Напрямки роботи з формування літературно-природничої компетенції дошкільників

Напрямки  роботи  з  формування

літературно-природничої  компетенції  дошкільників

Традиційні  форми  роботи  з  вихованцями  є  повсякденними в  навчально-виховній  роботі з  дітьми.

Значної уваги я приділяю проведенню занять.

В.О.Сухомлинський зазначав: «Турбота про довкілля є і турботою про людину, її майбутнє, а те, що завдає шкоди природі, шкодить і нам самим.»

Тему під час тематичних занять підбираю виходячи з пори року чи інтересів дітей. Мають місце такі тематичні заняття: «Осіннє диво - квіти», «Сплять засніжені дерева», « Друзі для ялинки», «Приліт пташок на весні» та інші. На даних заняттях використовую різні методи і прийоми роботи з дітьми, пояснюю і показую, що любов до природи - це не звичайне споглядання, відсторонене милування її красою, а й активна допомога, дбайливий догляд, розумне користування всім, чим вона багата. Все це допомагає мені виховувати у дошкільників гуманне ставлення до природи, зрозуміти,  що людина і природа тісно пов’язані між собою.

Плануючи комплексне заняття, взаємопов’язую між собою декілька частин, які підкоряються єдиній меті, доповнюють одна одну, складають єдине ціле. Як правило, матеріал до комплексного заняття добираю з одного розділу програми. Так, розділ «Ознайомлення з природою» має складові: тварини, рослини, птахи, комахи; розширення уявлень: про воду, ґрунт та пісок. Відповідно  до  програми підбираю для малюків такі заняття: «Властивості води», «Розбудила дерева весна», «Лісова подорож».

На заняттях з образотворчої діяльності діти проявляють самостійність у виконанні завдань. Вони усвідомлюють, що за допомогою образотворення можна передавати об’єкти та явища природи.

Під час комбінованих занять застосовую певну комбінацію наочних, словесних, практичних методів та прийомів, різних засобів навчання: вправ, ігор, предметно-іграшкової, ілюстративної наочності, літературних та музичних творів. Дітям цікаві такі заняття, як: «Розмаїття осіннього лісу», «Подорож до творчої спадщини В.О Сухомлинського».

Мої вихованці полюбляють сюжетно-динамічні заняття, адже вони проводяться в ігровій формі і характеризуються тим, що виконання дитиною будь-яких дій підпорядковано визначенню сюжетові: казковому або запозиченому із довкілля.

Показники компетентності дитини:

- знає казку, розповідає її;

- визначає у структурі казки зачин, кінцівку;

- змінює початок (кінцівку)казки;

- розуміє мораль казки; дає оцінку вчинкам героїв;

- емоційно передає зміст художнього твору;

- відтворює образність мови;

- знає автора та назву казки, оповідання;

- моделює казку

Планую для своїх дошкільнят інтегровані заняття. Такі заняття спрямовані на узагальнення та систематизацію знань дітей, тому вимага­ють «діючих сил» дошкільнят, практичних дій активної розумової праці. Саме така діяльність викликає у малят найбільше за­доволення та продуктивність. Мають місце такі заняття: «Мандрівка до осіннього лісу», «Казка вчить як на світі жить», «Будь природі другом», «Таємниці повітря», «До нас зимонька прийшла, срібні зіроньки принесла», «Зимова фантазія». Такі заняття залиш ають у кожної дитини іскру любові до природи.

Крім занять, активно використовую і такі форми роботи, як: спостереження, бесіди, праця в природі, дидактичні ігри та вправи, художню літературу.

Спостереження починаю проводити з дітьми вже на 4-му році життя. Планую цей вид роботи в ранкові години та під час прогулянок. Навчаю дітей спостерігати за об’єктами, які знаходяться на майданчику, городі, квітнику на кущах та деревах. Вчу малят бачити красу природи, описувати її, підбирати слова. Саме під час спостережень перед дитиною розкривається реальний світ природи, розширюється коло знань, розвиваються її розумові здібності, у них формуються дослідницькі навички, виховується поважне ставлення до світу живої природи. «Дивитися і бачити! Слухати і чути!» - такий девіз кожного спостереження, кожної прогулянки.

