Написання слів іншомовного походження
Написання и, і, ї |
|
Пишемо И |
|
1) у загальних назвах після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р (правило «дев’ятки») перед наступним приголосним |
дизель, динамо, диплом, директор, методика;інститут, математика, стимул, текстиль, тип; зиґзаґ, позиція, фізичний; марксизм, силует, система; цистерна, цифра; жирандоль, режим, джигіт, джинси; речитатив, чичероне; ширма, шифр; бригада, риф, фабрика |
2) у географічних назвах із кінцевими -ида, -ика |
Антарктида, Атлантида, Флорида; Адріатика, Америка, Антарктика, Арктика, Атлантика, Африка, Балтика, Корсика, Мексика |
3) у географічних назвах після приголосних дж, ж, ч, ш, іц, ц перед приголосним |
Алжир, Вашингтон, Вірджинія, Гемпшир, Жиронда, Йоркшир, Лейпциг, Циндао, Чикаго, Чилі; але перед голосним і в кінці слова пишеться і: Віші, Шіофок |
4) у географічних назвах зі звукосполученням ри перед приголосним (крім й) |
Великобританія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим тощо; але: Австрія, Ріо-де-Жанейро |
5) у ряді інших географічних назв після приголосних д, т та в деяких випадках згідно з традиційною вимовою |
Аргентина, Братислава, Бразилія, Ватикан, Единбург, Єгипет, Єрусалим, Китай, Кордильєри, Пакистан, Палестина, Сардинія, Сиракузи, Сирія, Сицилія, Скандинавія, Тибет та в похідних від них: аргентинець, аргентинський |
Пишемо І |
|
1) на початку слова |
ідея, Іліада, інструкція, інтернаціональний; Індія, Іспанія; Ібсен, Івон, Ізабелла |
2) після приголосного перед голосним, є та й |
артеріальний, геніальний, діалектика, індустріалізація, матеріал, соціалізм, фіалка; аудієнція, гієна, клієнт, пієтет; аксіома, революціонер, соціологія, фіолетовий; радіус, тріумф; партійний, радій; Біарріц, Фіуме; Віардо, Оссіан, Фіораванте |
3) після приголосних в особових іменах і в географічних назвах (крім випадків, коли пишемо и), а також у похідних прикметниках перед наступним приголосним і в кінці слова |
Замбезі, Капрі, Лісабон, Міссісіпі, Монтевідео, Нагасакі, Поті, Ніл, Севілья, Сідней, Сомалі, Сочі; Анрі, Білло, Гальвані, Грімм, Дідро, Дізель, Овідій, Россіні; лісабонський |
Примітка. Власні імена, що перетворилися в назви предметів і явищ, тобто стали загальними іменами, пишуться за правилами правопису загальних назв іншомовного походження: дизель (хоч Дізель) |
|
4) після приголосних у кінці невідмінюваних слів |
візаві, журі, колібрі, мерсі, парі, попурі, таксі, харакірі |
5) в усіх інших випадках після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним |
бізнес, пілот, вібрація, академік, фінанси, графік, гіпопотам, гімн, кілограм, кіно, архів, хімія, хірург, література, республіка, комуніст, ніша |
Примітка 1. У ряді слів іншомовного походження, що давно засвоєні українською мовою, після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н пишеться відповідно до вимови и |
бурмистер (але бургомістр), вимпел, єхидна, імбир, кипарис, лиман, миля, мирт, нирка, спирт, химера та ін., а також у словах, запозичених зі східних мов, переважно тюркських: башкир, гиря, калмик, кинджап, киргиз, кисет, кишлак |
Примітка 2. 3 и, а не з і пишуться також слова церковного вжитку |
диякон, єпископ, єпитимія, єпитрахиль, камилавка, митра, митрополит, християнство, Вавилон тощо |
6) після префіксів та першої частини складних слів |
староіндійський, новоірландський; антиісторичний, доісторичний, поінформувати; безідейний, дезінфекція, дезінформація, розіграш |
Пишемо Ї |
|
після голосного |
мозаїка, наївний, прозаїк, руїна, теїн; Енеїда, Ізмаїл, Каїр |
Написания е, є, у |
|
Пишемо Е |
|
