія і висловлення в ній значущі;♦ конфлікт напружений і розгортається динамічно;♦ час, простір і дії обмежені й досить умовні;

Ознаки п’єси (драми)♦ своєрідна побудова твору:♦ дзвінок сповіщає про початок дійства;♦ зміна декорацій означає нову дію (акт);♦ поява на сцені нового виконавця наступнуяву (сцену);♦ антракт підказує, що в подіях минув певний час.

Ознаки п’єси (драми)♦ у п'єсі обмежені можливості показати характеригероїв;♦ основним зображально-виражальним засобом є мова персонажів,а також інтонація, паузи, жести, міміка.♦ автор у творі майже нічим себе не виявляє;

Героїв (персонажів) драматичних творів називають дійовими особами. Перелік дійових осіб зазвичай автор ставить на початку твору, зазначаючи їхній родиннийчи соціальний статус: Параска — жінка його;Бонавентура — копач...

Дійові особи розкриваються через♦ вчинки,♦ діалоги та монологи,♦ характеристику їх іншими дійовими особами,♦ самохарактеристику,♦ мову.

Теорій літератури. Ремарка (з фр. спостерігати, відмічати) — авторські пояснення в драматичномутворі щодо умов і часу дії, зовнішнього вигляду, жестів, міміки дійових осіб. Саме в ремарках міститься авторська характеристика й оцінка подій і героїв.

Елементи сюжет драматичного твору

Кілька великих частин — дій (або актів). Дія поділяється на яви (або сцени, картини) — частини драматичного твору, пов’язані з появою на сцені або виходом з неї дійових осіб. Композиційні особливості драматичних творів

Конфлікт (з латин. зіткнення, боротьба) — зіткнення, боротьба протилежних поглядів; серйозне непорозуміння, суперечка. Окрім учинків персонажів, у драматичному творі важлива внутрішня дія — зіткнення поглядів, ідей і життєвих позицій, виражених через діалоги. Саме на гострому конфлікті вибудовується драматичний твір.

За характером конфлікту драматичні твори поділяють. Трагедія — це драматичний твір, що ґрунтується на непримиренному конфлікті особистості з виразниками інших моральних позицій. Протилежна до трагедії комедія — драматичний твір, у якомувикриваються негативні явища в житті людини або суспільства. Драма як жанр займає проміжне місце між трагедією та комедією. Драма змальовує життя ширше й різноманітніше, ніж трагедія й комедія, які вибирають протилежні, крайні сторони людського буття.

Теорій літератури. Драма (грецьк. дія) — це мистецький твір, що розкриває явища життя через дії та розмови (діалоги, полілоги, монологи) дійових осіб і призначений для постановки на сцені. Розлогі описи, відступи (що характерні для прози) тут відсутні, точніше, замінені скупими ремарками — авторськими поясненнями для акторів про місце, час дії, портрети персонажів тощо.

Теорій літератури. Тобто драматичний твір можна сприйняти в усій його повноті лише в театральній залі. Він є результатом творчої співпраці багатьох митців: автора (драматурга), режисера, акторів, художника, композитора, гримерів інших працівників. Для належного сприймання драматичного твору потрібна багата, жвава уява, фантазія. Надто ж коли не дивишся п’єсу па сцені, а читаєш її. Тоді варто домислити, подумки зіграти спектакль.

Український театр з прадавніх часів. Театралізовані народні свята й обряди («водіння кози», «Маланка», «весілля»)Церковні служби. Виступи скоморохів у руські часи

Ряджені. Поштова картка поч. ХХ ст.

Вертепи — мандрівні лялькові театри. Драми, які ставили учні шкіл

Перші стаціонарні театри з’явилися на початку ХІХ ст. 1819 р. в полтавському театрі було вперше поста-влено п’єсу живою народною мовою — «Наталка Полтавка» І. Котляревського. Полтавський академічниймузично-драматичний театр

Перший аматорський гурток був заснований у місте-чку Немирові в 1857 році фольклористом Опанасом Маркевичем і його дружиною письменницею Марком Вовчком. Опанас Маркевич Марко Вовчок

30 травня 1876 року російський імператор Олександр II підписав підготовлений спеціальною комісією указ, спрямований на обмеження використання та викладання малоросійського наріччя в Російській імперії. Емський указ доповнював основні положення Валуєвського циркуляра 1863 року, яким було заборонене видання значної частини книг українською мовою.

Виступи прогресивних письменників на захист українського слова змусили царський уряд дозволити в 1881 році вистави українською мовою. Перша трупа Кропивницького.1882 рік, м. Єлисаветград

28 жовтня 1882 р. в м. Єлисаветграді (нині —м. Кропивницький) виставою «Наталка Полтавка»було відкрито перший професійний український те-атр. Згодом його назвали «Театром корифеїв». Засно-вником і керівником, а також актором і режисеромцього колективу став Марко Кропивницький — актор, драматург, режисер, композитор і художник.

Забудовник театру1865 року інженер-полковник Георгій Васильович Трамбицький купив у міського управління ділянку землі, на якій збудував Зимовий театр, який став постійним приміщенням трупи Кропивницького. Офіційне відкриття театру відбулося 1867 року.