Бесіди з вихованцями планую щодня індивідуальні та колективні. В ранкові години надаю перевагу індивідуальним бесідам, таким як: «Що ти бачив по дорозі в дитячий садок», «Друзі наші менші», «Краплинки дощу», «Пташки біля годівнички», «Веселка після дощу». А під час занять та на прогулянках використовую колективні бесіди. Вони дають можливість дітям бути активними, задавати відразу запитання, чути на них відповіді і пояснення дорослих. Бесіда активізує розумову діяльність дітей, розкриває перед дитиною широкі горизонти пізнання нового, важливого для неї, досі невідомого і цікавого, сприяє активізації дітей.

Дидактичні ігри та вправи я проводжу під час занять та в повсякденному житті дитини. Адже робота з екологічного виховання в дитячому садку буде неповною без  гри.  Гра – це творча та емоційна діяльність дітей, сповнена радості, природна і неповторна. Розробляючи екологічні ігри, спиралась на набутий досвід дітей. Мають місце такі ігри: «З якої гілки дітки», «Яка квітка зайва?», «Квітковий калейдоскоп», «Склади лікарську рослину», «Пори року»

Використовуючи художню літературу, стимулюю допитливість дітей та інтерес їх до пізнання природи. Мною виготовлені такі тематичні теки відповідно до пори року: «Загадки», «Прикмети», «Прислів’я та приказки», «Казки». Доступність, яскравість, образність фольклорних творів дають змогу глибше зрозуміти те чи інше явище, розвивати спостережливість, пам'ять спонукають їх самих перевірити відповідність народної прикмети чи загадки в реальній діяльності. Широко використовую казки та оповідання В.О.Сухомлинського. На книжковій полиці зібрані книги великого вчителя: «Найгарніша мама», «Всі добі люди - одна сім'я», «Квітка сонця».

Дошкільнята із задоволенням працюють в природі. Я разом з дітьми розбила невеличкий город. Весною ми висаджуємо: цибулю, моркву, капусту, помідори, огірки. Протягом літа дошкільнята не тільки доглядають за овочами, але й спостерігають за їх ростом, дозріванням плодів, проводять пошуково-дослідницьку діяльність. В зимовий період діти виконують доручення, щодо догляду за квітами в куточку природи та за рослинами, які висаджені на «зимовому городі». Така робота сприяє закріпленню знань про квіти, овочі, дерева та кущі; їх характерні властивості. Під час роботи на квітнику та городі пропоную дітям пограти в такі дидактичні ігри: «Овочі та фрукти», «З чого варять борщ», «Яка квітка», «Їстівне не їстівне».

Разом із дітьми створила екологічну стежину, яка допомагає урізноманітнити роботу з екологічного виховання і ближче познайомити дошкільнят з об’єктами довкілля. Створюючи стежину,  розробила маршрут по території дитячого садка. Мають місце  визначені зупинки. До кожної зупинки-обєкта зібрано конкретний матеріал: науковий опис, ілюстрації, вірші, оповідання. Чимало цікавого малеча довідалась на нетрадиційних заняттях - мандрівках, таких як: «Будь природі другом», «В гості до Сніговика», «Лікарські рослини».

Полюбляють діти такий вид роботи, як науково-експериментальна діяльність. При цьому враховую найважливіші умови ефективності: нові знання кожної дитини повинні ґрунтуватися на знаннях, раніше нею засвоєних. Лише з цієї умови задовольняється природна допитливість дитини, її інтерес до навколишнього. Це сприяє розвитку в дітей уміння застосовувати раніше набуті знання про явища та об’єкти природи в іншій конкретній діяльності. З дітьми проводила досліди щодо властивостей снігу, води, повітря. Дана робота сприяє тому, що у дітей активно формуються елементи наукових знань про основні екологічні фактори в розвитку живої та стану неживої природи, їм очевидні взаємозв’язки та залежності. Даний вид роботи діти полюбляють проводити у нашій дослідницькій лабораторії «Соколятко» 

Під час проблемних ситуацій використовую такі прийоми, як подача дітям варіативності ознак одних і тих самих об'єктів, явищ; порівняння і зіставляння нових характеристик з відомими, поєднання художнього опису об'єктів та явищ природи, огляду їх реальних рис через безпосереднє сприймання. Проблемні запитання - це одна з найпоширеніших і найдоступніших для дітей форм, що спонукає малюка до пізнання. Вони розвивають у дітей продуктивне мислення через розв’язання завдань, поставлених проблем і дають новий пізнавальний результат.