Наукова робота "Духовні криниці нашого села"

Про матеріал

Дане дослідження присвячене релігійній тематиці, метою якого було вивчення релігійних конфесій в селі Українка Апостолівського району Дніпропетровської області та зробити їх порівняльний аналіз. Були досліджені духовні криниці села - Українська Православна Церква «Всіх Преподобних Київо-Печерських», Українська Православна Церква Київського патріархату «Покрова», євангельська християнська церква п’ятидесятників «Спасіння». Досліджувалися історія їх становлення, їхня внутрішня, зовнішня церковна діяльність та роль у суспільному і культурному житті села.

Перегляд файлу

Анотація

Структура роботи

Структура роботи обумовлена метою і завданнями дослідження. Робота складається із вступу, двох розділів, висновку, списку використаних літературних джерел та додатків. Загальний об’єм роботи становить 30 сторінок, список використаних джерел та літератури – 7 позицій. Робота містить 1 малюнок, 3 діаграми, 3 таблиці, 18 фотографій, два додатка.

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………. . 4

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА……………………………………… .. 6

1.1. Релігія як сфера духовної культури людства……......................................6

1.2.Релігія в Україні…...……………………………………………….……….…7

РОЗДІЛ ІІ. ОСНОВНА

ЧАСТИНА…………………………………………… 10

2.1. Про наше село і про наш клас…………………………………..………….10

2.2. Православна церква «Всіх преподобних Києво-Печерських святих»……12

2.3. Православна церква України «Покрова»………………………………... 16

2.4.Євангельска християнська церква п’ятидесятників «Спасіння»…..…... ..19

2.5. Результати дослідження…………………………………………………….22

2.6.Роль і місце церкви в культурному та духовному житті селян………….25

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………. 27

Список літературних джерел ………………………………………………..28

Додатки…………………………………………………………………………..29 ВСТУП

Релігія – феномен духовного життя людства. Вона – світоглядна основа людини, що регламентує її повсякденну поведінку, надає їй можливість спілкування з надприродними силами шляхом відправлення певних обрядів. Релігія — не тільки уявлення про Бога, не тільки форма свідомості. Це й реальне життя, дії людей: культ, богослужіння, церковна організація, форми і принципи організації суспільного життя, що певною мірою ґрунтуються на релігійних засадах

Питання ролі й місця релігії в суспільному житті стоїть набагато гостріше у сучасному суспільстві, ніж це було за радянських часів, коли релігійні настрої і віра пригнічувалися владою.

У нашому класі є учні, які відвідують різні церкви в нашому селі. Нам стало цікаво дізнатися, як влаштоване релігійне життя в різних конфесіях, які є спільні та відмінні риси у богослужінні та виникли багато інших питань. Це послугувало причиною вибору теми нашого дослідження.

Мета дослідження полягає в тому, щоб провести комплексний аналіз релігійних конфесій в селі Українка, провести порівняльний аналіз між ними та з’ясувати їх роль у суспільному та культурному житті нашого села.

Для досягнення поставленої мети ставляться такі завдання:

– вивчити літературні джерела з окресленої теми;

– дослідити сучасний стан релігії в Україні;

– дослідити релігійні конфесії в селищі Українка;

– провести системний порівняльний аналіз діяльності різних конфесій у нашому селі;

-з’ясувати причини та передумови релігійного відродження та вплив релігійних конфесій на суспільне та культурне життя села.

Об’єктом дослідження є релігійні конфесії села Українка.

Предметом дослідження є релігійні процеси, що відбуваються

Методи дослідження. У роботі використовувались загальнонаукові методи: аналізу і синтезу, періодизації, порівняльно-історичний, математичної статистики, систематизації та узагальнення.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в межах Апостолівської громади було здійснено комплексний аналіз релігійних конфесій у селі Українка.

Актуальність дослідження

Обрана для дослідження тема має значний науковий інтерес. Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю вивчення ролі релігійних конфесій у житті сучасного села та їх вплив на духовний та культурний стан односельчан. Матеріали роботи можутьбути використані у

процесідослідженнясела Українки,поглиблять знання з історії села, стануть у нагоді для вчителів предметників, зокрема історії, класних керівників при проведенні виховних годин.

РОЗДІЛ І.

