Наукова робота "Вивчення динаміки популяції Цибуля ведмежа на Хмельниччині (Allium ursinum) "

Міністерство освіти і науки України Департамент освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації Хмельницьке  територіальне відділення МАН України Ярмолинецьке наукове товариство «Паросток»   Відділення: хімії та біології                                                                                    Секція:  зоологія, ботаніка       Вивчення динаміки популяції  Цибуля ведмежа (Allium ursinum)                                                               Роботу виконала:                                                                               Климова Тетяна Миколаївна,                                                     учениця 8 класу                                                                  Глушковецької гімназії                                                                   Педагогічний керівник:    Серединська Ольга Вікторівна,                                                                         вчитель біології та географії                                                                Глушковецької гімназії                 Ярмолинці – 2019   Вивчення динаміки популяції  Цибу́ля ведме́жа (Allium ursinum)  Климова Тетяна Миколаївна учениця 8 класу Глушковецької гімназії Хмельницьке  територіальне відділення МАН України Ярмолинецьке наукове товариство «Паросток»  Педагогічний керівник: Серединська Ольга Вікторівна, вчитель біології та географії Глушковецької гімназії ТЕЗИ  Актуальність  роботи у тому, що сьогодні  охоронна навколишнього середовища і природних багатств – наукова проблема глобального значення. У нашій країні створено всі умови для конкретної і плодотворної роботи по охороні таких природних багатств як рослини, зокрема пам’ятки природи. Такими пам’ятками є реліктові види рослин, що збереглися і продовжують свій історичний розвиток з минулих епох нашої планети. З питань, пов’язаних з охороною, використанням та відтворенням реліктових видів рослин повинні сприяти громадяни, міністерства, відомства кожної держави для здійснення відповідних заходів. У різних місцях України збереглися такі окремі віковічні поодинокі рослини-релікти які становлять велику наукову, історико-культурну цінність. На сьогоднішній день вони є актуальним питанням по необхідності їхньої охорони, збереження, відновлення [1]. Мета роботи – вивчити видовий склад Цибулі Ведмежої                     (Allium ursinum)  реліктових видів Хмельниччини та довести необхідність використання знань про них.  Завдання досліджень: ознайомитись з видовим різноманіттям рослини; розкрити видове різноманіття та ботанічну характеристику реліктових видів Цибулі Ведмежої (Allium ursinum)  на території Хмельниччини. Об’єкт дослідження – реліктові види Цибуля ведмежа. Предмет досліджень – дослідження видового різноманіття, морфології, вжитих та необхідних заходів охорони реліктових видів рослин Цибуля ведмежа Хмельниччини з метою використання в навчальному процесі.       ЗМІСТ ВСТУП   ……………………………………………………………………4                                                                                                                                 РОЗДІЛ І БІОЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ОПИС РОСЛИН…..…..8 РОЗДІЛ ІІ. ОХОРОННИЙ СТАТУС  ЦИБУЛЯ ВЕДМЕЖА……….…...10 РОЗДІЛ ІІІ.  ЕКОЛОГІЯ ТА ПОЩИРЕННЯ…………………….……….12 ВИСНОВКИ ………………………………..………......…………………..15                                                                                                              СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………….……….....17                                                          ДОДАТКИ…………………………………………………………………..19

 

 

 

 

 

                                      

ВСТУП

І ні стеблинку, гілку чи тваринку
Я не ображу: це – страшенний гріх!
Бо в кожній з них 
Живе тремка живинка,
що світиться довірою до всіх...
                 А. Костецький

         Охоронна навколишнього середовища і природних багаств – наукова проблема глобального значення. У нашій країні створено всі умови для конкретної і плодотворної роботи по охороні таких природних багатств як рослини, зокрема пам’ятки природи. Такими пам’ятками є реліктові види рослин, що збереглися і продовжують свій історичний розвиток з минулих епох нашої планети. З питань, пов’язаних з охороною, використанням та відтворенням реліктових видів рослин повинні сприяти громадяни, міністерства, відомства кожної держави для здійснення відповідних заходів. У різних місцях України збереглися такі окремі віковічні поодинокі рослини-релікти які становлять велику наукову, історико-культурну цінність. На сьогоднішній день вони є актуальним питанням по необхідності їхньої охорони, збереження, відновлення [1].

