Національно- патріотичне виховання на уроках англійської мови

Національно- патріотичне виховання на уроках англійської мови

Зміст

ВСТУП                                                                                                         3

ОСНОВНА ЧАСТИНА                      

         І. Поняття патріотизму                                                               5

         ІІ. Особливе місце англійськоі

 мови у патріотичному вихованні                                                   9

ВИСНОВОК                                                                                              18

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА                                                           19

Вступ

Без вивчення рідної культури й мови неможливе вивчення іноземної мови. Усвідомлення загальнолюдських цінностей – невід`ємна частина розвитку почуття національної самобутності. Вивчаючи разом з мовою життя інших країн, школярі порівнюють отриману інформацію з життям рідної країни. Завдяки такому порівнянню вони вчаться бачити успіхи своєї країни і її проблеми, поважати й цінувати традиції й звичаї свого народу. Почуття національної гідності зміцнюється, коли учні вільно можуть розповісти іноземним гостям про свою оселю, родину, країну, свій край, його історію, про цікаві географічні маршрути, про наукові досягнення, про твори мистецтва, про традиції й звичаї.

Практика показує, що знання про свою країну і малу Батьківщину використовуються у вивченні іноземної мови фрагментально або несистематично. Мною помічена тенденція переваги країнознавчого матеріалу іноземної мови над тематикою про Україну.

Відповідно до нових Державних стандартів освіти, нових навчальних програм використання регіонального компонента змісту уроків іноземної мови стає пріоритетним. Це змінює ставлення до регіональних знань і спонукає вчителів іноземної мови до пошуків можливих шляхів інтеграції навчального процесу.

Цілісний підхід і педагогічна практика припускають вивчення природи, культури, історії по лінії "Світ - Батьківщина - рідний край", де дитина освоює світ у зворотному порядку –  для неї досвід знайомства з природою, господарською діяльністю людини, пам'ятниками історії й культури відбувається саме там, де вона живе.

Учителю необхідно приділяти значну увагу узгодженню краєзнавчого матеріалу з програмою. Необхідно обирати матеріал, який відзеркалює унікальність регіону, його неповторний характер, і в той же час має загальнолюдську цінність, прилучення до якої впливає на підвищення загальнокультурного рівня учнів.

Робота з краєзнавчим матеріалом може бути частиною, етапом уроку, окремим уроком, позакласним заходом.

Діалог культур розуміється не тільки як знайомство з культурою всіх англомовних країн, але і як розуміння особливостей життя, побуту й менталітету українців, духовної спадщини України, її внеску у світову культуру. Тому, навчаючи дітей користуватися іноземною мовою як інструментом спілкування, широко використовую матеріали, пов'язані з культурою та історією країни мови, що вивчається, та рідної мови. Формування особистості учнів, виховання почуття поваги до чужої культури часто проходить через читання текстів краєзнавчого змісту, що містять нову чи проблемну інформацію, що відкривають  “вікно”  у світ іншої культури, що зачіпають почуття й емоції: прислів'я й приказки, римування, вірші, пісні, особистий лист ровесника з країни іноземної мови, листівки, художню літературу.

Виховання патріотизму було й залишається однією з головних завдань учителів англійської мови при роботі над такими темами, як "Моя школа", "Наша країна", "Відомі люди", "Традиції й звичаї", "Спорт", "Музика", "Театр", "Кіно", "Живопис", "Свята" та ін.

Основна частина

І.Поняття патріотизму

Патріотизм (від грецького “патріс”) – це любов до Батьківщини, відданість Вітчизні, народу.

 Для педагогічного колективу нашої школи і для мене патріотичний напрямок роботи був і залишається пріоритетним.

 Формування громадянина - патріота України, підготовленого до життя, з високою національною свідомістю, виховання громадян, які здатні побудувати громадянське суспільство, в основу якого були б закладені та постійно втілювалися демократія, толерантність та повага до прав людини, набуває сьогодні особливого значення. Патріотизм у сучасному розумінні– це відчуття того, що в моєму класі, школі, місті, країні все мене стосується, все залежить від мене.