1.1.Релігія як сфера духовної культури людства

Релігія — явище дуже складне. Воно з’явилося в суспільстві й існує разом з ним і є формою суспільної свідомості та світоглядом. Ця найдавніша сфера духовної культури людства поєднує в собі елементи раціонального (моральні настанови) та ірраціонального (фантастичні образи надприродних істот). Слово релігія походить від латинського "religio" і означає "зв'язок". У тлумаченні богословів релігія — це все те, що зв'язує, з'єднує людину з поняттям "Бог" [1].

Бог — верховна надприродна сутність, яка, згідно з різним релігійним вченням, наділені вищим розумом, абсолютною досконалістю і всемогутністю, є творцем світу, зумовлюючи все, що відбувається в ньому.

Він створив світ, не належачи до нього. Тому людина не може відкрити Бога, побачити його. Лише сам Бог може відкритися людині при особистій зустрічі з нею.

Як особлива система духовної діяльності людей, релігія має власну специфічну структуру. В ній можна виділити такі основні елементи, як релігійна свідомість, релігійні почуття, релігійний культ, релігійні організації. Джерелом ідеології кожної релігії є її святе писання (Трипітака — у буддистів, Біблія — у християн, Коран — у мусульман) [2].

Невід'ємною частиною будь-якої релігії є культ — сукупність символічних дій, за допомогою яких віруючий намагається вплинути на надприродні об'єкти. До культу відносяться: обряди, ритуали, таїнства, богослужіння, пости, молитви, а також матеріальні предмети, які при цьому використовуються, — храми, священні реліквії, посуд, одяг [3].

Релігія матеріалізується також у релігійних організаціях — об'єднаннях послідовників тієї або іншої релігії, що виникають на основі спільності вірувань та обрядів (церква, секта, деномінація).

1.2. Релігія в Україні

Україна на міжнародній арені заявила про себе як держава, де поважають релігійні погляди людей. У 1995 році наша країна набула членства в Раді Європи і ратифікувала міжнародні договори, взявши на себе зобов’язання здійснювати захист прав та основних свобод, у тому числі й свободи віросповідання.

Конституція України у статті 35 визначає, що „кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність”. Крім того, ч.3 цієї статті виголошує, що церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова [6].

Закон України „Про свободу совісті та релігійні організації” від 23 квітня 1991 року є основним нормативним актом, який розкриває зміст релігійних прав і встановлює гарантії їх реалізації.

Сьогодні постійно збільшується кількість церков і релігійних об’єднань.

Станом на 2020 рік в Україні нараховується 36796 духовних осередків, що є достатнім для задоволення релігійних потреб віруючих [6]. Мережу релігійних організацій представлено 55-ма віросповідними напрямами, в межах яких діють центри та управління, релігійні громади, монастирі, місії, братства, духовні навчальні заклади, недільні школи.

Українське суспільство залишається загалом толерантним до сповідування різних релігій. Так, переважна більшість (75%) громадян вважають, що “будь-яка релігія, яка проголошує ідеали добра, любові, милосердя і не загрожує існуванню іншої людини, має право на існування” [7].

Представники християнських деномінацій (православні, католицькі та протестантські релігійні організації) складають близько 94% релігійної мережі держави. Та найчисельнішою серед релігійних організацій держави є Українська православна церква.

На сьогодні Україна - багатоконфесійна держава, де офіційно діє більше 21 тис. релігійних громад, 82 конфесії, напрямів і тлумачень. Найпомітнішими серед них є: Українська православна церква (УПЦ), Православна церква України, Українська автокефальна православна церква (УАІЩ), Українська греко-католицька церква (УГКЦ), Римсько-католицька церква (РКЦ), євангельські християни-баптисти (ЄХБ), християни віри євангельської (ХВЄ), адвентисти сьомого дня (АСД), свідки Ієгови, а також мусульманська, реформатська та іудаїстська церкви, що становлять 97,1% всієї релігійної мережі України. Конфесійна приналежність українців представлена у таблиці 1.

Таблиця 1

Конфесійна приналежність українців

100% у стовпчику	Україна в цілому	Захі д	Цент р	Півден ь	Схі д	Донба с
Православна Церква (УПЦ МП + ПЦУ)	79,3	62,7	87,6	87,7	82, 4	78,9
Греко-католицька Церква	8,8	28,5	2,4	0,0	0,7	2,0
Римо-католицька Церква	1,2	1,9	1,3	0,0	1,0	0,0

Найвпливовішою складовою релігійного життя залишається православ'я. Українська православна церква є домінуючою в українському православ'ї. У 1991 р. церква отримала від Московської патріархії самостійність в управлінні, але канонічне підпорядкована патріарху Московському і всієї Русі - Кирилу. Управління церквою здійснює Синод УПЦ на чолі з предстоятелем митрополитом Онуфрієм [5].

