Національно-культурна специфіка фразеологізмів французької мови на прикладі найменувань частин тіла

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 ЗАПОРІЗЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ

 НАУК УКРАЇНИ

 

 

Наукове відділення: філологія і мистецтвознавство  

Секція: французька мова

 

 

Національно-культурна специфіка

фразеологізмів французької мови

на прикладі найменувань частин тіла

 

 

Виконала

Підлубна Ілона 

учениця  10 класу

Андріївської спеціалізованої

різнопрофільної школи І-ІІІ ступенів

Бердянського району

Запорізької області

Керівник

Сідун Тетяна Іванівна

вчитель іноземної мови

Андріївської спеціалізованої

різнопрофільної школи І-ІІІ ступенів

 

2010
Зміст

Вступ …………………………………………………………………………  3

І. Про національну своєрідність фразеології ……………………………….  5

ІІ. Ознаки фразеологічної одиниці у французькій мові і їхня 

характеристика ………………………………………………………………  9

ІІІ. Основна ознака фразеологічних одиниць у французькій мові ………. 14

IV. Фразеологізми, пов'язані з назвами частин людського тіла ……….. 19

Висновки ………………………………………………………………….. 28

Список використаної літератури ………………………………………… 31

 

Вступ

Більшість фразеологічних одиниць виражає споконвічне прагнення людей до правди, щастя, фізичного й духовного здоров’я, утверджує моральні й етичні категорії: справедливість, чесність та честь. Чим більше наша мова прикрашена фразеологічними одиницями, тим вона образніша, яскравіша, тим сильніше емоційне враження справляє. Найбільш переконливим доказом цього є вживання фразеологізмів письменниками і журналістами.

І хоча більшість французьких фразеологізмів мають українські еквіваленти, проте яскравий національний колорит неповторний.

По суті, ці короткі висловлювання рекомендують чи відкидають, схвалюють або засуджують, навіть повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь або культур. Фразеологізми типізують різні явища життя. Вони є узагальненою пам’яттю народу, висновками з життєвого досвіду, який дає право формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику двох націй.

Усе це дає нам змогу вважати, що фразеологічні одиниці є важливим фактором розвитку і збагачення французької мови, а також одним із джерел поповнення її словникового запасу.

Вислови, відтворені в мовленні у готовому вигляді давно привертали увагу французьких вчених і мовознавців. Доказом глибокої цікавості до образних засобів мови є наявність численних робіт з пареміології та фразеології, створених у Франції в різні часи, починаючи з середньовіччя і до наших днів. Ці праці, не схожі по своєму значенню, належать перу людей різних професій, що свідчить про велику популярність прислів’їв – фразеологізмів у народі.

Фразеологізація – складний лінгвістичний процес, утворений різними факторами, серед яких основну роль мають семантичні фактори. Вони визначають змістову структуру фразеологізму як особливого мовного знаку.

Питання походження фразеологічних одиниць з давніх-давен привертали увагу французьких мовознавців. Дослідження, що проводились як у Франції, так і в інших країнах фактично привели до виділення етимології фразеологічних одиниць в самостійний розділ французької фразеології. однак слід відмітити, що характер вказаних досліджень з часом значно змінився. Це є закономірним результатом розвитку французької фразеології і глибшого осмислення ролі і значення семантичних факторів в утворенні і еволюції фразеологічних одиниць.

Фразеологічні одиниці, на відміну від слів володіють важчою семантичною структурою, відображають більш об’ємні поняття.

Більшість фразеологічних одиниць виникло на національній основі. Джерела їхнього походження є різнообразними, вони відносяться до різних епох. Ці одиниці є духовними цінностями французького народу, відображають картини минулого, знайомлять нас із народними звичаями. Корінні французькі фразеологізми діляться на дві або точніше дві великі етмологічні категорії:

1. Фразеологізми нетермінологічного походження

2. Фразеологізми термінологічного походження.

Сьогодні ми звернемо особливу увагу на фразеологізми з назвами частин тіла.

 

І. Про національну своєрідність фразеології.

Хоча фразеологізація як лінгвістичне явище універсальне (фразеологізми властиві всім мовам), проте в кожній мові вона має свої особливі форми вираження. Порозумівається це тим, що фразеологізми, будучи роздільнооформленими мовленнєвими утвореннями, у порівнянні з одиницями нижчих рівнів — фонемою, морфемою, словом — володіють більш складною лексико-граматичною й, особливо, значеннєвою структурою, в утворенні якої в набагато більшому ступені беруть участь екстралінгвістичні, етнолінгвістичні  фактори. Ці фактори відіграють важливу роль у формуванні й розвитку фразеологічних одиниць, обумовлюють їх національний характер. Все це дає нам підстава вважати, що фразеологія – галузь мовознавства, де особливо яскраво відбита національна своєрідність мови.

Національний характер французької фразеології насамперед підтверджується перевагою в ній споконвіку французького елемента. Це результат того, що її поповнення й збагачення протягом всієї її історії відбувалося переважно за рахунок власних ресурсів. Правда, у фразеологічний фонд французької мови входить також певна кількість сталих словосполучень, запозичених з інших мов, але їхня питома вага порівняно невелика. Не підлягає сумніву, що більшість французьких фразеологізмів виникла на національній основі й є плодом багатовікової розумової й духовної творчої діяльності французького народу і його творчого генія.

Національна своєрідність фразеології виявляється при вивченні будь-якого її аспекту. При цьому важливо підкреслити, що подібна своєрідність властива не тільки окремо взятому фразеологізму. Як правильно відзначає В.Г.Гак, «національними особливостями володіє й фразеологічна система мови в цілому».

У чому конкретно проявляється розходження фразеологічної системи двох або більше мов, можна встановити лише при їхньому порівняльному вивченні. Саме собою зрозуміло, що це розходження буде тим глибше, чим віддаленіший генетичний зв'язок мов, що порівнюють. І навпаки. Чим мови, що порівнюють ближче, тим більше подібних рис виявлять вони в області фразеології. Однак можна із упевненістю сказати, що фразеологічні системи навіть самих близькоспоріднених мов повністю не збігаються. Це безумовно у великій мері порозумівається зв'язком фразеології із системою даної мови, що не може дублювати систему іншої мови або бути дубльованої нею.

Національна своєрідність французької фразеології проявляється головним чином у структурно-граматичних, лексичних, стилістичних, фонетичних і семантичних особливостях фразеологічних одиниць.

У граматичному плані зазначена своєрідність виражається в перевазі у фразеологічній системі французької мови певних структурних типів фразеологічних одиниць у порівнянні із фразеологічними одиницями інших мов, у відсутності деяких структурних типів, що зустрічаються в інших мовах, або в наявності структурних типів, характерних тільки для французької мови, у більшій або меншої здатності фразеологічних одиниць французької мови (у порівнянні із фразеологізмами інших мов) до морфологічних і синтаксичних змін у мовленні, як нормативних, так і окказіональним і т.д.

У лексичному плані національна своєрідність французької фразеології проявляється в більшому або меншому ступені розвитку фразеологічної варіантності в порівнянні з іншими мовами, у перевазі фразеологічних варіантів певних типів у порівнянні із фразеологічними варіантами інших мов, у відсутності фразеологічних варіантів деяких типів, що зустрічаються в інших мовах, або в наявності подібних типів, характерних тільки для французької мови, у більшому або меншому ступені розвитку фразеологічної синонімії й т.д.

Як вираження національної своєрідності французької фразеології в стилістичному плані можна відзначити більшу або меншу в порівнянні з іншими мовами поширеність фразеологічних одиниць, що ставляться до певної сфери вживання або ті, що мають те або інше експресивно-емоційне забарвлення, у перевазі певних стилістичних (або лексико-стилістичних) засобів утворення фразеологічних одиниць у порівнянні з іншими мовами, у незастосуванні деяких стилістичних засобів, що зустрічаються в інших мовах, або в застосуванні подібних засобів, характерних тільки для французької мови й т.д.

Національну своєрідність французьких фразеологізмів можна виявити також у їх фонетичних (зокрема, евфонічних  і  метричних) особливостях.

Однак найбільше яскраво національна своєрідність французької фразеології, так само як фразеології інших мов, проявляється в семантичних особливостях фразеологічних одиниць, у їхньому значеннєвому змісті. Ця своєрідність виражається в більшій або меншій у порівнянні з іншими мовами поширеності певних способів і шляхів утворення фразеологічних одиниць, у відсутності деяких способів утворення, що зустрічаються в інших мовах, або в наявності подібних способів і шляхів, характерних тільки для французької мови, у семантичній класифікації фразеологізмів, що не збігає з аналогічною класифікацією інших мов, і т.д.

Як уже говорилися, екстралінгвістичні й етнолінгвістичні фактори відіграють велику роль у виникненні фразеологічних одиниць. Справді, французька фразеологія тісно пов'язана з історією, культурою й побутом французького народу, у ній втілені його дух, психологія й спосіб мислення, що наклало свій відбиток на значеннєву, змістовну сторону зазначених одиниць, в основі яких лежать переважно образи, специфічні для французької мови, часто пов'язані із чисто французькими реаліями.

Вищесказане знаходить своє відбиття в дослівній неперекладності фразеологічних одиниць. Дійсно, більшість цих одиниць переводиться на інші мови за допомогою фразеологічних еквівалентів, побудованих на інших образах.   Наприклад, французькому фразеологізму prendre des vessies pour des lanternes (букв. прийняти міхури за ліхтарі) в українській мові відповідає словосполучення потрапити пальцем у небо. Однак у французькій мові зустрічаються фразеологізми, національні не тільки по своїй образній основі, але й по позначуваному поняттю. Такі фразеологізми не мають ні фразеологічних, ні словесних еквівалентів в інших мовах, тому переводяться описово.   Наприклад,   вираження   faire   danser l’anse du panier (букв. змушувати танцювати [тобто трястися] ручку кошика),  глибоко специфічне для французької мови, переводиться на українську мову «обраховувати хазяїв на покупці провізії». Якщо із цього погляду зрівняти фразеологічний склад двох мов, то неважко помітити, що не всі поняття, для вираження яких в одній мові існують фразеологізми, представлені й у фразеології іншої мови. Наприклад для позначення довгого й томливого очікування у французькій мові існують три  фразеологізми -  croquer  le marmot  (разг.) faire le pied de gru, faire antichambre, у той час як в українській мові немає жодного. Точно так само у французькій мові немає фразеологізму для  характеристики  чого-небудь настирливо пропонованого в непомірній кількості, позначуваної на українській словосполученням дем’янова юшка. Подібне явище, мабуть, пояснюється тим, що кожна мова відбирає й освоює переважно такі фразеологізми, які   відповідають її духу, психології й способу мислення.

