Народна драма "Весілля" с.Вікторів

            Народна драма «Весілля»

  У цю днину прекрасну й щасливу

        Завітайте до нас на весілля.

         Добрим словом засіємо ниву,

         щоб вродила нам хлібом і сіллю.

                     Дві троянди, два серця гарячих

                     поміж золотом стиглого жита -

                     то життя у коханні і праці -

                     значить долю нам навпіл ділитию

         Великою народною драмою було весілля. У традиційному українському весіллі обряди поєднувалися з драматичними дійствами, пісенними й розмовними партіями,музикою, ігрищами. Справляли його найчастіше восени, по закінченні польових робіт, коли в селянській хаті були найбільші достатки, адже це родинне свято потребувало великих витрат.

           Весілля має свій постійний склад дійових осіб: молодий і молода, їхні батьки, гості. Кожний учасник повинен добре знати свою роль : що й коли робити, казати, співати.

        Заручини. Вони відбувалися задовго до сватання - звичайно, місяців за два-три. Хлопець, умовившись з дівчиною, сповіщав про це своїх батьків і з рідним дядьком ішов у її сім'ю домовлятися. Коли батьки дівчини згоджувалися на одруження, то домовлялися про час сватання.

         Сватання. Батьки молодого із старостом ідуть до молодої. У молодої вони договорюються про час весілля. Родичі ще домовляються, де будуть жити молоді. Потім гостей частують.

           Запросини. Тиждень перед весіллям молода з дружкою(молодий з дружбою(боярином)) ходять запрошувати гостей на весілля, а хлопців і дівчат на соломони.

                    Просили тато, мама і я прошу Вас

                    Прийдіть на весілля до нас.

    Просили ласкаво Вас батько і мати

    Прийдіть на весілля до нас погуляти.

    І ми Вас запрошуєм хлібом і сіллю

    Приходьте, будь ласка, до нас на весілля.

            Соломони.Це прощання нареченої з дівоцтвом. У п'ятницю (перед весіллям) ввечері всі подруги молодої сходяться до її хати, щоб плести вінки-соломони. Заздалегідь з лісу приносять барвінок хлопці з родини або сусідські. За це їх господиня пригощає.

             Барвінок розкладають на столі.   Навколо стола сідають хлопці та дівчата. В центрі стола сидить п'ятеро(троє) дівчат, які будуть плести соломони, бажано досвідчених. Проти них сидять хлопці, які складатимуть барвінок і подаватимуть дівчатам.

         Приходить мати молодої з калачем,кладе його на стіл і кожній з дівчат починає плести соломон. Дівчата цілують маму в руку. Вона їх благословить, бажає скоро вийти заміж. Коли плетуть соломони, співають багато пісень.

                    Ой вийся,соломон,гладко,, як червоне ябко.

                    Музики тобі не грають, лиш дівчата співабть.

                                                   Ой які ті соломони вдатні,

                                                   А вже тобі, Маріє, останні.

  Хлопці і дівчата переспівуються жартівливими піснями.

                   Не співай, не співай, не бери висоуо,

                  Бо як я ти заспіваю, то вилізе око.

У Вікторові загриміло, в Сапогові трісло

У Вікторові нема хлопців - лиш саме каліцтво.

                    А у мене за дверима стояла коцюба

                    Чого ж ти сі розспівала, холеро , беззуба.?

Ой не співай,дівчинонько, бо не знаєш далі

Вчора така на базарі продавала гралі.

                      А я піду на базар, куплю си колодку

                      Я такого співака закрию в виходку.

Чого хлопці не співають, бо зубів не мають

Треба глини замісити зуби приліпити.

                     В Вікторові нема хлопців, лише вісімнадцять:

                     Три сліпих, три кривих, горбатих дванадцять.

В Вікторові нема дров- нема чим палити,

В Вікторові нема хлопців - нема що любити.

                        Ой дівчино,дівчинонько,ой яка ти пишна,

                        Верхня губа, як халява, а спідня, як пришва.

Ой не ставай коло мене, бо ми буде встидно

Я дівчина, як калина, а ти як страшило.

                Коли виплели соломони, прив'язують до них червоні яблука(по три), кладуть їх на калач. Тоді кожен соломон прибиває дівчина,яка плела, і хлопець.Вони стають на стіл, дівчина підтримує соломон, а хлопець прибиває до стелі( у спеціально відведеному місці- над головами молодят, де вони будуть сидіти. В цей час їм підспівують.

                    Гоноровий(а) парубочку(дівчинонько) бити би ті бити,

                    що не вмієш соломони до стелі прибити.

        Коли соломони прибили, всі сідають до столу гоститися, потім всі танцюють.

      Після цього приходить молодий з дружбами(боярами).Вони  сідають за стіл. Напрти них стають дружки, три рази кланяються, ставлять на стіл тарілки, на яких косиці(букетики). Причіпають косиці дружбам. За це дружби мають заплатити. Торгуються довго,а потім платять(звичайно, що більше). Батьки гостять(частують).

    Моложий забирає вельон( фату) додому.

Весілля. У суботу вранці молоду збирають до шлюбу.

  Приходґять дружби і приносять молодій вельон(фату) і співають:

                    Зелений барвінок,

                     вийди-вийди,молода,

                     несем тобі вінок.

            Молода з дружками сидять за столом. Дружки тримають над головою молодої калач. Найстарший(перший) дружба тримає тарілку , на ній  калач з вельоном. Він говорить слова привітання:                                 Добрий день ,наша молода,

                         щр стоїш за пишним столом

                          ми від твого молодого

                          вітаємо тебе низьким поклоном(кланяються)

Звідки прийшли, що принесли

спитай серця свого.

