НАСЛІДКИ ЗАСТОСУВАННЯ ХІМІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ НА РОСЛИНИ

НАСЛІДКИ ЗАСТОСУВАННЯ ХІМІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ НА РОСЛИНИ

Як сьогодні, так і в найближчому майбутньому навряд чи можна обійтися без хімічних засобів захисту рослин, які необхідні для підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Однією з найбільш широко використовуваних груп отрутохімікатів, що використовуються в сільському господарстві для боротьби зі шкідниками та хворобами рослин є фосфорорганічні пестициди, до яких відносяться хлорофос, карбофос, метафос, фосфамід (БІ-58), базудин, актеллік. Більшість з них має високу токсичність відносно комах, кліщів, черв’яків і людини. Не менше токсичними є ртутьорганічні (гранозан) і хлорорганічні пестициди, які у сільському господарстві України заборонені. Хлорорганічні сполуки (ДДТ, гексахлоран, алдрин, гептахлор) були першими та до останнього часу найбільш поширеними, високоефективними отрутохімікатами, які широко застосовували для боротьби зі шкідниками в сільському господарстві. На сьогодні їх застосування є обмеженим, тому, що вони  є дуже стійкими в зовнішньому середовищі та до дії високої температури. Внаслідок цього вони протягом тривалого часу після обробки зберігають свою активність і токсичні для людини та тварин. Харчові продукти, які містять залишки хлорорганічних сполук, не втрачають токсичності й після кулінарної обробки, тому після потрапляння їх навіть в невеликих кількостях, але протягом тривалого часу може виникнути хронічне отруєння. В останнє десятиліття активно впроваджується в практику хімічного захисту рослин синтетичні піретроїди (децис, арріво, карате, фастак), які мають відносно низьку токсичність і леткість, а також малу стійкість у навколишньому середовищі.

Повсюдна хімізація сільськогосподарського виробництва також загострила інтерес громадськості до реальної загрози дії на людину і середовище шкідливих токсичних речовин.

Пестициди (від лат. pestis — «зараза», «чума», «шкода»; cidus — «убивати») — це хімічні сполуки, що використовуються для боротьби зі шкідниками та хворобами й мають пестицидну активність). За значних масштабів ураження слід застосовувати хімічні засоби захисту рослин — пестициди, отрутохімікати. Однак пестициди шкідливо впливають на організм людини, рослини, сільськогосподарські продукти, деревину, вироби з вовни, шкіру. їх використовують для знищення паразитів тварин, боротьби з переносниками небезпечних захворювань.

Хімічні пестициди часто використовуються для боротьби з хворобами, шкідниками або бур'янами. Хімічний контроль заснований на речовинах, які є токсичними (отруйними) до шкідників. Коли хімічні пестициди застосовуються для захисту рослин від шкідників, хвороб або заростання бур'янами, ми говоримо про засоби захисту рослин. Звичайно, важливо, щоб рослина, яка потребує захисту, сама не постраждала від токсичних ефектів захисних продуктів.

До пестицидів належать також речовини, використовувані для регуляції росту й розвитку рослин, видалення їхнього листя, квітів, зав’язей, цілковитого значення рослин, відлякування тварин, їх приваблювання, стерилізації тощо. Речовини, що вбивають або знижують життєздатність організмів, називаються також отрутохімікатами й біоцидами.

Поділ пестицидів за хімічною складовою є найбільш поширеним. Визначають такі сполучення:

• неорганічні (сполуки: ртуть, мідь, сірка, фтор, барій, бор, миш'як і т.д.);
• органічні (сполука хлорорганічна, фосфорорганічна, синтетичний піретроїд, нітрофенол, похідні тіо- і дітіокарбамінових кислот та інші);
• біологічні засоби захисту рослин із продукту життєдіяльності чи бактерії, вірусу, гриба.

Біологічні методи – основа стратегічного біоекологічного контролю шкідливого організму в сільськогосподарських посівах. Засоби біологічного захисту рослин починають користуватися більшим попитом через потреби екологізації землеробства. 

Подібні за складом препарати одного класу показують різну пестицидну та токсичну властивість, також відрізняються за силою дії та призначенням. Проте, незважаючи на відмінності, сполуки демонструють схожі ознаки, а часто саме механізм дії.

      Пестициди згруповано в п'ять основних категорій залежно від мети, на яку вони зазвичай застосовуються. До першої групи відносяться фунгіциди, які діють проти грибів. Потім є гербіциди, які використовуються проти бур'янів. Гербіциди забираються листям або корінням бур'янів, в результаті чого він гине. Інсектициди знищують шкідливих комах, а потім з'являються акарициди, які захищають рослини від кліщів. Нарешті, існують нематициди для контролю нематод, які атакують рослини.