Наведені факти служать ще одним доказом національної своєрідності фразеології. Облік цієї своєрідності є неодмінною умовою будь-яких фразеологічних досліджень. По цій же причині при розробці й рішенні проблем фразеології потрібно виходити насамперед зі специфіки даної мови, з аналізу конкретного язикового матеріалу. Універсальної теорії фразеології, застосовної до всіх мов, не може бути. От чому результати дослідження фразеологічних явищ для різних мов можуть бути різними, що у світлі вищевикладеного цілком закономірно.

Сказане не виключає наявності деяких фразеологічних явищ і закономірностей, загальних для різних мов. Вивчення цих явищ і закономірностей безперечно важливе, особливо для рішення ряду загальнолінгвістичних проблем фразеології, наприклад, таких, як проблема співвідношення фразеологізму й слова, проблема виділення фразеологічного рівня й ін. Однак потрібно підкреслити, що наявність загальних фразеологічних явищ і необхідність їхнього вивчення анітрохи не можуть заслонити національний характер фразеології й тим більше поставити його під сумнів.

ІІ. Ознаки фразеологічної одиниці у французькій мові і їхня характеристика

Фразеологічна одиниця володіє рядом особливостей, що відрізняють її як від слова, так і від вільного (змінного) словосполучення. Ці особливості в основному зводяться до наступного:

1. Фразеологічна одиниця на відміну від слова є складним мовленнєвим утворенням, що складається із двох або більше компонентів і має у своєму складі не менше одного знаменного слова.
2. Фразеологічна одиниця на відміну від вільного словосполучення характеризується стійкістю (фіксованістю) лексичного складу, хоча ступінь цієї стійкості в різних фразеологізмах може бути неоднакова.
3. Фразеологічна одиниця на відміну від вільного словосполучення не створюється в мовленні мовцем, а відтворюється в готовому виді.

4. Фразеологічним одиницям властива регулярна вживаність (стійкість уживання) у мові, хоча частотність уживання різних одиниць може значно коливатися.

5. Фразеологічна одиниця має особливу семантичну структуру, властиву тільки їй як роздільно-оформленій одиниці мови.

Як видно з вищевикладеного, ознаки фразеологічної одиниці ставляться як до її формальної сторони (структури), так і до її семантики. Вони невід'ємні для фразеологічної одиниці й виступають у єдності. Але чи значить це, що всі зазначені ознаки рівноцінні? Подібний висновок можна зробити, якщо розглядати фразеологічну одиницю винятково в статиці. Тим часом такий підхід, як уже говорилося, несумісний з динамічною природою цієї одиниці, він може тільки спотворити щиру суть справи. Щоб одержати правильну відповідь на поставлене питання, потрібно вивчати фразеологічну одиницю в умовах її функціонування, ураховувати її «поводження» у мовленні, що дасть можливість визначити роль різних ознак цієї одиниці в її утворенні й розвитку. Таке вивчення показує, що семантичні ознаки фразеологічної одиниці у французькій мові превалюють над структурними. Цей висновок заснований на всебічному науковому аналізі різних факторів, що обумовлюють життя фразеологізму, і підтверджується численними фактами, які будуть розглянуті в ході подальшого викладу. А поки зупинимося на наведених вище ознаках фразеологічної одиниці.

Самою головною й характерною структурною ознакою фразеологічної одиниці як складного мовленнєвого утворення є її роздільнооформленість, протиставлювана цільнооформленості слова. Однак якщо роздільнооформленість може відмежувати фразеологічну одиницю від слова, то вона не може відмежувати її від стійких нефразеологічних словосполучень, що володіють фіксованим лексичним складом й єдністю значення.

Важливо також відзначити, що зазначена ознака, що вважається обов'язковим і невід'ємним для фразеологічної одиниці, у французькій мові не є абсолютною. Наприклад, деякі французькі двочленні фразеологізми допускають і дефісне написання, що вподібнює їх цільнооформленим одиницям. Порівн. bas bleu й bas-bleu, pied plat й pied-plat, saint frusquin й saint-frusquin й ін. Вважати, що в одному випадку маємо фразеологізм, а в іншому – слово, було б нелогічно, тим більше що обоє орфографічних варіанта вживані в мові. Висновок напрошується сам собою: у деяких випадках до французької фразеології можуть належати й цільнооформлені мовленнєві одиниці, якщо в них у сучасній мові є роздільно оформлені  фразеологічні варіанти. Правда, кількість фразеологічних одиниць із двояким написанням у загальному фразеологічному фонді французької мови досить незначна. Але сам факт існування таких одиниць показовий, тому що він свідчить про те, що навіть роздільнооформленість не є абсолютною диференціальною структурною ознакою фразеологічної  одиниці.

Іншою ознакою фразеологічної одиниці є стійкість її структури, тобто фіксованість лексичного складу. У попередньому параграфі досить докладно було показано, що структурна стійкість не може служити критерієм виділення фразеологізмів, тому що вона властива також багатьом нефразеологічним словосполученням з фіксованим лексичним складом. Тут важливо відзначити й інше: якщо врахувати «поводження» фразеологічної одиниці в мовленні, широкі структурно-граматичні й лексичні зміни (нормативні й окказіональні), яким піддається ця одиниця у французькій мові, то варто визнати, що зазначена стійкість має досить відносний характер. Фразеологізми французької мови відрізняються великою рухливістю й здатністю до змін, нестабільністю структурної організації елементів. Подібне явище, цілком ймовірно, викликано причинами стройового характеру й відбиває аналітичні тенденції в розвитку французької фразеології.

Варто також урахувати, що структурна стійкість не є попередньою умовою для переходу даного словосполучення в клас фразеологізмів. Стійкість останніх є наслідок, а не причина фразеологізації. Цей факт не може бути спростований тим, що в деяких випадках в основі фразеологізму лежить стале словосполучення (наприклад, термінологічне), тому що структурна стійкість сама по собі не може привести до фразеологізації.

З поняттям стійкості зв'язується інша ознака фразеологічної одиниці - її «відтворюваність у готовому виді». Дійсно, фразеологізми, на відміну від вільних словосполучень, не створюються в мовленні по певному зразку, а відтворюються. Говорячи про подібні сталі словосполучення, Ф. де Соссюр указує: «Такі звороти не можуть бути імпровізовані; вони передані готовими за традицією». Однак якщо відтворюваність фразеологічної одиниці не підлягає сумніву, то також не підлягає сумніву, що вона не є визначальною ознакою цієї одиниці, тому що, як справедливо відзначають багато дослідників, «відтворюваність у готовому виді» характерна не тільки для фразеологічних одиниць, але й для деяких типів стійких нефразеологічних словосполучень, що виступають у якості готових лінгвістичних знаків.

Критичні зауваження із приводу недостатності поняття «відтворюваності в готовому виді» для визначення стійкості, властивим фразеологічним одиницям, висловлювалися рядом російських та українських учених. Зокрема, відзначалося, що це поняття не враховує характер стійкості словосполучень. А.І.Смирницький, указуючи на важливість обліку характеру відтворюваності, уважав неправильним ставити знак рівності між фразеологічними одиницями й традиційно відтвореними словосполученнями. «Від фразеологічних одиниць, – писав він, – варто відрізняти... звичайні або традиційні словосполучення, які, хоча й повторюються нескінченне число раз у мовленні, не являють собою еквівалентів слів».

Важливою ознакою фразеологічної одиниці є регулярність або стійкість уживання, у силу яких вона стає надбанням даного язикового колективу. Ця ж ознака відрізняє фразеологізм як одиницю мови від індивідуально-авторських й інших виражень, які  відносяться до мовлення.

Однак слід зазначити, що регулярність або стійкість уживання також не може претендувати на роль основної, провідної ознаки фразеологічних одиниць, тому що вона характерна для всіх одиниць мови. Це тим більше вірно, що дана ознака, хоча й невід'ємний для фразеологічної одиниці, не є причиною її виникнення. Як і стійкість структури регулярність або стійкість уживання сама по собі не може привести до фразеологізації даного словосполучення. Про це насамперед свідчить той факт, що в будь-якій мові є велика кількість словосполучень, стійких як за структурою, так і по вживанню, які, однак, не є фразеологізмами.

Слід також зазначити, що поняття «стійкість уживання» не має точного й чіткого змісту. Справді, чим воно визначається? Коли можна вважати, що даний зворот придбав стійкість уживання, щоб прилічити його до фразеологізмів? Ясної відповіді на ці питання в спеціальній літературі не дано. На думку більшості дослідників, індивідуально - авторський зворот, щоб стати фразеологізмом, повинен бути вжитий й іншими авторами. Але скільки разів, конкретно не вказується. Неясність і невизначеність у цьому питанні дають привід для суб'єктивних тлумачень і приводять до того, що деякі дослідники навіть один раз ужите ким-небудь вираження відносять до фразеологізмів.

Посилання на кількість уживань (до того ж невизначене) для встановлення стійкості фразеологічної одиниці представляється неспроможним. У будь-якій мові існують звороти з дуже низькою частотністю вживання, які проте є фразеологізмами, у той час як інші звороти, хоча й багато разів повторювані, не входять до складу фразеології.

На наш погляд, при визначенні стійкості вживання фразеологічної одиниці потрібно в першу чергу враховувати історико-хронологічний фактор. Стійкість уживання фразеологічної одиниці повинна бути апробована часом, тобто ця одиниця повинна пройти певний шлях історичного розвитку, щоб затвердитися в мові й дійсно стати надбанням язикового колективу.

Таким чином, розглянуті ознаки фразеологічної одиниці не можуть претендувати на роль ведучих, ні окремо, ні в сукупності, оскільки вони властиві також й іншим, нефразеологічним утворенням. Це приводить нас до висновку, що така ознака потрібно шукати в семантичних особливостях фразеологічної одиниці.

ІІІ. Основна ознака фразеологічних одиниць у французькій мові

Із часу виникнення фразеології як лінгвістичної дисципліни в мовознавстві висунута безліч визначень її об'єкта, у яких семантичний критерій визначається основним. Наприклад, «єдине цілісне значення» (для зрощень й єдностей) у В.В.Виноградова, «семантична монолітність» у С.І.Абакумова, «семантична цілісність» в А.І. Смирницкого, «цілісність значення», «цілісний зміст» у С.І.Ожогова, «цілісність номінації» в О.С.Ахманової, «цілісне лексичне значення» у В.П.Жукова, «лексична неподільність» в Є.А.Іванникової і т.д. Але зазначені ознаки, хоча й зустрічаються у фразеологічних одиницях, знов-таки не є визначальними. Багато хто з них застосовні не до всіх структурно-семантичних груп фразеологізмів (наприклад, значна частина французьких фразеологічних одиниць не має цілісне лексичне значення), інші властиві сталим словосполученням взагалі. Більше того, існує досить поширена думка, що «семантичною цілісністю» володіють і вільні словосполучення. Із цього випливає, що основна ознака фразеологічної одиниці повинна бути не тільки семантичною, але й диференціальною.