Українська православна церква - Київський патріархат, керована патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом виникла у червні 1992 р. в результаті об'єднання частини релігійних громад та духовенства УПЦ і УАПЦ. 15 грудня 2018 року ієрархи, які брали участь в Об'єднавчому соборі ухвалили рішення про саморозпуск церкви у зв'язку з об'єднанням православних церков в Україні та створенням Православної церкви України. Першим сучасним предстоятелем після визнання Православної церкви України самостійною став митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Таким чином, православ'я в Україні розкололось на три ворогуючі між собою конфесії, що надзвичайно ускладнює релігійну ситуацію в Україні. Між ними точиться гостра боротьба за нерухомість (храми) і паству, що неодноразово призводило до суперечок їх прибічників.

Релігійна ситуація в Україні на сьогодні є не дуже стабільною [5].

У 2018 Україна посіла 11-е місце за релігійністю серед 34 країн Європи .

Динаміка релігійності українців представлена на мал. 1.

Мал. 1. Динаміка релігійності українців

На сьогодні число людей, які вважають себе віруючими, складає 72%. Це на 5% більше, ніж у 2013 році і на 14% більше, ніж у 2000 році.

За останні 18 років число невіруючих знизилося з 12% до 5%.

При цьому переконаних атеїстів приблизно 3%.

Число байдужих до питань віри коливається від 3% до 8%, а тих, хто в питаннях віри не визначився – від 2% до 6%.

Рівень релігійності вищий серед старших вікових груп: 77% людей віком від 60 років вважають себе віруючими, тоді як серед людей віком 18-24 роки таких 65%.

79% жінок віруючі. Це на 16% більше, ніж чоловіків.

РОЗДІЛ ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

2.1. Про наше село і про наш клас

Українка — селище в Україні, в Апостолівській міській територіальній громаді Апостолівського району Дніпропетровської області. День села — третя субота листопада.

Фото 1. В’їзд до села Українки

Населення — 866 мешканців. У селищі — 240 будинків, 11 вулиць [4].

Село знаходиться на крайньому півдні Дніпропетровської області та межує з Херсонською областю.

До 1929 р. сучасна територія села була хутором. Його хазяїном був Булах, якого в 1929 р. розкуркулено й вислано з хутору. У 1931 р. на території колишнього хутору організовано зернорадгосп «Криворізький», центральна садиба якого спочатку знаходилася в місті Апостолове. Організатором зернорадгоспу був Василь Васильович Ільїн[4].

Згідно з Постановою Верховної Ради УРСР у 1961 році на карті району з'явився новий населений пункт — селище Українка. До села стали приїжджати багато людей зі Львівщини, Тернопільщини та інших західних регіонів України. В селі навіть вулицю, де проживають більшість вихідців з тих місць, люди між собою прозвали Бендерстрой.

Все в нашому селі було: середня школа, дитячий садочок, клуб, їдальня, 5 двоповерхових будинків, 2 гуртожитки, два магазина, а церкви не було.

Невелика кількість православних віруючих людей села ходили до храму села

Мала Костромка. Це були Муравйова Паша з донькою Людмилою, Фартушна Валентина, Охотніцька Лія. На думку односельчан, саме вони вимолили у Бога храм для рідного села.

Така ж сама ситуація була і серед православних віруючих Київського патріархату та євангельської християнської церкви п’ятидесятників, яким доводилося їздити на богослужіння до міста Зеленодольськ, яке знаходиться в 7, 5 км від села.

Тепер трішечки про наш клас. У нашому класі 7 учнів – одна дівчинка та шість хлопчаків.

Фото 2. Учні 11 класу Української ЗШ І-ІІІ ступенів

Четверо з нас разом з батьками систематично відвідують євангельську християнську церкву п’ятидесятників «Спасіння», троє учнів вважає себе православними християнами, які на великі свята відвідують православний храм. Класний керівник Лагода Тетяна Григорівна також православна віруюча, яка 10 років була регентом в церкві, а зараз разом з вчителем зарубіжної літератури Клочковою Ніною Іванівною співають на клиросі під час богослужіння.