Громадянсько - патріотичний напрямок виховання учнів в нашій школі складається з:

громадянської освіти та громадянського виховання; військово - патріотичного виховання; правового виховання; морально - етичного виховання на основі вивчення традицій українського народу; соціального проектування та учнівського самоврядування;

 Вище перелічені складові громадянсько - патріотичного напрямку виховання реалізуються в школі різними шляхами.

     Патріотичне виховання здійснюється як на уроках, так и під час позакласної роботи. Патріотичне виховання - це формування патріотичних почуттів, виховання готовності до захисту Батьківщини, воно покликано спонукати до фізичного вдосконалення, вивчення бойових традицій українського народу.

   Шляхами реалізації громадянсько-патріотичного виховання у позакласній роботі є насамперед тематичні місячники та декади: місячники військово-патріотичного виховання (щорічно проходять у жовтні, лютому та квітні-травні), декада правових знань ( грудень), Вахта пам'яті до дня Перемоги.

    Протягом багатьох років педагогічний та учнівський колективи школи плідно співпрацюють з радою ветеранів. На багатьох святах, які проходять в школі, присутні ветерани Великої Вітчизняної війни. Кожен клас середньої та старшої ланки школи має "підшефних" ветеранів, яких вітає на свята та надає допомогу. До визначних подій в житті країни в школі проходять уроки мужності, години пам'яті, виховні години.

      Вихованню національної свідомості учнів сприяють й інші свята:"Козацькому роду нема переводу", родинні свята "Ой, на Андрія...", до дня святого Миколая, театралізовані вистави "Новорічні вечорниці". В напрямку патріотичного виховання в школі відбуваються різноманітні конкурси та змагання. У вересні до дня партизанської слави в школі щорічно проходить огляд - конкурс військово - патріотичної пісні серед 5-8 класів та конкурс музично - літературних композицій учнів 9-11 класів.

До дня Збройних Сил України та дня захисника Вітчизни - військово - спортивні змагання юнаків 9-11 класів, конкурсні програми «Ну-мо хлопці, козаки», спортивні родинні свята - змагання "Мама, тато, я - спортивна сім'я", турніри з шашок. В рамках військово-патріотичного фестивалю "Козацький гарт" були проведені змагання "Козацький роде, роде мій красний".

      Велику роль у патріотичному вихованні учнів відіграють також екскурсії та походи. Традиційними стають походи учнів до могил загиблим воїнам.

        Останні роки наша школа працює за методом проектів. Пріоритетним напрямком в цій роботі є соціальне проектування, яке дає змогу учням брати участь у громадському житті школи та міста. Прикладом такого проектування стала виховна година "Ми - не байдужі: зробимо мікрорайон школи краще!". Захист учнями проекту громадянської спрямованості дав змогу привернути увагу 9-класників до проблем школи та мікрорайону, сприяв вихованню громадянських почуттів, самосвідомості, відповідальності учнів. На рівні школи реалізовуємо проекти громадянського спрямування "Мій край - моя історія жива", "Вибори органів учнівського самоврядування", "Я - громадянин України", "Збережемо Ялинку". Особливо слід визначити проекти "Ми - не байдужі", «Добро починається з тебе», в рамках яких постійно проводяться акції"Милосердя" та надаються суттєва речова допомога та солодкі подарунки дітям, що навчаються в допоміжній школі - інтернаті.

        Громадянська освіта учнів – це навчання демократії, важливий засіб формування політичної культури. І в цьому напрямку важливою є робота з лідерами учнівської молоді та дитячої організації, які існують у школі.

       В школі працює шкільний парламент, де працюють комісії, що координують патріотичну роботу на рівні учнівського самоврядування. У шкільних стінах плекається громадянин, який перейме на свої плечі тягар з плечей старших поколінь, діятиме і мислитиме по-новому, нестандартно, буде активним перетворювачем життя.

ІІ.Особливе місце англійськоі мови у патріотичному вихованні

Серед безлічі навчальних дисциплін предмет “англійська мова” посідає особливе місце. Його своєрідність полягає в тому, що в ході вивчення іноземної мови учні здобувають не знання основ науки, а вміння й навички користуватися чужою мовою як засобом спілкування, засобом одержання нової корисної інформації. Викладання англійської мови в сучасній школі дає вчителю широкі можливості по вихованню громадянськості й патріотизму. Цьому сприяє комунікативна складова предмету, його спрямованість до вивчення побуту, звичаїв, традицій і, насамперед, мови іншого народу.

