НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ 17 СТОЛІТТЯ (1648-1657)

НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ 17 СТОЛІТТЯ (1648-1657)

Богдан Зиновій Хмельницький (1595-1657 рр.)Навчався у Львівському єзуїтському колегіумі. Брав участь у Хотинській війні (1620-1621)Очолив національно-визвольну війну українського народу. Творець української держави – Гетьманщини. Батько - полковник Чигиринського полку

Хмельниччинаназва історичного періоду 1648—1657 років та повстання під проводом Богдана Хмельницького, під час яких Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель, на базі яких постала українська козацька держава на чолі з гетьманом.

Данило Чаплинський. Олена (Матрона)Б. Хмельницький

Причини війни. Погіршення становища селян: великі темпи покріпачення, збільшення панщини і податків. Невдоволення міщан управлінням панів та польських урядовців. Обмеження прав козацтва (Ординація війська Запорозького)Полонізація українського населення, окатоличення, витіснення української мови та культури.

Передумови Національно-визвольної війни.1. Перебування українських земель під владою Речі Посполитої.2. Відсутність власної державності.3. Засилля в Україні польських магнатів і шляхти.4. Національно-релігійне гноблення українського населення з боку польської влади.5. Виникнення козацтва і перетворення його на провідну політичну силу українського суспільства.6. Великі козацько-селянські повстання 90-х років XVI ст. та 20-30-х років XVIІ ст.

Богдан Хмельницький про основну причину Національно-визвольної війни Причиною, яка спонукала козаків піднятися війною проти ляхів, було не те, що ляхи несправедливо відбирали в  них села й  домівки, не те, що позбавляли їх земної батьківщини, не те, що обтяжували їх роботами, подібно до немилостивих фараонів (усе це ще могли б  стерпіти козаки), а  те, що ляхи, змушуючи козаків відступати від благочестивих догматів та приєднуватися до невірного вчення, злим юродством руйнували села й  доми нетлінних душ. ? Завдання до документа:1.  У  чому Б.  Хмельницький вбачав основну причину війни українців із поляками? 2.  Наведіть приклади боротьби українців за православну віру в  першій половині XVII  ст.

Причини Національно-визвольної війни. Політичні: Долучення українських земель до складу Речі Посполитої, політика якої відносно України мала яскраво виражений колоніальний характер. Колонізація загрожувала винищенню української народності, що було великою національною небезпекою. Відсутність власної державності. Релігійні: Утиски православної церкви. Насильницьке покатоличення українського населення. Конфіскація православного церковного майна і земель. Соціально-економічні: Посилення феодально-кріпосницького гніту, погіршення становища народних мас. Польські та українські магнати, захоплюючи родючі землі, експлуатували населення. Посилювався процес закріпачення селян. Зростала панщина, яка в деяких місцевостях сягала 4-5 днів на тиждень. Збільшувалися різноманітні побори селян. Тяжке становище нереєстрових козаків. Польський уряд постійно намагався позбавити їх козацьких вільностей і повернути під панське ярмо. Невдоволеними були і реєстрові козаки. Польський уряд постійно обмежував реєстр, позбавляв їх самоврядування — всі вищі посади їхнього війська посідали за призначенням (часто польські шляхтичі). Невдоволеним було і міське населення. Більшість міст і містечок України на початку XVII ст. потрапило до рук шляхти й магнатів, які обмежували їхні привілеї, належні їм за магдебурзьким правом. Національні: Не припинялося ополячення українського населення. Відбувалося обмеження українців у правах.

Характер Національно-визвольної війни. Національно-визвольна. Антифеодальна. Справедлива війна українського народу за своє соціальне і національне визволення

Рушійні сили Національно-визвольної війни:селянство,козацтво,міщанство,частина українського духовенства,дрібна та середня православна українська шляхта. Провідною силою в Національно-визвольній війні виступало козацтво.

Завдання Національно-визвольної війни1. Визволити Україну з-під влади шляхетської Польщі, знизити польське панування, стати на шлях самостійного розвитку.2. Скинути гноблення польських феодалів і польсько-шляхетської адміністрації.3. Ліквідувати велику феодальну власність на землю, скасував ти кріпацтво та утвердити козацький тип господарювання.4. Створити в етнічних межах України власну державу.5. Обстоювати і захищати національну незалежність.

