Урок "Твір-опис за картиною Михайла Георгійовича Дерегуса «Козак Мамай»

Про матеріал

Методична розробка розрахована на те, щоб допомогти в підготовці до уроків розвитку мовлення з української літератури . Мета розробки — не запропонувати конспект уроку, а подати цікавий і необхідний для роботи матеріал, познайомити з певним методичним підходом, полегшивши підготовку до уроку.

Перегляд файлу

Урок №9 7 клас

Тема. Твір-опис за картиною Михайла Георгійовича Дерегуса «Козак Мамай»

Мета: вчити учнів зв’язно висловлювати думки, формувати вміння складати твори-описи за картиною; розвивати творче мислення, спостережливість; виховувати патріотичні почуття, гордість за оборонців рідної землі.

Тип уроку: розвиток комунікативних вмінь і навичок

Методи навчання: фронтальна бесіда, самостійна робота, робота з текстом, активний метод навчання — робота в малих групах, інтерактивний метод — «Мікрофон».

Форми роботи: фронтальна, групова, індивідуальна

Обладнання: пам'ятка «Як аналізувати твір живопису», зразок твору-опису, комп'ютер, мультимедійна презентація «Написання твору-опису за картиною»

Епіграф: Куди козака доля не закине, -

Все буде козак

Нар.тв.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Стара верба

Край Господаревого городу над дорогою росла верба. Називали її дідовою, але садив її ще, мабуть, Господарів прапрадід — така вона була старезна: стовбур розчахнутий, гілля корячкувате. Господарева дружина все казала: зріж та зріж її, ось коло неї росте молода вербичка.

І одного дня Господар узяв пилку та й пішов до верби. Був тихий літній вечір, коли чути, як шелестить кожен листочок. Прислухався Господар. А стара верба розповідає молодій: — Це було тоді, коли ще не обдавали мене чадом машини, а торохтіли вози, від яких пахло дьогтем. Того року дуже часто шляхом проїжджали верхівці. Так от піді мною прощався Господаревого діда дід з молодою дружиною. Вона ніяк не відпускала стремено, втирала сльози й хотіла якомога довше надивитися на нього. А потім молода жінка часто виходила сюди й дивилася на шлях. Як вона сумно співала! Але Господаревого діда дід так і не повернувся.

Господар опустив пилку, ще постояв трохи, вслухаючись у журливий шелест старої верби, а потім пішов додому. Дідової верби він не зрізав.

- Поміркуйте, як треба зберігати пам'ять про своїх предків.

2. Визначення мети і завдань уроку

Слово вчителя

Щоб мати позитивний результат праці на сьогоднішньому уроці ми повинні

ЗНАТИ: : про основні типи мовлення, зокрема про опис, його основні ознаки; логіку викладу, послідовність викладу матеріалу ;

УМІТИ: логічно мислити, будити інтерес до словесної творчості,

ЦІНУВАТИ: результативність своєї праці, любов до рідної землі.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Вправа «Мозковий штурм»

- Як називають опис людини в літературі, живописі?

- В яких вивчених творах ви читали портретні описи людей, зокрема козаків? (Учні пригадують і називають вивчені твори з української

літератури: Т.Шевченко «Іван Підкава», Володимир Малик «Фірман султана», А.Чайковський «За сестрою»)

- Назвіть засоби, яким користується для зображення зовнішності людини художник? (Фарби, палітра, кольори, тінь, світло.)

- Як створює портрет людини письменник, за допомогою чого?

- Для чого опис зовнішності людини вводиться в художній твір?

- В яких стилях може бути зроблений опис зовнішності людини?

- Чого слід дотримуватися при складанні словесного портрета людини? (Послідовності)

- Звідки можна взяти матеріал для опису зовнішності людини?

- А чи потрібно це вміти роботи нам? Для чого? (Відповіді учнів.)

Учитель. Поміркуйте, що треба знати, аби описати зовнішній вигляд людини на основі особистих спостережень. (Перед учнями — пам'ятки, як писати твір-опис: пам'ятати про стилі й типи мовлення, знати відомості про життя і творчість художника, уявляти картину, яку належить описати, вміти обирати відповідні художні прийоми.)

- Що ж таке опис? (Опис — це зв'язне висловлювання, в якому йдеться про ознаки предмета.)

- Назвіть, будь ласка, відомих українських художників-портретистів. (Учні називають прізвища художників та їхні роботи.)

- Перед вами на екрані репродукції картин (Пропонуються репродукції полотен Т.Г.Шевченка, Т.Яблонської, В. Тропініна, О. Мурашка...)( Слайди №3-8). Назвіть, які з пропонованих репродукцій ви знаєте. (Учні називають полотна і автора картин.) (Список картин додається.)

2. Прослуховування музичного твору.