Але я глибоко переконана, що буде нерозумно, якщо вчитель увійде в клас і скаже, що сьогодні ми будемо вчитися любити Батьківщину, а завтра поважати її героїв. Необхідно створити атмосферу, підібрати матеріал, що давав би знання про історію, традиції, людей, учити дітей порівнювати та робити висновки

Розширення міжнародних зв'язків, створення умов для входження української освіти у світовий освітній простір робить іноземну мову реально затребуваною державою, суспільством, особистістю. У цей час іноземна мова розглядається як засіб спілкування, взаєморозуміння й взаємодії людей, пізнання інших національних культур, розвитку особистості.

Вивчення іноземної мови на базовому рівні середньої загальної освіти спрямовано на досягнення наступних цілей:

•          розвиток іншомовної комунікативної компетенції (мовний, соціокультурний, компенсаторний, учбово-пізнавальний);
•          розвиток і виховання здатності й готовності до самостійного, безперервного вивчення іноземної мови, подальшої самоосвіти, використання іноземної мови в інших областях знань;
•          здатність до самооцінки;
•          формування якостей громадянина і патріота.

Питання про те, як дати учням ключі до розуміння світу, залишається основним питанням освіти.

Не торкаючись нагальних сучасних питань, класична освіта, включаючи вивчення іноземних мов, повинна сама по собі сприяти відкриттю того, що пов'язує нас з іншими людьми в наших кращих проявах.

В останнє десятиліття помітно підсилився інтерес до проблеми взаємодії культур в умовах сучасної України й світу в цілому. Проблема поділяється на два аспекти: пошук “свого” у чужій культурі і визначення труднощів розуміння у змісті іншої культури. Залежно від того, наскільки адекватно усвідомлюють люди цінності своєї культури й порівнюють їх з цінностями культур інших народів, визначається й благополуччя даного народу. У цьому зв'язку стає зрозумілим виникнення й розвиток культурологічного підходу.

У сучасній методиці під впливом ряду факторів як лінгвістичних, так і соціокультурних, поняття "навчання мовам" поступово витісняється новим поняттям - "навчання мові й культурі", у тому числі культурі міжособистісного спілкування суб'єктів, що належать до різних культур, але цікавих один одному з погляду загальної ерудиції, життєвого досвіду, фонових знань.

Міжособистісне спілкування представників різних мов і культур може бути реалізовано, якщо комуніканти будуть цікаві один одному, якщо вони будуть спрямовані до однієї мети - взаєморозуміння, взаємозбагачення засобами міжкультурної комунікації.

У нашій школі поряд з ознайомленням з реаліями англомовних країн вивчають державні символи України засобами іноземної мови. Починається це вже в другому класі, коли учні вивчають кольори. У 5 класі розроблено тексти й тренувальні вправи, спрямовані на вивчення символіки України, її території та звичаїв українців. У  8 класі – із задоволенням читаємо тексти, присвячені Т.Г. Шевченку та іншим народним митцям, у 9 класі знайомимося з природничим комплексом нашої країни, станом її екології. В 11 класі значна частина матеріалу присвячена політичній системі України.

Так у 7 класі, при вивчені теми «Дві столиці: Київ – Лондон», ми  працювали над текстами, які поширюють знання з історії виникнення столиці України, міста Києва та його визначних місць

Ми живемо і вчимося на Вінниччині, яка багата на традиції. І хочеться, щоб учні знали історію рідного краю, вулиць, що носять імена героїв, про людей, що воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни і тих , хто захищає її зараз.

        В своїй роботі я намагаюся використовувати різноманітні форми й прийоми навчальної й позакласної роботи для формування в учнів толерантного ставлення до іншої культури й більш глибокого усвідомлення своєї рідної.

Традиційно, в рамках проведення тижня суспільно-гуманітарних дисциплін в школі проводиться тиждень англійської мови, де діти беруть участь у краєзнавчих вікторинах, конкурсах, іграх, змаганнях.. Пізнавальним аспектом цієї роботи є збільшення обсягу знань про особливості як культури рідної країни, так і традиції та звичаї англомовних країн.

