1
«Визначення якості атмосферного повітря в селі Воютин з використанням хвої сосни звичайної»
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1 БІОЛОГІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ………………………………………………………………………4
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ………………………5
2.1. Відбір ділянок для досліджень…………………………………………….5
2.2. Відбір матеріалів для досліджень………………………………………….5
2.3. Обробка матеріалів………………………………………………………….6
2.4. Результати власних досліджень……………………………………………6
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….6
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………8
ВСТУП
Однією із глобальних проблем сучасності є проблема забруднення довкілля, у тому числі атмосферного повітря. Ця проблема з кожним роком загострюється, оскільки посилюється вплив на навколишнє середовище. І тому потрібно здійснювати постійний моніторинг за станом довкілля та давати йому екологічну оцінку [1].
Мета роботи: визначити екологічний стан атмосферного повітря в селі Воютин, використовуючи в якості біоіндикатора хвою сосни звичайної.
Завдання роботи:
Об’єкт досліджень: хвоя сосни звичайної.
Предмет досліджень: Сосна звичайна.
Методика дослідження роботи: за станом хвої сосни звичайної визначали ступінь забруднення атмосферного повітря. У місцях, де є забруднення, на хвоїнках з'являються пошкодження: світло-зелені плями і некротичні точки; ознаки всихання.
Новизна роботи: полягає у першій спробі визначення стану довкілля використовуючи хвою сосни звичайної.
Практичне значення: матеріали досліджень можуть бути використанні на уроках біології та екології.
Апробація: Матеріали роботи розмістили у шкільній газеті «Біологічний вісник», та «Воютинський Фейзбук»
РОЗДІЛ 1 БІОЛОГІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ
Вічнозелене хвойне дерево родини соснових висотою до 40 м. Стовбур прямий, кора червонувата, шарувата, відщеплюється тонкими пластинками, біля основи дерева вона набуває темно-бурого забарвлення. У молодих дерев крона пірамідальна, у старих - широка, пухка. Молоді пагони голі, зеленуваті, густо вкриті бурими лусочками.[4] Оскільки це світлолюбне дерево, нижні його гілки відмирають, очищаючи стовбур. У сприятливих умовах висота сосни досягає 40 м, а діаметр - 1 - 1,5 м. Листя голкоподібне, жорстке, зберігаються на дереві 2-3 роки. Цвіте в травні - червні. Квітки голі, однодомні, зібрані в шишки. Зрілі шишки жовтувато-сірі, матові, при дозріванні насіння розтріскуються. [2] Рослина однодомна. Чоловічі шишечки колосоподібні, містять велику кількість лусок.
Сосна звичайна поширена майже на всій території лісової зони. Росте на піщаних, супіщаних, кам'янистих, рідше чорноземних грунтах, вапнякових і крейдяних відкладах. Є однією з основних лісоутворюючих порід. Кора на стовбурах червоно-бура, глибоко борозниста. [3]
Дуже світлолюбна, невимоглива до родючості грунту, але погано переносить її ущільнення, чутлива до забруднення повітря. Росте швидко. Зимостійка. Враховуючи ці особливості, рекомендується для озеленення заміських лікувальних закладів, парків та лісопарків, як у чистих, так і в змішаних насадженнях, масивами, групами, поодиноко.
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Відбір ділянок для досліджень
Для дослідження було обрано сосну звичайну, яка поширена в селі Воютин і характеризується чутливістю до дії техногенного забруднення.
Ділянки які досліджували позначали 1, 2, 3, 4, 5. Ділянка №1 - по вул. Зелена, розташована на максимальній відстані від дороги. Ділянка № 2 - по вул. Вишнева – ближче до дороги. Ділянка № 3 - по вул. Шкільна на середній відстані від автошляхів. Ділянка № 4 - в центрі села по вулиці Центральній на мінімальній відстань від дороги. Ділянка № 5 - біля ґрунтової дороги. ( результати розташування наведенні у таблиці 2.1)
Таблиця 2.1.
