Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.Узагальнення та систематизація знань за розділом

     Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.             

Узагальнення та систематизація знань за розділом

Мета уроку: вивчати хід та наслідки Національно-визвольної війни українського народу середини VІІ ст.; розвивати громадянські компетенції: вміння аналізувати історичні події, історичні документи та діяльність історичних особистостей, виховувати патріотизм і почуття гордості за героїв України.

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань за розділом.

Обладнання: слайди за темою, картини битв і портрети діячів визвольної війни, уривок з кінофільму «Вогнем і мечем», роздатковий матеріал, таблиці, що розміщуються на дошці.

Міжпредметні зв’язки: мистецтво, українська література, всесвітня історія.

Хід уроку.

І. Підготовка до сприйняття навчального матеріалу, створення відповідного емоційного фону.

Демонстрація уривку з фільму «Вогнем і мечем» у супроводі «Козацького маршу».

Що вразило вас в продемонстрованому уривку? (Точність відтворення історичної доби, уривок демонструє дух козацтва.)

Що, знайоме вам з попередніх уроків, ви побачили в переглянутому уривку? (Козацькі литаври, що були сигналом до бою, особливості ведення бою козаками).

ІІ. Організаційний момент, мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети урок

Сьогодні на уроці ми здійснемо подорож у просторі і часі. Це героїчні трагічні сторінки історії нашого народу. Ми повторимо і підсумуємо вивчене про національно-визвольну війну українського народу середини VII століття. Наша подорож буде відбуватися тернистими шляхами, якими йшов наш народ до свободи. Протягом уроку ми будемо вдосконалювати вміння аналізувати історичні події та історичні документи, будемо продовжувати навчатись аналізувати діяльність видатних особистостей української історії. Зокрема, пригадаємо сподвижників гетьмана України Богдана Хмельницького. Адже саме Богдан Хмельницький очолив Національно-визвольну війну українців проти гноблення.

Протягом уроку ми будемо працювати у групах. У нашій подорожі нам допоможуть експерти. За вірні відповіді ви отримаєте бонуси-сюрпризи зі скарбнички історії… Монетки із зображенням Богдана Хмельницького ви отримаєте в якості бонусів за кожну правильну відповідь.

ІІІ. Актуалізація опірних знань.

Слово вчителя, завдання групам. Давайте пригадаємо ключові події Національно-визвольної війни середини ХVІІ століття. Для цього зробимо історичну розминку.

Історична розминка «Впізнай подію».

1. Під час якої битви козаки характеризували поляків: «Зібралась перина, дитина та латина проти козаків воювати». (Під Пилявцями)
2. Три тижні простояв тут Хмельницький. Поляки спалили передмістя і засіли в місті. Козаки приступали то з того, то з іншого боку. …Пожежа поширилась геть по місту. Тоді вже виставили поляки білу корогву і послали послів до Хмельницького. (Облога Львова)
3. Сам патріарх (єрусалимський Паісій) із тисячею вершників виїжджав до нього (Хмельницького) назустріч із міста… Увесь народ, вийшовши з міста, вся чернь вітали його. (В’їзд Хмельницького до Києва)
4. Коли поляки вистрілили з гармат у напрямку Іслам-Гірея, він зі своїм військом кинувся навтьоки. Хмельницький вночі помчався за Іслам-Гіреєм, щоб умовити його повернутися назад. Але хан став відступати на південь, силою утримуючи при собі Хмельницького. (Битва під Берестечком)
5. Страшенна січа почалася. Трохи не все військо польське загинуло або потопилося у річці… Самого Калиновського було вбито, відтяли йому голову і послали Хмельницькому. Одплатили козаки за Берестечко. (Битва під Батогом)
6. Гетьман зі старшиною домагався, щоб посли московські присягали за царя, що вольності й порядки України порушати не буде й ворогам їх не віддасть на поталу. (Переяславська рада)

Слово вчителя. Давайте докладніше пригадаємо основні битви цієї жорстокої війни.

Робота в групах. На дошці розміщено таблиці з основними битвами Національно-визвольної війни. По одній таблиці розміщено на парті перед дослідницькими групами. Учень отримує завдання розмістити на дошці таблиці з назвами битв у хронологічному порядку. Так буде визначено порядок виступу дослідницьких груп. Кожна група має дібрати асоціації до битви визвольної війни, що розміщена перед ними (дату, учасників, результат битви). Учні інших груп записують у зошит назви битв і ключові асоціації до них, дотримуючись хронологічної послідовності.

