Білик Н.О.
м. Дружківка
гімназія «Інтелект»
НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ НА УРОЦІ ФІЗИКИ
Наша держава Україна вступила в ХХІ століття. Освіта нового століття – це освіта, основою якої є розвиваюча, культурно-творча домінанта, виховання особистості, здатної до самоосвіти й саморозвитку, яка вміє застосувати набуті знання, критично мислити, свідомо сприймати різну інформацію, працювати із сучасною технікою, прагне вдосконалювати своє життя та життя своєї країни. Надзвичайно важливим та актуальним завданням сучасної школи України є національно – патріотичне виховання громадянина, спрямоване на розвиток патріотизму – любові до свого народу ту України. З патріотизмом органічно поєднується національна самосвідомість громадянина, яка базується на національній ідентифікації: вбирає в себе віру в духовні сили своєї нації, її майбутнє; волю до праці на користь народу; вміння осмислювати моральні та культурні цінності, історію, звичаї, обряди, символіку; систему вчинків, які мотивуються любов’ю, вірою, волею, осмисленням відповідальності перед своєю нацією.
На уроках фізики є можливість застосовувати такі прийоми національно – патріотичного виховання учнів:
- цікаві розповіді про окремі епізоди з життя та діяльності видатних українських учених і винахідників з демонстрацією їхніх портретів;
- звернення до першоджерел фізичної науки України;
- історичні довідки про відкриття фізичних законів;
- оглядово – інформаційні повідомлення про досягнення вітчизняної науки в різних галузях народного господарства;
- демонстрації дослідів, макетів фізичних приладів та установок, які відтворюють видатні фізичні відкриття та винаходи в Україні;
- перегляд фотографій та відеофрагментів з історії фізики в Україні;
- застосування уривків з творів, казок, прислів’їв, загадок, поезій та їх пояснення з фізичної точки зору;
- систематичне проведення інформаційних хвилинок за темами: «Видатний учений України», «Науково - дослідницький заклад України»;
- демонстрація старовинної техніки та пристроїв, які були в побуті наших пращурів;
- складання та розв’язання учнями авторських задач з українознавчим змістом.
Національно-патріотичному вихованню учнів сприяє наявність у кабінеті
тематичних стендів, наприклад «Україна – космічна держава», «Перший космонавт незалежної України», «Видатний учений України», «Науково - дослідницький заклад України» та інших.
Надзвичайно важливим завданням сучасної школи України с формування в учнів переконань у тому, що по перше, фізика – наука інтернаціональна, по-друге, її розвиток пов’язаний з іменами таких видатних українських учених: Патона, Корольова, Шаргея, Засядька, Кібальчича, Янгеля, Глушка… Для прикладу згадаємо XIX століття яке дало цілу низку славних дослідників науки: Іван Земанчик, Михайло Остроградський, Михайло Авенаріус. Важливим періодом в історії української науки є діяльність у Львові Наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ). На уроках фізики обов’язково необхідно приділити велику увагу дослідженням Івана Пулюя щодо природи катодних та Х-променів, газорозрядних ламп та досягнень в області теоретичної та практичної електротехніки. Важливим фактором для морального та духовного виховання підростаючого покоління є епізоди із біографії цього видатного вченого.
Ще одним переконливим аспектом патріотичного виховання на уроках фізики є розповідь учням при вивченні розділу фізики в 11 класі "Електромагнітні коливання" про першу практичну реалізацію електронної системи телебачення Борисом Грабовським.
Велике значення має невтомна подвижницька діяльність українців за кордоном, яка дивовижна їхня доля."Нашого цвіту - по всьому світу. Одним з таких учених є професор Зенон- Володимир Храпливий. Цікава особистість - Іван Фещенко-Чопівський. Ще одним українським патріотом, що не піддався на чужинецьке лакімство, а прославив Україну своїм дивовижним, просто, божественним обдаруванням був Микола Пильчиков.
Дієвим способом реалізації завдань національно-патріотичного виховання є застосування компетентнісного підходу.
Я впевнена в тому, для формування соціальних компетенцій є ефективними прийоми навчання, які передбачають широке залучення учнів до навчального процесу та доручення їм таких завдань: пояснення нового матеріалу або його частини, перевірка правильності виконання домашнього завдання, підготовка та проведення експерименту, перевірка письмової роботи учнів, проведення опитування, підготовка та захист повідомлень або доповідей.