Розташування досліджуваних ділянок
Номер ділянки |
Кількість досл. дерев. |
Розташування досліджуваної ділянки |
1 |
5 |
Вулиця Зелена |
2 |
5 |
Вулиця Вишнева |
3 |
5 |
Вулиця Шкільна |
4 |
5 |
Вулиця Центральна |
5 |
5 |
Вулиця Тиха |
2.2. Відбір матеріалів для досліджень
Матеріалами для досліджень були власні спостереження, які проводили 2 рази на рік у різних ділянках села Воютин, для цього брали хвою з дерев приблизно одного віку (15-20-років), яку збирали з бічних пагонів у середній частині крони з 5 дерев по 50 пар хвоїнок другого і третього року життя. Всі матеріали поміщали в поліетиленові пакети та підписували вказуючи номер проби.
2.3. Обробка матеріалів
Аналіз хвої проводила в школі, для цього окремо відбирала пошкодженні та здорові хвоїнки, підрахувавши їх кількість результати заносили в робочі щоденники із зазначенням дати відбору проб, на кожній ділянці окремо. Підрахувавши досліджувану хвою помістили її у поліетиленові пакети вказуючи номер проби, для контрольного дослідження. (Результати досліджень наведенні у таблиці 2.2.)
Таблиця 2.2.
Результати дослідження стану хвої сосни звичайної в різні сезони
Сезон |
Літній період |
Зимовий період |
||||||||
Проби |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Кіл. хвої |
50 |
50 |
50 |
50 |
50 |
50 |
50 |
50 |
50 |
50 |
Кіль. пош.хвої |
- |
1 |
3 |
8 |
6 |
- |
3 |
4 |
9 |
7 |
Пош. У % |
- |
2% |
6% |
16% |
12% |
- |
6% |
8% |
18% |
14% |
Пош. хвоя - висихання |
1 |
3 |
6 |
12 |
6 |
1 |
3 |
7 |
10 |
7 |
Вис. у % |
2% |
6% |
12% |
26% |
12% |
2% |
6% |
14% |
20% |
14% |
Бали за біоі. |
5 |
4 |
3 |
1 |
2 |
5 |
4 |
3 |
1 |
2 |
2.4. Результати власних досліджень
За станом хвої сосни звичайної спостерігали в літній та зимовий періоди. Результати дослідження показали, що влітку практично на всіх ключових ділянках спостерігається збільшення кількості хворої або сухої хвої в порівнянні з кількістю тих же хвоїнок, але тільки в зимовий період.
Найбільш забрудненим повітря спостерігається на ділянці № 4 по вул. Центральній. За індексам біоіндикації ця ділянка отримала 1 бал. Найкращу якість повітря має ділянка по вул. Зелена – 5 балів.
ВИСНОВКИ
На основі отриманих даних можна зробити наступні висновки:
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Артамонов Б.Б. Топографія с основами картографії: [навчальний посібник] / Б.Б. Арта- монов, В.П. Штангрет. – Львів: «Новий Світ-2000», 2010. – 248 с.
2. Артамонов В.И. Растения и чистота природной среды / В.И. Артамонов. – М.: Наука, 1986. – 157 с.
3.Беляева Л.В., Биоиндикация загрязнения атмосферного воздуха и состояние древесных растений / – 1989. – Вып. 222. – С. 36 –47.
4. Биоиндикация загрязнения наземных экосистем / Э. Вайнерт, Р. Вальтер, Т. Ветцель и др. – М.: Мир, 1988. – 350 с.
5. Биологический контроль окружающей среды: биоиндикация и биотестирование: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / О.П. Мелихова, Е.И. Егорова, Т.И. Евсеева и др.; под. ред. О.П. Мелиховой и Е.И. Егоровой. – М.: Издательский центр «Академия», 2007. – 288 с.
6. Є. О. Кріксунов, В. В. Пасічник, О. П. Сидорин «Екологія 9 клас».
7. В. П. Кушелєв «Охорона природи від забруднень промисловими викидами».
8. Є. О. Скупінова, О. А. Золотова «Географія Вологодської області 8-9 клас».
9. У. І. Тупікін «Загальна біологія з основами екології і природоохоронної діяльності».