На протязі одинадцяти років навчання між учнями класу часто виникали різні запитання стосовно релігії, яку сповідають діти: чому одні діти не можуть святкувати разом з іншими свято Нового року, чи День Перемоги, а інші святкують різні свята Богородиці та святих. Були розбіжності у постах та в церковних таїнствах. Дітям було цікаво, як відбувається Богослужіння у «других», адже ніхто не був у «чужій» для них церкві.

І ось діти виросли, у кожного сформувався своя система поглядів на світ. Ми вирішили провести дослідження усіх релігійних конфесій у нашому селі, зробити їх порівняльний аналіз (що спільного і що відмінного), з’ясувати як впливає церков на суспільне та культурне життя селян. Ми заглянули всередину кожної церкви і задовольнили свої давні інтереси.

У селі Українка діють три релігійні конфесії :

1. Українська православна церква (Московського патріархату).

2. Православна церква України «Покрова».

3. Євангельська християнська церква п’ятидесятників «Спасіння»

2.2. Православна церква «Всіх преподобних Києво-Печерських »

Довгий час в селі не було жодної церкви. Віруючі люди ходили до храмів

м. Зеленодольськ та селища Мала Костромка. В 1997 році було отримано дозвіл на відкриття православного храму в селі. Церква орендувала приміщення господарського магазину, який знаходився на вулиці Центральна

1. Храм було названо на честь Преподобних Києво-Печерських святих.

Першим настоятелем храму став отець Олег. Стали проводитися всі богослужіння : вечірня, літургія, молебни, панахіди, вінчання, хрещення.

Віруючі були щасливі.

Фото 3. Храм Преподобних Києво-Печерських. 1997 р.

У 2008 році настоятелем храму став священник Валерій, який змінив і зовнішній і внутрішній вигляд церкви.

Фото 4. Храм Преподобних Києво-Печерських. 2020 рік

Завдяки його зусиллям було викуплено будівлю, яка стала власністю церкви. Розпочалися роботи по оновленню храму. Обновили іконостас, поновили ікони. Було привезено багато святинь - їх зараз 25 у храмі.. Разом із жителями села було перекрито кришу храму, поставили паркан. У 2015 році було встановлено на храм купол, а ще через 2 роки збудовано дзвіницю з 5 дзвонами. А коли храм отець Валерій пофарбував в зелений колір, то церква стала справжньою прикрасою села.

На подвір’ї храму ростуть плодові дерева, ягоди, з ранньої весни до пізньої осені бавлять очі безліч гарних квітів.

У 2012 році на в’їзді в село був встановлений Хрест, як оберіг села Українки. Цей благодійний подарунок для жителів села зробив Дмитро Шпенов, депутат Верховної Ради України. На освячення Хреста зібралося майже все село, багато було приїжджих гостей.

Фото 5. Освячення

Хреста села Українки

Фото 6. Церква

колядує у тітки Надії

Добрими традиціями церкви стали щорічне привітання віруючих людей з Різдвом Христовим (фото5), поминання покійних рідних на кладовищі на Радоницю. Багато людей збирається у церкві під час таких свят як Пасха, Богоявлення, храмове свято, Перший (Свято мучеників Маковіїв), Другий (Преображення ) і Третій Спас (Успіння Богородиці) та інші свята. Отця Валерія як учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС запрошували до школи .

Фото 7. Отець Валерій з матушкою

запрошені до школи

Фото 8. Храмове свято

2.2.Православна церква Київського патріархату «Покрова»

Більшість віруючих людей, які приїхали до села із західних областей України, виявили бажання ходити до храмів, в яких служба правиться на українській мові. Вони їздили до храму православної церкви Київського патріархату в місті Зеленодольськ. За їх молитовними зверненнями у 1998 році в селі Українка було відкрито церкву. Спочатку вона розміщувалася по вулиці Центральна будинок 60, де зараз проживає сім’я Коваленко. Через деякий час церкву перемістили до дитячого садочка, де вона діяла до 2012 року. (Фото 9.). Настоятелем храму став отець Степан.

Фото 9. Дитячий садочок села Українки.

У 2012 році знайшлися спонсори для будівництва каплиці у селі та

закладання фундаменту на будівництво храму «Покрова». Це були Коваленко Сергій Вікторович та Базилєв Григорій Корнійович (уродженець села Українки). Так у нашому селі з’явився ще один архітектурний пам’ятник, пам’ятка культури та прикраса села – капличка.

