Народ - пам'ятає, народ - славить!

     КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

ШОСТКИНСЬКИЙ ЛІЦЕЙ-ІНТЕРНАТ СПОРТИВНОГО ПРОФІЛЮ

«Народ пам’ятає, народ славить…»

                      Урок пам’яті

  (до річниці визволення України від

   фашистських загарбників)

                              Підготував:

                                             вихователь  Шморгун В.В.

 м. Шостка

Мета: Згадати та вшанувати пам’ять героїв-визволителів України. 
Обладнання: книжкова виставка «Визволення України»; музичні записи, напис „Пам’ять – жива”, використання технічних засобів: комп’ютер, мультимедійний проектор .
Попередня підготовка: підбір матеріалів для створення презентації та сценарію, створення презентації, чотири вихованця і класний керівник задіяні у підготовці та проведенні класної години.                                                                                                                                        

Вчитель.                                                                                                                               Пам’ять... Вона нетлінна і вічна, у неї нема минулого часу. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. Минають роки, відлітая у вічність. Минуло багато років, відколи замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов на нашу землю довгоочікуваний мир, вистражданий, оплачений найвищою ціною людського життя. Все далі відходять грізні і важкі роки Великої Вітчизняної війни, але не згасає пам’ять про тих, хто не шкодував своєї крові, свого життя.

Ведучий 1. Все далі в історію відходять жорстокі бої Великої Вітчизняної Війни, в якій наш народ проявив насправді героїчну мужність, відстояв честь і незалежність Батьківщини. 

Ведучий 2. Вже давно на місці руїн і попелищ виросли світлі квартали міст, нові заводи і фабрики. Здається ніщо не нагадує про війну .  

Ведучий 1. Але ніколи не будуть забуті імена тих, хто в тяжкий для нашої країни час здійснив неповторні подвиги, хто не пожалів свого життя заради щастя наших поколінь.   

   Ведучий 2. (Ролик  «Початок війни»).                                                                                 Це на світанку сталося колись:                                                            Стривожений із муками і жалем 
Світ стрепенувся кров’ю в мить заливсь                                                                           Неначе розпанаханий кинжалом. 
Війна на зустріч молодому дню, 
Із гуркотом і з брязкотом котилась,                                                                                Лавиною металу і вогню 
На нашу землю й долю навалилась.   

  Ведучий 1. І хоч сходи країну з краю в край 
Усі роздоли, всі її простори.                                                                                     Навряд чи знайдеться десь двір, 
Куди б не внадилося б ненависне горе.

Ведучий 2. Мільйонам людей назавжди врізався в пам’ять перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на нас. І враз неділя 22червня 1941 року, мирний день відпочинку , обернувся довгими роками страждань.                    ( Слайд «Родина-мать зовет» )

Учень1. Спинись , проклятий супостате,

На світ востаннє подивись.

За тіло матері розп’яте

Сини на пару піднялись.

Учень 2. У бій за наші ниви,

За ясний сміх дитячий,

За юний спів щасливий ,

За славний труд гарячий.

Вперед, полки суворі,

Під прапором свободи,

За наші ясні зорі,

За наші тихі води.

Ведучий 1. Страшні сліди залишила війна, 714 міст і 28 000 сіл в Україні перетворила вона на руїни та згарища.  Наша країна зазнав більше руйнувань, ніж будь-яка інша країна Євро­пи.

Ведучий 2.Вже через 4 місяці німці захопили майже всю Україну.  За Батьківщину у боях вмирали однаково дорослі і малі, чоловіки і жінки, воїни і мирне населення.  За загальним визнанням, Велика Вітчизняна війна по праву називається всенародною. Безумовним підтвердженням цього є широкий розмах партизанського руху та героїзм патріотів-підпільників, які зробили свій неоціненний внесок у перемогу над фашизмом.

Ведучий1. (Слайд). Під час війни в тилу ворога діяло понад 6200 партизанських загонів та підпільних груп, в яких воювало більше ніж 1 млн. осіб – представників усіх народів Радянського Союзу, з них на території України – понад 500 тисяч  (60 партизанських з’єднань, 1993 загони і диверсійно-розвідувальні групи).

(Слайд). В цілому протягом Великої Вітчизняної війни партизани України знищили близько 500 тисяч гітлерівських солдатів і офіцерів, розгромили 467 ворожих гарнізонів, комендатур, штабів, пустили під укіс 5019 ешелонів з живою силою і бойовою технікою, підбили і захопили 1566 танків і бронемашин, 790 гармат, 13535 автомашин, 211 літаків. 

Ведучий2. (Слайд). Близько 200 тисяч партизан нагороджені орденами та медалями, в тому числі понад 127 тисяч – медаллю “Партизан Великої Вітчизняної війни” І та II ступенів, 233 відважним народним месникам присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Партизанський рух відображав несхитну волю і прагнення всього народу відстояти свою Батьківщину.

Учень.     Партизанська пісня

(Слайд). Затягнемо пісню, товаришу мій,

Про шлях переможний, про виграний бій:

Як ніччю глухою герой-командир

Загін партизанський на битву водив;

Як хлопці ходили у хащах-лісах –

Лихим ворогам на погибель і страх;

Нападника нищила дужа рука

За древнім Путивлем, де Сейм протіка.

Наказ був короткий: – Фашистів здолать.

(Слайд). Багнетом і кулею в землю загнать !

І грізно вночі загриміло «Ура!».

І падала, падала в сніг німчура,

Обабіч дороги, обабіч тропи

Валялись фашисти, як в полі снопи…

Згадаєм сьогодні, товаришу мій,

Про той переможний  Веселівський бій;

Як ми налетіли немов буревій.

