Урок. Ліквідація Гетьманщини
Історія України
Конспект уроку з історії України з елементами розвитку критичного мислення.
Тема: Лівобережна та Слобідська Україна у д. п. 18 ст. Ліквідація Гетьманщини.
Основні питання теми:
- Відновлення Гетьманщини в сер.18 ст.
2. Гетьманство Кирила Розумовського.
3.Остаточна ліквідація гетьманства. Діяльність Петра Рум’янцева на Лівобережній Україні.
4.Ліквідація козацького устрою на Слобідській Україні. Ліквідація залишків автономного устрою Гетьманщини.
Очікувані результати.
Після уроку учні зможуть:
1.Розповідати про останнього гетьмана Кирила Розумовського
та його діяльність.
2.Визначати причини та хід ліквідації гетьманства і залишків автономії Гетьманщини та Слобідської України.
3.Визначати та оцінювати наслідки ліквідації Гетьманщини та козацького устрою на Слобідській Україні для розвитку українських земель.
4. Прогнозувати майбутню долю Запорізької Січі.
5. Висловлювати власне ставлення до подій д. п. 18 ст.
Хід уроку.
І. Вступ.
Учитель зазначає, що Гетьманщина, як автономний державний устрій - найвизначніший результат Національно-визвольної війни і пропонує згадати, чим відрізнявся устрій Гетьманщини від устрою сусідніх держав.
Завдання 1. «Асоціативній кущ»
З якими поняттями та визначеннями у вас асоціюється устрій Війська Запорізького (Гетьманщини) ?
Учні мають перерахувати та пояснити зміст понять та визначень, пов’язаних з суспільно-політичним устроєм та розвитком господарства у Війську Запорізькому.
(орієнтовні відповіді: полково-сотенний адміністративно-територіальний устрій, ринкові відносини, хутірне господарство, особисто вільні селяни, приватна власність на землю землю)
(у більш підготовлених класах заміть «асоціативного куща» можна скористатися стратегією «Кластер»)
Завдання 2 . Діаграма Венна. Наступним завданням учитель пропонує порівняти, чи схожий господарський розвиток та соціально- політичний устрій Російської імперії з суспільно-політичним устроєм та розвитком господарства у Війську Запорізькому.
Висновок: між Російською імперією та Гетьманщиною існують істотні відмінності в соціально- політичному устрої та формі господарства.
ІІ. Основна частина уроку.
Проблемне питання: Як будуть співіснувати дві різні системи в одній державі?
Допоміжні питання:
Чи можливе поєднання імператорської та гетьманської влади?
Яку мету переслідувала діяльність Другої Малоросійської колегії?
Чи є скасування козацького устрою на Слобожанщині продовження політики царського уряду в Наддніпрянщині?
Учні поділяються на три групи.
За підручником перша група досліджує діяльність гетьмана Кирила Розумовського та заповнює таблицю
«Напрямки діяльності останнього гетьмана»
|
Діяльність спрямована на відновлення автономного устрою Гетьманщини |
Діяльність спрямована на уніфікацію Гетьманщини за законами Російської імперії |
|
Домігся, щоб справи Гетьманщини розглядали не в Сенаті (як внутрішньополітичні справи), а в Колегії іноземних справ |
Скасував мито на ввезення російських товарів, позбавивши гетьманську казну вагомих прибутків |
|
Підпорядкував своїй владі Запоріжжя |
Поновив становий характер судочинства |
|
Повернув собі право самостійно призначати полковників та роздавати землі |
Посилював експлуатацію селян |
|
Відновив свою резиденцію в Батурині |
Захищав привілеї дворянства та шляхти |
|
Києво-Могилянська Академія отримала статус вищого учбового закладу |
Був змушеній зняти кордони з Російською імперією |
Висновок: в умовах посилення Російської імперії, був змушений проводити сповнену протиріч, вкрай обережну політику, яка все одно не влаштовувала імперський уряд Росії
Друга група досліджує діяльність Другої Малоросійської колегії. За результатами своєї роботи складає наступну таблицю:
«Діяльність Другої Малоросійської колегії (1765-1768рр.)»
|
1 |
Підпорядкування всіх центральних установ Гетьманщини Другій Малоросійській колегії |
|
2 |
Введення в геральдичні зображення символів Російської імперії |
|
3 |
Проведення загальної ревізії земельної власності |
|
4 |
Заміна натурального податку грошовим |
|
5 |
Обмежив повноваження судової влади |
Висновок: повна ліквідація залишків автономного устрою Гетьманщини, скасування гетьманських державних установ
Третя група аналізує скасування козацького устрою на Слобожанщині.
За результатами своєї діяльності складають хронологічну таблицю
«Скасування козацького устрою на Слобожанщині»
|
Дата |
Подія |
|
1765 р. |
Створення Українсько-Слобідської губернії, скасування полкового устрою |
|
1780 р. |
Утворення Харківського намісництва замість Українсько-Слобідської губернії |
|
1781 |
Утворення Малоросійського генерал-губернаторства |
|
1783 |
Остаточне закріпачення селян, реорганізація козацьких полків в полки російської армії, перетведення козацької старшини в стан російського дворянства |
Висновок: наприкінці 80-х років 18ст. 18ст остаточно ліквідовано українську державність.
ІІІ. Підсумкова частина. Учні виконують вправу «Уявний мікрофон» , відповідаючи на питання:
Чи можливе поєднання імператорської та гетьманської влади?
Яку мету переслідувала діяльність Другої Малоросійської колегії?
Чи є скасування козацького устрою на Слобожанщині продовженням політики царського уряду в Наддніпрянщині?
Як будуть співіснувати дві різні системи в одній державі?
Учитель нагадує, що ще невідома доля Запорізької Січі і пропонує спробувати визначити її на підставі вивченого матеріалу.
Учні виконують вправу «Займи позицію»:
«Я гадаю, що Запорізька Січ буде збережена ,тому що…»
«Я гадаю, що Запорізька Січ буде знищена ,тому що…»
ІV. Дом. завд.- випереджальне, самостійно опрацювати §31
про публікацію авторської розробки
Додати розробку