Періодизація Національно-визвольної війни українського народу середини XVII  ст.{09 A8 AEB1-0 F68-4 DF2-A324-8 F663 CB0463 B}Період. Зміст1648—1649  рр. Наростання визвольної боротьби. Визнання урядом Речі Посполитої певної самостійності за Україною1650—1653  рр. Тривала й  виснажлива боротьба між козацтвом і  поляками не принесла успіху жодній зі сторін1654—1655  рр. Надання Московською державою військової допомоги Україні. Успішне завершення українсько-московськими військами літньо-осінньої кампанії 1655 р. в  Україні1656—1657  рр. Укладення Україною військового союзу зі Швецією та Трансильванією. Спільні дії козацтва зі шведською та трансильванською армією проти Польщі.

Козацько-кримський союз. Посольство гетьмана в березні 1648 р. уклало договір про воєнно-політичний союз із кримським ханом Іслам-Гіреєм III. Відповідно до нього на допомогу українським козакам хан надсилав 6 тис. татарських кіннотників.

1. У якому місті було укладено військово-політичний союз із Кримським ханством.2. Де Богдана Хмельницького проголосили гетьманом?

Початок Національно-визвольної війни. Приводом до початку повстання, що переросло в Національно-визвольну війну, стала особиста кривда, заподіяна Б. Хмельницькому чигиринським підстаростою Даніелем Чаплинським. Зі своїми слугами він пограбував та зруйнував родинний хутір Б. Хмельницького Суботів, забрав його дружину та жорстоко побив малолітнього сина. Звернення Б. Хмельницького до суду й навіть до короля з вимогами покарати нападника не мали результатів. Не знайшовши справедливості, він приєднався до козацької старшини, яка таємно обговорювала план повстання проти польської влади в Україні. Протягом вересня 1647 р. Б. Хмельницький розробив план виступу проти Речі Посполитої. Повстання вирішили розпочати в листопаді 1648 р. захопленням Трахтемирова, де був урядовий комісар реєстрового козацтва Яцек Шемберк.

Найближче оточення Богдана Хмельницького. До найближчого оточення гетьмана належали: Іван Богун;Кіндрат Бурляй;Іван Гиря; Матвій Гладкий;Філон Джеджалій; Максим Кривоніс; Іван Виговський; Антон Жданович та інші.Іван БогунІван Виговський. Максим Кривоніс

На початку січня 1648 р. Б. Хмельницький із загоном прибічників прибув на Запорожжя й розташувався недалеко від Січі. Порозумівшись із козаками, що перебували в залозі на Січі, 25  січня 1648  р. він без бою оволодів нею. При цьому значна частина реєстровців вирішила підтримати повстанців. Ці події вважаються датою початку Національно-визвольної війни. Невдовзі відбулася козацька рада, на якій Б. Хмельницького було обрано гетьманом Війська Запорозького. (Микитенська Січ)

Початок війни. Січень-березень 1648 р. Богдан Хмельницький збирає сили на Микитинській Січі, де його обрали гетьманом Війська Запорозького. Встановив союз з кримським ханом Іслам-Гереєм ІІІ проти поляків. Татари надали Хмельницькому кінноту. Гетьман уникнув загрози раптового нападу татар з півдня під час війни з поляками.

Із листа коронного гетьмана М.  Потоцького королю Владиславу IV про ситуацію в  Україні в  березні 1648  р. Згубне полум’я так розгорілося, що не було жодного села, жодного міста, у якому б не лунали заклики до сваволі й де б не чинилися замахи на життя й майно своїх панів… Козацькі старшини бажають також самостійно володарювати в Україні, укладати угоди з іноземцями і сторонніми господарями і робити все, що лише завгодно їх волі й бажанню. Спочатку піднялось 500 бунтівників — сама по собі це жалюгідна сила, але проти них слід рушити цілу армію, бо ці 500 підняли бунт у змові зі всіма козацькими полками і зі всією Україною. За короткий час повстанців збільшилося до 3 тисяч. Проте боронь Боже, щоб він [Хмельницький] пішов із ними в Україну. Тоді б ці 3 тисячі швидко зросли б до 100 тисяч, і нам вистачило б діла з цими. ?