(Слайд). Як з честю обов’язок звершили свій,

Ми йшли, не схиляючись, в грізнім строю –

За щастя народу, за землю свою.

Щоб знову на ній, на щасливій землі,

Косили хліба степові кораблі,

Щоб яблуні квітом п’янким зайнялись,

Щоб пісня бадьора злетіла увись…

                                                                                                                                    Ведучий2. Воєнні дії під час Другої світової війни відбувалися на території України протягом 40 місяців – із 22 червня 1941 року до кінця жовтня 1944 року. За сучасними підрахунками, загальні людські втрати України у 1941 – 1945 роках становлять близько 9 мільйонів людей.

Учень. (Слайд пам’ятникі Шостки) Люди! Для правди відкрийте серця! 
Будемо щирими ми до кінця, 
Горем єдиним голови схилим, 
Гріх нам цуратись цієї могили. 

Учень. Тут сплять навічно воїни-солдати, 
Чиїсь брати, чиїсь батьки й сини, 
Їм не судилось весен зустрічати, 
Тих, що стрічаєм ми після війни. 
                                                                                                                                                                     Учень.Тут сплять твої ровесники-орлята, 
Які б тепер були із них орли! 
Схилися ж над могилами солдатів, 
Що у боях за тебе полягли. 

( Кліп О. Вінника «Журавли») .

Ведучий 1. Не залишились осторонь і наші земляки. Нацисти закатували сотні шосткинців, тисячі їх не повернулися з поля бою. Хоробрість і мужність 4 тисяч шосткинців відмічені орденами та медалями. Шосткинщина дала Батьківщині 12 Героїв Радянського Союзу (Слайди) – це Бедненко Степан Петрович, Белясник Петро Никифорович, Бочек Петро Семенович, Великоконь Григорій Іванович, Клочко Микола Антонович, Колесников Костянтин Ілліч, Колодко Микола Олексійович, Кшенський Олександр Тадейович, Лях Микола Лактионович, Петренко Євген Васильович, Фролов Микола Никифорович, один з яких — випускник технікуму Іван Микитович Кожедуб був удостоєний цього звання тричі. (Слайд)

Ведучий 2. це Бедненко Степан Петрович, Белясник Петро Никифорович, Бочек Петро Семенович, Великоконь Григорій Іванович, Клочко Микола Антонович, Колесников Костянтин Ілліч, Колодко Микола Олексійович, Кшенський Олександр Тадейович, Лях Микола Лактионович, Петренко Євген Васильович, Фролов Микола Никифорович, 2 вересня 1943 прийшла довгоочікувана свобода: воїни 6-ї гвардійської Рівненської стрілецької дивізії під командуванням генерал-майора Д. П. Онупрієнко (1906–1977) звільнили Шостку від німецько-фашистських загарбників. (Слайд)

Демонструється ролик «Визволення України».

Ведучий1. У ті короткі хвилини перепочинку між боями воїни відпочивали, співали, згадували своїх рідних, дітей, коханих. І мріяли про майбутнє, про майбутнє без війни.

Учень. Уривок з поеми О. Твардовського « Василий Теркин».

А. Твардовский

Василий Теркин: О награде

- Нет, ребята, я не гордый.

Не загадывая вдаль,

Так скажу: зачем мне орден?

Я согласен на медаль.

На медаль. И то не к спеху.

Вот закончили б войну,

Вот бы в отпуск я приехал

На родную сторону.

Буду ль жив еще? — Едва ли.

Тут воюй, а не гадай.

Но скажу насчет медали:

Мне её тогда подай.

Обеспечь, раз я достоин.

И понять вы все должны:

Дело самое простое -

Человек пришел с войны.

Вот пришел я с полустанка

В свой родимый сельсовет.

Я пришел, а тут гулянка.

Нет гулянки? Ладно, нет.

Я в другой колхоз и в третий -

Вся округа на виду.

Где-нибудь я в сельсовете

На гулянку попаду.

И, явившись на вечёрку,

Хоть не гордый человек,

Я б не стал курить махорку,

А достал бы я "Казбек".

И сидел бы я, ребята,

Там как раз, друзья мои,

Где мальцом под лавку прятал

Ноги босые свои.

И дымил бы папиросой,

Угощал бы всех вокруг.

И на всякие вопросы

Отвечал бы я не вдруг.

- Как, мол, что? — Бывало всяко.

- Трудно все же? — Как когда.

- Много раз ходил в атаку?

- Да, случалось иногда.

И девчонки на вечёрке

Позабыли б всех ребят,

Только слушали б девчонки,

Как ремни на мне скрипят.

И шутил бы я со всеми,

И была б меж них одна...

И медаль на это время

Мне, друзья, вот так нужна!

Ждет девчонка, хоть не мучай,

Слова, взгляда твоего...

- Но, позволь, на этот случай

Орден тоже ничего?

Вот сидишь ты на вечёрке,

И девчонка — самый цвет.

- Нет,- сказал Василий Теркин

И вздохнул. И снова: — Нет.

Нет, ребята. Что там орден.

Не загадывая вдаль,

Я ж сказал, что я не гордый,

Я согласен на медаль.

Учениця. Пісня « В лесу прифронтовом».  Інсценування.

Танок.

Учень.До тебе людино, звертаюсь:

Залиш на хвилину щоденні турботи.

З собою побудь у глибокій скорботі,

Згадай чоловіка, товариша, брата,

Дружину, сестру чи посивілу матір.

Перед трагічною хвилиною мовчання

Словами говорити неможливо.

Оця хвилина більше нам розкаже,

Ніж тисячі , а чи мільйони слів.

Вчитель. Шановні присутні. Пропоную вшанувати хвилиною мовчання пам’ять загиблих у визволенні України від німецько-фашистських загарбників. (Слайд, звуки метронома)