Написання листа улюбленому літературному героєві

Урок №8   7 клас

ТЕМА. Написання листа улюбленому літературному героєві

Мета: пояснити учням особливості складання тексту листа; формувати вміння складати такий текст відповідно до усталених традицій; звернувши особливу увагу на вживання звертань, вставних слів та етикетних формул;

розвивати культуру писемного мовлен­ня, вміння порівнювати, зіставляти, логічно мислити; виробляти вміння та навички правильно визначати зміст і ком­позицію листа, вдало використовувати мовні засо­би;

виховувати толерантне ставлення один до одного, зацікавити особливостями національного етикету.

Тип уроку: розвиток комунікативних вмінь і навичок

Методи навчання: фронтальна бесіда,  самостійна робота, робота з текстом,     активний  метод навчання — робота в малих  групах, інтерактивний метод —  «Мікрофон».

Форми роботи: фронтальна, групова, індивідуальна

Обладнання:  пам'ятка «Як формувати лист», зразок написання листа, словнички, комп'ютер, мультимедійна презентація «Як працювати над складанням  листа »

Епіграф:                       

Найкращий твір кожної людини – лист

О.Ф.Черненко-Тютюнник

ХІД УРОКУ

  І. Мотивація навчальної діяльності.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Пишіть листи і надсилайте вчасно,

коли їх  ждуть далекі адресати,

коли є час, коли немає часу,

і коли навіть ні про що писати.

Пишіть про те, що ви живі-здорові,

не говоріть, чого ви так мовчали.

не треба слів, навіщо бандеролі?

Ау! – і все, крізь роки і печалі

                                           Л.Костенко

2.  Повідомлення теми, мети й завдань уроку

Cлово вчителя.

Учні знатимуть:

•    особливості листів, жанрову специфіку, різновиди;

•    історію виникнення листів;

•    ставлення до листів журналістів (цінність листів для збагачення досвіду).

Учні вмітимуть:

•    писати листи;

•    використовувати у написанні листів різноманіт­ні сюжети, факти, чужі думки (цитати), спогади тощо.

  ІІ.  Оголошення епіграфа уроку і робота з ним.

1. Слово вчителя. У людей завжди була і залишається потреба спілкуватись, ділитися своїми думками, враженнями, почуттями. Добре, коли друг поруч. А якщо далеко? Тоді ми пишемо листи. Листування — один із видів спілкування. Вчасно отриманий лист інколи здатний повернути людині віру в добро, в життя. Складання листа  -  особливий вид творчості. Напи­сати змістовного листа досить непросто, це велике мистецтво зі своїми тонкощами, особливостями, які потрібно опанувати.

2. Бесіда

- Кому  ми найчастіше пишемо листи?

- Чому ми пишемо  листи?

- Чи погоджуєтеся ви із словами О.Ф.Черненко-Тютюнник , що «найкращий твір кожної людини – лист»?

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1.  Фронтальна репродуктивна  розповідь з елементами бесіди.

Матеріал для вчителя.  

     Ви вже ознайомилися на уроках української мови з особливостями написання листів.   Яка ж  історія створення конверта?

      Пошта зародилася в глибоку давнину. Тривалий час люди писали адресу, на тому самому аркуші паперу, що й лист. Аркуш складали на зразок солдатського трикутника. У 1820 році в англійському місті Брейтоні власник паперової крамниці придумав для листів папе­рові «мішечки» і почав видавати їх як безкоштовний додаток до купленого в нього паперу.

Новина сподобалася. «Мішечки» для листів стали на­зивати «конвертами» від англійського слова  — закривати. Конверти почали випускати спеціальні під­приємства, і з Англії вони розійшлися по всьому світу.

—  Де пишеться на конверті адреса отримувача? (Адре­са отримувача пишеться в правому нижньому куті кон­верта.)

— Де пишеться адреса відправника? (Адреса відправни­ка пишеться в

лівому верхньому куті конверта.)

— В якому відмінку пишуться імена і прізвища? (Імена і прізвища на конверті пишуться в називному відмінку.) —   Які слова прийнято скорочувати? Як саме? На конверті прийнято скорочувати такі слова: вулиця — вул. будинок — буд. квартира — кв. район — р-н. область — обл.