У законі України "Про рослинний світ" в статті 25 говориться про те, що охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об’єктів рослинного світу, охорон умов їх місце зростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, невиснажливе використання [2].

Разом с усіма ботанічними силами науки, ботанічні сади мають забезпечити збереження світової біологічної спадщини. Ось чому дендрарії, декоративні та просвітницькі парки перетворюються на дуже важливі центри збагачення біорізноманітності та розширення ареалу таксонів, які слід будь-що зберегти. Усі види, які зникли чи майже зникли мають культивуватися паркознавцями і садівниками усіх країн світу. Я цілком згідна з тими ботаніками, які вважають, що зберегти розмножені в культурі рослини рідкісних видів, нехай і не найкращими методами – це значно ліпше, ніж повністю їх втратити.

Необхідно підкреслити, що збереження видів природної флори сьогодні є одним із найважливіших напрямків діяльності ботанічних садів як структур глибоко компетентних і відповідальних за майбутнє рослинного світу. Особливо їм слід подбати, на мою думку, про представників реліктових видів. Разом із відповідальними діями заповідників це дасть змогу істотно знизити антропогенний тиск на їхні природні популяції.

Міжнародна конвенція про біологічну різноманітність ставить перед ботанічними садами завдання з розвитку систематики, флористики, моніторингу флори і рослинності на територіях, що охороняються. А ще передбачає розширення наукових досліджень з рекультивації техногенних ландшафтів, реабілітації та відновлення деградуючих екосистем і видів яким загрожує зникнення. При цьому особлива увага звертається на введення в культуру нових видів корисних рослин. Великі надії покладаються на ботанічні сади, дендрарії і парки, які мають прекрасні колекції живих рослин, у пропаганді й популяризації знань про рослинний світ у біосфері, ноосфері, про необхідність збереження і шляхи раціонального використання рослинних ресурсів. [3]

У ряді випадків реліктові рослини є композиційною основою при створенні культурних краєвидів, дорогоцінною окрасою курортних зон і часто найціннішою частиною зелених зон, які створюються навколо міст і селищ. Отже, їх виявлення, реєстрація, взяття під охорону – важливий державний обов’язок усіх громадян.

Мета роботи – вивчити видовий склад Цибулі Ведмежої (Allium ursinum)  реліктових видів Хмельниччини та довести необхідність використання знань про них. 

Завдання досліджень: ознайомитись з видовим різноманіттям рослини; розкрити видове різноманіття та ботанічну характеристику реліктових видів Цибулі Ведмежої (Allium ursinum)  на території Хмельниччини.

Об’єкт дослідження – реліктові види Цибуля ведмежа.

Предмет досліджень – дослідження видового різноманіття, морфології, вжитих та необхідних заходів охорони реліктових видів рослин Цибуля ведмежа Хмельниччини з метою використання в навчальному процесі.

   Красива і неповторна природа рідного краю! На Хмельниччині надзвичайно багатий рослинний світ. Однак, внаслідок поступового розвитку природних процесів та діяльності людей, багато видів рослин стали рідкісними.
           Скільки ж рослин а саме Цибуля Ведмежа (Allium ursinum) , які потребують охорони на Хмельниччині? Вчені нараховують 237 видів, що ввійшли до обласної Червоної книги, з них 92 види рослин занесені до Червоної книги України.
          Щоб зберегти ці рослини, створюють заповідні парки, насаджують ліси та лісозахисні смуги. Але найголовніше – бережливе ставлення самої людини до цих рідкісних рослин. Отож, юні друзі, пам'ятайте це! Бережіть і любіть природу рідного краю!
          До комплекту входять закладки про найбільш рідкісні рослини, занесені до Червоної книги України, що знаходяться під загрозою знищення. Прочитайте про них, запам'ятайте і бережіть їх.

Робоча гіпотеза. Необхідність знань про реліктові види у навчальному процесі – важлива умова організації змістовної діяльності учнів спрямованої на вирішення завдань ознайомлення учнів з видовим різноманіттям рослин занесених до Червоної книги. Це дозволяє формувати реалістичне уявлення про представників флори через забезпечення безпосереднього контакту дітей з ними. Саме в процесі спостережень за розвитком рослин створюється можливість для формування системних знань. Реліктові види можуть існувати при наявності відповідних умов – світла, тепла, вологи, поживного ґрунту. Особлива роль реліктових видів рослин у розвитку пізнавальних інтересів і спостережливості учнів, оскільки тут можна проводити фенологічні спостереження, здійснювати довгострокові спостереження за їх ростом та розвитком, вивчати вплив різних факторів.