Перші битви війни5-6.05.1648 р. – Жовтоводська битва – перша перемога козаків над польськими військами у війні.16.05. 1648 - Корсунська битва – перемога козаків над гетьманами Мик. Потоцьким та Марц. Калиновським. Кінець червня 1648 р. звільнено всю Лівобережну Україну. Кінець липня-серпень – з Брацлавського, Київського, Подільського воєводств вигнано магнатів, сформована 100-тисячна армія. Польський гусар

Перші битви війни11-13.09.1648 р. Пилявецька битва – перемога козаків над військами гетьмана Мик. Потоцького. Відкриття шляху на захід.26.09.1648 р. облога Львова → облога знята за викуп → похід на Замостя. На початку листопада 1648 р. звільнено майже всі українські території. Однак через виснаження війська Хмельницький погодився на перемир'я. Козаки під Львовом в 1648 р.

Ян ІІ Казимир король Речі Посполитої

23.12.1648 р. урочистий в'їзд гетьмана Хмельницького до Києва. Зважаючи на виснаження козацьких військ гетьман погодився на перемир'я з поляками. Микола Івасюк «В’їзд Богдана Хмельницького до Києва»_______________Києвляни вітали гетьмана: «Мойсей, спаситель і визволитель народу руського з лядської неволі»

Січень-лютий 1649 р. переговори Гетьмана з поляками в Переяславі. Хмельницький поставив за мету створення української козацької держави. Навесні 1649 р. поляки порушили перемир'я. Літо 1649 р. - Облога Збаража ( Я. Вишнивецький)- Перша участь армії короля польського у війні. Серпень 1649 р. облога козаками Зборова, але татари зрадили і перейшли на бік польського короля → Хмельницький вимушений розпочати переговори з поляками.

8.08.1649 р. Зборівський мирний договір за яким Польща визнала автономію Козацької України в межах Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств; польські війська виводилися; всі посади займають православні; реєстр 40 тисяч; амністія учасникам війни; шляхта повертала втрачені володіння; селяни верталися до своїх панів; митрополит київський мав отримати місце в сенаті Речі Посполитої. Козаки сприймали Зборівський договір як перемир'я і готувалися до продовження війни.

Перемир’я. Епідемія холери у війську Хмеля. Смерть короля Владислава. Владислав IV Ваза. Ян ІІ Казимир Ваза

Адам Кисіль – незмінний учасник переговорів між урядом Речі Посполитої та козаками.- Один з чотирьох православних сенаторів сейму Речі Посполитої.- З 1649 р. Київський воєвода.- Виступав за порозуміння між польською владою та козацтвом. - Наполягав на надані козакам станових прав та привілеїв.

Українська козацька держава «Військо Запорозьке»Генеральна військова рада – вищий законодавчий орган. Старшинська рада – генеральна старшина, полковники. Гетьман – глава держави, мав вищу виконавчу та судову владу. Генеральна старшина – уряд, що відав поточними справами внутрішнього і зовнішнього управління: Генеральний писар (канцелярія, діловодство) Генеральний обозний (артилерія, матеріальне забезпечення армії) Два генеральні осавули (помічники гетьмана)Два генеральні суддіГенеральний підскарбій (фінанси)Хорунжий і бунчужний

Чигирин – столиця Гетьманщини. Гетьманщина ділилася на полки, що очолювалися полковниками. Всього полків було 16 – на Правобережжі 9 на Лівобережжі 7

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКАКатолицькі держави – Австрія, Іспанія, Франція, князівства Півдня Німеччини підтримували Польщу. Папа Римський – рішуче проти козаків. Протестантські держави – Англія, Нідерланди, Швеція, князівства Північної Німеччини підтримали козаків проти католицької Речі Посполитої. Православні країни підтримали Хмельницького. Православні патріархи благословили гетьмана на боротьбу. Московське царство, Молдавія, Валахія підтримали козацтво на словах.

Соціальні зміни. Ліквідовано велике і середнє землеволодіння, фільварки, панщину, кріпацтво. Україну покинули польські магнати і католицьке духовенство. Влада та основні багатства опинилися в руках козацької старшини. Особиста свобода селян та міщан – покозачення. Усунуто перешкоди міщанам займатися ремеслами, торгівлею, відновлено міське самоврядування.

