Написання слів іншомовного походження

Написання и, і, ї

Пишемо И

1) у загальних назвах після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р (правило «дев’ятки»)

перед наступним приголосним

дизель, динамо, диплом, директор, методика;інститут, математика, стимул, текстиль, тип; зиґзаґ, позиція, фізичний; марксизм, силует, система; цистерна, цифра; жирандоль, режим, джигіт, джинси; речитатив, чичероне; ширма, шифр; бригада, риф, фабрика

2) у географічних назвах із кінцевими -ида,

-ика

Антарктида, Атлантида, Флорида; Адріатика, Америка, Антарктика, Арктика, Атлантика, Африка, Балтика, Корсика, Мексика

3) у географічних назвах після приголосних дж, ж, ч, ш, іц, ц перед приголосним

Алжир, Вашингтон, Вірджинія, Гемпшир, Жиронда, Йоркшир, Лейпциг, Циндао, Чикаго, Чилі; але перед голосним і в кінці слова пишеться і: Віші, Шіофок

4) у географічних назвах зі звукосполученням ри перед приголосним (крім й)

Великобританія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим тощо; але: Австрія, Ріо-де-Жанейро

5) у ряді інших географічних назв після приголосних д, т та в деяких випадках згідно з традиційною вимовою

Аргентина, Братислава, Бразилія, Ватикан,

Единбург, Єгипет, Єрусалим, Китай, Кордильєри, Пакистан, Палестина, Сардинія, Сиракузи, Сирія, Сицилія, Скандинавія, Тибет та в похідних від них: аргентинець, аргентинський

Пишемо І

1) на початку слова

ідея, Іліада, інструкція, інтернаціональний; Індія, Іспанія; Ібсен, Івон, Ізабелла

2) після приголосного перед голосним, є та й

артеріальний, геніальний, діалектика, індустріалізація, матеріал, соціалізм, фіалка; аудієнція, гієна, клієнт, пієтет; аксіома, революціонер, соціологія, фіолетовий; радіус, тріумф; партійний, радій; Біарріц, Фіуме; Віардо, Оссіан, Фіораванте

3) після приголосних в особових іменах і в географічних назвах (крім випадків, коли пишемо и), а також у похідних прикметниках перед наступним приголосним і в кінці слова

Замбезі, Капрі, Лісабон, Міссісіпі, Монтевідео,

Нагасакі, Поті, Ніл, Севілья, Сідней, Сомалі, Сочі; Анрі, Білло, Гальвані, Грімм, Дідро, Дізель, Овідій, Россіні; лісабонський

Примітка. Власні імена, що перетворилися в назви предметів і явищ, тобто стали загальними іменами, пишуться за правилами правопису загальних назв іншомовного походження: дизель (хоч Дізель)

4) після приголосних у кінці невідмінюваних слів

візаві, журі, колібрі, мерсі, парі, попурі, таксі, харакірі

5) в усіх інших випадках після б, п, в, м, ф,

г, к, х, л, н перед наступним приголосним

бізнес, пілот, вібрація, академік, фінанси, графік,

гіпопотам, гімн, кілограм, кіно, архів, хімія, хірург, література, республіка, комуніст, ніша

Примітка 1. У ряді слів іншомовного походження, що давно засвоєні українською мовою, після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н пишеться відповідно до вимови и

бурмистер (але бургомістр), вимпел, єхидна, імбир, кипарис, лиман, миля, мирт, нирка, спирт, химера та ін., а також у словах, запозичених зі східних мов, переважно тюркських: башкир, гиря, калмик, кинджап, киргиз, кисет, кишлак

Примітка 2. 3 и, а не з і пишуться також слова церковного вжитку

диякон, єпископ, єпитимія, єпитрахиль, камилавка, митра, митрополит, християнство, Вавилон тощо

6) після префіксів та першої частини складних слів

староіндійський, новоірландський; антиісторичний, доісторичний, поінформувати; безідейний, дезінфекція, дезінформація, розіграш

Пишемо Ї

після голосного

мозаїка, наївний, прозаїк, руїна, теїн; Енеїда, Ізмаїл, Каїр

Написания е, є, у

Пишемо Е

1) на початку слова та в середині слова після голосного, якщо вимовляється як [е]

екватор, екзаменатор, електрика, енергія, ентузіазм, етап, ідеал, каре, силует, театр, фаетон, філе; Еквадор, Па-де-Кале, Теруель; Есхіл

2) після приголосного (слід звіряти зі

ником)

дециметр, деградація, метр, семестр, шеренга,

реєстр, преса, сервіз

Пишемо Є

1) на початку слова, якщо вимовляється як [йе]

європеєць, європейський, єгер, єнот, єресь; Ємен, Євпаторія, Євразія, Європа, Євфрат, Єгипет

2) після апострофа, е, і, й, ь

Але: після префіксів і споріднених з

елементів пишемо е

бар ’єр, п ’єдестал, конвеєр, реєстр, феєрверк,

абітурієнт, пацієнт; В ’енна, В ’єтнам, Ов ’єдо,

Трієст, Сьєрра-Леоне; Дієго, Фейербах, Готьє

діелектрик, поліедр, реевакуація, рееміграція тощо

Пишемо У

Пишеться буква у, а не ю після ж, ш

журі, парашут, брошура, Жульен. Жуль (а також у словах парфуми, парфумерія)

Подвоєння відбувається:

Приклади

1. У загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються

акумуляція, бароко, беладона, белетристика, бравісимо, ват (хоч Ватт), грип, група, гун (гуни), ідилія, інтелектуальний, інтермецо, колектив, комісія, комуна, лібрето, піанісимо, піца, піцикато, стакато, сума, фін (фіни), фортисимо, шасі тощо

Лише в окремих загальних назвах зберігається подвоєння

аннали, білль, бонна (вихователька), брутто, булла, ванна (ванний), вілла (споруда), дурра , мадонна, манна (манний), мотто, мулла, нетто, палаццо, панна, пенні, тонна, мірра тощо

2. При збігу однакових приголосних

префікса й кореня подвоєний приголосний  маємо лише тоді, коли в мові вживається паралельне непрефіксальне слово

апперцепція (бо перцепція), імміграція (бо міграція),інновація (бо новація), ірраціональний (бо раціональний), ірреальний (бо реальний), контрреволюція (бо революція), сюрреалізм (бо реалізм)

Примітка. Коли непрефіксальне слово своїм змістом далеко відходить від префіксального (напр.: нотація — анотація, конотація), приголосні на письмі не подвоюються.

3. Подвоєні приголосні зберігаються в

географічних, особових та інших власних назвах

Андорра, Гаронна, Голландія, Калькутта, Марокко, Міссурі, Ніцца, Яффа; Бетті, Джонні, Мюллер, Руссо, Фламмаріон, Шиллер. Але: Лісабон

Примітка. Подвоєні приголосні зберігаються і в усіх похідних словах

андоррський (Андорра), марокканець (Марокко), яффський (Яффа).