Яка ж семантична ознака має цю властивість?

Відповісти на це питання нам допомагає наступне висловлення В.Г.Гака: «Характер взаємозалежності значень компонентів словосполучень змушує нас ділити словосполученні на ідіоматичні (тобто фразеологічні) і неідіоматичні. У неідіоматичних словосполученнях, як вільних, так і фіксованих, значення компонентів не перетерплює змін і значення цілого точно випливає зі складових частин».

Як видно з наведеної цитати, її автор закладає в основу розмежування фразеологічних і нефразеологічних утворень не взагалі стійкість словосполучень, а характер їхньої стійкості, що дає можливість провести чітку грань між ними.

Подивимося, у чому проявляється цей характер.

 

Візьмемо для приклада два французьких словосполучення: prendre place «зайняти місце, сісти» й prendre pied «улаштуватися». Обом вираженням властива структурна стійкість, «відтворюваність у готовому виді», а також регулярність або стійкість уживання. По всіх цих ознаках вони рівноправні. Але зіставлення значеннєвих відносин, що існують між компонентами цих словосполучень, показує, що стійкість у них має якісно різний характер. Насправді, значення словосполучення prendre place семантично й лексично цілком ділено, воно легко виводиться зі значень слів, його складових. Інакша справа зі словосполученням prendre pied. Тут значення цілого не випливає зі значень частин, тобто загальне значення словосполучення не зв'язано зі значеннями його компонентів. Іншими словами, зміст цього словосполучення не відповідає його формі (плану вираження); на відміну від першого словосполучення, воно виступає як семантично перетворена язикова одиниця. Наявність подібного перетворення й перетворює зазначене словосполучення у фразеологічну одиницю, надає їй фразеологічну стійкість. Принципова відмінність цієї стійкості ще сильніше проявляється, коли фразеологічна одиниця зіставляється з вільним словосполученням.

Таким чином, поняття фразеологічної стійкості зв'язано насамперед із семантичним перетворенням даного словосполучення й характеризує фразеологічну одиницю як особливий лінгвістичний знак, якісно відмінний від всіх інших.

Зі сказаного вище можна укласти, що семантичне перетворення є основною ознакою фразеологічних одиниць французької мови, що дозволяє відмежувати ці одиниці як від вільних, так і від стійких нефразеологічних  словосполучень.

Доказом провідної ролі цієї ознаки служить той факт, що із всіх роздільнооформлених мовленнєвих утворень вона властива тільки фразеологізму як одиниці мови. Цьому анітрошки не суперечить наявність індивідуально-авторських зворотів з образним, переносним значенням, тому що подібні звороти відносяться до мовлення, отже, не є одиницями мови.

Таким чином, фразеологізація – це процес семантичного перетворення, що приводить до формування якісно нових одиниць язика. Залежно від того, чи поширюється цей процес на все словосполучення або тільки на частину його, семантичне перетворення може бути повним або частковим.

Прямим наслідком семантичного перетворення, що приводить до фразеологізації даних словосполучень, є виникнення значеннєвої залежності між їхніми компонентами.

Між компонентами фразеологічних одиниць, що характеризуються повним семантичним перетворенням, існує двостороння значеннєва залежність. Порівн. tirer a boulets rouges sur qn «безжалісно нападати на кого-небудь».

Між компонентами фразеологічних одиниць, що характеризуються частковим семантичним перетворенням, існує однобічна значеннєва залежність. Порівн.: tirer а blапс «стріляти холостими патронами».

Уперше питання про переосмислений характер фразеологічних одиниць був піднятий Б.А.Ларіним, що справедливо вважав, що предметом фразеології повинні бути словосполучення, які піддалися «семантичному відновленню», але таку ознаку він убачав лише в ідіомах і метафоричних словосполученнях. У результаті подібного трактування поняття «семантичне відновлення» одержує в Б.А.Ларіна дуже вузьке тлумачення й власне кажучи прирівнюється до поняття невиводимості, яке, як і поняття вмотивованості, є досить умовним і суб'єктивним.

У нашому розумінні критерій семантичного перетворення ширше ідіоматичності, яка звичайно трактується як невиводимість значення цілого зі значень частин, і поширюється також на фразеологічні одиниці, значення яких виведено, хоча й не дорівнює сумі значень компонентів. До таких фразеологізмів, зокрема, ставляться сталі словосполучення, семантичне перетворення яких є результат не прямого значеннєвого зрушення, а  лексичного ослаблення значень компонентів.

На підставі виділеної основної ознаки фразеологічної одиниці ми можемо дати наступне її визначення:

Фразеологізм - це роздільнооформлена одиниця мови, що характеризується повним або частковим семантичним перетворенням компонентів.

Це визначення, безумовно, занадто загальне. Воно буде доповнене й конкретизоване в міру розгляду різних особливостей, пов'язаних з умовами утворення й розвитку фразеологічних одиниць, зокрема при розгляді конкретних форм семантичного перетворення, що виступають як показники фразелогічності даних одиниць у французькій мові.

Зазначене вище визначення фразеологічної одиниці не виключає наявність у неї й інших ознак, як семантичних, так і структурних, які потрібно враховувати при вивченні фразеології. Але всі вони в остаточному підсумку випливають із основного, ведучого. Ясне подання того, що є причиною й що – наслідком, має велике значення для правильного розуміння сутності фразеологічних одиниць. І.І.Чернишова справедливо відзначає, що «стійкість структури й лексичного складу компонентів є лише наслідком семантичного перетворення, що відбувається в момент становлення фразеологізму....». Сказане рівною мірою відноситься й до стійкості вживання, що, яким би важливою ознакою вона не була, є не причиною семантичного перетворення, а лише його наслідком. Словосполучення стає фразеологізмом не тому, що здобуває стійкість уживання, а насамперед тому, що піддається семантичному перетворенню. Правда, у будь-якій мові зустрічаються й семантично перетворені словосполучення (наприклад, індивідуально-авторські звороти), які не є фразеологічними одиницями. Але неважко помітити, що подібні словосполучення набагато більше «схильні» до фразеологізації, тому що, для того щоб стати фразеологізмами, їм потрібно пройти лише одну стадію розвитку - одержати поширення в мові, у той час як вільні словосполучення, позбавлені зазначеної вище властивості, повинні пройти дві стадії - піддатися семантичному перетворенню й одержати поширення в мові. Це дає нам підстава стверджувати,   що  семантичне  перетворення  створює    реальну фразеологічну потенцію для даного словосполучення.

Однак семантичне перетворення, як основна ознака фразеологічних одиниць, відіграє вирішальну роль не тільки в утворенні цих одиниць, але й у їхньому розвитку. Семасіологічні дослідження в області фразеології показують, що доля фразеологічної одиниці обумовлена переважно семантичними факторами й в остаточному підсумку залежить від того,  чи зберігає вона свій перетворений характер чи ні. В останньому випадку фразеологічна одиниця розпадається, причому цей розпад відбувається незалежно від стійкості вживання зазначеної одиниці. Як приклад можна привести словосполучення faire la greve «страйкувати», що було колись фразеологізмом, але яке згодом втратило свій перетворений й, разом з тим, фразеологічний характер, зберігши проте стійкість структури й уживання.

IV. Фразеологізми, пов'язані з назвами частин людського тіла

У цій групі представлені в основному ті фразеологізми, які пов'язані з найважливішими органами діяльності людини, з органами мислення й руху. Приведемо короткий перелік найменувань частин тіла, розташованих відповідно до питомої ваги фразеологічних одиниць, джерелами яких вони з'явилися.

Main  — рука: de tongue main «здавна, віддавна, задовго; за довгі роки»; a main posee «повільно, не поспішаючи»; avoir la main large «бути щедрим».

Tete  — голова: tete de cochon (простий.) «упертий як баран, як осів»; en avoir dans la tetе «бути розумним, здатним, мати дещо в голові», avoir mauvaise tete «бути непокірливим, недисциплінованим»;

Ceil  — око: faire (de) t'oeil (разг.) «розчулено поглядати; будувати вічка»; avoir Vceil au guet «бути насторожі, напоготові»; par-dessus les yeux «по горло, до пересичення»;

Pied  — нога: de pied en cap (разг.) «від голови до ніг; з голови до ніг»; fouler aux pieds «топтати, зневажати ногами»; prendre son pied (простий.) «насолоджуватися, веселитися»;

Coeur  — серце: mauvais coeur «зла людина»; pour en avoir le coeur net «для очищення совісті»; remettre (або remonter)  le coeur a qn «підбадьорити,  побадьорити кого-н.»;

Nez (139) — ніс: avoir (або mettre) le nez dehors вийти на вулицю, виглянути на вулицю»; manquer de пег «виявити короткозорість, недалекоглядність»; mettre a qn le nez dessus (або sur qch) «тикнути кого-н. носом у що-н., роз'яснити кому-н. що-н.» й ін.

Passer l’arme à gauche – простягнути ноги (букв. Перевести зброю на лівому плечі). На думку деяких науковців, цей вираз пов’язаний з тим, що під час воєнних похорон солдати несуть зброю на лівому плечі заміст правого.

Mentir comme un arracheur de dents – розм. безбожно брехати (букв. брехати як зубодер).

Виникнення цього виразу з’явилося тоді, коли зубні лікарі займались цим ремеслом в людних місцях і на ярмарках, говорячи про те, рвати зуби зовсім не боляче. Але це було неправдою і зубодерів називали брехунами.

Faire la barbe à qn (розм. втерти ніс кому-небудь, заткнути за пояс). Цей вираз буквально означає «побрити кому-небудь бороду». Переносне значення пов’язане з тим, що клієнт під час бриття зв’язаний з тим, хто бриє. В цьому фразеологізмі борода є предметом культу. Так  у франків бути без бороди здавалось безчестям. Королю, який лишався влади, в першу чергу брили бороду і голову. При Франциску І продавали право носити бороду, а при Генріху IV вона коштувала так дорого, як золото чи алмаз.

Avoir la tête près du bonnet (розм. бути дуже роздерганим, букв. мати голову близько до шапки). Варіант: avoir le bonnet près de l’oreille (букв. мати шапку близько до вух). Походження фразеологізму зовсім не вивчено. Деякі пояснюють це тим, що люди, які надвигають шапку на вуха, були дуже нервовими, так як у них «гарячі голови».