Фо

то 10,

Ка пл иц

сел

Ук раїнки

На відкриття каплиці приїхало багато священників, гостей, зібралося багато односельчан ( фото 12).

Фото 12. Відкриття каплиці в селі Українка

Ще через рік було закладено фундамент на будівництво храму «Покрова» .

На освячення якого також приїхало багато гостей. Це було свято для села (фото 13) .

Фото 13. Освячення та закладання капсули на фундамент храму

Але храм так і не був добудований, так як розпочалася війна на Донбасі, і наші спонсори гроші вже вкладали на війну, але пообіцяли, як тільки закінчиться там війна, вони відновлять будівництво храму. Ділянка під будівництво була обгороджена парканом. Служби правилися в каплиці. Але ось уже майже два роки вони припинилися, так як священник Степан став дуже хворіти. Деякі прихожани стали ходити до храму «Преподобних КиєвоПечерських». Всю цю інформацію ми отримали від прихожанки храму

«Покрова» Грекової Євгенії Анатоліївни, жительки села Українки, за що ми

їх дуже

вдячні

(фото 14).

Фото 14. Зустріч з Грековою Є.А

2.4.Євангельська християнська церква п’ятидесятників «Спасіння»

Трохи пізніше, у 2000 році, в селі відкрили ще одну церкву, яка називалася євангельська християнська церква «Спасіння». Вона тричі міняла своє місце знаходження. Спочатку була розміщена в селищі Ново-Мар’янівна, потім її перенесли до будинку їх пастиря Спірьова Володимира Анатолійовича. Лише в 2018 році вона розмістилася у двоповерховому будинку, в якому знаходилися в минулому школа, проживали вчителі.

Фото 15. Церква «Спасіння»

Прихожани церкви змінили зовнішній вигляд будинку, прикрасили дуже гарним квітником, який радує око всіх жителів села .(фото 16).

Фото 16. Квітник церкви

«Спасіння»

В церкві діє недільна школа, яку веде в минулому учениця Української школи Фартушна Тетяна. Прихожани церкви «Спасіння» неодноразово виступали з проповідями для односельчан, які завжди супроводжувалися гарними християнськими піснями. Саме зусиллями цієї церкви було створено перший дитячий майданчик в селі Українка, який знаходиться в парку села (фото 17).

Фото 17. Перший дитячий майданчик у селі Українка.

Церква збирає багато людей на свої свята, де виступають діти з воскреслої школи (фото 18).

Фото 18. Виступ дітей з недільної школи

2.5. Результати дослідження

1. Ми провели анонімне соціологічне опитування по віросповіданню жителів села Українки онлайн у facebook. У список запитань увійшли назва релігійної конфесії, вік, стать респондента. Дані результатів анкетування представленні в діаграмах 1, 2, 3.

Діаграми 1, 2, 3

Результати соціологічного опитування

Аналізуючи дані діаграми, ми зробили висновки, що більшість жителів відносять себе до певної конфесії. З опитуваних половина людей 50% відносять себе до Православної Церкви Московського патріархату. Серед них більшість жінок старших 60 років. 30 % сповідають євангельську християнську конфесію. Це люди різного віку і більшість серед них – чоловіки. До Православної церкви України віднесли себе 15% і одна людина не відносить себе ні до якої конфесії, але вважає себе православним.

2. Ми дослідили історію виникнення різних релігійних конфесій у селі, встановили дати та причин їх відкриття.

Таблиця 2.

Дати утворення релігійних конфесій в селі Українка

Аналізуючи дані таблиці, ми зробили висновок, що першою була створена в селі православна церква «Преподобних Києво-Печерських», через рік відкрили православну церкву Київського патріархату «Покрова», а ще через два роки євангельську християнську церкву «Спасіння».

3.Дослідження культу у різних конфесій

Ми спілкувалися з прихожанами різних церков, проаналізували опрацьовану літературу з окресленої теми, доповнили інформацію своїми знаннями та досвідом відвідування церкви. На основі цих даних ми з’ясували наступні розбіжності у культі різних релігійних конфесій, які представлені у табл. 3.

Таблиця 3

Елементи культу у різних конфесіях

Елементи культу	Церква«Преподобних КиївоПечерських», «Покрова»	Церква «Спасіння»
Звертання до настоятеля	Отець, батюшка	Брат

З таблиці видно, що між православними церквами «Преподобних КиївоПечерських» та «Покрова» розбіжності тільки у мові богослужіння. Церква «Спасіння» дуже різниться як у культі, так і в богослужінні, від православних церков.