       Жанрова специфіка листа — у його назві. Це одна з найдавніших форм звертання людини до людини після виникнення письма. Крім різноманітної інфор­мації, листи містили звернення, намагання у чомусь переконати адресата. Листи писались не так часто і присвячувались важливим питанням. Наприклад, письмові твори XII—XVI століть, які дійшли до нашого часу, починалися словами «Послання», «Слово» і були за характером своєрідними відкритими листами. Лист  має в історії суспільної думки України величезне значення. Він був доміную­чою літературною формою гострої релігійної, політич­ної, філософської полеміки (послання Герасима Смотрицького, Петра Скарги, Івана Вишенського тощо).

       Лист — аналітичний жанр журналістики, в якому у формі звернення до конкретної особи, групи осіб  висловлюється авторська позиція, дається оцінка фактам, подіям , аналізуються й оцінюються вчинки і погляди адресата.

       У журналістській практиці існують різновиди листів (Слайд №3): відкритий лист,  звернення, послання, лист без адреси, заява, привітання. Вони різняться за призначенням, своєрідністю адресата і статусом автора, тоном, мане­рою вислову, (наприклад, лист письменника, жур­наліста, звернений до конкретної

особи, відтак у ньому переважає особистий стиль викладу, і лист-заява чи привітання офіційної особи із дотриманням відповід­ного способу висловлення думки). Спільним для біль­шості відкритих листів авторитетних свого часу людей є вагомість порушених питань. Відкриті листи Лесі Українки «Голос однієї російської ув'язненої», Іва­на Франка «Одвертай лист до галицької української молодіжи», Івана Багряного «Чому я не хочу поверта­тися до СССР?» та багато інших ставали знаковими подіями суспільного життя.

        Іван Франко у своєму листі з властивою йому скромністю бідкався, що не знайшлося більш попу­лярної серед еліти людини, щоб у переломний момент історії, під час революційних подій у Росії 1905 року, навчити молодь відчувати себе українцями, не галича­нами, не

буковинцями, а саме українцями без офіцій­них кордонів.

       Лист до редакції — це той вид важливого спілкування,  який ніким не планується, ніким не замовляється. Більшість редакцій попереджає своїх читачів, глядачів, слухачів, що на листи не відпові­дають. Але ж люди пишуть про те, що болить, часом і без надії бути почутими. А редактори їх все ж читають, відбирають та... друкують. Не можуть не друкувати. Не можуть не захоплюватись мудрістю, спостережливістю й передбачливістю, літературною вправністю ніким не навчених писати людей із провінції. Бо саме в таких листах стільки життя, здорового глузду! Читацька пуб­ліцистика у багатьох поважних виданнях є найчитабельнішою.

2.Фронтальна репродуктивна бесіда:

-   Скільки основних стилів мовлення в українській мові? (В українській мові існує шість стилів мовлення: розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публі­цистичний, церковний.)

• Лист – це жанр якого стилю? (Офіційно-ділового)

Чи  використовується розмовний стиль при написанні листів? (Розмовний стиль використовується у спілкуванні з близькими людь­ми, у побуті.)

-   Які основні види висловлювань розмовного стилю? (Основні види висловлювань розмовного стилю такі: роз­мова на побутові теми, лист до близької людини.)

-  Які типи мовлення вам відомі? (В українській мові існує три типи

мовлення: розповідь, опис, роздум.)

-   Що таке розповідь? (Розповідь — це висловлювання про послідовні дії

особи чи предмета або про різні події.)

-   На яке питання дається відповідь у розповіді? (До розповіді можна поставити питання: що робить особа чи предмет ? що відбулося ?)

-   З яких частин складається розповідь? (У тексті-розповіді є початок дії, її розвиток, завершення.)

Узагальнення знань учнів. (На цьому етапі розповідь учнів.)

В українській мові налічується 6 стилів мовлення і 3 типи мовлення.

У художніх текстах часто використовують розмовний стиль мовлення й такий тип мовлення, як розповідь.

Учитель.  Щоб перевірити домашнє завдання, я запрошу до нас на урок поважного гостя, без якого наш урок важко уявити. (Заходить листоноша під музику із мультфільму «Простоквашино».)

— Доброго дня, учні! Я приніс вам листи. Знаю, що ви сьогодні «мобільні», «електронні», писати не вмієте, мене без роботи хочете

залишити. Але хіба з телефон­ної розмови ви дізнаєтеся про життя рідних і близьких людей? Певна річ, ні, бо це тиха, задушевна розмова з ними. Треба вміти писати листи. Давайте, за допо­могою кросворда з'ясуємо, наскільки ви обізнані. (Листоноша  читає  завдання, а відповідь учні записують у зошит.)