Л.Мартель пов’язує цей вираз з історичним фактом (епоха династії Валуа XIV-XVI ст.). Придворні «fous» - безумні, мали право говорити правду королю в обличчя. Вони носили на голові спеціальні ковпаки (bonnet). На підставі цього, Л.Мартель приходить до висновку, що аvoir la tête près du bonnet значить «бути безумним, чи робити щось безумне».

Avoir un chat dans la gorge (чи le gosier) розм.  – розмовляти хриплим голосом (букв. мати кішку в горлі). П.Гіро пояснює цей вираз грою слів, побудованих на двоякому значенні іменника chat. Гіро говорить, що аvoir un chat dans la gorge в буквальному змісті означає «мати яку-небудь катаральну секрецію в горлі», в результаті якої закладає горло і з’являється хрипота.

Prendre (saisir) l’occasion aux cheveux  (користуватися випадком, букв. спіймати фортуну за волосся).  В греко-римській міфології богиня щастя, удачі – Фортуна (на франц. Fortune чи Occasion) з’являлася у вигляді жінки, яка сипала монети з ріг багатства. Одна нога її спиралася на крилате колесо (символ щастя, яке змінюється), а друга повисла у повітрі. Спереду на голові богині було зображено пучок волосся, тоді коли її потилиця повністю лиса. Таким чином, по міфологічній легенді, Фортуна летіла з такою швидкістю, що її можна було спіймати за волосся лише спереду. Завдяки цьому і з’явився цей вираз.

Se rendre (venir) la corde au cou (віддати себе на милість комусь) букв. з’явитися з петлею на шиї. Вираз з’явився тоді, коли існував звичай, по якому переможені поставали перед переможцем в одній сорочці зі свічкою в руках та петлею на шиї.

Les assiégés se rendirent la corde au cou (Besch).

A mon (ton, son) corps defendant  - проти волі.

Фразеологізм означав «захищатись». Значення його можна зустріти в сучасній французькій мові.

Порівняйте: je l’ai frappé à mon corps defendant  «я його вдарив, захищаючись сам». В цьому виразі треба відмітити дві архаїчні конструкції, характерні для старофранцузької мови. Ця ж старофранцузька конструкція лежить в основі фразеологічного звороту: a corps perdu (без оглядки, букв. загубив своє тіло, або себе).

Coup de pied de l’âne – букв. удар копитом віслюка. Походження цього виразу з’явилося в одній з байок Федра (15 р. до н.е. – близько 50 р. н.е.), в якій осел розбиває голову слабого від старості лева. На слабого лева нападають його особисті слуги. Кінь б’є  копитом, вовк кусає його, бик коле рогами. Нещасний лев все терпить. Але коли він бачить віслюка, який до нього біжить, то говорить: «Ah! C’est trop…: je voulais bien mourir…»

Tirer le diable par la queen – розм. бути бідним (букв. тягнути чорта за хвіст).

Людина, яка зосталася без грошей і не може ніде їх дістати, повинна звернутись за допомогою до самого чорта. Але нечистий відмовляє бідняку і відвертається від нього спиною. Нещасна людина хоче зупинити чорта і у відчаї тягне його за хвіст.

Mon petit doigt me l’a dit  - я все знаю (букв. мізинчик мені все розповів). Ці слова звичайно говорять дітям, які щось ховають від батьків. Думають, вираз з’явився тоді, коли люди прикладали до вуха мізинець (який називається у французькій мові auriculaire «вушний палець»), ніби він розповідає нам якийсь дитячий секрет.

Voilà mon petit doigt qui m’a dit que vous avez vu quelque chose et que vous ne m’avez pas dit (Molière, Le malade imaginaire).

Savoir (connaître) qch sur le bout du doigt  - знати як свої п’ять пальців, знати назубок (букв. знати щось на кінчику пальця).

Цей вираз з’явився від латинського ad unguem (франц. à l’ongle «на нігтику»), який римляни використовували для характеристики добре виконаної роботи. Пізніше, коли вираз à l’ongle в якості спеціального терміна перестав бути зрозумілим, його замінили на вираз sur le bout du doigt, який і дійшов до нас.

Faire (en faire) des gorges chaudes – насміхатися. Вживається також у формі faire une gorge chaude. Все це пов’язано з соколиною охотою, де gorge chaude пояснювало ще тепле сире м’ясо підстреленої здобичі, яку дають соколу. Таким чином, говорячи про птаха-хижака, faire gorge chaude означає «їсти (жерти) ще тепле м’ясо підстреленої здобичі», звідки і пішов вираз «насміхатися». Та ж етимологія лежить в основі виразу rendre gorge, що означає «вихватити м’ясо, яке проковтнув птах» і в переносному значенні «вернути награбоване, здобуте незаконним шляхом».

Faire une belle jambe (à qn)  рози, іронічно – ні нащо не годиться (звичайно говорять про якийсь успіх). Вживається у формі cela me (te, lui, vous) fait une belle jambe – мені від цього не легше. В прямому сенсі «виставлять свої гарні туфлі напоказ», а в переносному – показати себе у вигідному світі, підкреслюючи свої цінності. Цей вираз спочатку означав «це не робить його туфлі гарними».

Se laisser manger la laine sur le dos – все терпіти; дати обідрати себе як липку  (букв. дати вищипати шерсть зі своєї спини). Деякі птахи люблять вищипувати шерстинки зі спин овець, які не можуть їм суперечити і терплять.

En mettre sa (la) main au feu – дати голову відрубати (букв. покласти руку на вогонь). Вираз пов’язаний з вогнем. Людина, яку карали, повинна була в правій руці пронести кілька кроків розкалений вогнем залізний брусок. По містичним даним тієї епохи, якщо людина, яку обвинувачують, невинна, тоді її бог виліковує за три дні.

Ne pas y aller de main morte – дуже вдарити, діяти через край. Цей вираз пов’язаний з дитячою грою, яка називається main morte (букв. мертва рука), в якій діти б’ють один одного по долоні. Про того, хто б’ється дуже сильно, говорять: il n’y va pas de main morte (букв. він б’є не мертвою рукою, тобто сильно).

Tirer les vers du nez à qn – дізнатись про чийсь секрет. Про походження цього виразу не має єдиної думки. Деякі науковці говорять, що цей вираз з’явився завдяки знахарям-шарлатанам, які «витягували черв’яків з носа хворого», щоб вилікувати його від головної болі. Щодо виразу тirer du nez П.Кітар говорить, що воно вживається як синонім дієслова émoucher, який в старофранцузькій мові має фігуральне значення «щось дізнатись швидко».

Avoir l’oeil americain – мати наметане око (букв. мати американське око). Цей вираз пов’язаний з тим, що американські індійці мали дуже розвинений зір. Так, вони вміли одночасно дивитись прямо і, не повертаючи голови, бачити те, що відбувалось чи знаходилось по бокам.

Rogner les ongles à qn – не дати комусь лади (букв. обрізати нігті комусь). Походження – байка Лафонтена «Закоханий лев» (Le lion amoureux). Лев зустрічає пастушку і закохується в неї. Він іде до батька дівчини і просить її руки. Батько пастушки хоче мати справу з «не таким зятем», але все таки він боявся відверто сказати леву про це, пропонує йому «кігті відрубати та підпилити краще зуби». Лев так любить дівчину, що на все погоджується, але лишившись без кігтів та зубів, він лишається своєї сили і влади над іншими і стає жертвою собак, які на нього накинулися.

Montrer (laisser passer) le bout de l’oreille (розм. показати свої думки, букв. показати кінчик вуха).

Джерело фразеологізму – байка Лафонтена «Осел в левовій шкурі» (L’âne vêtu de la peau du lion). Осел, одягнувши левову шкуру, лякав всіх людей, здумавши, що він цар звірів. Але скоро всі зрозуміли, що це не так – віслюка впізнали із-за кінчика вуха, яке виглядало з-під шапки. Тоді його прогнали, як всіх віслюків.

Se faire tirer l’oreille (розм. просити себе, спрямиться, букв. хватати – тягати себе за вухо). По законам Давнього Риму, якщо якийсь свідок не з’являвся в суд для бачень свідчень, то зацікавлена сторона мала право привести його за вухо. Але це було нелегко, бо свідок був упертий, заставляючи тягати себе за вухо. Звідси і значення фразеологізму.

Faire peau de chagrin (стати меншим). Джерелом фразеологізму був роман Бальзака «Шагренева шкіра». Головний герой цього роману, Рафаель де Вал антен отримав як талісман шматок шагреневої шкіри, яка мала чудодійну силу задовольняти всі його бажання. Але з кожним бажанням шкіри ставало все менше і нарешті, коли вона повністю зникла, Рафаель помер.

Faire peau neuve  (розм. змінити своє обличчя, повністю стати новою людиною, повністю змінити свої погляди). Вираз означає «міняти шкіру, линяти» і вживається по відношенню до змій.

Ne pas se moocher du pied – бути важливою людиною; не впасти обличчям в багнюку; багато чого хотіти: il ne se mouche pas du pied / у нього губа не дура, букв. не сморкатися ногою. Деякі бачать в цьому виразі просту, хоча і гіперболізовану метафору: людину, яка сморкається ногою не можна вважати солідною. На думку Ф.Женева, цей вираз поєднаний з бродячими акробатами і означає «щось швидко зробити», який розповідає, що акробат двома руками швидко підтягує ногу до носа. Звідси і виникло враження, нібито він нею сморкається.

Pied plat: погана людина, погань (букв. рівна ступня). Колись висота каблука була однією з при знаків багатих. Прості люди носили взуття тільки на низьких каблуках чи зовсім без каблуків, в той час як у дворян вони були високими.  Ця різниця і була показана у даному фразеологізмі.

Mettre (coucher) les pouces: розм. уступати; бути меншим. Цей вираз говорить про те, що великі пальці обох рук підсудного зажимались в тиски до тих пір, поки страшний біль не заставляв його бути меншим, уступати, тобто говорити про свою вину.

Et le pouce прост. з гаком (букв. і великий палець). Давно, для рахунку люди користувались пальцями. Зокрема, торгівці та продавці вели рахунок по 12-річній системі на кісточках – фалангах чотирьох пальців. Як відомо, їх 12 – по три на кожному пальці, не рахуючи великий. За кожні дві дюжини товару і більше торговець давав покупцю «і великий палець», тобто давав безкоштовно зайвий товар. З часом це стало звичкою, що за кожні 25 куплених товарів покупці потребували «і великий палець». За звичаєм виник ідіоматичний вираз еt le pouce.