Воно тобі правду скаже

від твого милого.

                            Принесли тобі в даруночок

                            вінця золотого

                            Прийми наш даруночок, княгине вродлива,

                            Положи його на голову і будеш щаслива.

 Положи його на голову

 Та русії коси.

Хай дасть тобі Господь щастя

 З води та із роси.

                          А тепер тебе і твого милого

                           Поведемо до церковці, до шлюбу святого.

                           Хай вас ксьонжз вінчає,хай вам правду скаже,

                           Хай вас Господь милосердний одним словом зв'яже.

Нема в салу соловейеа, нема щебетання,

Закінчилось дівування, не буде страждання.

І приляже твої коси хустина шовкова,

І ти будеш стара баба вже сидіти вдома.

                            А ви,мамо, не журіться, не дивіться в далину

                            Віддаєте свою доньку в добру родину.

                            Вас,родино, дуже просим гарно заспівати,

                            як будете молодій вінок надівати.

Щоб музики не гнівались і були веселі,

То старості підкажіть, щоб з бочки налили.

Наливайте пива,налийте горілки,

Бо вде більше не прийдемо до вашої дівки.

                           А ви, музиченьки, на віват заграйте

                           Та на щастя, на здоров'я молоду вітайте.

                            Віват!Віват! Віват! 

Розбиваж тарілку з-під калача , а калач(в калач напхано багато грошей)  з фатою ставить на стіл перед молодою.  Молода  витягає зубами гроші без допомоги рук.

                 Після цього мати молодої кладе крісло з подушкою, на яке сідає молода, і перша починає розчісувати, потім - тато,брат, сестра,дружки. Свахи співають пісень:

               На дворі льон тешуть, а в хаті косу чешуть

               Дрібними зубоньками, дрібними сльозоньками.

               На лворі, дворі льон тешуть, а в хаті молоду чешуть

                На дворі дотіскють, а в хаті дочісують.

                                 Ой не плач, молода, нехай дружка плаче,

                                  Вона би ся віддавала, аж їй серце скаче.

                                  Ой не плач,молода, бо не маєш чого

                                  Дружка би ся віддавала, не має за кого.

         Кладуть на голову фату. Молода цілує руки батькам і просить благословення.

Батьки благословляють молоду і йдуть до шлюбу. Як молода виходить з хати, то малий хлопчик з калачем переходить декілька раз дорогу.Тато кропить свяченою водою, а мама посипає житом-пшеницею, щоб добре було диття. По дорозі латкають.

                            Ми до шлюбоньку йдемо, молодих ведемо

                            Церковцю відмикати- молодим шлюб давати.

         По дорозі до і після шлюбу співають різних пісень. Молоді беруть шлюб у церкві і повертаються додому. Вдома батьки зустрічають молодих: перед хатою стіл, на якому вино, "шампанське", солодощі. Відбувається перепій з батьками. Поті мати бере за руку молодих,бводить тричі наавколо стола і садовить перед образами.

                              Три рази обводила за столом посадила

                              Сядь собі коло мене,  бо вже підеш від мене..

                              А як підеш від мене - впаде красонька з тебе,

                             а з головоньки вінець - а з личенька рум'янець.

      Починається частування. Гості співають пісні, дружби переспівуються з дружками.

                             Ой здригнулися стіни, як молоду обсіли,

                             а ще ся не так здригнуть, як сі горілки нап'ють.

                                            * * * * * * * * * *

         Після обіду староста дякує родичам за гостину.Вони співають "Многая літ". Після цього всі гості ідуть дарувати молодих.Спочатку батьки, родичі, а потім гості. Співають при цьому пісень.

                     Співала, співала та й треба кінчати

                     тепер приступаю молодих витати.

        Розступіться,люди, під стіну біленьку

        Най я привітаю пару молоденьку.

                     Привітала сестру та й тими рублями

                      Тепер привітаю  своїми словами.

        Рублі паперові можуть ся подерти

        Цих слів не забути до самої смерті.

                      Йду я з Комарова тай музику чую

                      Зайду я до хати , сестру подарую.

        Прийшла я до хати, стала тай думаю,

        Що тобі,сестричко, заспівати маю.

                       Вжем сі дочекала суботоньки тої,

                       Що у мої сестри коровай на столі.

          Чого ти ,сестричко, сидиш тай думаєш,

           як ти біля себе миленького маєш.

                      Не того думаю, що милого маю,

                      А того думаю, що збиратись маю.

         Збиратися маю в неділю зраненька,

        Залишати маю матінку рідненьку.

                      Матінку рідненьку і батька рідного,

                      Що мя годували з дитяти малого.

        Що мя годували, поміж люди дали

        З мене молодої помочі не мали.

                        Помочі не мають, ані оборони

                        Дав ми Господь чоловіча з своєї сторони.

                                   *******

        Після того як всі подарують молодих, гості ідуть танцювати.Після танців - другий стіл.

          Якщо весілля окремо, то поки не прийде молодий по молоду.Молодого не допускають до молодої, переодягають якусь жінку.Молодий викуповує собі молоду у сестр  чи брата. Після молода прощається з родичами і їде до молодого.У молодого мати(молодого) зав'язує невістку хусткою, а вельон(фату) молода кладе на голови дівчат і з ними перетанцьовує. При цьому співають пісні.

Молода рохдоє подарунки родині молодого.

     На другий день(неділю) гості молодої приходять в гостину до молодого. А на наступний день(понеділок) гості молодого ідуть в гостину до молодої

 Більше пісень у матеріалі "Вікторівські весільні пісні -латканки"