Наше щастя - наші діти! Це - діаманти, гарні квіти!

Вихід «Мы маленькие дети»

Увага! Увага!

Спішіть, поспішайте !

Господарі й гості
Ідіть не минайте!

На свято вас просим
Хай пісня тут лине!

Хай сміх скрізь лунає!

У кожного радісна усмішка сяє!

Ми - дружні, веселі
Радійте за нас!

Прийшли привітати
П'ятикласники вас.

 

Ви із нами познайомтесь

Зрозуміть нас не відмовтесь

Нашу думку поважайте

Що не так, то вибачайте

 

Зібрались ми сьогодні всі
На колективну творчу справу

Щоби представить кожен зміг
Себе і друзів всіх одразу
 

Тож на сцені всім відомий
Дружній і веселий

5-А клас!

 

 

Наше щастя -- наші діти!

Це діаманти, гарні квіти!

 

Жуйков. Любов до квітів з давніх-давен властива всім народам. У Стародавньому Римі святкували свято троянд, в Туреччині - тюльпанів, у Німеччині - конвалії. Цими квітами прикрашали будинки, човни, коней, звучала музика, співали співаки, поети писали свої вірші на довгих смугах паперу і приколювали їх до квітучих кущів і дерев. Наш народ з давніх пір теж дуже любить квіти. В українському народному мистецтві, в мереживах, тканинах, кераміці, розпису - скрізь використовувалися квіти.

Танок квітів

 

Дівчата по рядку. (під музику)

Будильська В мире цветов так тепло и прохладно.
Козир  Целый букет ароматов и звуков...
Крючок  Каждый цветок – он по-своему нарядный...
Мала  В форме изысканных праздничных кубков.

Олексієнко В мире цветов я желала б остаться,
Петрущак Стать героиней рассказов и сказок,
Пирогова  Чтоб красотой каждый день любоваться,
Ріпа   Слиться с гармонией света и красок.

 

Козир.

Ще шуміли, вирували

Сиві хуртовини лютого.

Хлопці в школі очікували,

Коли знову прийде весна.

 

Олексієнко.

Вдарив грім дванадцять разів

І завмер в стороні.

Природа віддала наказ -

Салютувати весні.

 

Жуйков. Подивіться, скільки тут квітів. Давайте познайомимося з ними.

(Виходять хлопці, які читають вірші.)

 

Єсупов.

Ми - квіти, і наша доля -

Рости, цвісти у відкритому полі.

Всі подробиці про нас

Ми розповімо вам зараз.

 

 

Учень .Бараннік

Я - синій пролісок, весняна квітка.

Я вилізти, встати з-під снігу не міг.

За квітневим ранком запахло весною,

І я розпустився, квітка лісова!

У європейській культурі пролісок символізує надію. Я несу надію у те, що наше майбутнє буде світлим та щасливим, займаюсь у театральному гуртку, вивчаю англійську мову і мрію …

 

Учень. Богачов

Я - ірис!

 Ірис біля стежки синіє

Розрісся кущем на межі.

На сонечку квіти він гріє

І листя – зелені ножі.

У деяких народів ірис символізує хорошу новину. Проте в більшості країн квіти ірису наділяють значенням безстрашності, мудрості, доблесті. В Японії ці квіти дарують і чоловікам, щоб пробудити в них відвагу і мужність. Адже квіти ірису дуже схожі на мечі. У японській каліграфії один і той же ієрогліф позначає ірис і військовий дух. Я вкладаю квітку ірису, щоб ми зростали мужніми і сильними, і в цьому мені допомагають заняття із (назва східного єдиноборства) 

 

Учень. Кузьменко

 Я - нарцис!

Жила в Китаї стара бідна жінка удвох зі своїм сином. Вони терпіли нужду і поневіряння. Одного разу мати нашкрябала жменьку рису, щоб зварити синові обід. Раптом постукав в будинок подорожній і попросив їжі. Добра жінка віддала йому останній рис і заплакала – тепер їй нічим було годувати сина. Цей подорожній був водяним богом. Він вирішив віддячити жінці і кинувся в ставок, розташований неподалік. І ранком біля ставка виросла ніжна квітка. З тих пір нарцис в Китаї – символ вдячності. Нарцис зацвітає в період китайського Нового року, тому в Китаї він став символом радості і удачі. Тож, нехай в нашому шкільному житті усім щастить, і кожен день приносить радість.

