Володимирський собор у Київі. 1862-1896. Собор побудовано в руському неовізантійському стилі, початковий проект собору склали архітектори Іван Штром і Павло Спарро; пізніше його переробив архітектор Олександр Беретті. У споруджені собору брали участь архітектори Рудольф Бернгард, Карл Маєвський, Володимир Ніколаєв. Собор у плані — традиційний давньоруський шестистовпний триапсидний храм, але увінчаний сімома банями.
Резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації в Чернівцях. Комплекс збудований у 1864—1882 роках. Архітектор — Йозеф Главка. В архітектурі вдало поєднуєтьються романський, візантійський, маврітанський і навідь гуцульський архітектурний стилі. Тобто ця споруда еклектична за характером.
Одеський Оперний театр (1884-1887)Конкурс на проектування Оперного театру Північної Пальміри імперії виграли відомі італійські архітектори Фердинанд Фельмер і Герман Гельмер. Але будівництвом театру безпосередньо займались одеські архітектори Олександр Бернандацці, Фелікс Геонсіоровський, Юрій Дмитренко. Будівництво тривало три роки і завершилось в вересні 1887 р. Зовнішній вигляд театру виконано у стилі венеціанського бароко.
Будинок з хімерами в Києві Будинок з химерами – цегляна споруда з прикрасами міфологічних та мисливських сюжетів, зведений у 1901 році. В архітектурі будинку переважать скульптурні прикраси тваринного наземного та підводного світів, атрибути полювання та міфічні істоти в стилі модерн. Владислав Городецький придбав незручні для будівництва землі, але зміг обійти інженерні складнощі і побудував будинок для себе, де з 1903 по 1913 він жив та працював. Будинок В. Городецького унікальна, побудований у стилі модерн . “З кутків даху спускають свої вуса-щупальця потворні дельфіни, їхні хвости, переплітаючись, чітко профілюють на тлі неба. На спинах дельфінів сидять оголені жіночі фігури з тризубами в руках; уздовж карнизів розмістилися величезні жаби; стовбурами колон, обабіч парадного входу, вилазять бадьорі ящірки; в орнамент капітелей уплетені морди носорогів, а лиштви вікон зображають слонячі голови..”, - ділиться думками мистецтвознавець Сергій Гіляров.
Будинок страхового товариства Дністер у Львові (1905-1906)Будівельна фірма І. Левицького. Зведений для першої української страхової компанії в стилі українського модерну. Облицьований керамічною плиткою –майолікою з гуцульським орнаментом, а також стилізований орнамент прикрашає ковані елементи і розписи.
Львський модерн«Цей будинок у стилі українського модерну знаний не тільки у Львові, а й по всій Україні. Він має цікаву композицію: високі дахи і стіни, покриті поліхромними майоліками. Іван Левинський при будівництві врахував, що це українська дільниця, поруч з Успенською церквою. Оздоблення товариства «Дністер» перегукується з ренесансними елементами храму. Висока вежа на даху збігається з системою оборонних фортифікацій, одночасно асоціюється з гуцульською чи бойківською церквою, а також з давньоруською вежею», – історикиня архітектури Тетяна Казанцева.
Будинок Полтавського губернського земства.(1903-1908)Будинок Полтавського губернського земства споруджено в 1903-1908 рр. за проектом архітектора В. Кричевського . В оздобленні брали участь художники С. Васильківський, М. Самокиш, М. Беркос, М. Уваров, учні Миргородської керамічної школи та опішнянські гончарі. Саме цей будинок можна вважати найвідомішою будівлею в стилі українського модерну. В його основі лежали форми української народної хатньої і церковної архітектури. Основними його елементами є використання синусоїдальних ліній, стилізованих квітів, язиків полум'я, хвилястих ліній, запозичених в природі.
Памятник Володимиру Великому у Києві (1853) Авторами монумента Володимира Великого були архітектор Олександр Тон і скульптор Володимир Демут-Малиновський. Фігура Великого князя була відлита всесвітньо відомим скульптором Петром Клодтом і доставлена до Києва під його особистим наглядом Хреститель Русі стоїть на постаменті, що має обриси восьмигранної каплиці у псевдо візантійському стилі. Володимир тримає у правій руці хрест та князівську шапку в лівій. На постаменті зображені сцени хрещення населення Києва в Дніпрі та регалії ордена Святого Володимира — зірки та хрести. Пам'ятник заввишки 20 метрів, хоча сама бронзова фігура складає лише 4,5 м. .
Пам'ятник Богданові Хмельницькому в Києві (1888)Пам'ятник Б. Хмельницькому на Софійській площі створено за ініціативою Миколи Костомарова архітектором Володимиром Ніколаєвим і скульптором Михайлом Микешиним. Портретні риси та одежа були відтворені за допомогою консультацій Володимира Антоновича. Одним із меценатів проекту став відомий український меценат цукрозаводчик П. Харитоненко. Пам'ятник встановлено саме в тому місті, де в грудні 1648 року кияни урочисто зустрічали українського Мойсея Богдана Хмельницького.