Вчитель має змогу здійснювати екологічне виховання – формувати знання про залежності у природі, причини збіднення флори, необхідність збереження, відновлення і охорони рідкісних, зникаючих і реліктових видів рослин, формує гуманне, дбайливе ставлення до природи.

Реліктові види мають важливе лікарське, естетичне значення та інше.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І.

 БІОЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ РОСЛИНИ ТА ЇЇ ОПИС

Цибуля ведмежа – реліктовий вид, лісова рослина, не надто світлолюбна. Масовий вид заповідника, під час цвітіння утворює суцільний килим з безлічі білих суцвіть. Молоді пагони, листки, мають запах часнику. Цвіте в квітні-травні. Насіння достигає в травні-червні, після чого цибуля зразу відмирає (Додаток А)

Латинську назву роду утворено від латинського слова, що означає сильно пекучий, а можливо від кельтського слова, що перекладається як жалкий. Видова назва в перекладі з латинської мови означає ведмежий.
Перед достиганням насіння стебло витягується в довжину, а потім падає на землю, розкидаючи насіння. Поширенню насіння сприяють також мурашки.
           Як і в усіх інших цибуль, у цибулинах та їх листках є молочний сік, складовою частиною якого є часнична і близькі до неї леткі олії, що зумовлюють специфічний запах рослини.

Перехреснозапильна рослина. Першими в квітці достигають тичинки внутрішнього кола. (Додаток Б) Нитки їх швидко видовжуються, пиляки висовуються з віночка, і, як тільки пилок з них висиплеться, тичинки відхиляються назовні і в'януть. Потім те саме відбувається з тичинками внутрішнього кола. Приймочка маточки достигає лише тоді, коли зав'януть останні тичинки. Широко використовується як їстівна рослина. Листки і цибулини споживають сирими як приправу, сушать, квасять, варять з них зелені борщі тощо. Має добрий смак. Цінна лікарська рослина. Фітонциди, які виділяє рослина, знищують гнильні та хвороботворні бактерії і найпростіших.
          На Україні росте 43 види цибулі. Цибу́ля ведме́жа (Allium ursinum) - це трав'яниста рослина з довгастою цибулиною (2-5 см завдовжки), що складається з білуватих напівпрозорих лусок. Стебло висхідне, нерозгалужене, безлисте, тригранне або циліндричне, зверху кутасте, 15-40 см заввишки, за довжиною перевищує листя, рідше однакової з ним довжини, в підземній частині обгорнуте піхвами листків.  (Додаток В)

Листків 2, рідко 1 або 3, вони прикореневі, пласкі, цілокраї, довгасті, еліптично-ланцетні, на верхівці загострені, при основі раптово звужені в черешок, який дорівнює пластинці або довший за неї. Довгасто-ланцетна пластинка листка, шириною в 3—5 сантиметрів, поступово звужується в черешок. Ця ознака відрізняє ведмежу цибулю від цибулі звичайної з дудчастим листям — пір'ям. Листки своєю верхньою блідішою стороною обернені до ґрунту і мають між поздовжніми жилками численні косо спрямовані сполучні жилки. Черешки листків завдовжки майже дорівнюють листковим пластинкам.  (Додаток Г)

Суцвіття — небагатоквітковий, зверху плаский зонтик з опадним покривалом, що складається з двох-трьох листочків, які завдовжки дорівнюють зонтику. Квітки правильні, оцвітина проста, шестичленна, роздільнопелюсткова, листочки оцвітини білі, 9-12 мм завдовжки. Тичинок шість, маточка одна з верхньою зав'яззю. Плід — коробочка з трьома глибокими рівчачками. (Додаток Д)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ.

ОХОРОННИЙ СТАТУС  ЦИБУЛЯ ВЕДМЕЖА

•         Таксономічна належність: 
•         Родина Цибулеві — Alliaceae.
•         Природоохоронний статус виду: Неоцінений.
•         Наукове значення: Середньоєвропейський гірський вид, представлений в Україні окремим підвидом; пізньовесняний ефемероїд.
•         Ареал виду та його поширення в Україні: Атлантична, Середня та Сх. Європа, Середземномор’я, Скандинавія, Кавказ, Мала Азія. В Україні — Полісся (зрідка), Лісостеп (в основному Правобережний), Карпати та Передкарпаття — спорадично, сх. частина Лісостепу (зрідка).
•         Адміністративні  регіони в тому числі і в нас на Хмельниччині в наших лісах нашої місцевості.