 

Учень. Запорожець

Я - кульбаба!

Коли йдеш стежинкою,

Біліють диво-кульки

На тонких стеблинках.

Наскрізні, сріблясті,

Вони, як пух, м'які,

Стоять і ледь гойдаються

Від вітерця з ріки.

Квіти кульбаби символізують Щастя, радість життя. Я веселий і товариський, трохи легковажний. Для Вас мій подарунок означає: «Не сумуй», «Я радий, що зараз ми разом», «Я хочу зупинити цю мить».

Учень. Мартинов

У лісах вогкуватих,

Де бродять тумани,

Де в травах узлісь

Росинки блищать,

Ти у сутінках запах

Почуєш медяний -

Нічна фіалка

Стримує аромат.

Фіалки підкреслюють гідність та скромність.

 

Учень. Біленко, Гунько, Кравченко (с медалями)

Ми в сонячній казці,

Як зграя метеликів.

"Братки" - нас всі називають.

 

Удар м’яча і знов душа літає,

Чудовий гол і сльози на очах,

Від гри цієї серденько палає,

 Від гри цієї легко на плечах.

 

Футбол без дружби не футбол,

Не буде гри якщо не довіряєш,

Товаришу присвячуєш ти гол,

З товаришем на полі ти літаєш.

 

Мистецтво ти на полі демонструєш,

 І кожен матч це битва за життя,

На полі часу ти даремно не марнуєш,

Коли на полі- не шукаєш вороття.

 

Учень. Жуйков

 А саксофон мне душу рвет,
Как-будто ввысь взлететь зовет,
Зовет в страну чудесных снов
И ярких полевых цветов! (играет…)

Учень Левченко.

Народився конвалія в травневий день,

І ліс його зберігає.

Мені здається, його торкніть,

Він тихо задзвенить.

І цей дзвін почують всі:

І птахи, і квіти.

Давай послухаємо,

А раптом почуємо я і ти.

Квіти конвалії означають Свіжість, повернення на щастя, покірність,  вони говорять всім, хто на них дивиться:«Ти прикрашаєш моє життя!» Тому я хочу побажати всім нам, щоб ми прикрашали собою життя один одному.

 

Учень  Лісняк.

Дивіться, у лугових травах

Тюльпани весело цвітуть.

Головки червоні видно

І тут, і там, і тут.

Я несу квітку тюльпана, як Символ чистого кохання, великого щастя; слави, гордості та гармонії, і хочу, щоб усі ці чесноти супроводжували нас протягом усього шкільного життя.

 

Учень Корінний.

Подивися, які маки,

Надивитися не можу!

Неначе вогняні зірки

Загорілися на лузі!

І від цих червоних маків

Яскраво-червоним став лужок.

Кожен мак горить, як в казці,

Немов червона стрічка з пелюсток.

Я - як мак, маю багату Уяву, мрійливість, молодість і товариськість, моє прагнення до задоволень іноді перебільшує прагнення до навчання, але я з усіх сил стримую його.

 

 

 

 

 

 

 

Учень Гуров, Томіщ, Євтушенко, Чорнорот

Павло Тичина «Хор Лісових Дзвіночків»

Ми Дзвіночки,

Лісові Дзвіночки,

Славимо день.

Ми співаємо,

Дзвоном зустрічаємо:

День! День.

Любим сонце,

 Небосхил і сонце,

 Світлу тінь,

Сни розкішні,

Все гаї затишні:

Тінь! Тінь.

Линьте, хмари,

Ой прилиньте, хмари,

– Ясний день.

Окропіте,

Нас ошелестіте:

День! День.

Хай по полю,

Золотому полю,

Ляже тінь.

Хай схитнеться –

Жито усміхнеться:

Любим сонце,

Небосхил і сонце,

Світлу тінь,

Сни розкішні,

Все гаї затишні:

Тінь! Тінь.