Jeter de la poudre aux yeux à qn – брехати, пускати пил в очі. джерелом виразу були змагання з бігу, які проходили в Давньому Римі. Атлет, який ішов в перших рядах, піднімав пиляку, яка попадала в очі тим, хто ішов за ним, і таким чином, вповільняв біг своїм супротивникам. Цікава історія цього фразеологізму. Спочатку  він був у вигляді mettre de la poudre (de la poussiere) aux yeux de qn (з латині - pulverem oculis effundere), що має значення «бути кращим з своїх талантів та здібностей».

В кінці ХVІІ століття цей вираз мав іншу форму: Jeter de la poudre aux yeux à qn. Деякий час існували обидва вирази, але перше вийшло з ужитку і в Словнику Французької академії 1717 більше його не зустрічали. Залишився другий вираз і він дійшов до нас.

Laver la tête à qn: розм. намилити голову, задати головомойку комусь (букв. вимити комусь голову). Багато науковців пов’язують цей вираз з язичним звичаєм, який поширений у давніх греків і римлян. По цьому звичаю людина, яка зробила щось погане, повинна по волі жреців вимити голову, щоб отримати прощення богів. Так, в Давньому Римі, люди які каялися в гріхах, мили голову у водах Тибра, навіть в холодну погоду окунали голову у воду.

Проаналізувавши фразеологічні одиниці по словнику Гака, ми знайшли такі ідіоми:

з дієсловом avoir

avoir de beaux cheveux

avoir du beurre sur la tête

avoir qch bien en bouche

avoir bien de la langue

avoir bon coeur

avoir bon nez

avoir bien en main

avoir de bons yeux

avoir la bouche ferrée

avoir la bouche sucrée

avoir une boule dans la gorge

avoir le coeur bas

avoir coeur delicat

avoir du coeur

avoir le coeur (bon, dur, delicat, ferme, gai, gros, haut, légèr, libre, sur la main, mal placé, au métier, mort, net, percé, pris)

avoir du corps

avoir la dent (dure, terrible mauvaise, contre qn)

avoir qn à dos

avoir froid dans le dos (aux yeux)

avoir du front

avoir la gorge nouée (sèche, serrée)

з дієсловом faire

faire baisser le nez à qn

faire la belle main

faire la belle jambe

faire crier les nerfs

faire ses dents

з дієсловом être 

être  sur les genoux

être  un joli coeur

être  de tout coeur avec qn

être  tout oreille

 

 

Висновки

Весь наведений мною вище матеріал показує, як кристалізується ідіома­тика мови. Вихідними виявляються вільні звороти мовлення, повні по складу, нормальні по граматичному ладу, прямі за значенням.

Семантичне відновлення наступає звичайно в силу усе більше вільного, переносного вживання: від конкретного значення до абстрактного, від частки випадку до узагальнення. Нове метафоричне значення має тенденцію до зли­тості, до деякого спрощення. Паралельно цим семантичним процесам відбу­вається звичайно втрата деяких ланок фрази, тих слів, наприклад, які най­більше ставилися до конкретного приватного значення первісної фрази; далі міняється й граматична структура, а в міру загального переформування сис­теми мови старі стійкі формули усе більше й більше стають нерозкладними семантично, лексично й граматично. До наших днів нерідко доходять тільки більш-менш загадкові фрагменти древніх мовних стереотипів.

Зрозуміло, що до нашого часу зберігся далеко не весь запас фразеологіч­них сполучень минулих епох, втрати в цій області набагато значніші, ніж у словниковому складі мови. Адже далеко не повністю наш старий фразеологі­чний запас відбивався в пам'ятниках писемності, і ми бачили вже, що біль­шість документованих фразеологічних словосполучень давньої пори зникла із вживання, що стало нам невідомим. Доказом того, що в загальному розмо­вному побуті перебуває велика кількість ідіоматизмів, не прийнятих у літера­турній мові, може служити хоча б наявність у тлумачному словнику Гака безлічі фразеологічних сполучень, що залишаються дотепер за межами літе­ратурної мови. У феодальну епоху розходження й дистанція між розмовним мовленням і книжковою мовою, як відомо, були набагато більше, тому й не книжкових, а винятково розмовних ідіом, що не залишили слідів у літерату­рній мові, повинно було бути ще більше, ніж тепер. Це підтверджують запи­си розмовних фразеологічних словосполучень.

Підводячи підсумки зроблених вище спостережень, ми можемо помітити формулювання тих умов, якими визначаються закономірності розвитку фра­зеологічних стереотипів словосполучень.

Фразеологія – це галузь мовознавства, де особливо яскраво видно національну символіку мови. Національний характер французької фразеології підтверджується її фразеологічними елементами. Національну символіку можна віднайти в її фонетичних, лексичних особливостях. Але особливо яскравим є її національна символіка в семантичних особливостях фразеологічних одиницях, в їх змісті. Французька фразеології тісно пов’язана з історією, культурою та житлом французького народу, в ній є його дух, психологія та образ мислення.

Для фразеології характерний широкий  і різнобічний зв’язок з усіма галузями філологічної науки. Звичайно ж, більш тісно вона пов’язана з лінгвістичними дисциплінами, і в першу чергу з лексикологією, семантикою і граматикою. Зв’язок фразеології з лексикологією обумовлений насамперед тим, що «будівельним матеріалом» для неї слугує об’єкт лексикології – слово.

Справді, фразеологічний і лексичний склад мови мають багато спільних рис. Безпосереднє відношення до фразеології має й стилістика, оскільки більшості фразеологічних одиниць характерна стилістична забарвленість. Через це вони вживаються в мовленні як засоби образної й експресивно-емоційної характеристики.

Вивчення фразеології не можливе без урахування її історії розвитку. тому фразеології необхідні дані етимології. Жодну проблему, що стосується фразеологічних одиниць, не можна вирішити без глибокого осмислення того, що обумовило утворення і розвиток цих одиниць.

Ми звернули увагу на метафоричні фразеологізми, наприклад tendre la main – прям.: простягати руку; перен. – просити милостиню. Буквальне значення фразеологічної одиниці повністю відсутнє, так як її основою є нереальна, уявна ситуація.

Тому пряме значення подібного роду фразеологізмів практично не існує, хоча теоретично воно є. Prendre la lune avec ses dents «бажати неможливого» (букв. дістати місяць зубами).

Велике значення для фразеології має широке застосування зіставлень порівняльного методу.

Разом з тим, багатство і багатообразність французьких фразеологізмів, а точніше їхніх джерел походження ускладнюють історично-етмологічну класифікацію.

Список використаної літератури.

1.   Андрущенко В.Я., Бычко В.В. Народ скаже - як зав'яже. - К., 1971
2. Архангельський В.Л. Устойчивые фразы в современном русском язы­ке.-Ростов., 1964
3.   БаллиШ. Франц. стилистика.-М., 1961
4.   Бусел В.Г. Великий тлумачний словник сучасної укр. мови.-К., 2003
5. Венгриновська Г.В., Венгриновська М.А. Французько-український фразеологічний словник.-К., 1987
6.   Гак В.Г., Ганшина К.А. Новый французско-русский словарь-М., 2002
7. Гак В.Г., Кунина И.А., Волаев И.Г. Французско-русский фразеологи­ческий словарь.-М., 1971
8. Гак В.Г., Кунина И.А., Лолаев И.П. Французско-русский фразеологи­ческий словарь.-М., 1963
9. Гак В.Г. О структурно-семантических группах во франц. фразеоло­гии. - «Иностранный язык в школе», 1959, №5

10. Гак В.Г. Беседы о французском слове. - М.,1966

12. Жуков В.П. Фразеологизм и слово. - Л., 1967

13. Кунин А.В. Фразеология современного английского языка. - М., 1972

14. Кунин А.В. Английская фразеология. - М.,1970

15.Когерган М.П. Вступ до мовознавства. - К., 2000

21. Наtier - Lаrоusse. Larousse de  росhе. Рагіs., 1980

 

Додаток А

Словник розмовної лексики з найменуваннями частин тіла

Abattis – ноги, руки, кінцівки

attention à tes abattis – обережно!

gare à tes abattis – тримайся, зараз отримаєш!

académie! – тіло

“On y voyait des femmes nues aux académies grasses, aux yeux exagérément fardes, avec de grosses bouches sensuelles” (R.Sabatier, Trois sucettes à la menthe).

aile – рука

battre des ailes – розмахувати руками

battre de l’aile – мати труднощі; йти через пень колоду, видихатися

“Voilà un gaillard qui bat de l’aile” (G.Green. Léviathan).

aileron – рука

“Le surveillant le prend par un aileron pour l’emmener à la direction” (G.Savrazin. Contrescarpe).

allumette – худа нога, сірник

tricoter des allumettes – перебирати швидко ногами, нестися, бігти

“Qu’est-ce que tu ces à trocoter comme ça des allumettes?”

alpaque – спина

il a qch sur l’alpaque – його в чомусь, на ньому щось висить;

il a qn sur l’alpaque –  за ним хтось біжить;

bondir sur l’alpaque à qn – неждано на когось накинутись.

arêtes – ребра; грудна клітка, спина

sur les arêtes – собі (йому) на себе (на нього)

arpion – нога (ступня)

… et alors, je connaissais dejà mon bonhomme de la tête à l’arpion.

avaloir – рот, горло

“Il renverse un peu la tête et se vide son rhum dans l’avaloir” (R.Martin du Gard. Vieille France)

avantages – груди, стегна (belle femme).

babines – губи

“Il s’est essuyé les babines”.

se caler les babines (s’en mettre plein) – багато їсти, налопатися

se lêcher (se pourlecher) les babines – облизуватися від задоволення

babouines – губи

se caler les babouines – плотно наїстися

bacantes – густі, висячі вуси

bagigeon – нога

bagougnasses – губи

baguettes – ноги

en baguettes de tambour – пряме волосся

bajoue – щоки (обвислі)

se lester les bajoues – набивати собі брюхо, заправитися

balcon – груди

“Valentin se méfiait des descriptions trop lyriques; sinon il aurait dit: une chouette mouquêtre un peu mûre avec un balcon aux pommes” (R.Queneau. Le Dimanche de la vie).

balle – кругле обличчя, мордаха

“– Je vois oh, je vois des bonnes balles…”

ballon – живіт, брюхо

“Avec ça dans le ballon, il peut tenir le coup jusqu’au soir”.