За характером дії

Пестициди класифікують не лише за складовою ознакою, але і за дією на джерело зараження. Різний характер дії демонструють засоби захисту рослин, класифікація яких представлена такими групами:

• кишкові (проникають в організм через органи травлення);
• контактні (потрапляють через покривну тканину);
• системні (проникають у рослину та роблять її соки отруйними);
• фуміганти (через органи дихання).

Кишкові пестициди заражають шкідників при потраплянні з кормами. Контактні препарати отруюють шкідливі організми при безпосередньому контакті з їх тілом. Системні – внутрішньорослинні пестициди, які проникають у рослину через вегетуючий орган, коріння та насіння. Фумігант – хімічна сполука у формі отруйних газів чи пари, що потрапляє в організм комахи і тварини через органи дихальної системи, і викликає отруєння.

За гігієнічною класифікацією

За гігієнічною класифікацією засоби захисту рослин від шкідників і хвороб, бур’янів демонструють ознаки: стійкості, леткості, токсичності, кумулятивності, канцерогенності, тератогенності, ембріотоксичності, алергенності та інші. Такому поділу підлягає діюча речовина і препаративна форма. Зарахування препарату до певного класу здійснюється на основі загальної оцінки усіх властивостей, враховуючи лімітуючий критерій впливу на здоров'я людей. Відповідно гігієнічних класів пестициди діляться на:

• І – надзвичайно небезпечний;
• II – небезпечний;
• III – помірно небезпечний;
• IV – малонебезпечний.

За даною класифікацією речовина, яка не відноситься до перших 3 груп, потрапляє до четвертої. Препарати І класу не рекомендується використовувати в агросекторі.

За високої необхідності другий клас пестицидів можна застосовувати у господарстві, але лише спеціалістом із захисту рослин (чи під його контролем) або особою, яка спеціально підготовлена щодо суворих регламентацій застосування. Препарати з III і IV класів використовують відповідно чинної санітарної норми, інструкцій по використанню, правил експлуатації та рекомендацій.

Форми випуску

Ефективність засобу захисту рослин залежить також від форм випуску та умов, за яких контактує із шкідливими організмами. Для сільського господарства виготовляють різноманітну препаративну форму. Серед таких: змочуваний порошок, водний концентрат суспензій, концентрат емульсії, водний розчин, гранульований пестицид, водорозчинна гранула та інші.

Сучасні засоби захисту рослин випускаються у новій препаративній формі – текуча суспензія або мікрогранула, яка розпадається у воді, утворюючи стійку суспензію. Крім того, більшою популярністю користуються пестициди у вигляді змочуваного порошка та текучої пасти, які при розбавленні з водою утворюють суміші суспензій та емульсій, які ефективніші, ніж просто суспензія.

Застосовують різні способи внесення таких форм препаратів, залежно від розмірів об’єкта, який потрібно захистити, типів (які бувають засоби захисту рослин) чи його характеристики. У період вегетації рослин обприскування відбувається за допомогою обприскувача трактора чи авіаційним способом.

Типи засобів захисту рослин

Хімічні захисні методи для культур передбачають застосування хімічносинтезованих пестицидів, які порушують розвиток різних шкідливих організмів або викликають їх загибель.

Класифікація за типом поєднує засоби для захисту рослин у групи відповідно шкідливих об’єктів проти яких вони застосовуються. Пестициди поділяються на: фунгіциди – борються з грибковими хворобами, бактерициди – ефективно захищають від розвитку бактеріальних захворювань, гербіциди – знищують бур’яни, інсектициди – засоби захисту рослин від комах, акарициди – знищують кліщі, інсектоакарициди – спільна дія проти комах та кліщів, нематоциди – проти шкідливої нематоди, родентициди – захист від гризунів, арборициди – проти дерев’янистої рослинності та чагарників.

Серед хімічних захисних засобів є також регулятор росту рослини, який стимулює або гальмує її розвиток. До їх переліку включено препарати для знищення листя – дефоліант, підсушування культур – десикант, відлякування – репелент, приваблення – атрактант, обмеження харчування комах – антифідант. Відповідно господарських потреб, в компанії Ocean Invest можна купити засоби захисту рослин в Україні різного типу.

Використання хімічних пестицидів є широко поширеним через їх відносно низьку вартість, легкість, з якою вони можуть бути застосовані, та їх ефективність, доступність і стабільність. Хімічні пестициди, як правило, швидкодіючі, що обмежує шкоду, заподіяну сільськогосподарським культурам.