Театр корифеїв — перший професійний український театр

Кропивницький Марко Лукич(1840-1910)

Слово «корифей» — давньогрець­ке i українською мовою означає «перший». Корифеєм у грецькому театрi називали керiвника хору або солiста-заспiвувача — лiдера, очiльника, провiдну особу. ДЛЯ ДОПИТЛИВИХМенандр з масками. Художній музей ПрінстонаІз часом поняття узагальнилось і стало позначати людину з видатними досягненнями в певній сфері діяльності, як-то мистецтво, література, наука.  

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ1901 року вийшла книга «Корифеи украинской сцены». Попри те, що написана російською, вона була публічно заборонена. Авторство невідоме. І от саме в ній провідні обличчя трупи – М. Кропивницького, М. Заньковецьку, М. Садовського, І. Карпенко-Карого (Тобілевича), М. Старицького – назвали корифеями.

У 1883 році першу українську трупу під режисурою М. Кропивницького, за участю М. Заньковецької, М. Садовського, Г. Затиркевич, М. Садовської, П. Саксаганського та І. Карпенка-Карого очолив, як антрепренер (той, хто утримує приватний видовищний заклад), М. Старицький.

З 1885 року існували дві трупи як окремі театральні колективи — М. Кропивницького і М. Старицького. Потім організовуються трупи М. Садовського, П. Саксаганського, які незабаром об’єднуються. Трупа Кропивницького, 1885 рік

Театр корифеївІван Карпенко-Карий. Микола Садовський. Панас Саксаганський

Театр корифеїв. Марія Садовська-БарілоттіМарія Заньковецька

Театр корифеїв. Михайло Старицький. Микола Лисенко

Актор. Антракт. Драма. Драматург. Корифей. Репертуар. Сцена. Трупа. Використовуючи подані нижче слова, заповніть таблицю

Історія Театру корифеїв завершилась із початком Першої Світової війни — у 1914 році. Згідно з царським указом, було заборонено діяльність не лише українського театру, а також закривали всі українські журнали, газети, книгарні.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯПідготуйте проект за темою «Діяльність театру корифеїв».

1. Що таке драматичний твір? Назвіть його ознаки.2. На які частини поділяється текст драми?3. Якою є роль ремарок у драмі?4. Для чого потрібен поділ п’єси на дії?5. Навіщо п’єси поділяють на сцени, яви?6. Назвіть жанри драми та коротко розкажіть про особливості кожного з них. Підсумуйте вивчене

7. Що таке трагікомедія? Що в неї спільного й відмінного з комедією та трагедією?8. Чому в драматичних творах події здебільшого від-буваються в одному місці? Доведіть це на прикладі трагікомедії «Сто тисяч».9. Назвіть основні етапи історії українського театру.10. Де й коли зародився український професійний театр? Які діячі стали його корифеями? Як від-бувалося його становлення?Підсумуйте вивчене

11. Яка, на вашу думку, найголовніша відмінність комедії від трагікомедії? Чому твір «Сто тисяч» ми називаємо трагікомедією, а не комедією? Аргументуйте свою думку, спираючись на подані визначення. Підсумуйте вивчене

Тестові завдання1. Організаторами «театру корифеїв» були:    А Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський    Б Михайло Старицький і Марія Заньковецька    В Марко Кропивницький і Микола Садовський    Г Микола Садовський і Панас Саксаганський. В

2. У 1882 році на сцені Зимового театру відбулася прем’єра  п'єси «Наталка Полтавка» у місті     А Єлисаветграді     Б Одесі     В Києві     Г ХерсоніА

3. Восени 1883 р. свій перший сезон трупа розпочала в:    А Києві    Б Херсоні    В Єлисаветграді    Г ОдесіГ

4. Кількість оригінальних п’єс написаних  Іваном Карпенком–Карим становить:    А 10    Б 18    В 4    Г 15 Б

5. Кому належить вислів: «Сцена ж – мій кумир, театр – священний храм для мене!»    А П. Саксаганському    Б М. Заньковецькій    В І. Карпенку-Карому    Г М. Садовському. В

6. Хто є автором п’єс «Хазяїн», «Сто тисяч»?     А І. Карпенко-Карий     Б М. Старицький     В М. Кропивницький     Г М. Садовський. А

7. Хто з названих акторів не входив до «театру корифеїв»: А Панас Саксаганський;Б Іван Тобілевич;В Михайло Щепкін;Г Михайло Садовський.

8. Скільки дітей родини Тобілевичів стали акторами театру?     А 4     Б 12     В 6     Г 8 А

9. Восени якого року трупа театру корифеїв розділилась?     А 1881     Б 1883     В 1907     Г 1885 Г

10. У якому році було створено перший український стаціонарний театр?     А 1885     Б 1907     В 1889     Г 1883 Б

11. У якому місті було створено перший український стаціонарний театр?     А Кропивницькому     Б Києві     В Харкові     Г ОдесіБ

12. Хто очолив перший український стаціонарний театр?     А М. Садовський     Б Марія Садовська-Барілотті     В П. Саксаганський     Г Іван Тобілевич. А