1) на початку слова та в середині слова після голосного, якщо вимовляється як [е] |
екватор, екзаменатор, електрика, енергія, ентузіазм, етап, ідеал, каре, силует, театр, фаетон, філе; Еквадор, Па-де-Кале, Теруель; Есхіл |
2) після приголосного (слід звіряти зі ником) |
дециметр, деградація, метр, семестр, шеренга, реєстр, преса, сервіз |
Пишемо Є |
|
1) на початку слова, якщо вимовляється як [йе] |
європеєць, європейський, єгер, єнот, єресь; Ємен, Євпаторія, Євразія, Європа, Євфрат, Єгипет |
2) після апострофа, е, і, й, ь Але: після префіксів і споріднених з елементів пишемо е |
бар ’єр, п ’єдестал, конвеєр, реєстр, феєрверк, абітурієнт, пацієнт; В ’енна, В ’єтнам, Ов ’єдо, Трієст, Сьєрра-Леоне; Дієго, Фейербах, Готьє діелектрик, поліедр, реевакуація, рееміграція тощо |
Пишемо У |
|
Пишеться буква у, а не ю після ж, ш |
журі, парашут, брошура, Жульен. Жуль (а також у словах парфуми, парфумерія) |
Подвоєння букв у словах іншомовного походження
Подвоєння відбувається: |
Приклади |
1. У загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються |
акумуляція, бароко, беладона, белетристика, бравісимо, ват (хоч Ватт), грип, група, гун (гуни), ідилія, інтелектуальний, інтермецо, колектив, комісія, комуна, лібрето, піанісимо, піца, піцикато, стакато, сума, фін (фіни), фортисимо, шасі тощо |
Лише в окремих загальних назвах зберігається подвоєння |
аннали, білль, бонна (вихователька), брутто, булла, ванна (ванний), вілла (споруда), дурра , мадонна, манна (манний), мотто, мулла, нетто, палаццо, панна, пенні, тонна, мірра тощо |
2. При збігу однакових приголосних префікса й кореня подвоєний приголосний маємо лише тоді, коли в мові вживається паралельне непрефіксальне слово |
апперцепція (бо перцепція), імміграція (бо міграція),інновація (бо новація), ірраціональний (бо раціональний), ірреальний (бо реальний), контрреволюція (бо революція), сюрреалізм (бо реалізм) |
Примітка. Коли непрефіксальне слово своїм змістом далеко відходить від префіксального (напр.: нотація — анотація, конотація), приголосні на письмі не подвоюються. |
|
3. Подвоєні приголосні зберігаються в географічних, особових та інших власних назвах |
Андорра, Гаронна, Голландія, Калькутта, Марокко, Міссурі, Ніцца, Яффа; Бетті, Джонні, Мюллер, Руссо, Фламмаріон, Шиллер. Але: Лісабон |
Примітка. Подвоєні приголосні зберігаються і в усіх похідних словах |
андоррський (Андорра), марокканець (Марокко), яффський (Яффа). |
Запам'ятайте!
Ватт (прізвище) — ват (одиниця виміру); Максвелл (прізвище) — максвел (одиниця виміру); Жаккард (прізвище) — жакард (тканина); Торрічеллі (прізвище) -—торічелієва порожнеча (термін); білль (законопроект) — біль (страждання); бонна (вихователька) — бона (грошовий документ); булла (папська грамота) — була (ж. р. від дієслова бути); вілла (споруда) — віла (русалка); галл (житель Галлії) — гал (наріст на рослині); голландка (жителька Голландії) — голанка (порода курки; пічка); донна (шанобливе звертання до жінки в Італії, Іспанії тощо), Мадонна (Богородиця в католиків) — беладона (отруйна рослина); дурра (тропічна однорічна хлібна і кормова рослина, вид сорго) — дура (нерозумна жінка; розм.); імміграція (префікс ім-, корінь починається на м) -— еміграція (префікс е-); манна (їстівні лишайники) —мана (привід, ілюзія); мирра (тропічне дерево; смола з нього) —миро (запашна олія); мотто (дотепний вислів, епіграф) —мато (частина складного слова, що означає моторний); панна (дівчина) — пана (родовий відмінок слова пан); пенні (розмінна монета) — пені (родовий відмінок слова пеня); пруссак (житель Пруссії) — прусак (тарган).