Прослухати козацьку пісню «Ой на горі та женці жнуть» . Дати відповідь

на питання:

Яким ви уявляєте козака, прослухавши пісню?
Що вам відомо про козаків? (Козак – вільна людина із селян чи міської бідноти або утікач від утиску феодалів, житель Запоріжжя, Дону)

3. Літературна вікторина «Угадай героя твору».

1. «Веде своє військо.

Веде запорізьке хорошенько!»

«...Необачний!» «Не журися!»

«Під ним кониченько,

Під ним вороненький,

Сильне-дужий!» (Сагайдачний. Пісня «Ой на горі та женці жнуть»)

2. «Дід Андрій вважав своїм обов'язком привчити (Павлуся) до лицарського ремесла. Вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею. Часом оповідав йому про Запорожжя, про козаків, їхні звичаї та про всі походи й пригоди із свого життя» (Павлусь. А.Чайковський «За сестрою»).

3. «...Був кремезний козак літ тридцяти. Одягнений у широчезні, як море, червоні штани, які підперізував широким шовковим поясом. На ногах добрі шкапові чоботи. Сорочка була подерта і замащена та на грудях широко розхристана. Звідки визирали широкі косматі та на сонці засмаглі груди. Миючись, засукав рукави поза лікті й показав жилаві руки з п'ястуками , мов довбеньки»( Семен Непорадний А.Чайковський «За сестрою»).

4. «Він побачив те, що дідусь йому розказував, і це показалось правдою. Тепер татари не здавалися йому такими страшними, як учора. Козаки сильніші. Коли б так було вчора, не вбили б вони дідуся й маму, не взяли б сестру в полон» (Павлусь. А.Чайковський «За сестрою»).

5. «Був відважний козак і не жалів себе. Тепер йому стало ніяково, коли подумав, що його можуть убити, а тоді Павлусь стане круглим сиротою…» (Петро. А.Чайковський «За сестрою»).

6. «Він був на цілу голову вищий і від своїх, і від турків – і з висоти свого

зросту скидав гострим поглядом все поле бою, помічав найбільш завзятого ворога і поривав туди за собою своїх друзів» ( Степан Грива. Володимир Малик «Фірман султана»)

7. «…Пшеничночубий, ясноокий, з веселою усмішкою на напіврозтулених вустах, фехтував з бородатим аскером легко і радісно, ніби стояв не на смертельному герці, а на току з ціпом у руках над снопами запашного жита..»(Роман . Володимир Малик «Фірман султана»).

8. «Ось уже безперервно двадцять років… перебував на Січі й очолював запорожців у їхній смертельній боротьбі з турками і татарами. Десятки великих боїв і сотні дрібних сутичок, виграних ним, принесли йому славу непереможного воїна. Вороги боялись одного імені… Часто показували козакам хребет, навіть не вступивши в бій, а лише дізнавшись , що перед ними Урус-шайтан, тобто руський чорт, як прозвали його турки….

( Сірко . Володимир Малик «Фірман султана»).

ІІІ. Оголошення епіграфа уроку і робота з ним.

Вправа «Мікрофон».

- Що ви знаєте про козаків та про їхнє життя?

ІV. Сприймання, засвоєння та осмислення учнями нових знань

1. Надання необхідної інформації .(Слайд № 14-23)

Козак Мамай — один із найпопулярніших в Україні фольклорних героїв, що уособлює любов народу до своїх захисників — запорозького козацтва.

Оповіді про козака Мамая можна зустріти в народних легендах, переказах, примовках. Та чи не найкраще його образ відтворено в народному живописі. Картини, на яких зображували козака Мамая, малювали на полотні, на стінах будівель і навіть на дверях яскравими, соковитими фарбами, часто з написом: «Я козак Мамай, мене не займай». Це говорило про доброту, незалежність та веселу вдачу хазяїв господи. Згадані малюнки, що дійшли до нашого часу, не тільки вдало прикрашають домівку, а й розповідають про смаки й світогляд хазяїв, викликають у нас щиру усмішку і піднімають настрій. (О. Потапенко)

2. Надання необхідної інформації з використанням мультимедійної презентації « Особливості написання твору-опису за картитою »

Твір за картиною передбачає розкриття таких питань: (Слайд №3)

1) короткі відомості про художника чи автора репродукції; (Слайд №4)

2) вказівка на задум і тему картини чи фотографії (розкрити це питання допоможуть назва та деякі відомості, вміщені під репродукцією);

(Слайд №5)

3) аналіз змісту картини (фотографії) та її художніх засобів (для цього використай систему запитань під кожною з репродукцій); (Слайд №6)

4) висновки (у них слід розкрити своє враження від картини (фотографії); вказати, який настрій викликала вона в тебе; можна також зіставити зображення певних предметів (явищ, подій, людей тощо) у живописному жанрі з аналогічним зображенням їх у літературному творі). (Слайд №7)

2. Колективна робота. Складання пам’ятки

Пам'ятка

Як аналізувати твір живопису

1. Що змальовано на картині?

