Народні художні промисли України.

Про матеріал

Мета: сформувати уявлення про особливості народних художніх промислів та їх сучасні центри; ознайомити із значенням промислів для задоволення потреб населення у минулому; розвивати інтерес до культурної спадщини свого народу, вміння працювати з додатковою літературою; виховувати почуття національної свідомості, любові до праці та поваги до традицій народу.

Перегляд файлу

Тема: Народні художні промисли України.

Мета: сформувати уявлення про особливості народних художніх промислів та їх сучасні центри; ознайомити із значенням промислів для задоволення потреб населення у минулому; розвивати інтерес до культурної спадщини свого народу, вміння працювати з додатковою літературою; виховувати почуття національної свідомості, любові до праці та поваги до традицій народу.

Обладнання: карта України, вироби з глини, лози, вишиванки, костюми, вироби з дерева і скла.

Тип уроку: Набуття нових знань

Форма проведення: Урок-ярмарок з елементами інсценізації.

Ремесло –не коромисло,

Плеч не відтяне, а само прогодує.

Діло майстра величає.

У коваля руки чорні а хліб білий.

З ремеслом дружити в житті не тужити.

Учися ремесла такого, щоб міг жити з нього.

Який ремісник, така робота.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Учні організовують збір предметів художнього промислу і роблять виставку.

ІІ. Мотивація діяльності.

Учитель. Кожен народ має почуття національної гідності, свої обряди, звичаї, мову. Народні промисли – це той набуток, зібраний тисячоліттями, яким повинен пишатися кожен із нас.

Нероздільна земля і небо,

Нероздільна моя сім'я,

І єдиній моїй Україні

Нероздільна любов моя.

Ген від Сяну до річки Дону

Устає вона в сяйві дня,

Україна моя іконна,

До якої молюсь щодня.

Народне прикладне мистецтво - результат праці багатьох поколінь майстрів. Це щабель, на якому ґрунтується багато галузей сучасної промисловості. Прядіння на прялці, вишивка походять не від слов’ян, а йдуть корінням до протисловянських тисячоліть.

Ремісницьку роботу люди виконували разом із своїми головними заняттями. Шлях від ремесла, пов’язаного із переробкою сировини у господарстві до виконання промислів, був довгим. Спочатку це було зумовлене потребою забезпечити власне господарство необхідними виробами, а з розвитком торгівлі дедалі більше виробів ремісників надходило на ринок . Здавна центрами ремісничого виробництва були міста. У ХVІІ ст. налічували понад 270 ремісничих спеціальностей. З другої половини ХІХ ст. почали відроджуватися певні ремісницькі професії. Якщо зараз уявити карту промислів України, вона засяє, як пір’я жар-птиці.

робота з поняттями

скласти визначення до поняття промисел;

* назвати відомі в історії ремесла, які були поширені на території України, та нашої області

Учні записують в зошити.

Відомі ремесла та промисли:

чинбарство;
мереживо;
гутництво;
стельмахування;
кушнірство,
в’язання;
обробка металу;
гончарство;
ткацтво;
килимарство;
чоботарство;
вишивка;
теслярство;
гаптарство;
плетіння з лози;
бондарство.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Готуючись до нашого уроку, ви об’єдналися у групи майстрів, які будуть розповідати про певні промисли та їх сучасні осередки. До того ж, ми проведемо наш урок у незвичайній формі. Cкажіть, будь-ласка, де збиралися майстри? Безумовно, на ярмарку. Там можна було обмінятись досвідом, щось придбати та відпочити. Ось і ми проведемо такий урок, а купувати будемо знання. Не забувайте робити потрібні записи під час виступу майстрів.

Заповніть таблицю:

Назва промислу	Продукція, що виробляється	Центр

** Інсценізування

Омелько.

Увага! Увага! Спішіть – поспішайте!

Господарі й гості, глядіть, не минайте!

На ярмарок прощу гуртом, поодинці.

Чекають на всіх там чудові гостинці.

На ярмарку нашім веселім, багатім

Є чим дивувати і є що придбати.

Тут щедрі дарунки із саду й городу.

Тут пісня і жарти – усім в нагороду.

Барвисті стрічки, рушники вишивані,

Поливаний посуд – тарілки, горнятка,

Сопілки - хлоп’ятам, намисто – дівчаткам,

Мерщій – бо на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте милуйтесь, танцюйте і грайтесь!

Омельчиха

У нашого Омелька

Невеличка сімейка

Тільки він та вона,

Та старий та стара,

Та Василь та Панас,

Та той хлопець, що в нас,

Та дві Христі в намисті,

Та дві ляльки в колисці.

Он як!

Омелько

Так, у мене, Омелька,

Чималенька сімейка!

Усі хочуть їсти, пити,

Треба посуд їм купити!

Омельчиха

Купити кожному по мисці.

Великому – велику,

Маленькому – маленьку,

Найменшому – найменшу.

** група 1. Розвиток кераміки і килимарства на Чорнобаївщині.