Хімічні пестициди мають деякі істотні недоліки, але вони все ще широко продаються і використовуються. Тут ми обговоримо чотири недоліки хімічних пестицидів. По-перше, хімічні пестициди часто не просто токсичні для організмів, для яких вони призначені, але й для інших організмів. Хімічні пестициди можна підрозділити на дві групи: не селективні і селективні пестициди

Селективні пестициди мають більш обмежений діапазон. Вони лише позбуваються цільового шкідника, хвороби або бур'янів, щоб інші організми не постраждали. Прикладом є пестицид, який працює тільки на широколистяних бур'янах. Його можна використовувати, наприклад, на газонах, оскільки він не вбиває траву. У ці дні для контролю декількох шкідників, як правило, потрібна комбінація декількох продуктів, оскільки майже всі дозволені продукти є вибірковими і, таким чином, контролюють обмежений спектр шкідників.

Іншим недоліком хімічних пестицидів є стійкість. Пестициди часто діють лише на (короткий) період на конкретному організмі. Організми можуть стати імунітетом до речовини, тому вони більше не мають ефекту. Ці організми мутують і стають стійкими. Це означає, що для їхнього контролю необхідно використовувати інші пестициди.

Гербіциди – засоби, які використовують для знищення (чи профілактики) небажаної рослинності. Головне завдання таких препаратів у сільськогосподарських посівах – боротьба проти бур'янів. Гербіциди випускаються у формі розчинів, концентратів емульсії, порошків, які містять у складі, крім діючих речовин, також розріджувач та іншу допоміжну добавку.

За характером дії на бур’яни дані пестициди поділяють на суцільні та вибіркові засоби. Перші знищувально діють як на культуру, так і на бур'янистість. Тому їх варто застосовувати на дуже забур’янених полях, де відсутні культурні посіви. На ділянках, які обробляються, суцільні гербіциди використовують у період відсутності культур (перед посівом, після збору врожаю, на чистому парі й т. д.).

Вибіркові або селективні засоби захисту рослин – це препарати, які пригнічують або знищують рослини у посіві за рахунок інших, які під дією пестицидів нормально розвиваються. Цю групу ще називають страховими післясходовими гербіцидами.

Це умовний розподіл, через те, що одна й та ж речовина, враховуючи концентрацію та норми витрат, може діяти як суцільно, так і вибірково.

Інсектициди

Це хімічні засоби захисту, які знищують комах, їх овіциди та ларвіціди, а також проявляють активність у боротьбі з кліщами (інсектоакарицидні препарати) і нематодами. Від форми випуску та вмісту пестициду залежить ефективність його дії. Інсектицид випускається у вигляді розчину, концентрату емульсії, порошка, дуста, аерозольного розпилювача та ін.. У складі, крім діючих речовин, присутні розчинники, ПАРи та інші добавки.

На ринку все частіше з’являються нові інсектициди через появу наступних рас комах, які проявляють стійкість до наявних препаратів. Та, крім того, виробники постійно вдосконалюють ефективність та безпечність засобів.

Рослини досить швидко захоплю- ють інсектициди системної дії через коріння або наземні частини, потім транспортують та перерозподіляють їх через судинну систему. Ці речови- ни також можуть переміщатися від клітини до клітини шляхом дифузії.

Десиканти

Десикацію застосовують для підсушування рослин перед початком жнив, щоб прискорити достигання посівів на декілька днів. Такі заходи полегшують збір урожаю за умов високої вологості. Сьогодні користуються попитом десиканти, в основі яких дикват, глюфосинат амонію та гліфосат. Застосовувати такі препарати ефективно на забур’янених посівних площах (соняшник, льон, соя, рис, пшениця, горох, картопля, насіннєві цукрові буряки, люцерна, конюшина). Рекомендована обробка десикантами за десять днів до початку збиральної кампанії.

Головна особливість десикації – відсутність пошкоджень зерна чи бульб культури, яка дозріває, тоді як умови для здійснення техоперацій комбайнами стають більш сприятливими. Крім того, препарати частково знищують багаторічні бур’яни, і таким чином очищають поле для посіву наступних культур.

Отже, обробка посівів десикантом допомагає знизити вологість зерна, полегшує його збір, зменшує кількість бур’янів, а також заощаджує витрати на сушку та загальні втрати при збиранні.

Всі ці категорії пестицидів мають свої переваги та недоліки, і їх використання залежить від конкретних потреб та обставин. У стійкому сільському господарстві, садівництві та інших сферах застосування пестицидів важливо дотримуватись правил безпечного та ефективного використання, а також забезпечити збалансований підхід до захисту рослин, з урахуванням захисту навколишнього середовища.