Повнозначна частина мови
Виражає ознаку предмета
Відповідає на питання : який?яка? , яке?, які? , чий?
Змінюється за родами, числами та відмінками.
Уживається в прямому та переносному значенні.
В реченні виконує роль означення, присудка.
Прикметник
Кинтемкирп
Ньедург
Ньечіс
Йитюл
Амиз
Перший варіант.
ЯК ДЗВЕНЯТЬ СНІЖИНКИ
Оповідання
Це було ввечорі. Сонце сховалось за обрій. Зарожевів сніговий килим. Стало тихо-тихо. Замерехтіли зорі в небі.
Раптом з півночі насунула хмара. Пливе над снігами. Потемнів килим. Падають сніжинки на землю. Тихо лягають на поле, на ліс, на дорогу. Я прислухаюсь до снігопаду і чую дзвін. Немов десь далеко-далеко бринить велика чаша, до якої доторкається молоточок.
Що воно дзвенить? Іду, прислухаюся. Дзвін лине від ялинки, що росте у нас на подвір'ї. Вслухаюся і дивуюся. То дзвенять сніжинки. Висять на гілочках, доторкаються одна до другої, немов дзвіночки. І дзвенять, дзвенять. Аж місяць прислухається.
Другий варіант
Василь Сухомлинський
ЯК ДЗВЕНЯТЬ СНІЖИНКИ
Оповідання
Це було темного зимового вечора. Сонце сховалось за обрій. Зарожевів сніговий килим. Стало тихо-тихо. Замерехтіли зорі в глибокому небі.
Раптом з півночі насунула чорна хмара. Пливе над снігами. Потемнів сніговий килим. Падають сніжинки на землю. Тихо лягають на поле, на ліс, на дорогу. Я прислухаюсь до тихого снігопаду і чую ніжний дзвін. Немов десь далеко-далеко бринить велика кришталева чаша, до якої доторкається срібний молоточок.
Що воно дзвенить? Іду, прислухаюся. Дзвін лине від маленької ялинки, що росте у нас на шкільному подвір'ї. Вслухаюся і дивуюся. То дзвенять маленькі сніжинки. Висять на ялинкових гілочках, доторкаються одна до другої, немов срібні дзвіночки. І дзвенять, дзвенять. Аж місяць прислухається.