       Чисельність та структура популяцій: Вид є сезонним домінантом, панує навесні в трав’яному покриві лісів в окремих місцях на площі до декількох сотень га. В популяціях переважають особини перед генеративних стадій розвитку, квітучі особини складають 20–30% від загальної чисельності.

Причини зміни чисельності: збирання рослин як лікарської та харчової сировини, осушувальна меліорація, вирубування лісів.

 Вузька еколого - ценотична амплітуда, внаслідок чого вразливий до дії антропогенних факторів (суцільні рубки лісів, осушувальна меліорація, зрізання листя та витоптування рослин в процесі заготівлі як харчової та лікарської сировини). Умови місцезростання: Затінені широколистяні та мішані ліси . Надає перевагу багатим гумусом свіжим та вологим некислим ґрунтам. 

    Холодостійка, тіньолюбна рослина, зростає в листяних і мішаних лісах. Перед дозріванням насіння стебло виростає в довжину і потім падає на землю. Насінини, що випали з плодів, розносять мурахи .

Поширена на Поліссі, в Лісостепу, північно-східній частині Степу, в Карпатах. Занесено до Червоної Книги України. 

 Причини зміни чисельності: Вузька еколого - ценотична амплітуда, внаслідок чого вразливий до дії антропогенних факторів (суцільні рубки лісів, осушувальна меліорація, зрізання листя та витоптування рослин в процесі заготівлі як харчової та лікарської сировини).

Умови місцезростання: Затінені широколистяні та мішані ліси. Надає перевагу багатим гумусом свіжим та вологим некислим ґрунтам. Мезофіт.

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  ІІІ.

ЗАСТОСУВАННЯ І ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ РОСЛИНИ

 Цибу́ля ведме́жа (Allium ursinum)-  лікарська, харчова, фітонцидна, медоносна рослина. Траву (стебла і листя) збирають у травні, а цибулини — після дозрівання насіння.

•         У харчуванні

Молоді листки містять вітамін С, їх вживають в їжу навесні як овоч чи приправа до різних страв, салатів тощо. (Додаток Г)

Цибулю заготовляють, заквашуючи розрубаною на дрібні шматочки в банках і діжках, як капусту, рідше засушують. Для засушування листя ріжуть на шматочки в 1 см довжиною, а цибулини — на чотири частини або кружальцями.

Останнім часом і в Україні все частіше можна побачити її у продажу.

Як і всі види цибулі, черемша має фітонцидні властивості: пари розтертої цибулі вбивають хвороботворні бактерії і навіть туберкульозну паличку.

Усі види цибулі добре поїдаються тваринами, але ефірна олія з часниковим запахом, що міститься в рослинах, надає молочним продуктам неприємного присмаку, часникового запаху й червонуватого забарвлення.

Цибуля ведмежа — добрий медонос, бджоли завзято відвідують її квітки, збирають нектар.

•         У медицині.

У народній медицині використовують цибулини (Bulbus Allii ursini), які містять ефірні олії, глікозиди. Цибулини використовують для лікування гінекологічних хвороб, гнійних ран, трофічних виразок і пролежнів.

Цибуля ведмежа стимулює виділення шлункового соку і жовчі, посилює перистальтику кишок, знищує анормальну і сприяє розвитку нормальної кишкової флори, згубно діє на гостриків, розширює кровоносні судини, знижує кров'яний тиск, збільшує амплітуду і сповільнює ритм серцевих скорочень, сприяє розрідженню густого харкотиння при ,бронхіті, виявляє фітонцидну діяльність.

Також ведмежу цибулю використовують при порушенні травлення, проносі, відсутності апетиту, при гастриті та ентериті (особливо інфекційного походження), при гіпертонії, артеріосклерозі. Має антицинготну і глистогінну дію. Зовнішньо застосовують для натирання болючих місць при ревматизмі. Як «кровоочисний» засіб її вживають при фурункулах і висипі на шкірі. При зовнішньому застосуванні рослини спостерігається протистоцидний, бактерицидний, фунгіцидний, болетамувальний, протисверблячий, протисеборейний, кератолітичний і депігментаційний ефект.