Линьте, хмари,

Ой прилиньте, хмари,

 – Ясний день.

Окропіте,

Нас ошелестіте:

День! День.

Хай по полю,

Золотому полю,

Ляже тінь.

Хай схитнеться

 – Жито усміхнеться:

Тінь!

 

   Пісня «Веселкова»

 

Учень Будильська

 Прекрасні ми, розкішні, ніжні,

Барвисті, абсолютно різні,

Мов квіти в чарівнім саду,

Та знаєм точно, що ми діти

Всіх вас -  батьки і  вчителі.

 

Петрущак (вірш+відео)

Пирогова (виставка робіт)

Ріпа (скрипка)

СЦЕНКА "РЕПОРТАЖ"

На сцені з'являється репортерка з оператором. Повз них поспішає учень

Репортерка (до оператора):

Коли я махну рукою, починаєш знімати. Ми ведемо свій репортаж зі звичайної української школи. Ось я вже бачу як на уроки поспішає звичайний учень, тож спробуємо дізнатися у нього про шкільні будні. (звертаючись до учня) Доброго дня. Як вас звати?

Учень 1:

(Назар).

Репортерка:

У якому класі ви навчаєтесь?

Учень 1:

У п’ятому.

Репортерка:

Наші глядачі завжди запитують, чи цікаво сучасним учням вчитися у сучасній школі. От вам цікаво?

Учень :

Страшно. Страшно цікаво.

Репортерка:

То страшно чи цікаво?

Учень :

Як коли.

Репортерка:

Поясніть.

Учень :

А шо тут пояснювати? Зараз ви все самі побачите.

(За спиною проходять 4 учні з перебинтованими головами. Чухаються, стогнуть, крекчуть.)Лісняк, Богачов, Єсупов, Мартинов

Репортерка:

Ой, здається, у вашій школі сталося якесь лихо?!

Учень:

Яке там лихо, банальний урок "Основи здоров'я". Дію закону земного тяжіння перевіряли Ньютоновими яблуками. Учням ще пощастило, а от на вчителя Ньютонових яблук не вистачило, мусили кидати Ньютонового гарбуза.

(Тим часом на задньому плані двоє учнів тягнуть каменюку. Репортерка помічає)Гунько, Біленко

Репортерка:

О, бачу, що у вашій школі, як у середні віки, учні шукають філософський камінь.

Учень :

Ні, то Іван і Давид волочать із будмайданчика каменюку, щоб двері підперти.

Репортерка:

Для чого?

Учень :

Щоб (Ірина Сергіївна) на математику не прорвався.

(На сцені з являється учень з чорними ластами на руках.)Бараннік

Репортерка:

А цей учень що, вирішив, так би мовити, поприкалуватися чи йому просто в руки холодно?

Учень :

А от сміятися з чужого нещастя гріх. Доплигався наш (Єгор). Жертва невдалого експерименту і власної необережності.

Репортерка:

Боже, який жах! Хоча, з другого боку, це сенсація! (звертаючись до оператора) Знімай його, знімай!.. .

(Бачить, як проходять учні з розмальованими пиками.)Кузьменко, Запорожець, Левченко, Гуров

Репортерка:

Скажіть, будь ласка, чи практикується у вас обмін учнями з іноземними школами. Бо ось я бачу тут представників якогось невідомого африканського племені. Соррі! Вот’ю?

(Розмальовані тупо переглядаються між собою.)

Учень :

Ви до них по-англійськи не говоріть, бо вони українську не дуже добре розуміють. То наш 5-а з малювання йде. У них за новою програмою цьому уроці був боді-арт, мейкап і татуаж.

Репортерка:

А може ми зробимо невеличку екскурсію по классах? Так би мовити поспостерігаємо за робочим процессом?

Учень :

Я б вам не радив цього робити. Настрій на урок - то дуже тонка субстанція і її легко порушити.

Репортерка:

Тож як вам у пятому?

Учень :

Ну, а пятий
Ох, цей п’ятий,
Ходиш жахом обійнятий
Кабінет шукаєш свій.
От халепа! Боже мій!
Вчителів усіх багато
Як же всіх запам’ятати
А вимоги! Хоч тікай
Ми всі виснажилися вкрай!