Поки учні в групах працюють над асоціаціями. Один учень розв’язує задачу біля дошки з датами основних подій Національно-визвольної війни.

 

 

Під час відповідей демонстрація слайдів, візуалізація матеріалу.

1.  

 

 

 

 

 

 

 

2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.

 

 

 

 

 

5.

 

 

 

 

 

 

 

 

6.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IV. Сприйняття навчального матеріалу.

Визвольну війну очолив гетьман Богдан Хмельницький. Як біблійний пророк Мойсей звільнив єврейський народ від єгипетського рабства, так батько Хмель визволив українські землі від польського гноблення. Давайте подивимось, як згадує сучасник славетного гетьмана і порівняємо ці спогади з відомою картиною Миколи Івасюка «В’їзд Богдана Хмельницького до Києва у грудні 1648 року».

Робота з роздатковим матеріалом.

Він під’їхав до міських воріт з великим почтом, серед якого ніхто не міг би його впізнати. Всі були гарно вбрані, з дорогою зброєю, а він був одягнений у простий короткий одяг і мав недорогу зброю. Побачивши нашого патріарха здаля, він зійшов з коня (це зробили й інші, що були з ним), підійшов до нього, уклонився і, двічі поцілувавши край його одежі, приложився до хреста, поцілував його руку, а наш владика патріарх поцілував його в голову.

Відповіді учнів.

Скласти сенкан про Богдана Хмельницького

Слово вчителя. У славетного гетьмана були сподвижники, що пліч о пліч боролись за свободу нашого народу. Зараз учні-актори розкажуть про них, а ви вгадайте, про кого із героїв розповідь.

Максим Кривоніс. Я пліч о пліч з Богданом йшов лихими дорогами війни. Брав участь у битві під Жовтими Водами. Саме мене поставив Богдан Хмельницький керувати визволенням Правобережної України. Останньою моєю битвою стала облога Замостя.

Іван Богун. Мене боялись вороги. Вони вважали, що я використовую козацьку магію. 10 днів я зі своїм загоном обороняв козацький табір під Берестечком. Коли хан захопив та ув’язнив Богдана Хмельницького, мене було обрано наказним гетьманом. У ніч проти 30 червня я організував відхід основної боєздатної частини козацького війська. Ті козаки, що прикривали відхід основних сил, героїчно загинули.

Тиміш Хмельницький. Я старший син Богдана Хмельницького. Щоб закріпити політичний союз з Молдавією, я одружився на дочці молдавського господаря Василє Лупу Розандою. Я очолив козацьке військо під час одного з молдавських походів. У фортеці Сучава ми потрапили в облогу. Під час героїчної оборони був тяжко поранений з гармати в ногу.

Слово вчителя. Соратники Богдана Хмельницького на завжди залишаться в народній пам’яті. За період Національно-визвольної війни була підписана низка угод. Сьогодні ми згадаємо основні доленосні для України документи, підписані Богданом Хмельницьким.

Повідомлення дослідників-істориків.

Зборівський договір. Був підписаний між польським королем Яном ІІ Казимиром і Богданом Хмельницьким 8 серпня 1649 року. Згідно з умовами Зборівського договору Українська козацька держава складалась із земель Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств та обіймала 200 тис. кв. км. Столицею та гетьманською резиденцією стало місто Чигирин. За Києвом і далі залишався особливий статус столиці України-Руси. На визволених землях скасовувався польський адміністративний устрій. Замість цього створювались полки зі своїм територіальним поділом.

Білоцерківський мирний договір. 18 вересня 1651 року коронний гетьман Миколай Потоцький був змушений погодитись на переговори. Згідно з договором територія гетьманського управління обмежувалась Київським воєводством. У Брацлавському й Чернігівському воєводствах відновлювалась польська адміністрація. Магнатам і шляхті повертались їхні маєтності. Козацький реєстр зменшувався з 40 до 20 тис.