Я впевнена в тому, що велика роль у формуванні соціальних компетентностей належить учителю, бо саме йому необхідно дібрати завдання, різні за рівнями та формами (графічні, аналітичні, розрахункові, якісні, тестові), продумати диференційовані домашні завдання, запропонувати перелік тем для повідомлень, практикувати самооцінку та взаємооцінку, пропонувати вибір рецензента на власну відповідь тощо.
У напрямку формування полікультурних компетентностей я вважаю достатньо ефективними й часто застосовую такі прийоми навчання:
У плані формування комунікативних компетентностей, на мій погляд, надзвичайно важливою є робота в парах та в групах багатоцільової спрямованості: взаємоопитування, виконання експериментальних завдань, розв’язування задач, вивчення нового матеріалу. З метою розвитку комунікативних компетентностей застосовую такі прийоми: рецензування відповіді з дотриманням вимог формування повної чіткої лаконічної відповіді на питання; складання різнорівневих питань до текстів підручника або конспекту; зв’язне викладення матеріалу з різних джерел.
На мій погляд, велику роль у формуванні інформаційних компетентностей відіграють відеоматеріали, СД - диски, бібліотечні каталоги та Інтернет. Задача вчителя в цьому зв’язку – підібрати відповідні завдання. Надзвичайно важливим компонентом інформаційної компетентності вважаю вміння учнів схематизувати інформацію. У зв’язку з цим необхідно знайомити учнів з узагальнюючими планами вивчення фізичного явища, поняття /величини/ , закону, фізичної теорії, приладу/ механізму, машини/ й пропонувати вивчення матеріалу за наведеними вище планами.
Я впевнена в тому, що необхідно вчити учнів самостійно заповнювати частину повторювально-узагальнюючої таблиці – це не тільки навчає учнів орієнтуватися в потоці інформації з теми, але й розвиває такі навички розумової діяльності, як аналіз, синтез, порівняння.
Дуже важливим аспектом розвитку інформаційних компетентностей учнів, я вважаю, є застосування символів та класифікацію інформації на такі групи: 0- знав раніше, + отримав нову інформацію, * - вивчене суперечить тому, як я міркував раніше; !- це мене зацікавило, про це я хочу знати більше, ? – цієї інформації я не зрозумів. Застосування такої класифікації спонукає учнів до більш обміркованого сприйняття матеріалу.
Важливою складовою самоосвітньої компетентності є навички організації навчальної праці, які передбачають: а/ контроль стану навчального місця/ все необхідне й нічого зайвого/; б/ виконання вимог гігієни розумової праці/ освітлення, провітрювання, вологе прибирання/; в/ дотримання міри й ритму в роботі.
Навички роботи з книгою й іншими джерелами інформації утворюють другу складову самоосвітніх умінь та навичок і передбачають такі завдання: знайти відповідь на запитання; сформувати головну думку абзацу й записати його у вигляді тез; законспектувати матеріал за запропонованим планом; скласти запитання різних рівнів складності; написати конспект опорний, стислий, розгорнутий за текстом.
Дуже важливою умовою формування компетентності саморозвитку й самоосвіти вважаю наявність у кабінеті фізики банку інформації для учнів.
Компетентність продуктивної творчої діяльності має велике значення. Достатньо повну, на мій погляд, класифікацію творчих навчальних задач навів у своїй книзі “Прийоми педагогічної техніки” А.Гін та охарактеризував такі види творчих задач: винахідницька, дослідницька, конструкторська, прогнозуюча, задача з умовою щодо добудовується, та її різновиду - оцінювальних задач. Можливість формування компетентності продуктивної творчої діяльності я бачу і в застосуванні таких прийомів та завдань: ділові та рольові ігри, сократівська бесіда, міні-проекти, складання кросвордів, виготовлення саморобних таблиць і приладів, науково-дослідницька робота у МАН, нестандартне розкриття фактичного матеріалу в формі літературного твору.
Фізика та астрономія має великі виховні можливості українознавчого аспекту, головним завданням якого є формування в учнів національних та загальнолюдських цінностей, особистісних якостей, що притаманні громадянину України.
Список джерел