Працюючи над виховною проблемою: " Виховання загальнолюдських цінностей, культури поведінки і спілкування молодших школярів." ставлю такі завдання: виховання високоморального підростаючого покоління,формування у нього українського менталітету; духовно-моральне виховання,орієнтація на загальнолюдські цінності;розвиток таланту,розумових і фізичних здібностей,формування у них високої пізнавальної культури,організація змістовногодозвілля;індивідуалізація виховання.фундаментом якої є ідея захисту дитини у навчанні,здоров'ї,сфері спілкування;організації роботи з батьками.
Мета: Виховувати любов, повагу шанобливе ставлення до рідних, знайо-
мити з традиціями роду.
Хід свята
Учитель: Шановні гості! Сьогодні ми зібралися у цьому залі, щоб провести родинне свято, присвячене нашим близьким і рідним людям: мамі, татові, дідусям, бабусям. Вони подарували нам життя, учать нас людським цінностям накопичених століттями, вкладають у наші душі добро, співчуття, милосердя.
Учень 1:
Я знов повертаюся до тебе в думках,
Чарівне і вічне життя загадкове,
Шукаю коріння у твоїх літах,
Дитинство моє калинове.
Мама і її роль
Учень 2: Головною берегинею родини була мати, Вона народжувала дитину, вчила добра і любові, співала їй пісень. Пригадайте, як ваші мами співали вам колискові коли вкладали вас спати.
Дві мами виконують колискові пісні.
Учень 3:
Дитина і мати, Картина звичайна.
А все ж наче сонця промінням осяяна.
Блакиттям мальована, сонцем залита,
І стяжками чаром веселки сповита...
Учитель: А зараз , дорогі наші мами , для вас відкривається наша галерея. Виставка портретів «Моя мама»
Мама:
Маленькі наші голуб’ята,
Красуні доні любі,
І ви, синочки – козачата,
Орли короткочубі.
Ростіть здорові, виростайте
Усім нам на догоду.
Та тільки вічно пам’ятайте,
З якого ми народу.
Учні:
Добрі і щирі, чудові слова.
Тими словами усяк без вагання
Маму найкращу свою назива.
Матінко, усміх твій ніжний ловлю.
Мамонько рідна, моя дорогенька,
Я над усе тебе в світі люблю!
Хочу в словах передати тепло.
Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,
І щоб в душі його сонце цвіло!
Кращого в світі немає навкруг!
Татоньку, хочу тебе я обняти –
Ти мій порадник, заступник і друг!
Як добре, що ти у нас є,
Як важить для нас багато
Кожне слово твоє.
Ми вдячні тобі, наш тату,
Що в дні, коли припече,
Ми відчуваєм і матір,
І твоє надійне плече.
Батько й мати:
Як мені вас не любити,
Рідний батьку, нене!
То ж ви мене згодували
І дбали про мене.
То ж ви мене згодували
Щирими руками.
Ой, нема то ніде в світі,
Як в батька й мами.
Батько розуму навчає,
Мати приголубить,
Ніхто мене так в світі,
Як вони, не любить.
Дай же, Боже, щоб я виріс,
В школі гарно вчився,
Щоб я батькові і неньці
Добре відплатився.
Б.Лепкий
Тато і його роль
Найдорожчі та найближчі для кожного з нас мама й тато.
Яка ж роль тата у сім’ї?
Він є головою сім’ї й продовжувачем роду. До імені дитини завжди додається ім’я батька. Тато завжди радіє, коли народжується син, бо він буде продовжувачем роду та прізвища батька. В сім’ї батько брав на себе найважчу роботу, він дбав про добробут сім’ї.
Пісня «Папа может».
В давнину предки були козаками. На них покладалася місія захисників Батьківщини. Так ведеться і до сьогодні. В сім’ях татусь, передусім у синів, виховує риси мужності, сміливості, привчає до праці.
Син
Сину мій любий,
Життя не проходить безхмарно.
Сину – дитино,
Старайся прожити не марно,
В щасті чи горі –
В собі не принижуй людину.
Сину мій, сину...
Б.Олександров
Ти мій рід
Ти мій рід, ти дитина моя,
Ти вся честь моя і слава,
В тобі дух мій, будуще моє,
І краса, і держава.
І.Франко
Конкурси для тат
Учень: Треба дбати про свою родину, берегти честь свого
роду. Якщо ми будемо творити недобрі вчинки або нечемно поводи-
тися, люди подумають, що наші тато і мама такі ж сварливі та невихо-
вані, як і ми. Бо в народі кажуть: «Яка сім’я, такий і я».
Учитель: Згадайте якими ніжними словами називають вас батьки, коли
задоволені вашою гарною поведінкою.
Учні: Зайчик, ластів’ятко, голубчик, сонечко, радість моя, серденько, мишенятко, котичок, та ін.
Учитель: Але діти не завжди бувають слухняними, Що ж говорять вам батьки, коли гніваються?
Учні мовчки піднімають малюнки на яких зображені : пеньочки, дубочки, козлики, телята, баранці, мавпочки, поросята, ослики.
Учитель: Я думаю , що ви не будете гніватися на них, а намагатиметеся виправитися, стати кращими, будете приносити
Вашим близьким якомога більше радості і вони будуть щасливі за своїх діточок. Адже в народі кажуть: «З дітьми багато клопоту, та без них – світ немилий».
Учень: У народі кажуть: «Діти – це діти, а справжні діти - це онуки». І сьогодні на наше свято, прийшли наші дорогі дідусі і бабусі.
Учень 1:
Скільки в бабусеньки з нами турботи,
Варить бабуся нам добрі компоти,
Треба шкарпетки теплі зв’язати,
Казку веселу нам всім розказати.
Скільки в турботах тих різних умінь!
Рідна бабусенько! Сядь відпочинь!
Учень 2:
Я й до бабусі з любов’ю звертаюсь:
Бабусю, бабуню, бабуня моя!
І до бабусиних рук притуляюсь
Та відчуваю в них лагідність я.
Учитель: Бабусі – берегині сімейних традицій. Давайте попросимо наших бабусь розповісти про традиції в їхніх сім’ях. (Розповідь бабусь).
Конкурс «Бабусині помічники»
Учитель: А зараз привітаємо наших дідусів.
Учень 3:
І до дідуся іду по науку:
Діду,дідуню, навчи в світі жити!
Він на голівку кладе свою руку,
Голос сріблястий струмочком біжить.
Учениця 4:
Слово чарівне! Яка в ньому сила!
Скажеш з любов’ю і радість росте!
Слово ласкаве народжує крила –
Ви не забудьте ніколи про те!
Учениця 5:
Донечко, синку, сестрице, братусю, -
Дружна, велика, весела сім’я!
Таточку, мамочко, бабусю, дідусю –
Мій оберіг і родина моя!
Учитель: «Три біди є у людини – смерть, старість і погані діти». – говорить українська народна мудрість. «Старість неминуча, смерть невблаганна – перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна зберегти дім, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а й від самих дітей», - говорить В.О.Сухомлинський.
Тож завжди намагайтеся бути слухняними і вихованими, турбуйтеся про своїх рідних і ніколи не завдавайте їм прикрощів, будьте їхньою опорою і гордістю.
Спасибі вам наші дорогі, що завітали на наше свято! Ми раді були вас бачити, приходьте до нас частіше.
Учитель:
Не скупіться на теплі слова,
Бо у світі так мало тепла.
Лише від рідної хати
Та від лагідних рук мами й тата.
Коли й зміцніють крила, щоб літати,
Не забувай про рідних маму й тата.
Та встигни добре слово їм сказати,
Допоки ти живеш у рідній хаті.