enlever le ballon à qn – дати комусь під зад (сідницю)

faire ballon – залишитись ні з чим, з носом

tu peux te faire ballon – держи карман поширше;

remuer le ballon dans le filet – торкнутися хворого місця;

baquet – живіт, брюхо, пузо

barde  – à toute barde  - на всіх парах; дуже швидко

basane – кожа

tailler une basane – насміхатися

bavarde – язик: “Tiens ta bavarde, y a des mouches”

bavasser – бути багатослівним

bec – рот

“Il se met une cigarette au bec et le maton sort son briquet” (G.Sarrazin)

bec à bec – ніс в ніс

bec d’acier – воша

avoir le bec bien affile – бути дуже балакучим, мати язик без кісток

le bec en fariné  - як ні в чому не бувало

avoir un bec d’ombrelle – мати неприємну зовнішність

avoir le bec salé – пити, не висихаючи

boucler (clore, clouer, fermer) le bec à qn – заткнути рот комусь

claquer du bec – глодувати

être bec de gaz – залишитись в дураках

se rincer le bec – трішки випити

tenir son bec – мовчати, держати язик за зубами

tenir qn le bec dans l’eau –заставляти когось даремно чекати

tomber sur un bec – отримати невдачу

bedaine – брюхо, пузо, брюшко

“Raymond se tord de rire; toute se bedaine est secouée par le hennissent…”

bedonner – мати живіт

se bedonner – голосно сміятись

berdouille – живіт, брюхо

“Le voilà qui s’amène avec son gros cul et sa berdouille”

bichonnet – підборіддя, борода

“La vioque qu’a plein de poils au bichonnet” (Argot moderne)

bide – пузо, брюхо

“Cheminée a un pruneau dans le bide” (Chabrol. Un homme de trop)

c’est du bide – це брехня

faire un bide – мати невдачу

bille – голова, обличчя

bille de billard – лисий, голова як шар

bille de clown – смішне обличчя

bille de tête – рішуче

rond comme une bille – дуже п’яний

se fendre la bille – веселитися

mettre toutes les billes de son côté – все знати наперед

se payer la bille de qn – насміхатися

retirer ses billes – вийти з гри

ne pas toucher une bille – нічого не розуміти

binette – голова, обличчя

“Pour voir te p’tite binette la semaine me suffit!” (R.Sabatier, Les Fillettes chantantes)

blair(e) – ніс, рожа, фізіономія

avoir qn dans le blair – не любити когось, не можна когось терпіти

bobèche, bobine – поп. голова, башка, рожа

rester en bobine – залишитися зовсім одному

bocal – 1) кишківник

    2) голова, башка

Il y a qch dans le bocal щось тут не так

(se) remplir le bocal – щось поїсти

(se) rincer le bocal – пити, прополоскати горло

bouche – рот

ta bouche  – замовкни

bouche cousue – тихо, помовчи

la bouche en coeur – губи сердечком, з посмішкою

la bouche en cul de poule – губи бантиком

en avoir plein la bouche de – говорити взахлеб; тільки і говорити про …

bougie – поп. голова, башка, рожа

bouille, bouillotte, boule – поп. голова, башка, обличчя, морда, рожа

boules de loto – круглі очі

avoir des boules – бути без настрою

avoir des boules de gomme dans les zozos  – бути глухим як пень

être rond comme une boule – бути п’яним

être en boule – бути дуже сердитим

mettre (foutre) qn en boule – злити когось

perdre la boule – сходити з толку

remonter les boules de qn – поправити чиїсь справи

bousine – живіт, брюхо

bradillon – рука

brioche – животик, брюшко, пузо

attraper (prendre) de la brioche – стати товстим

barrer (s’en aller, partir) en brioche – розвалитись

с’est pas de la brioche – це не легка справа; не фунт ізюму

faire une brioche – зробити дурість

tortiller de la brioche – танцювати; крутити задом

buffet – грудна клітка, живіт, кишківник

buffet normand – здоровий мужик, громило

il n’a rien dans le buffet  - у нього у животі пусто

en avoir dans le buffet – бути справжнім чоловіком; бути мужнім

danser devant le buffet – голодувати

bureau – живіт

bureau des pleurs – відділ жалоб

le bureau des pleurs est fermé – досить хникать

burette – обличчя, рожа

il en a plein les burettes – йому надоїло, обридло

casser les burettes à qn – обридать комусь

cabèche, caberlot  - fam. башка, черепушка

“…des chose que je savais se sont amenées en même temps dans ma cabèche, devant mes yeux…” (G.P.Chabrol. Un homme de trop)

caboche  - башка

“Une sale caboche, ce Gonette-là” (L.Aragon. Les Communistes).

caisse – поп. 1) легені

  2) живіт

  3) голова

s'en aller de la caisse – хворіти туберкульозом

bourrer la caisse à qn – морочити голову

se faire sauter la caisse – застрелитися

mettre qn en caisse – когось розіграти

rouler sa caisse – корчити з себе

caisson –     1) голова

  2) живіт

  3) грудна клітина

se faire sauter le caisson – пустити собі кулю в лоб

calebasse – поп. башка, голова, кумпол

“Il a pris trios pruneaux dans la calebasse”

callots – поп. очі

“Ne lève pas tes yeux sur moi, Messaline” (Colette, La Vagabonde)

calouse arg. - нога

calpette arg. - язик

canne поп. нога

avoir avalé sa canne — проковтнути аршин

mettre les cannes - тікати

carafe – голова

lasser en carafe – залишити щось

cassis — поп. голова, башка

“... J'ai qch qui me fermente dans le cassis...”  (G.P.Chabrol. Un homme de trop)

cerise – 1) поп. голова

    2) обличчя, фізія

se faire la cerise – тікати

ramener sa cerise – вилазити

se refaire la cerise – виздоровіти

se taper la cerise – підзаправитись, наїстися

cervelle – fam. мозги, голова

avoir un cervelle de goujou – бути безмозглим

avoir la cervelle à marée basse – втратити голову

se creuser  (se trifaeiller, se triturer)

la cervelle – думати, шевелити мозгами

ca lui trotte dans la cervelle – це крутиться у нього в голові

chasse – око arg.

avoir un  chasse qui fait le tapin et l'autre qui guette les poulets – pop. бути косим

avoir les chasses qui font rone libre  - стріляти очима

se mettre plein les chasses à qn – pop. бути лесним до когось

chocot(t)e – arg. зуб

avoir les chocottes – pop. боятися

donner (foutre) les chocottes – pop. лякати

chou – arg. голова, мозги, смекалка

bête comme chou – fam. простоватий

avoir le chou farci – arg. мати повну голову проблем

en avoir dans le chou – бути умним, головастим

être dans les choux  - pop. бути в хвості, одним з останніх, запізнюватись 

faire ses choux gras de qch – fam. нагріти руки на чомусь

finir dans les choux – pop. приходити (на скачках) останнім

planter ses choux – fam. відійти від справ

partir dans les choux – pop. впасти в обморок

rentrer dans le chou à qn – pop. вдарити когось

se taper le chou – багато наїстися

ciboulot pop. голова

se casser (se fatiguer, se retourner, se triburer) le ciboulot – думати, ламати собі голову

cavaler (courir) sur le ciboulot pop. комусь надоїсти

cigare – голова

y aller du cigare arg. втрачати голову

cinoquet – голова, черепушка

citron – голова, башка

se creuser (se presser) le citron  pop. ламати собі голову

se lecher le citron pop. - цілуватися

citrouille – pop. голова, башка

clapet – fam. рот

clignotant arg. - око

cliquettes - pop.  вуші

cloche pop. башка

a la cloche de bois fam. - тихенько

sonner les cloches a qn fam. - насварити когось

se taper la cloche pop. - щедро поїсти (багато)

cocarde – голова pop.

coco – 1) pop. голова

  2) pop. брюхо, живіт

avoir le coco fêlé popo – бути хворим на голову

dévisser le coco à qn – pop. відкрутити голову комусь

se mettre (se coller, s'envoyer) qch dans le coco – їсти (багато)

coeur – серце

avoir le coeur bien accroché fam. - бути небрезгливим

avoir du coeur au ventre – fam. бути повним сил, енергійним

Il a le coeur entre les dents – йому тошнить

barbouiller le coeur – визивати тошноту

diner par coeur fam. - обійтися без обіду

donner à qn du coeur au ventre – піднімати дух комусь

coffre – грудна клітка, легені

avoir du coffre fam. мати сильне дихання, сильний голос; бути сміливим

coffre – fort – pop. грудна клітка

colas arg. - шия

copeau – язик

avoir les copeaux – чогось боятися

corgnolon – arg. шия

tirer sur le corgnolon – напрягати горло

corps — тіло

drole de corps – дивний тип

il n'a rien dans le corps – у нього в животі пусто

tenir au corps fam. - підкріпитися

côtelette — arg. ребро

croquer avec une côtelette  dans le genou – поститися, голодувати

pisser sa côtelette  - народити

se dévisser le cou – намагатися подивитися назад

se monter le cou – багато про себе думати

ça m'est resté en travers du cou – я це не забуду

tordre le cou  à qn  - звернути комусь шию

crâne – fam. голова

crâne de plaf – дурень

avoir le crâne dur – погано соображать

bourrer le crâne  à qn  - дурити когось

cresson – волосся

ne plus avoir de cresson sur le caillou (sur la fontaine) – бути зовсім лисим

crin – волосся

être comme un crin – бути нервовим

tomber sur le crin à qn  - сваритися з кимось

cuir – кожа

en cuir de peuplier – дерев´яний

payer cuir et poil – дорого платити втридорога

tanner le cuir à qn  - бити, лупцювати когось

cul – de poule – губи сердечком

dalle – горло, глотка

avoir la dalle en pente – любити випити

avoir (crever) la dalle – помирати з голоду

se caler la dalle – їсти

doigt – палець

les doigts dans le nez – легко, запросто, елементарно

â  la mords – moi le doigt pop. - дурацький

le petit doigt sur le couture du pantalon – руки по швам

avoir qch dans les doigts – мати умілі руки

claquer dans les doigts – лопнуть

se mettre le doigt dans l'oeil – дуже помиляться

y mettre les doigts – красти

taper sur les doigts à qn  - робити комусь зауваження

entrecôte – ребро

gagner son entrecôte – заробити дітям на молочко

épaule — плече

avoir les épaules en bouteille – бути вузькоплечим, сутулим

estomac – кишківник

à l'estomac fam. нахрапом

à l'estomac bien accroche – у нього кріпкі нерви

avoir qch sur l'estomac – мати щось на серці

se lester l'estomac – pop. наїстися вволю

remettre l'estomac en place à qn fam. - підняти настрій

ça reste sur l'estomac fam. - це важко забути

tenir à l'estomac – наповнювати щось

feuille – pop . вухо

feuille de chou fam. газетка

avoir la feuille dure – бути тугим на вухо

jouer les feuilles mortes – ведмідь на вухо наступив

jouer à la feuille – грати на слух

fiole – pop. голова, обличчя

se payer la fiole de qn – сміятися, насміхатися

flûte – нога (худа)

se tirer (jouer) des flûtes – тікати

fusil – живіт

se coller qch dans le fusil - з'їсти щось

jambette – pop. нога

jouer (tricoter, se tirer) des jambettes – тікати

gamelle – живіт

s'accrocher (s'attacher) une gamelle – залишитись ні з чим

attacher une gamelle à qn – залишити когось

(se) faire une gamelle – смачно поїсти

manger à la gamelle – їсти разом (із спільного котла)

mettre une gamelle – комусь уступити

se payer (prendre, ramasser) une gamelle – впасти, мати невдачу

vider la gamelle à qn – висмоктати всі соки з когось

gargamelle, gargane, gargoulette – горло, глотка

gazon - волосся

gobille - око

goule, goulot – рот

il repousse (refoule, tape, trouillote) du goulot – він має запах з рота

gueule – рот, глотка

fine gueule – той, хто любить поїсти 

grande gueule – крикун

ma gueule – лапочка, сонечко

ta gueule – замовкни!