Так при проведені тижня англійської мови основну увагу було зосереджено на традиція та святкуваннях в англомовних країнах. А так , як тиждень припав на середину осені, я вирішила познайомити учнів з святами і традиціями їх святкування саме в цей період.

Так у 5 класі було проведено урок до святкування  Дня яблука, на якому учні познайомились з історією свята та традицією святкування. Не обійшлося без конкурсів та частування

10 клас досліджували традиції святкування Дня святого Ендрю в Англії та Дня святого Андрія в Україні. Шукали подібне і відмінне в традиціях двох держав. Не обійшлося і без гадання, від якого найбільше  в захваті були дівчата.

Учні 11 класу працювали над дослідженням традицій святкування Дня

картоплі. Якраз вдало було поєднано вивчення теми «Харчування» та дослідницької роботи. Учні показали не тільки свої кулінарні знання , й а вміння готувати картопляні страви. Було залучено учнів  до пошукової роботи під проектами під назвою «Найдавніший рецепт», «Улюблена страва моєї родини», «Найдивніша страва». І все з картоплі. В підсумку всі учні погодилися з тим , що англійська кухня смачна ( хоч і дивна ), та найкраще – це наше, традиційне, українське

Під час вивчення теми "Environmental Protection" обов'язково проводжу урок "Environmental Problems of Our Region", де використовую презентації, репродукції картин із зображенням природи, матеріали газет. Націлюю учнів на дослідницьку атмосферу, що дозволяє дитині проявити власне бажання, виявити свій вибір і інтерес, проявити себе.

На такому уроці діти шукають рішення кожної із проблем, тим самим виконують роботу над загальним проектом "What Should We Do?". Я віддаю перевагу методу проектів, оскільки проектна методика характеризується високою комунікативністю, дозволяє створити творчу дослідницьку атмосферу.

Формами навчання можуть бути уроки-екскурсії, рольові ігри, заочні подорожі по рідних місцях, урок-конференція, інтегрований урок. Часто буває, що учень впевнено називає визначні пам'ятки Лондона, Великої Британії, та має труднощі у визначенні цікавих місць свого рідного краю, району.

 Висновок

Таким чином, використання регіонального компоненту у вивченні іноземної мови, безумовно, підвищує ефективність педагогічного процесу, однак потребує від учителя врахування вікових особливостей учнів, рівня їхньої мовної підготовки, сучасних творчих прийомів розвитку особистості школярів.

Краєзнавство створює сприятливі умови для організації різних завдань творчого характеру, застосування в навчальній роботі різноманітних елементів пошуку й дослідження, широкого використання місцевих джерел.

Краєзнавство відкриває широкі можливості для самостійної діяльності учнів, для пошуку, дослідження й навіть невеликого відкриття. Це викликає у школярів глибокий інтерес до історії краю, країни, прагнення до знань.

ЛІТЕРАТУРА

Підкурганна Г. Дитяча творчість. Програма та методичні рекомендації з

художнього розвитку дітей дошкільного віку. — К., 2001.

Плохій 3. П. Виховання екологічної культури дошкільників. — К., 2002.

Поніманська Т. І. Моральне виховання дошкільників. — К., 1993.

Приходько Ю. С. Формування позитивних взаємин у дитячому колективі. —

К., 1987.

Проколієнко Л. М. Формування допитливості у дітей дошкільного віку. —

К., 1979.

Проскура Е. В. Развитие познавательных способностей дошкольника. — К.,

1985.

Про дошкільну освіту: Закон України — К., 2001.

Про освіту: Закон України // Освіта. — 1991. — 25 червня.

Русова С. Ф. Ідейні підвалини школи // Світло. — 1913. — Кн. 8.

Сенсорное воспитание в детском саду. — М., 1981.

Сковорода Г. Пізнай у собі людину. — Л., 1995.

Стельмахович М. Г. Українська родинна педагогіка. — К., 1996.

Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям. — К., 1986.

Сухомлинский В. А. Хрестоматия по этике. — М., 1990.

Стрелкова Л. П. Уроки сказки. — М., 1990.

Ушинський К. Д. Про народність у громадянському вихованні // Вибрані

твори: В 2-х т. — Т. 1. — К., 1983.

Формирование взаимоотношений дошкольников в детском саду и семье. — К.,

1987.