 

Репортерка:

Сучасні учні! Які вони? Чим живуть? Про що розмовляють? Нам передали терміновий матеріал, який став готовий тільки що. Отже, дивимося екстрений репортаж з гарячої точки. Пряме включення

ВІДЕО (діалог сучасних учнів)

Крючок

Я як закінчу школу - на подіум піду.
Поїду на "Міс Світу" у славі заживу.
Ой бардак у нас в країні -
Ніде правди діти,
Тож я себе уявляю
Міністром освіти.
Сиджу собі в кабінеті
Телефони, вази
Макаренко на портреті
Я пишу накази.
 

Пирогова

Мене б діти пам’ятали
Дуже довгі роки,
Я би збільшила перерви
Й скоротила уроки.
Ой щось в серці заболіло
Та ще в боці коле
Це тому, що завтра знову
Треба йти до школи.

Томіщ:

Знаєш, я уже не хочу Шварцнегером стати.
І Кличком не хочу бути, й навіть Джекі Чаном,
В космонавти теж не візьмуть, бо я їм погано.
У валютники пішов би — долари міняти,
Чи інспектором Петренко – машини спиняти.
І начальником не хочу, то нервові люди,
А крутого бізнесмена з мене теж не буде .
Я вже цілий місяць думав, ким же мені стати,
І тепер таки надумав : піду в депутати .
То робота неважка, платять теж нівроку , -
Відзначатися щоранку й натискати кнопку .

 

Ріпа і Мала: Ось так нас 25 бешкетних і веселих, добрих і кумедних, в міру вгодованих і в міру вихованих, іноді відповідальних, а часом таких, що  забувають домашнє завдання і навіть розклад, а загалом, дуже дружних і чуйних хлопчиків і дівчат подорожують у шкільному житті 5 класу. Але поруч з нами, дітками – квітами, завжди присутні найкращі садівники. Це – наші мами.

 

1.               Мама учила меня уважать чужой труд: «Если вы собрались переубивать друг друга, идите на улицу, я только что полы вымыла».
    

2.             Мама учила меня верить в бога: «Молись, чтоб эта гадость отстиралась!»
    

3.             Мама учила меня мыслить логично: «Потому что я так сказала, вот почему!»
    

4.             Мама учила меня думать о последствиях: «Вот вывалишься сейчас из окна, не возьму тебя с собой в магазин!»
    

5.              Мама объяснила мне причинно-следственные связи: «Если ты сейчас же не перестанешь реветь, я тебя отшлепаю».
    

6.             Мама учила меня преодолевать невозможное: «Закрой рот и ешь суп!»
    

7.              Мама научила меня выносливости: «Не выйдешь из-за стола, пока все не доешь!»

8.             Мама учила меня смело смотреть в будущее: «Уж, погоди, дома я с тобой поговорю!»
    

9.             Мама научила меня основам самолечения: «Если не перестанешь косить глазами, на всю жизнь таким останешься».
    

10.        Мама учила меня быть гибким: «Посмотри, какая у тебя шея сзади грязная!»
     

11.          Мама научила меня экстрасенсорике: «Надень свитер, я же знаю, что тебе холодно!»
     

12.         Мама научила меня, как стать взрослым: «Если не будешь есть овощи, никогда не вырастешь».
     

13.         Мама преподала мне основы генетики: «Это у тебя все от отца!»
     

15.         Моя мама учила меня верить в невозможное: «Я вижу тебя насквозь».
     

16.         Мама учила меня видеть во всем хорошее: «Опять устроил в комнате свинарник».
     

17.         Мама объясняла мне, откуда берется мудрость: «А ты поживи с мое, а потом рассуждай!»
     

18.        Мама учила меня «шутить»: «Когда отрежешь себе ноги газонокосилкой, не смей ко мне со слезами прибегать!»
     

19.         Мама учила меня жить в реальности: «Я уже тебе миллион раз говорила: перестань все преувеличивать!»
     
20.       Мама учила меня не завидовать: «В мире живут миллионы бедных детей, у которых нет таких замечательных родителей, как у тебя!»