sale gueule – нездоровий вид

gueule â caler les roues de corbillards – бути дуже негарним

la gueule enfarinée – як нічого не бувало

gueule noire – шахтар

gueule d'amour – гарний чоловік

gueule de bois – неприємний смак

fort en gueule – крикливий

avoir de la gueule – мати шик, звертати на себе увагу

avoir la gueule de l'emploi – мати відповідний вид

casser (bourrer, écraser, paumer, pêter) la gueule à qn – набити комусь обличчя

se casser la gueule – побитися

crever la gueule ouverte – померти без допомоги

tu peux toujours crever la gueule ouverte – як би не так

emporter la gueule  - бути дуже гострим

faire la gueule – мати надутий вид

se faire baiser la gueule – залишитись ні з чим

se faire sauter la gueule – підірватися

se fendre la gueule – дуже сміятися

fermer la gueule  - мовчати

en foutre plein la gueule à qn – ошарашити

se foutre de la gueule de qn – насміхатися

s'en mettre (en prendre) plein la gueule – наїдатися

se noircir la gueule – напиватися

se planter (se retamer) la gueule – упасти

ramener sa gueule – лізти у якісь справи

guibolle – нога

avoir les guibolles en saucisses – дуже стомлюватись

jouer des guibolles – тікати

haricot – нога

des haricots – пустяк

haricot vert – німець

aller manger des haricots – сісти у в’язницю

courir (cavaler) sur l’haricot à qn – набриднути комусь

hure – обличчя

hure à – осміяти когось

se gratter la hure – голитися

jabot – живіт, кишківник

jambe – ноги

le jambe! – досить

jambe comme du coton – слабі ноги, ватні ноги

jambes en haricots verts – криві ноги

avoir les jambes qui rentrent dans le corps – стомитися

ça lui fait une belle jambe – що йому з того

ça se fait sur une jambe – це легко, елементарно

loucher de la jambe – шкутильгати

prendre ses jambes à son cou – тікати

scier les jambes à qn – стомити когось

tenir la jambe à qn – затримати когось своєю розмовою

jambon – нога

jambonneau – нога

kiki – шия, горло

c’est parti mon kiki – пішли, поїхали

labiales – губи

lampion – око

mettre un coup dans le lampion – пропустити чарочку

langue – язик

sa langue a fourché – він обмовився

avaler sa langue – замовкнути, проковтнути язика; померти

avoir la langue bien affilée (pendue) – мати добре підвішений язик

ne pas avoir sa langue dans sa poche – за словом в карман не лізти

délier la langue à qn  - розв’язати язик комусь

mordre la langue à qn – когось не любити

faire sa langue – замовкнути

lard – кожа, шкура

gros lard – товста людина

gras à lard – жирний

(se) faire du lard – жиріти

mettre le lard au saloir – лягти в ліжко

rentrer dans le lard à qn – когось побити

il a tout pris sur son lard – йому все дісталось

ne pas savoir si c’est du lard ou du cochon – не знати, чого чекати, що думати

latte – 1) нога

  2) ребро

deuxième latte – солдат

marcher à côté de ses lattes – бути без грошей, бути не в собі

tirer une latte – затягнутись (сигаркою)

traîner ses lattes – десь ходити

louche – рука (кисть), лапа

mandibule – челюсть

se caler les mandibules – їсти

claquer des mandibules – тремтіти

margoulette – рот, морда

casser la margoulette à qn – набити морду комусь

se casser la margoulette – впасти

meguez – палець

miches – груди

avoir les miches à zero (à gla-gla) – боятися

j’en ai plein les miches – все це мені осточортіло

se cailler (se geler) les miches – продрогнути

casser les miches à qn – надоїдати

serrer les miches – зробити зусилля, щоб побороти втомлюваність

moule – обличчя

moule à gaufre – рябе обличчя як решето

le moule en est brisé (cassé, perdu) – таких тепер не буде більше

nênette – голова, башка

se casser la nénette – ламати собі голову, стомлюватись

neunoeil – око, одноокий, кривий

nez – ніс

nez en pied de marmite – ніс картошкою, широкий ніс

nez en trompette – курносий ніс

au nez et à la barbe de qn – під самим носом; прямо з-під носа у когось

comme le nez au milieu de la figure – ясно як день

avoir du nez (le nez creux, le nez  fin) – мати нюх

avoir le nez sale – бути випившим

avoir qn dans le nez – погано когось переносити

baisser le nez – поникнути голову

se bouffer (se manger) le nez – сваритися

se casser le nez (sur la porte) – поцілувати замок (знайти двері закритими)

faire le nez (un drôle de nez, un long nez) – зробити кислий вираз обличчя

fourrer (mettre) son (le) nez dans qch – сунути ніс у щось

il fait un temps à ne pas mettre (fourrer) le nez dehors – погода така, що ніс не висунеш

jeter qch au nez de qn – кидати, говорити щось комусь в обличчя

mettre à qn le nez dans son caca (dedans, dans sa saleté) – ткнути когось в його особисте гайно

se noircir (se salir) le nez – напиватися

passer sous le nez de qn – втекти з під носа  у когось

pendre au nez de qn (comme une citrouille чи un sifflet de deux ronds) – загрожувати комусь

se piquer le nez – пити одному

il pisse du nez – в нього тече з носа

en prendre plein le nez – напитися

retomber sur le nez de qn – вийти боком комусь

rire au nez de qn – сміятися комусь в обличчя

sentir (puer) à plein nez – сильно пахнути

tordre le nez – скривитися

si on lui tordait (pressait) le nez, il en sortirait du lait – у нього ще молоко на губах не обсохло

nougat – нога, ступня

c’est du nougat – це легко, просто, приємно, одне задоволення

toucher son nougat – отримати свою долю

oeil – око

mon oeil – як би не так

oeil au beurre noir – підбите око

oeil à la caille – опухле око

yeux de carpe – закачені очі

yeux de merlan frit – скляні очі, пусті, ніжні

yeux en trou de pine (de bite)  - пацючі очі

les yeux en valdingue – з закритими очима

à l’oeil – безкоштовно

à la mords-moi l’oeil – так собі

frais comme l’oeil – свіжий як огірок

pas plus que dans mon oeil – зовсім ні, хоч шаром покоти

entre quat(r)e-z-yeux – з глазу на глаз

jusqu’aux yeux – повністю

s’arracher les yeux – видряпати один одному очі

avoir de l’oeil – мати вид

avoir l’oeil (américain) – мати вірне око, бути спостережливим

ne pas avoir les yeux dans sa poche – все добре бачити

avoir l’oeil en coulisse – косити оком

tu n’as pas les yeux en face des trous – продери очі, ти що сліпий

il a les yeux en lettre de faire – part – у нього круги під очима

avoir (ouvrir) l’oeil (et le bon) – спостерігати

il a les yeux plus gros que le ventre – у нього завидющі очі

avoir l’oeil sur qn – спостерігати за кимось

il a un oeil à Paris et l’autre à Pontoise – у нього одне око на вас, друге в Арзамас

j’en ai jusqu’aux yeux – з мене досить

l’avoir dans l’oeil – бути обманутим

se battre l’oeil de qch – чхати на когось

se crever les yeux – псувати собі очі

donner (taper) dans l’oeil à qn – сподобатись

faire de l’oeil à qn – кокетувати

faire un sale oeil à qn – дивитись на когось зло

il a fait des yeux blancs – у нього дивні очі

faire des yeux comme des soucoupes – дивитись широко відкритими очима

faire des yeux en billes de loto

faire l’oeil en coulisse – кокетувати

en foutre plein les yeux – брехати

monter un oeil à qn – підбить комусь око

pisser de l’oeil – голосно плакати

sortir par les yeux à qn – надоїдати комусь

tenir l’oeil à qn – придивлятись за кимось

chaque fois qu’il tombe un oeil à qn – дуже рідко, по великим святах

tourner de l’oeil – падати в обморок

oignon – нога

aux (petits) oignons – класний

soigner qn aux petits oignons – проявляти увагу

avoir l’oignon qui décalotte – бути везучим

marcher sur l’oignons de qn – сунути ніс не в свої справи

voler dans l’oignon à qn – когось дуже вдарити

oreille – вуші

les oreilles lui cornent – у нього шумить у вухах

allonger les oreilles à qn – робити комусь виговор

avoir chaud aux oreilles – бути на взводі

j’en ai par-dessus les oreilles – з мене досить

bassiner les oreilles à qn – надоїдати

casser les oreilles à qn – оглушити когось

à chauffer les oreilles à qn – надоїдати комусь

corner aux oreilles de qn – кричати у когось над вухом

écorcher les oreilles à qn – кричати голосно

frictionner (secouer) les oreilles à qn – надрати вуші

rabattre (tanner) les oreilles à qn

sortir par les oreilles à qn – надоїсти комусь

osselet – зуб

courir sur les osselets à qn – діяти комусь на нерви

jouer des osselets – їсти, працювати челюстю

paillasse –  живіт, пузо, туловище

crever la paillasse à qn – когось зарізати

se crever la paillasse – важко працювати

panse – живіт

se bourrer (se colmater, se remplir) la panse – наїстися дуже

crever la panse à qn – когось убити

s’en faire crever la panse – лопатися від обжорства

patte – нога, рука

deux pattes – малолітражка

patte folle – кульга нога

patte de buis – штучна нога

pattes d’eph – брюки-кльош

à bas les pattes – руки геть!

