Барви рідного краю» інтегроване заняття з Українознавства та працетерапії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Барви рідного краю»

 

інтегроване заняття з Українознавства та працетерапії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Мета: формувати початкові уявлення дітей про свою країну, про традиції та звичаї українського народу, формувати передумови сприйняття державної символіки.

 

Хід заняття

Вих.: Добрий день, діти!

Діти: Добрий день.

Вих.: Сьогодні ми з вами будемо мандрувати рідним краєм. В нашій країні є багато великих і маленьких міст і сел. А самою великою вважається річка Дніпро. На берегах Дніпра розташовано прекрасне, старовинне місто Київ – столиця нашої України. Звідси починається наша країна. А знаєте ви, що кожна країна має свою символіку? Це герб, прапор, гімн.

 Україна має державний герб – золотий тризуб на синьому тлі. Прапор – символ незалежності держави. Державний прапор України синьо-жовтий. Ці кольори означають синє небо і золоту ниву. Діти, хто знає вірш про прапор?

 

     Синьо-жовтий прапор маєм:

     Синє – небо, жовте – жито;

     Прапор свій оберігаєм.

     Він святиня, знають діти.

         Наталка Поклад

Вих..: Молодець!

Слідуючий символ нашої держави гімн – урочиста пісня, символ єднання українського народу. Запам’ятайте: коли вносять чи виносять прапор, коли виконують гімн, треба обов’язково встати.

Крім державних символів на Україні є ще й національні символи та обереги, це:

• рушник
• хліб
• калина та верба
• віночок

 Рушник в українській оселі – давній наш звичай. Хата без рушника, що родина без дітей. Хліб і сіль на вишитому рушнику – ознака гостинності українського народу. А якими символами-оберегами прикрашали рушник?

Діти:

• коло: знак сонця, світла;
• квадрат, ромб: знак поля, землі;
• ромб з крапками: засіяне поле;
• знак хреста, знак простору;
• знак хреста (у колі): світло завжди і навкруги

В орнаменті побутових речей та одягу була і є вища форма захисту, за допомогою білого кольору з сонцем у русі. Краплями дощу, падаючи на землю. З закликанням простору на всі чотири сторони і берегинями, зображеними у вигляді бруньок, паростків, рослин – символів життя і народження.

    Пісня про рушник

   Вишивала я рушник

   власними руками,

   гаптувала залюбки

   всіми кольорами.

 

   Мов жива, на полотні –

   калинова гілка,

   під мережкою, внизу –

   книжка і сопілка

 

   До ладу все довела,

   хоч іще маленька,

   і оздобила як слід

   я портрет Шевченка.

 

Вих..: Слідуючий оберіг: верба і калина. Верба – символ пробудження природи. Калина – символ отчого краю, рідної України. З давніх-давен калина коло хати – символ невмирущості роду людського. Тому-то коло хати садять калину, щоб не переводився рід.

Вих..:   Колискова

   Баю, баю, баю,

   Дровець нарубаю,

   Чай з калини наварю

   І дитину напою.

   Ой повішу колисочку

   Та на калиночку,

   Буде вітер колихати

   Малу дитиночку.

 

Діти:   Колискова

   Сіра киця вмилася

   У вікно дивилася

   Хвостиком махала

   Діток виглядала

   Де мої малята?

   Сірі кошенята

   Час уже їм спати –

   Сірим кошенятам.

 

Вихователь демонструє аплікацію кота, півника

 

    Прикмети

• Коли в родині народжується дитина, першу колискову їй треба заспівати про котика – щоб спав спокійно.
• Над колискою дитини у давнину вішали зображення з котиком і півником як символ затишку і благополуччя.
• Якщо дитина заснула, а поряд вмостився котик, його не можна прогоняти.

 

Вих..: Діти, ви заспівали чудову колискову. Я бачу, що ви полюбляєте гратися з ляльками. Чи знаєте ви? Скільки існують діти, стільки й існують ляльки. У давнину вважалося: чим краще дитина грається з лялькою, тим більший достаток буде в сім’ї. дуже прості ляльки були знайдені у Київській області, Полтавській та Черкаській.

      Як робили ляльку

 Брали шматок тканини, начиняли її ганчір’ям і зав’язували вузол. Виходила голівка. Потім цю голівку перев’язували червоними або чорними нитками, щоб утворилося обличчя. До кінців тканини прив’язували клапті, які нагадували спідницю, запаску. На голову зав’язували хустку. Якщо ця лялька – «княгиня», їй «одягали» вінок, стрічки.

 Демонструє:

• Діти, давайте зробимо ляльки власними руками. Для цього ми поділимося на підгрупи. Діти виготовляють ляльки.

Вих..:  1. Які гарні вийшли в нас ляльки. Подивіться на віночок ляльки Ганусі.

  2. Які він має кольори стрічок?

Нагадую вам:

  Коричневий – символ землі,

  Жовтий – символ сонця,

  Синій – символ неба і води,

  Зелений – символ краси і молодості,

  Рожевий – символ врожаю,

  Малиновий – символ здоровۥя,

  Фіолетовий – символ мудрості.

Муз. вих..: Які гарні кольори! Де ви їх узяли?

Діти: Де ми узяли фарби?

  Де ми узяли фарби для олівців

  У квітів прекрасних, у рідних полів

  Червоний – це маки

  Жовтий – це жовтень

  Біла – ромашка

  Синя – волошка

 

  От за ці фарби

  Ми квіти полюбляємо

  І прекрасна сама

  Маленька квіточка

 

Вих..: Насправді Україну називають барвистою, квітучою, а діточок маленькими квіточками.

Діти співають пісню:

  Українці ми маленькі

  Як зернятко з колоска

  І летить у ясне небо

  Наша пісенька дзвінка.

  Грай, грай дзвінко пісенька лунай

Вих..: Наша мандрівка скінчилася. Діти, вам сподобалось?

Діти: Так!

Вих..: Настав час прощатися. До побачення.

Діти: До побачення.