2. Охарактеризувати композицію полотна. Хто (що) знаходиться

на передньому плані, а хто (що) — на другому?

3. Як колорит допомагає зображувати дійсність і розкрити зміст твору?

4. Як живописець передає динаміку руху?

5. Який настрій картини?

6. Які деталі, використані художником, допомагають краще розкрити головну думку полотна?

7. Які почуття у вас викликає картина?

3. Відомості про художника

Михайло Георгійович Дерегус — живописець і графік — народився

5 грудня 1904 р. в с. Веселе на Харківщині. Закінчив Харківський художній інститут. Деякий час очолював Спілку художників України. Серед його найвідоміших картин: «Відпочинок» (1932), «Трипільська трагедія» (1935), «Народження пісні» (1967). М. Дерегус малював ілюстрації до творів М. Гоголя, Марка Вовчка, Т. Шевченка, Л. Українки.

4. Лексико-орфографічна робота

Лексичний матеріал

Козак - середнього віку; широкоплечий; з вусами (вусатий); з

оселедцем; чорні брови; карі очі;

одяг Мамая - оксамитовий жупан; сап'янові чоботи; сині шаровари;

кінь- вороний; баский; гарячий; нетерплячий; осідланий;

дуб- могутній; зелений; крислатий;

зброя- мушкет; порохівниця; спис із прапорцем; шабля у піхвах;

речі - бандура; штоф і чарка; люлька

степ - широкий; неозорий; золотисто-жовтий; випалений

сонцем;

небо- голубе; глибоке; чисте; погідне;

хмари - сиві, кошлаті; грізні.

ІV. Написання твору-опису за картиною.

1. Бесіда за картиною.

Запитання до аналізу змісту картини

1. Чи доводилося вам бачити картини, на яких зображений козак Мамай? Де саме? Розкажи про це.

2. До якого жанру належить ця картина?

3. В який момент зображено козака Мамая? Чим ви можете підтвердити свою думку?

4. Опиши зовнішній вигляд козака, його одяг.

5. Які художні деталі свідчать про те, що козак Мамай був сміливою людиною?

6. Про що «говорять» речі (бандура, штоф, чарка, люлька), зображені на картині?

7. Як зображено коня? Чому?

8. Що символізує пейзаж, на фоні якого змальовано козака Мамая?

9. Який настрій викликає картина?

2. Самостійна робота. Опис картини

Зразок твору

З давніх-давен були популярними в народі картини із зображенням козака Мамая. У них втілилися безмежна любов народу до своїх захисників - запорозького козацтва.

От і на цій картині ми бачимо широкоплечого козака, що красується перед нами в оксамитовому жупані, дорогих сап'янових чоботах та синіх шароварах. Кругла поголена голова із хвацько закрученим за вухо «оселедцем», довгі вуса, чорні брови, карі очі, тонкий ніс, рум'яні щоки - саме такі риси в народній уяві мали бути притаманними справжньому красеневі-козакові.

Сидить він під розлогим дубом, серед степу широкого, безмежного. В зубах у нього — люлька, вірна супутниця козака. В руках — бандура, бо битви битвами, війни війнами, а пісня завжди залишиться з козаком, підтримає у скрутну хвилину, допоможе і настрій підніме.

Біля козака зображено всі ті предмети, які можуть знадобитися йому і в бою, і в дорозі: мушкет, порохівниця, спис, шабля, штоф і чарка.

Неподалік — баский вороний кінь нетерпляче б'є копитом землю. Він не розсідланий, і в будь-яку хвилину, коли виникне небезпека, скочить козак Мамай в сідло, вихопить шаблю - стережіться вороги!

Картина ця глибоко символічна. У ній немає жодної зайвої деталі.

Бандура - символ співучої душі народу, дуб - його могутності, кінь - народної волі. Спис, штоф та чарка - це речі, пов'язані зі смертю козака. Штоф та чарка клалися в могилу, а спис ставився на місці поховання. Отак і зображені вони на картині поруч : життя, воля, пісня і смерть в бою, якої не боявся жоден козак, бо така смерть вважалася почесною.

...Навколишній пейзаж оманливо спокійний: степ безлюдний, тихий, навіть вітру немає. А он із-за горизонту виповзає сива кошлата хмара, грізно насувається на чисте погідне небо. Ніби орда чужинців наближається здаля.

Та козак на картині незворушний. Ніякий ворог йому не страшний. Бо немає на світі такої сили, яка б козака запорізького подолала.

3 . Читання, обговорення, редагування написаного.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання. Удосконалити і дописати твір-опис за картиною

Слайд №1