Кросворд за темою «Пошта»

1.    Місце проживання особи чи місце знаходження установи. (Адреса)

2.   Людина, яка відправляє листа. (Адресант)

3.   Особа, якій адресується лист. (Адресат)

4.    Паперова обгортка, у якій пересилаються поштою книги, журнали та ін. (Бандероль)

5.   Пакет із паперу, у який вкладають лист. {Конверт)

6.   Написаний текст, призначений для спілкування на відстані з метою повідомити про щось. (Лист)

7.   Службовець пошти, який розносить кореспонден­цію адресатам. (Листоноша)

8.   Паперовий чотирикутник із зазначеною на ньому ціною. (Марка)

Учитель звертає увагу на те, у якому порядку записані  слова.

-  Що нагадує  такий порядок слів? (Тематичний словник).

   Учениця розповідає додаткову інформацію про листо­ношу

Людина з легенди

      На стіні храму села Тур'ї-Ремети  Перечинського райо­ну на Закарпатті увічнена мідна фігурка листоноші Федора Фекети. Пам'ятний знак відлитий із чавуну. На барельєфі — молодий верховинець у скромному селянському вбранні. На голові бриль, на ногах — пле­тені личаки, незамінні для гуцулів, на плечі — палиця з поштарською торбинкою.

    Він був не просто поштарем. Ще його називали пос­лом. Щодня за будь-

якої погоди його маршрут про­лягав до Ужгорода. І одразу назад — пішки, понад 60 км на день. Помер трагічно. Він потонув, але листи викинув на берег.

 

IV. Сприймання, засвоєння та осмислення учнями нових знань

Надання необхідної  інформації з використанням мультимедійної  презентації   «Як  працювати над складанням  листа»

       Основне призначення листів — повідомити про щось адресата (Слайд №4). Але не всі листи мають однакове оформлен­ня. Воно залежить від того, ким є адресат та адресант: родичами, друзями чи службовцями, державними уста­новами. Тому розрізняють листи ділові (офіційні) та особисті (приватні).                                                                                    

    Написання приватного (особистого)  листа — це справжнє мистецтво. Щоб оволодіти мистецтвом листування, слід за­своїти правила  написання

1. Починати листа необхідно із звертання.(Слайд №5)

 Проблема ви­бору звертання є доволі делікатною. Найпоширенішими є  такі звертання:

Шановний/а (ім'я та батькові)!

Шановний/а пане (пані)... !

Шановні панове (колеги)!

 Вельмишановний добродію!

 Глибокошановний (ім'я та по батькові)!

Дорогий/а (товаришу, друже, подруго...)

     Не слід забувати про те, що в українській мові звертання вживають у формі кличного відмінка. Відсутність звертання може бути витлумачена як зневага до адресата і порушення етикету  листування.

   Наявність звертання не вичерпує проблеми правильно розпо­чатого листа, щоб він справив на адресата належне враження.

2. Дуже важливо ретельно обміркувати початкову фразу листа, від якої може багато залежати.  Уже в  першому ж реченні буде доречним ввічливо висловити вдячність.

Висловлюємо свою найщирішу вдячність за...

Перш за все дозвольте подякувати Вам за...

Цей лист — вияв нашої вдячності за...

Прийміть нашу щиру (найщирішу) подяку за...

Ми щиро вдячні Вам за те, що Ви...

Дозвольте висловити свою вдячність...

3. Основна частина листа – це розкриття  мети написання, повідомлення новин, ваших думок та побажань. (Слайд №6)

4. Вибір завершальних речень є також дуже важливим і залежить насамперед від змісту листа. Можна повторити подяку, висловлену на початку листа, чи  просто подякувати за допомогу, оскільки слово "дякую" — найуживаніше слово кожного людини.  (Слайд №7)

Дозвольте ще раз подякувати Вам...

Хочемо ще раз висловити свою щиру вдячність...

Ще раз дякуємо Вам і висловлюємо надію, що....

Щиро дякуємо за...

  Доречним і корисним наприкінці листа є запевнення ад­ресата як психологічне підкріплення усього висловленого в листі:

Запевняємо, що Ви цілковито можете розраховувати на нашу….

Будемо раді …

 

V.  Підготовка  написання  листа.

1. Асоціативний диктант

 - А зараз ми з вами спробуємо записати всі слова, які пов'язані з написанням листа та конвертом.

Учні по черзі називають слова, вчитель записує їх на класній дошці. Наприклад:     Лист, адреса, листування, індекс, поштова марка, кон­верт, адресат, зміст листа, адресант.