à pattes – пішки

à quatre pattes – на четвереньках

bas (court) sur pattes – коротконогий

en avoir les pattes coupées – бути підкошеним

avoir les pattes croches – бути жадібним

avoir les pattes palmées – бути ледачим

en avoir plein les pattes – дуже стомитися

casser les pattes à qn – вставляти палки в колеса

ne pas casser trios pattes à un canard – бути звичайною людиною

couper les pattes à qn – ошарашити когось

faire aux pattes – красти

être fait aux pattes – попастися

se fourrer dans les pattes de qn – лізти під ноги комусь

graisser la patte à qn – дати на лапу комусь

je marche sur trios pattes – моя машина барахлить

retomber sur ses pattes – випутатися

scier les pattes à qn – здивувати когось

tirer la patte – шкутильгати

tirer dans les pattes de qn – підложити свиню

se tirer des pattes – тікати

peau – шкіра, тіло

la peau de balle – нічого

peau d’âne – диплом

peau de banane  - неприємність

glisser une peau de banane à qn – підкласти свиню комусь

glisser sur une peau de banane – зіткнутися з труднощами

peau d’hareng – різка людина

peau de toutou – барахло

peau de vache – зла людина

en peau – з великим декольте

en peau de lapin – фальшивий

en peau de saucisson – паршивий

pour la peau – попусту

attraper (aller chercher) qn par la peau du cou – спіймати когось за шкіру

avoir la peau trop courte – бути ледачим

avoir qn dans la peau – дуже когось любити

avoir la peau de (à) qn – убити когось

carder la peau à qn – побити

côuter la peau des fesses (du cul) – коштувати дорого

crever la peau à qn – зарізати когось ножем

crever la peau – надриватись, працювати понад силу

crever dans sap eau – 1) бути жирним

        2) лопатися від заздрощів

faire la peau de qn – убити когось

c’est bien fait pour ta peau – так тобі і треба

se lever la peau – із кожі вон лізти

pêter dans sa peau – лопатися від жиру

taner la peau à qn – лупцювати когось

trouer la peau à qn – пристрелити

vouloir la peau de qn – хотіти смерті когось

pêniche fam. – нога, ступня

pensarde fam. – голова

peton fam. – ніжка

piano m arg. – зуби, рот

piano à bretelles; piano du pauvre – акордеон

vendre un piano pop. – замовляти зуби

pied – нога

pied au plancher fam. – на великій швидкості

avoir le pied au plancher – поспішати

à pied, à cheval et en voiture – всіма засобами

comme un pied – погано

bête comme ses pieds – дурний

sur un pied   - запросто, граючись

agiter les pieds dans le compotier  - сваритись

avoir son pied – отримати свою частку

en avoir pied – бути ситим по горло

avoir les pieds nickels – 1) везунчик

    2) бути ледачим

il a les pieds plats (à la retourne, en cosses de melon) – ледащо

il a les pieds en dentelle – 1) бути без ніг

      2) він не хоче брати участь у чомусь

il a les pieds dans le dos – його шукає поліція

ne pas avoir (mettre)les deux pieds dans le même sabot (dans la même galoche) – бути швидким

casser (scier) les pieds à qn – комусь надоїдати

c’est pour mes pieds – на мою голову, мені

c’est bien fait pour tes pieds pop. – так тобі і треба

ça lui fera les pieds fam. – це буде йому наука

jouer un pied de cochon à qn pop. – підкласти комусь свиню

jouer aux Pieds Nickelés fam. – грати в ганстерів

lecher les pieds à qn fam. – до когось підлизуватися

lever le pied fam. – притормозити

mettre les pieds dans les affaires de qn fam. – сунути свого носа в чиїсь справи

mettre à qn le pied quelque part fam. – дати комусь під зад

occupe-toi de tes pieds pop. – не лізь не в свої справи

se tirer des pieds pop. – втекти

toucher un pied arg. – отримати свою частку

ça ne se trouve pas sous les pieds d’un cheval fam. – це (таке) під ногами не валяється

pied-de-biche – faire (tirer) le pied – de-biche arg. – ходити по домах та просити

piliers – товсті ноги

pilon – нога

faire le pilon – просити милостиню

pince pop. – рука

bonne pince! arg. – бажаю успіху

a pince(s) pop. – пішки

chaud de la pince pop. – бабник

pinceau pop. – нога, ступня

affuter des pinceaux pop. – ходити

avoir les pinceaux en bouquets (en violettes) pop. – падати з ніг (стомитися)

se retourner les pinceaux – падати

ping(l)ot – нога

platine pop. – язик

il a une fameuse (sacrée) platine – у нього добре підвішений язик

pogne f pop. – рука, кисть

avoir les pognes palmées (retournées) – бути ледачим, лежебокою

passer la pogne – залишити

prendre la pogne – взяти справу у свої руки

se taper une pogne – приймати біле за чорне

poire – pop – обличчя, рожа, морда

moi, bonne poire – я дурак

ma poire – я

être la poire – бути жертвою

se fender la poire pop. – голосно сміятись

se sucer la poire – цілуватися

pomme – 1) обличчя; башка

        2) голова

l’autre pomme – цей дурень

(moi) bonne pomme – я дурень

ta pomme – pop. я

pomme à l’eau – ідіот

aux pommes – відмінний, класний

grand (haut) comme trois pommes – від горшка три вершка

se ravaler la pomme – нафарбуватися

sucer la pomme à qn – цілувати когось

se sucer (se licher) la pomme – цілувати когось

tomber dans les pommes fam. – падати в обморок

pompeuses – губи

porte – pipe – pop. обличчя, морда

portrait – обличчя

abimer (arreanger, défoncer, démolir, rectifier) le portrait de qn – набити комусь морду

se faire tirer le portrait – фотографуватися

portugaise – вухо

avoir les portugaises ensablées – бути тугим на вухо

embouteller les portugaises à qn – вуші прогудіти

poteau – товсті ноги як у слона

coiffer qn au poteau – обігнати когось, бути на фініші першим

poumon pop. – груди

il crache ses poumons – у нього великий кашель

s’oxygéner les poumons – дихати свіжим повітрям

quenelles arg. – ноги

quenotte f fam. – зуб

quille pop. – нога – vivement la quille  (la quille bon Dieu, la quille bordel) – пошвидше б демобілізація

avoir (tenir) la quille – демобілізуватися, бути вільним

quinquets pop. – очі

faire quinquets – окуляри

allumer (ouvrir) ses quinquets – відкривати очі, уважно дивитися

râble fam. – спина, поясниця

sauter (tomber) sur le râble à qn fam. – напасти на когось

ratiche f arg  - зуб

ripaton pop – нога, ступня

jouer des ripatons fam – тікати

ruche f arg – ніс

se piquer la ruche – пити

se taper la ruche – смачно їсти

salle f – рот

salle à manger – хліборізка

sang m – кров

avoir les sangs retournés – бути враженим

avoir du sang dans les veines – бути діяльним, енергійним, сміливим

avoir du sang de navet (de poulet) – бути слабим, безжиттєвим

ne pas avoir du sang de scarole – бути кров з молоком; як огірочок

se cailler (se fouffer, se tourner, se manger, se ronger) le sang – нервувати

pisser le sang – страждати

(faire) tourner le sang à qn – дуже налякати когось

tapette pop. -  язик

avoir une tapette (une bonne, une sacrée tapette, une de ces tapettes) – бути болтуном, балакучим

tête – голова

grosse tête – башковитий

avoir une grosse tête – стомитися

faire une grosse tête à qn – провчити

petite  tête – дурень

tête carrée  - упертий

avoir la tête dure – бути твердолобим

avoir la tête enflie – багато про себе розуміти

une tête à claques (à gifles) – фізіономія

tête à l’huile – статист

tête d’andouille (de noeud, de navet) – балда

tête de bois (de cochon, de lard, de mule(t), de ploche, de pipe) – упертий

tête d’oreiller – наволочка

tête de pipe – мужик

par tête de pipe – з носу на ніс, з людини

tête de veau – лисий, бритоголовий

ça va pas la tête? – у тебе з головою все впорядку?

avoir ses têtes – бути нерівним у розмові

avoir la tête dans le sac – бути без копійки, на мелі

ce qu’il a dans (à) la tête, il ne l’a pas aux pieds – якщо він собі вбив у голову

casser (rompre) la tête à qn – втомлювати когось

se casser (se creuser) la tête – думати, шевелити мозгами

se cogner (se taper) la tête contre les murs – битися головою об стіну

dévisser la tête à qn – відкрутити голову комусь

se dévisser la tête – витягувати шию

foncez-vous bien ça dans la tête – зарубить собі на носі

être tombé sur la tête – бути не в собі

faire la tête – з привітом

cette tête-la, en faire une tête – дутися, мати надутий вигляд

faire la tête au carré à qn  

frictionner (laver, savonner) la tête à qn – посварити когось

ça lui a gonflé la tête – задрав носа

grimper sur la tête des autres – робити кар’єру

on en mangerait sur la tête d’un toigneux – так смачно

marcher sur la tête – ходити на голові

se payer la tête de qn – насміхатися

tirer une tête – мати незадоволений вигляд

thélère f – голова, башка

tif pop. – волосся

timbre fam. – голова, башка

avoir le timbre brouillé (un peu fêlé) – бути трішки того, з привітом

tirelire pop.- 1) голова, башка

   2) фізіономія

   3) живіт, кишківник

(en) faire une tirelire – бути незадоволеним

se fendre la tirelire – сміятися

tiroir m arg. – живіт, брюхо

toquant m arg. – серце

tripe f pop. – живіт, брюхо

il a des tripes – в ньому є сила

se caler les tripes – наїстися

mettre les tripes à l’air (au soleil) à qn – вбити когось

prendre (saisir) qn aux tripes – хвилюватися

tortir ses tripes – працювати понад все

trognon pop 1) голова, башка

   2) обличчя, рожа

jusqu'au trognon – до кінця, повністю

dévisser le trognon à qn – придушити когось

trombine f pop. –  1) голова, башка

   2) рожа, морда

trompette f  1) обличчя, фізіономія, морда

  2) ніс

tronc pop. голова, башка

tronc (de figuier) – північноафриканець, араб

se casser le tronc – багато працювати

se mettre (s’enfiler) qch dans le tronc – поїсти щось

tronche f pop. –    1) голова, башка

   2) рожа, морда

tronche (plate) – балда

s’arsouiller la tronche – напиватися

avoir de la tronche – бути умним, башковитим, головастим

faire (tirer) la troche à qn – дутися на когось

vasistas m  1) глаза

  2) обличчя

zozores f pl pop. – вуші