Тема: Написання прислівників разом, окремо, з дефісом (Урок 2)
Мета: закріпити вміння учнів писати прислівники разом, окремо або з дефісом; сприяти зміцненню навичок правопису прислівників та вмінню пояснювати їх за допомогою орфографічних правил; розвивати естетичні смаки, уміння мислити, висловлювати свою думку, виховувати патріотичні почуття, гордість за свою Батьківщину.
Обладнання: підручник, мультимедійна презентація, портрет Г.Сковороди, сигнальні картки
Хід уроку:
«З усіх утрат утрата часу — найбільша»
(……………….)
Учитель заходить у клас, ставить таймер на 20 секунд і…. нічого не робить. Потім питає:
Зараз ми з вами пограємо в гру, яка займе зовсім небагато часу, але допоможе нам пригадати матеріал минулого уроку
1) Прислівник – це службова частина мови, яка не має закінчення (ні).
2) Прислівники означають ознаку дії, предмета чи іншої ознаки (так).
3) Усі прислівники мають ступені порівняння (ні).
4) Складена форма вищого ступеня порівняння прислівників твориться за допомогою слів більш, менш та простої форми вищого ступеня порівняння (ні).
5) Складена форма найвищого ступеня порівняння прислівників твориться за допомогою слів більш, менш та прислівника (ні).
6) Один із способів творення прислівника – злиття основ (так).
7) У слові весело о е закінченням (ні).
8) Прислівники утворюють від прикметників (так).
9) Прислівники в реченні виступають обставиною (так).
10) З дефісом пишеться сполучення двох синонімічних або антонімічних слів (так)
11) Сполучення прийменника «по» зі збірним числівником пишеться окремо (так)
12) Прислівники, утворені за допомогою часток аби, ані-, де, чи-, що-, як-, -сь пишемо окремо (ні)
Як ви зрозуміли, сьогодні ми продовжимо роботу над темою «Написання прислівників разом, окремо, з дефісом»
А щоб про це дізнатися, ми виконаємо вправу. Тож не гаймо жодної хвилини!
Ледве/ледве, без/відома, на/вскіс, до/побачення, на/щастя, поза/торік, кінець/кінцем, за/одно, до/речі, у/плав, раз/у/раз, тим/часово, на/самоті, над/вечір, у/четверо, по/троє, на/сам/перед, за/темна, по/суті.
Мова йде про нашого земляка Григорія Савича Сковороду. Саме він вчить нас цінувати кожну хвилину.
Григорій Сковорода — український філософ-мандрівник XVIII ст., який цінував час і свободу понад усе, відомий фразами «З усіх утрат утрата часу -найбільша», «Світ ловив мене та не спіймав» тощо, був талановитим музикантом (грав на сопілці, флейті та ін.), знав 8 мов, любив вишукані речі (окуляри, пармезан) і жив аскетично (спав 4 години, був вегетаріанцем), ніколи не одружувався, а його могила — простий камінь з написом про свободу. Сковорода вчив любити Батьківщину не словами, а способом життя: бути вільним, чесним і вірним собі.
|
З дефісом |
Окремо |
|
Ледве – ледве, Урешті - решт, Тишком – нишком, По –друге, По – батьківськи, Де-не-де, Хоч – не – хоч, Як – небудь, Казна – куди
|
По совісті, Тим часом, Сама самотою, Раз у раз, По двоє, По одному, Сам на сам, Нога в ногу, День у день
|
Вправа «Рефлексія»
- Що вам сподобалося на уроці?
- Де застосуєте отримані знання?
- З якими труднощами зіткнулися?
Завершуючи наш урок, я знову хочу повернутися до епіграфа. Де б ви не були, куди б не закинула вас доля, ніколи не зраджуйте собі, пам’ятайте про свою маленьку Батьківщину, гордіться нею. І цінуйте час, проведений з рідними людьми!