Ілля Рєпін. «Запорожці пишуть листа турецькому султанові»(1880 - 1891)Сюжетом цієї картини став відомий лист запорожців турецькому султанові, написаний як відповідь запорозьких козаків на вимогу османського султана Мегмеда IV. Консультантом художника був відомий історик українського козацтва Дмитро Яворницький, він же позував Рєпіну для створення образу писаря (в центрі картини),а за отамана Сірка художник обрав самого київського генерал-губернатора Михайла Драгомирова. Усміхнений козак у білій шапці - це журналіст і письменник Володимир Гіляровський.
Микола Пимоненко. Святочне ворожіння.1888. Дивовижно красива жанрова картина. Дві красиві дівчини-селянки сіли на лавку біля грубки і при свічці почали гадати. А як же без цього. Тоді на Святках це чи не найголовніше – поворожити на судженого-рядженого! Адже дівчатам дуже хотілося скоріше вийти заміж. А ворожили на святках по-різному. Ось те, що на полотні саме вірне. У чашку наливалося трохи води, запалювалася свічка, і накапивался у воду віск. Він там застигав в різних формах, а потім за допомогою свічки розглядають тінь цієї самої воскової застиглої клякси.
Сергій Васильківський«Сторожа Запорозьких вольностей »(«Козаки в степу») (1890) Картина «Сторожа Запорозьких Вольностей» вважається найвизначнішим твором митця на історичну тему. Два вершники, зупинивши коней, вслухаються в тишу безлюдного, випаленого сонцем степу. В міцних постатях — впевненість і гідність. Зображені зі спини, в легкому повороті вліво; попереду, на горизонті, блищить смуга Дніпра справа — курган; над ними високе небо з хмарами: невід'ємні від пейзажу вони підсилюють його значущість. Вершники на сторожі. Їх статичність тимчасова й в будь-який момент може змінитися на рух. В загальній світлій колірній гамі зеленкувато-вохристих і голубуватих тонів стриманим акцентом виступає контраст червоного й білого у козацькому одязі. Спрямований вглиб, до горизонту, рух хмар, плавні, спокійні ритми просторових планів передають безмежність світло-повітряного середовища, епічність пейзажу. Відмовившись від зовнішньої оповідності, художник досягає внутрішнього заглиблення у простий сюжетний мотив, сутністю якого є ідея патріотизму.
Олександр Мурашко«Дівчина в червоному капелюсі»(1903)У художника був надзвичайно точний зір, схожий на снайперський. Він швидко засвоїв манеру досить точного, майже академічного, відтворення на полотні обличчя моделі. Реалістично і точно виписане обличчя молодої пані і її рука, тоді як модна сукня з рукавами-ліхтариками подана організованим хаосом широких мазків. Широкими мазками передано і тло портрета, в котрому відтворений ще негнучкий, дівочий характер. Портрет написано в стилі імпресіонізму
Іван Труш. Портрет Лесі Українки.(1902 – 1903) На портреті галицького художника Івана Труша Леся Українка постає як зріла, мужня і мудра, міцна духом жінка, що бореться і перемагає важку хворобу. Портрет мав бути переданий Науковому товариству імені Тараса Шевченка однак автор продав оригінал польському колекціонерові, а товариству передав копію. Через це стосунки Лесі Українки і Івана Труша Були розірвані. Портрет написано в стилі імпресіонізму.
СловникІМПРЕСІОНІЗМ (від фр. Impression – враження) – напрям у мистецтві xix- поч. xx ст., зорієнтований на зображення швидкоплинних вражень від реального світу в його русі та мінливості. БАРОКО (від італ. barocco - дивний, примхливий) – стиль західноєвропейського мистецтва XVII-XVIII ст., який характеризується складною врівноваженістю динамічних композицій, підвищеною експресивністю, різноплановістю художніх рішень, намаганням поєднати реальність та ілюзіїРОКОКО (від фр. roco/lle – мушля) – стиль у мистецтві й архітектурі, що зародився у Франції на початку XVIII ст. і поширився по всій Європі. Відрізнявся граційністю, легкістю, інтимно-кокетливим характером. Названий так жартома за надмірне захоплення рокайлями (тобто штучними ґратами з черепашковим облицюванням, парковими павільйонами, фонтанами тощо). Модернізм (дослівно — «осучаснений», від лат. modernus — сучасний) — це філософський і мистецький рух, який поряд з культурними течіями та змінами виник через широкомасштабні та далекосяжні трансформації у західному суспільстві в кінці XIX — початку XX століть.
