Національно-патріотичне виховання в закладі дошкільної освіти «Мова – душа народу»

Національно-патріотичне виховання                               в закладі дошкільної освіти                                                     «Мова – душа народу»

 

 

    

 

 

 

 

Святково прибрана зала. На стінах плакати : «Без мови рідної, юначе,й народу нашого нема», «Кажуть, дитино, що мова наша – солов’їна». Книжкова виставка художніх творів Т. Г. Шевченка, М. Познанської, М. Сингаївського, Лесі Українки, В. О. Сухамлинського, В. Сосюри для старшого дошкільного віку.

     У святі беруть участь мами, тата, бабусі, дідусі, діти старшої групи, батьківський комітет ДНЗ.

 

Мета: Прилучати батьків до української мови, усної народної творчості, формувати почуття мовної єдності поколінь. Розширити знання про художні твори українських письменників, поетів, їх значення для людини. Виховувати любов і повагу до рідної мови, до Батьківщини, до родини.

 

Ведуча: Шановні батьки, дорогі гості, діти! Сьогодні ми зібрались, щоб сказати теплі і ніжні слова про нашу рідну українську мову. Ми живемо на мальовничій землі – в Україні. Тут жили наші предки, живуть наші батьки, живемо і ми. Милуємося красою рідного краю, вслухаємося у чарівні мелодії пісень, вбираємо в себе ніжні звуки української мови.

 

Дитина: «Солодка земля»

Босоніж стежка побіжить

Левадою в городи…

Як любо тут, як славно жить

Серед цієї вроди.

Кохаю край наш дорогий,
Що зветься Україна.

Вітчизні хочу я своїй

Зрости достойним сином.

Є в світі зваби немалі,

Цікава стежка кожна…

Але до рідної землі

Збайдужіти не можна.

Люби, шануй, піднось до зір

Традиції і мову.

Нема солодшої, повір,

За неї пречудову.

 В. Коломієць

 

Танок з рушниками

 

Ведуча: Добрий день, наші мами,

Добрий день наші тата,

Добрий день любі бабусі і дідусі

І, звичайно, гості всі!

Зустрічаєм з рушником,

З миром, радістю, добром,

З хлібом-сіллю зустрічаєм,

Щастя ми усім бажаєм.

Із дерева роду зростає пагіння

І лине до сонця, до світла.

Стрічай Україно нове покоління,

Що ніби веселка розквітла.

 

Під музичний супровід заходять діти.

 

Ведуча: Знайдіть поглядом свою родину і сідайте поруч із нею.

Ведуча: У нас утворилося дві команди. Команди можуть сьогодні перевірити свої знання рідної мови, відчути її красу, мелодійність, поповнити мовний запас. Мова, то неоціненний скарб, який потрібно не лише любити, а й берегти, як зіницю ока.

    За грою буде слідкувати і оцінювати журі.(Оголошуються члени батьківського комітету ДНЗ.)

    А розпочати наше свято перша зможе та команда, яка відгадає українську загадку:

Бачити – не бачить, чути – не чує.

Мовчки говорить, добре мудрує. (Книжка.)

 

Ведуча: І тур «Мамина пісня».

    Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Народні колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ніжністю і простотою. У них материнська ласка і любов, світ добра, краси і справедливості, щира віра в силу слова…

І тихо мовляться слова,

І шепче зірка вечорова,

І чуть, як засина трава

У колисковій рідній мові.

    Завдання. Мами кожної команди співають колискові пісні.

    Поки журі оцінює перший тур, дівчатка старшої групи виконують колискову пісню (за вибором музичного керівника).

 

Ведуча: ІІ тур «Кращий виконавець вірша».

    Кожному народові дорога його мова. А що таке мова? Люди говорять, що «слово до слова – зложиться мова». Ось яу про це писав Т.Г. Шевченко.

Дитина 1: Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує!...

 

Дитина 2: Зневажити мову рідну – біда,

Котра пустими зробить наші душі.

І ми нащадкам зможем передать

Лиш те, що корені калини сушить.

 

Дитина 3: Зневажити мову – зрадити себе,

А зрадників, хто може поважати?

І стане чорним небо голубе,

Вмиратиме у муках рідна мати.

 

Дитина 4: О, не згуби свого народу,

Бесмертна мово,  рідна і терпка.

Ти є душа співучого народу,

Що був, і є, і буде у віках.

 

    Завдання. Батько з кожної команди читає напам’ять вірш про рідну мову.

