Наш край у роки Національно – визвольної війни українського народу середини XVII століття

Тема уроку. Наш край у роки Національно – визвольної війни українського народу середини XVII століття. Автор – Хабло Н.І.

Жовтень – листопад 1648 року облога міста Львів,Замостя 30 червня – 27 липня 1649 року облога міста (козаки + татарська кіннота) У Збаражі розміщувалося польське коронне військо. 5-6 серпня 1649 року – Зборівська битва. Підписання Зборівського мирного договору.

Підписання Зборівського мирного договору

Зміст договору

У січні 1648 р. козацька рада проголосила Богдана Хмельницького гетьманом. На Січі впродовж кількох тижнів велася підготовка до боротьби проти польсько-шляхетського панування. Навесні козацькі загони виступили в похід – почалася Визвольна війна проти польського панування. Під впливом перших перемог військ Богдана Хмельницького у травні та на початку червня 1648 р. мешканці Тернопільщини почали активи виступати проти польської шляхти. Наші краяни самі створювали повстанські загони.

У Зборові:1.20 бідних міщан об’єдналися в загін для боротьби зі шляхтою. Керував ними Грицько Турчиняк. 2. Повстанці напали на місцевий костел, пограбували добро шляхти, яка в ньому переховувалася. 3. Вони розправилися з деякими панами, стратили двірського писаря.4. З костельної хоругви зробили собі прапор проводили рейди по навколишніх околицях.5. Під селом Плавуча в гаю, зборівчани захопили вози з сіллю, які залишили чумаки. Ту же вони затримали шляхтича Людзінського, який тікав на захід ві, козаків, забрали в нього срібло та 20 коней. 6. Біля с. Унів повстанці захопили табун панських коней, а в селах Дунаєві т Поморянах разом з озернянськими міщанами пограбувал костели.7. Селяни із сіл Семаківці і Медухи в околицях Підгайців захопили маєток Петра Студзенецького. 8. Мешканці села Бабина знищили костел і монастир. Загони повстанців діяли в околицях Кременця та Теребовлі.

У вересні 1648 р. повстало населення Теребовлянщини 1. Спочатку у руки народу перейшов старостинський замок, повстанці захопили панське майно, знищили костьол і з допомогою козаків повністю встановили контроль над містом Теребовля.2. Згодом було обрано українське самоврядування на чолі з Іваном Лавріновим. Повстанські загони були поділені спочатку на чотири сотні, їх очолили обрані з ремісників сотники Яцько Великий, Куприян Швець, Федір Бориславський та Іван Рудий. У рядах повстанців були і жінки. Особливо відзначилася вдова Коцилиха з трьома синами.3. Майже одночасно з теребовлянцями повстала міська біднота Янова. Вона оволоділа містом і замком, де переховувалася частина шляхти. Янівчани разом з міщанами Хоростковеї утримували під своїм контролем значну територію.

У нашому краї з’явилися посланці гетьмана – козаки-агітатори, які закликали селян та міщан вступати до повстанського війська. Одного із сміливців поляки схопили в Бережанах. Населення нашого краю з нетерпінням чекало приходу головних козацьких військ. Про ситуацію, що склалася в Тернополі, свідчить лист хелмського каштеляна, датований 31 липня 1648 р. “… вся шляхта панічно тікає, міста їм піддаються і ворота відчиняються. За Тернопіль боюся, бо відданих людей для оборони він не має і, напевно, приклад інших міст наслідуватиме, оскільки в місті зрада виявляється, хоч ворог ще далеко. Що буде, коли близько підійде? І сама міська рада боїться посполитства, послуху вже в половині немає. Уряд весь хоче відходити, коли ворог підійде.”

Кременець 1.3-тисячний загін місцевих повстанців, очолюваних Колодкою, який, за переказами, був родом з села Підлісці, що поблизу Кременця. Після 6-тижневої облоги і штурму була взята неприступна фортеця в Кременці. До рук козацько-селянського війська потрапила величезна воєнна здобич. 2. Усі документи про феодальні повинності селян, захоплені в замку, були знищені. Козаки зруйнували фортечні укріплення і після цього вони більше не відбудовувалися. В Кременці зберігся цвинтар, де поховані козаки, які загинули під час штурму фортеці.3. Дещо пізніше кременецькі міщани під проводом Буслика розгромили двір шляхтича Тишкевича в Шепетині.

Вишнівець - Збараж - Зборів1. Міщани і реєстрові козаки перебили залогу, яка складалася із найманців, і відкрили ворота фортеці. В місті повстанці захопили монастир бернардинів, де переховувалась шляхта.2. Козацький загін під командуванням Тимоша Хмельницького, прямуючи на Львів, підійшов до Зборова. Жителі містечка піднесли йому багаті дари – вони передали йому 10 талерів “поклону”.3. Козаки реквізували на користь запорізького війська всіх панських коней. Ще до приходу козаків у Зборові виник повстанський загін, який контролював околиці міста і робив вилазки на села Поморяни, Плавучу, Дунаєв та інш.4. Козацько-селянське військо під керівництвом Хмельницького зайняло багато сіл і містечок нашого краю. Тернопільський шляхтич Холмський писав в Замостя своєму приятелеві, що в Тернополі, містечках та селах навколо нього “повстанців діє кілька тисяч”, князь Вишневецький “втратив немало людей від їх могутніх ударів”. На кінець 1648 р. польсько-шляхетська влада в Східній Галичині трималася лише в окремих місцевостях, де перебували сильні військові залоги. За порівняно короткий час козацько-селянське військо зайнялі Тернопіль, Струсів, Чортків, Копичинці, Бучач та багато інших сіл і міст краю.“Вже в мене, – писав теребовлянський староста, – справжн Україна… Вже там ні шляхтича, ні ксьондза, ні жида не знайдеться, навіть Гусятин такий пустий, що ледве кільк десятків у ньому людей”. Всього під мурами Збаразької фортеці відбулося 16 битв, 27 збройних сутичок і 75 вилазок. В боях загинув улюбленець народу, оспіваний у піснях, славний корсуньський полковник Нес Морозовицький, відомий під ім’ям Морозенка. Загинув також гадяцький полковник Бурляй, було важко поранено Івана Богуна.