4. Відносини між церквами різних конфесій

Протистоянь між представниками різних релігійних конфесій не має.

Віруючі спокійно відносяться до інших церков.

2.6. Роль і місце церкви в культурному та духовному житті селян

Релігія відіграє важливу культурно-історичну роль у житті суспільства. В межах релігійних віровчень формувались єдині зразки почуттів, думок, поведінки людей, завдяки чому релігія виступала як могутній засіб упорядкування і збереження традицій та звичаїв.

Церква, як соціальна інституція користується довірою у односельчан і має значний вплив на село. Храм «Преподобних Київо-Печерських» став візитною карткою та прикрасою для села, а дерев’яна каплиця стала пам’яткою культури в Українці.

Масову аудиторію збирають великі релігійні свята, освячення новозбудованих храмів, благодійні акції, загальновизнані обрядові заходи.

Утворення церкви «Покрова»відбувалося поруч з процесами національного відродження в Україні, і сприяло зростанню національній ідеї, патріотизму в односельчан.

Позитивним фактором впливу релігій є активна участь духовенства і віруючих у відбудові суспільно-громадського і культурного життя села. Священнослужителівчастозапрошуютьдо публічних заходів– державних свят, свята села, різних виставок, презентацій, до школи для тематичних зустрічей з учнями.

Православні церкви села намагаються сприяти національно-культурному відродженню села. Щорічно прихожани храму «Преподобних КиївоПечерських» ходять по селу на Різдво Хрестове і співають односельцям українські колядки, чим дуже втішають людей.

Церква «Спасіння» зробила для дітей перший дитячий майданчик у селі, який дуже гармонійно влився в ландшафт сільського парку і на сьогодні є місцем відпочинку батьків та дітей.

І православні, і християни євангелісти приділяють величезну увагу вихованню своїх дітей на засадах християнської моралі, її соціалізації, зміцненню духовних і моральних основ подружнього життя, пропаганді здорового способу життя, очищенню від вульгарних нашарувань суспільної моралі, показуючи іншим свій особистий приклад. Найбільш помітно це втілюється в сім’ї Фартушних, у яких 11 дітей, один із них під опікою, і всі вони є дуже вихованими, толерантними людьми, гарно навчаються. Форми і методи роботи батьків відзначаються різноманітністю, наближеністю до потреб кожної дитини, відповідністю реаліям сьогодення.

Більшість віруючих беруть участь у соціальній роботі: допомога нужденним, інвалідам, хворим, літнім людям. Особливо це дуже помітно у церкві «Спасіння».

Споглядаючи красу християнського храму, ікони, зразки декоративноприкладного мистецтва, сприймаючи церковні співи і музику, слухаючи звуки церковних дзвонів, люди удосконалюють свій емоційний світ, естетичні почуття і в такий спосіб формують і розвивають естетичний смак.

ВИСНОВКИ

Релігія є складним духовним утворенням, яка створювалася людством і служить людині.Для неї притаманні релігійна свідомість, релігійні почуття, релігійний культ, релігійні організації, святе писання.

Україна є багатоконфесійною державою, у якій „кожен громадянин має право на свободу світогляду і віросповідання». Більша частка віруючих припадає на православних християн.

У селі Українка діють три релігійні конфесії :

1. Українська православна церква (Московського патріархату).

2. Православна церква України «Покрова».

3. Євангельська християнська церква п’ятидесятників «Спасіння»

Ми провели дослідження всіх релігійних конфесій у селі, вивчили літературу з окресленої теми, провели системний аналіз результатів дослідження.

Євангельска християнська церква п’ятидесятників «Спасіння» дуже відрізняється від православних церков і в богослужінні, і в культі, і у відносинах між паствою та прихожанами. Всередині самих православних церков суттєвих відмінностей між собою не має, різняться лише мовою під час богослужіння.

Всі релігійні конфесії мають вагомий вплив на суспільне життя села. Більшість односельчан вбачають позитивнуїх роль: “підвищує моральність і духовність людей”, сприяють національно-культурному відновленню, згуртовують односельців під час великих свят, обрядових заходів.

Православний храм Преподобних Києво-Печерських та дерев’яна капличка стали архітектурними пам’ятками культури для села та його візитною карткою.