    Поки журі оцінює другий тур, звучить у виконанні хлопчика старшої групи «Молитва до мови» К. Мотрич.

 

Дитина: Мово! Присвята Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, з м’яти, рясту, з роси, з дніпровської води, від зорі й місяця народжена.

    Мово наша! Мудра берегиня, що не давала погаснути волелюбності, славі й гордому духу.

    Мова наша! Ти зцілювала втомлених духом, давала їм сили, здоров’я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили Тебк, цілющу джерельцю. Прости! Воскресни! Возродися.

 

Пісня наша мова», сл. Ю.Рибчинського, муз. В. Таловирі.

 

Журі оголошує результати.

 

Ведуча: ІІІ тур «Народна мудрість».

З народної мудрості ти сил набирайся,

Ніколи й ніде ти її не цурайся,

Із неї черпай ти любов наче воду,

До рідного краю, до свого народу.

 

Дитина 1: Любіть свою мову й ніколи

Її не забудьте в житті.

А хто свою мову забуде,

Той серце забуде своє.

 

Дитина 2: Вона, як зоря пурпурова,

Що сяє з небесних висот,

І там, де звучить рідна мова,

Живе український народ.

 

Ведуча:  Завдання. Дідусі з кожної команди говорять прислів’я про рідне слово, хто назве останнім, та команда й переможе.

(Наприклад: «Краса людини – в слові»; «Добре слово – солодше за мед»; «Слово там допоможе, де й рука не зможе»; «Красне слово – золотий ключ».)

 

Журі оцінює третій тур. Діти розповідають вірші.

 

Дитина 1: Із слова починається людина,

Із мови починається мій рід.

Моя ласкава, мамина, єдина –

Щебече соловейком на весь світ.

 

Дитина 2: Бентежна, тополина, калинова,

Не випита, не вибрана до дна –

Це наша українська рідна мова,

Немов бандури вічної струна.

Н. Рій

 

Пісня «Рідна мова», сл. Л.Забашти, муз. Б. Фільц

 

Журі оголошує результати конкурсу.

 

Ведуча: ІV тур «Казковий»

    Казка. В житті українського народу вона відіграє велику роль. Завдяки казці вчаться народної мудрості, поваги до дорослих, до друзів, перемагати добро над злом, любити й шанувати свою родину, свою Батьківщину, свою рідну мову.

    І хочеться згадати слова великого педагога Сухомлинського: «Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем.

    У кожному місті та селі можна зустріти мудрих народних вчительок – наші бабусі. Скільки казок вони знають, а як розповідають?

   Завдання: Бабусі з кожної команди вибирають предметні картинки, на яких зображені дикі, домашні тварини, предмети вжитку, а діти вибирають згідно картинок атрибути. Бабуся розповідає за допомогою предметних картинок казку, діти обігрують.

    Поки журі оцінює конкурс діти старшої групи драматизують казку «Названий батько».

    Журі оголошує результати.

 

Ведуча: Народна мудрість говорить «Людина живе на землі не для того, щоб стати багатою, а для того, щоб стати щасливою.» А найбільше щастя українському народові приносить пісня. З народних пісень ми довідуємося про минуле нашого народу, його побутові звичаї, надії і сподівання, про високі моральні якості українського народу.

    «Найдорожча пісня, з якою мати колисала; піснею до серця, серцем до народу; пісня до правди доводить; пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину; хто співає, у того робота скоро минає; пісня і праця – великі дві сили.

Завдання: Чия команда найбільше заспіває українських пісень (куплет).

    Журі оцінює конкурс, а діти співають пісню «Рідна мова , сл. В. Гринько, муз.  Н. Шевченко, В.Паронова.

    Вихователь знайомить присутніх з книжковою виставкою. Надається слово журі. Вручення призів (кожній родині збірка «Українські прислів’я, приказки, загадки).

 

Ведуча: Батькове слово, матусина пісня, дідусева приказка, бабусина казка – усе це наша родовідна пам’ять, символи України, наші обереги.

    Наша велика родина від сьогоднішнього свята залишила в своєму серці краплиночку любові до родини, любові до Батьківщини, до рідної мови, як у пісні «Зацвітає калина».

 

Звучить пісня «Зацвітає калина».

 

Ведуча: Лети,  наша мово прекрасна, над світом:

У казці, у пісні, у прозі й віршах!

З любов’ю і ніжним весняним привітом

Лишися у добрих і щирих словах!