     Після цього учні відбирають ті слова, які найбіль­ше пов'язані з темою уроку: лист, листування, зміст листа.

2.   Словникова робота

Лист, листування, адресант, адресат, адреса.

Лист — це написаний текст, призначений для спіл­кування на відстані з метою повідомлення про щось адресата.

Листування — це один із видів письмового спілку­вання.

Адресант — той, хто надсилає листи.

Адресат — той, кому адресується лист.

Адреса — місце проживання особи чи місце знаходжен­ня установи.

3. Колективна робота

   У скарбниці світової цивілізації збереглося чимало листів відомих людей, читаючи які, можна пізнати всю велич людини, її внутрішній світ.

Давайте поміркуємо над листом поета Василя Стуса, написаного синові Дмитру.Ваше завдання: простежте, чи дотримується поет основних частин листа.

Лист поета Василя Стуса, написаний синові Дмитру

Дорогий сину!

      Дякую тобі за листа. Знаєш, я був приємно здивований, що Ти став краще вчитися, братися до навчання. Може, Ти й справді зможеш закінчити

чверть без трійок? Чи задоволена тобою мама ? Бо я за весь час дуже хотів

 бути задоволеним тобою, але, на жаль, не дочекався такого. Я шкодую дуже, що ви з мамою не змогли приїхати в січні. Добре було б, щоб ви таки приїхали удвох — із мамою.

    Шануйся, сину. Не залишай маму саму, частіше бувай із нею.

За мене не турбуйся. Я нібито залізний, бо інакше мені просто не можна.

Обіймаю і зичу добра.

Пиши, що Ти читаєш тепер. Але пиши — тільки тоді, коли є настрій, бажання, а не просто мус.

   Будьмо ж!

   Твій тато

   Бесіда за листом

—   Якими словами батько починає листа?

—   Чи вдалося вам відчути настрій батька?

—   Зверніть увагу на кінцівку листа. Як ви розумієте фразу «пиши тільки тоді, коли є настрій, бажання, а не просто мус».

1. Колективна робота.

  Скласти алгоритм написання листа.

Орієнтовний план

І. Початок

1.  Звернення до  адресата  – головного  героя ( вказати назву твору, автора)

2.  Мета написання листа.

ІІ. Основна  частина

1.Перше знайомство.

2. Що найбільше подобається у поведінці героя твору?

3. Які риси характеру хотіли б виховати у собі?

4. Чого навчилися?

5. Чи хотіли б мати такого друга?

ІІІ Кінцівка

1. Ваші побажання, прохання.

2. Прощання.

3. Підпис , дата.

VІ.    Самостійна робота. Побудова  письмових висловлювань.

VІІ.  . Читання, обговорення, редагування напи­саного.

VІІІ.  Підсумок уроку За допомогою методу «Незакінчені речення» учитель пропонує учням закінчити речення.

-  На сьогоднішньому уроці ми вивчили ...

-  Ми дізналися про..

-   Важливим у  житті кожного є  ...

V. Домашнє завдання. Написати листа  улюбленому письменнику.

 

Додаток

Лист до Хухи-Моховинки

Люба Моховинко!

    Перш за все дозвольте подякувати  письменнику В.Королів-Старому за те, що він написав чудову казку «Хуха-Моховинка». Я і не здогадалася  б

ніколи про твоє існування, якби не прочитала її.  А тепер я знаю, де можна тебе зустріти. Мені було дуже  цікаво дізнатися про твоє життя.

  Тепер мені відомо, що ти відрізняєшся від інших Хух, що ти маленька і тендітна. Мені хочеться бути схожою на тебе –  такою ж доброю, співчутливою, не пам’ятати зла. Але мені це не завжди вдається.

    Твій світ  дивний і цікавий, не схожий на наш. У вашому житті панує добро. Ви дуже відповідальні і самостійні, усім допомагаєте і нікого не залишаєте у біді.

     Мені  б дуже хотілося, щоб ти оселилася у нашому будинку. Ми були б подругами . Ще раз дякую тобі й  висловлюю надію, що ти прийдеш до мене в гості.

  До зустрічі, дорога Моховинко.

                                                                                    Іринка Іванішин, 5 клас

 

Слайд №1

 

 

Слайд №2

 

Слайд №3

 

 

 

Слайд №4

 

 

 

Слайд №5

 

 

 

Слайд №6

 

Слайд №7