Відновлення воєнних дій1650 р. Польща готується до війни. Лютий 1651 р. наступ поляків на Поділлі→облога козаками Вінниці→відступ поляків на Захід. 18-30 червня 1651 р. Битва під Берестечком – найбільша битва Національно-визвольної війни, що внаслідок зради татар завершилася поразкою козацького війська.Іван Богун

Відновлення воєнних дій. Командував козацькими військами наказний (тимчасовий) гетьман Іван Богун, який вивів козаків з оточення→наступ поляків на Київщину зупинено під Білою Церквою→переговори з поляками.

Білоцерківський мирний договір 18 вересня 1651 р. Територія козацької держави в межах Київського воєводства. Реєстр зменшувався з 40 тис. до 20 тис. Хмельницького поляки визнавали довічним гетьманом, але після його смерті гетьмана призначить король.

Молдавські походи Б. Хмельницького. Хмельницький хотів схилити до союзу Молдавію, що підтримувала Польщу. Серпень 1650 р. Армія Хмельницького (60 тис. козаків, 30 тис. татар) вторглася в Молдавію→захоплено столицю Ясси. Укладено союз між Хмельницьким та молдавським господарем Василем Лупулом. Для укріплення союзу дочка Лупула Розанда мала вийти заміж за Тимоша сина Хмельницького. Василь Лупул молдавський господарь

Польща виступила проти союзу Гетьманщини і Молдавії→похід проти козаків на Брацлавщину.22 травня 1652 р. Битва під горою Батіг (Батозька битва) де козаки вщент розгромили польське військо, гетьман М. Калиновський вбитий. Влада гетьмана Хмельницького відновлена на Брацлавщині та Чернігівщині. Червень 1652 р. Другий Молдавський похід – шлюб Тимоша Хмельницького і Розанди Лупул.

Лютий 1653 р. рейди польських військ в Гетьманщину. Жовтень 1653 р. похід польського війська на чолі з королем Яном ІІ Казимиром в Гетьманщину – табір поляків у м. Жванець біля Кам'янця. Жовтень-грудень 1653 р. облога козаками і татарами польського табору в м. Жванець. Поляки були близькі до повної поразки, але козаків зрадили татари, що уклали з поляками союз. Козаки зняли облогу й уклали перемир'я з поляками. Гетьман більше не довіряв татарам і почав шукати нового союзника задля збереження здобутків війни – Козацької держави. Новим союзником стало Московське царство.

Переяславська рада 8 січня 1654 р. Рада козаків в Переяславі, що прийняла рішення прийняти підданство московського царя. На раді обговорювали умови міждержавного договору. Україно-московський договір це група договорів московського царя з кожним зі станів українського суспільства – з духовенством, міщанством, козаками.

21 березня 1654 р. Березневі статті - схвалені царем 17 окремих статей поданих козаками (всього подано 23 статті). Гетьмана і старшину обирати на загальній раді;Українська адміністрація і суди незалежні від Москви;Збирав податки на місцях генеральний підскарбій;Реєстр 60 тисяч осіб. В Києві розміщався московський воєвода з залогою. Московське царство оголошує війну Польщі. Україно-московський договір встановлював протекторат Москви над Гетьманщиною. Олексій Михайлович московський цар і великий князь

1654-1655 союзне українсько-російське військо веде воєнні дії проти Польщі. Вересень 1655 р. польські сили розбиті під Городком на Львівщині→звільнено землі західної України. Напад Швеції на Польщу і її окупація налякали Москву, яка починає готуватися до війни зі шведами.24 жовтня 1656 р. Віленське перемир'я Польщі з Москвою проти Швеції. Воєнні дії між Москвою і Річчю Посполитою припиняються. Жодна зі сторін не повинна починати переговори зі Швецією. Спільні воєнні дії проти Швеції. У разі смерті польського короля – престол мав зайняти московський цар. Козаків до переговорів не допустили, Хмельницький вважав що цим перемир'ям Москва зрадила Гетьманщину → пошук нових союзників проти Польщі.

Гетьман Хмельницькій знайшов нових союзників → Трансільванія та Швеція.8 жовтня 1656 р. укладено союз між Гетьманщиною і Трансільванією. Трансільванський князь Юрій ІІ Ракоці мав допомогти Хмельницькому завоювати Галичину. Червень 1656 р. шведи обіцяли гетьману всі українські землі що є в складі Польщі, частину Білоруських земель. Грудень 1656 р. Трансільванські війська розпочали похід на Польщу, до походу доєдналися козацькі полки на чолі з полковником Антоном Ждановичем→похід завершився поразкою.