Україно-московський міждержавний договір. Укладено між російським царем Олексієм Михайловичем Романовим і Богданом Хмельницьким на Переяславській раді. Для підписання договору з Москви було відправлене посольство на чолі з Василем Бутурліним. Умови договору 1654 року у разі дотримання були взаємовигідними. Договір був незавершений, недосконалий і діяв лише кілька років і через недотримання його статей втратив чинність. Договір був неоднозначно прийнятий на території України.

Робота з роздатковим матеріалом. Порівняти укладені угоди. Зробити висновки.

Слово вчителя. Таким чином можемо зробити висновки, що Національно-визвольна війна українського народу середини XVІІ століття мала такі наслідки: (наслідки формулюються за допомогою учнів, запис у зошит):

V. Закріплення вивченого.

Слово вчителя. Сьогодні ми пройшли важкими дорогами Національно-визвольної війни українського народу. Згадали основні події і учасників цієї війни. Вона залишилась у пам’яті народу. Існує багато артефактів тих подій та культурних об’єктів, пов’язаних з ними. Ці культурно-історичні пам’ятки допоможуть нам ще раз пригадати славетне минуле нашого народу.

Завдання групам. Скласти пазли із зображенням об’єктів, пов’язаних з Національно-визвольною війною, назвати і розповісти про той чи інший об’єкт.

Пам'ятник «Героям Визвольної війни». Жовті Води.

На пам’ятнику три фігури: Богдана Хмельницького та його соратників Максима Кривоноса та Івана Богуна. Пам’ятник виготовляли в Києві і везли частинами чотирма вантажівками.

Пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві.

Збудовано на пожертви, мав бути прикрашений сценами з війни, але не вистачило коштів. Через брак грошей на встановлення, тривалий час пам’ятник зберігався у дворі пожежної частини на Софійській площі.

Гетьманський прапор Богдана Хмельницького.

Зберігається в Швейцарії, у Стокгольмі, де опинився після Берестецької битви.

Портрет Богдана Хмельницького з Іллінської церкви в Суботові 17-18 століття.

На ній зображена схематично територія України, річки Дніпро, Дністер та Буг, кількість полків позначена булавами, козацька старшина, емблема Війська Запорозького.

Ікона Покрову Пресвятої Богородиці із зображенням Богдана Хмельницького, яка датується 17 століттям.

Іллінська церква у Суботові.

Усипальниця Богдана Хмельницького, гравюра 1826 року.

Барельєф «Битва під Берестечком».

Барельєф прикрашає саркофаг польського короля Яна Казимира в церкві Сен-Жермен-де-Пре в Парижі. Зображення датується 1672 роком.

Слово вчителя. Перевірити наші знання, отримані протягом  вивчення теми «Національно-визвольна боротьба українського народу середини XVІІ століття», допоможе історичний диктант.

Історичний диктант.

1.                                                                                                             Ім’я гетьмана, який очолив Національно-визвольну війну. (Богдан)
2.                                                                                                             Зборівський … 1649 року. (Договір)
3.                                                                                                             Молдавський володар, тесть Тимофія Хмельницького (Лупул)
4.                                                                                                             Соратник Богдана Хмельницького, що загинув під час облоги Замостя (Кривоніс)
5.                                                                                                             Кримський хан-союзник Хмельницького. (Іслам-Гірей)
6.                                                                                                             Перша битва Національно-визвольної війни. (Під Жовтими Водами)
7.                                                                                                             Де було підписано союз між Україною і Росією? (Переяслав)
8.                                                                                                             Як називались статті Богдана Хмельницького? (Березневі)
9.                                                                                                             Місто в Західній Україні, яке козаки обложили в жовтні 1648 року. (Львів)
10.                                                                                                        Найбільша битва Національно-визвольної війни. (Під Берестечком)
11.                                                                                                        За яким договором територію Гетьманщини було обмежено лише Київським воєводством. (Білоцерківським)

VІ. Підведення підсумків уроку.

Слово вчителя. Ми плідно попрацювали, пригадали славетні сторінки української історії. Нам треба знати і пам’ятати ті героїчні часи, щоб не повторити помилок історії. Адже наші пращури кров’ю відстоювали незалежність нашої держави. Ми повинні пишатися ними і дбайливо зберігати здобутки наших предків.

Учні співають «Гімн українських націоналістів».

Домашнє завдання. За підручником повторити матеріал розділу ІІІ. Підготуватись до тематичного контролю.