Розтерті на кашку цибулини використовують для лікування гнійних ран, мікозів, трихомонадних кольпітів, корости і гніздової плішивості, для стимулювання росту волосся, для інгаляцій з метою профілактики грипу та для виганяння гостриків (вводять з водою в клізмах).

Здатність підвищувати апетит і збуджувати діяльність шлунково-кишкового тракту має і маринована цибуля.

•         Загальнозміцнюючу дію. Ведмежа цибуля нерідко використовують для профілактики і поліпшення функціонування шлунково-кишкового тракту, печінки та інших органів.
•         Бактерицидну дію. Компоненти, що входять до дикоростучий цибулю, не дозволяють розвиватися хвороботворним бактеріям. Вони просто гинуть від такого сусідства.
•         Поліпшення апетиту. Корисні речовини, що входять до складу рослини, нормалізують кислотність і стимулюють вироблення шлункового соку.
•         Позитивний вплив на обмінні процеси в людському організмі.
•         Поліпшення складу крові. При регулярному прийомі дикого лука з організму виводяться токсини і відновлюється формула крові.
•         Лікування від дерматовенерологічних захворювань, таких як лишаї, бородавки та інші.
•         Ефективна допомога при захворюваннях кишечника, суглобів, вірусних інфекціях і т.п.
•         Благотворно впливає на центральну нервову систему, нормалізує її роботу і покращує швидкість реакції. 
•         Зміцнює серцево-судинну систему. Збалансований склад рослини виводить шкідливий холестерин і видаляє бляшки з судин. В результаті знижується ризик виникнення інфарктів і інсультів.

 Крім лікарських властивостей, черемша володіє відмінними смаковими даними. У рослині міститься багато корисної клітковини, яка допомагає нормалізувати роботу кишечника і відмінно живить організм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 ВИСНОВКИ

Рослини – це живі організми, які є невід’ємною частиною нашого життя. Вони одні із найважливіших компонентів живої природи, що забезпечують нам існування "легені нашої планети" джерело харчування та багатьох інших цінностей. Кожен вид рослин є унікальним, неповторним та необхідним на Землі, оскільки складає певну екосистему. Тому наш обов’язок і завдання – зберегти в природному стані усю рослинність.

Отже під час наукової роботи Я описала у 1 розіді біологічну класифікацію та загальний опис рослини. У 2 розділі описано охороний стату цибулі ведмежої. у 3 розділі охарактеризовано екологію та поширення цибулі ведмежої.

 Красива і неповторна природа рідного краю! На Хмельниччині надзвичайно багатий рослинний світ. Однак, внаслідок поступового розвитку природних процесів та діяльності людей, багато видів рослин стали рідкісними.
   Скільки ж рослин, які потребують охорони на Хмельниччині? Вчені нараховують 237 видів, що ввійшли до обласної Червоної книги, з них 92 види рослин занесені до Червоної книги України.
   Щоб зберегти ці рослини, створюють заповідні парки, насаджують ліси та лісозахисні смуги. Але найголовніше бережливе ставлення самої людини до цих рідкісних рослин. Отож, юні друзі, пам'ятайте це! Бережіть і любіть природу рідного краю!
   До комплекту входять закладки про найбільш рідкісні рослини, занесені до Червоної книги України, що знаходяться під загрозою знищення. Прочитайте про них, запам'ятайте і бережіть їх.

В наш час створено багато заходів по охороні рослинного світу. Існують організації, які займаються відновлення і збереженням в першу чергу тих рослин, що знаходяться на межі зникнення і потребують особливої уваги, рідкісні види, ендемічні, реліктові. Всі вони входять до сторінок Червоної книги та оберігаються законом від знищення. За їхню долю несе відповідальність все людство, від дітей до дорослих. Саме через це, потрібно показати величезне значення рослин. Таку роботу слід виконувати в школі з учнями, як майбутніми громадянами, що нестимуть відповідальність за свою діяльність до природних багатств, зокрема рослинність.

Виховувати гуманне, бережливе ставлення до навколишнього середовища, формувати у свідомості молоді природоохоронні засади. Навчальний процес повинен сприяти цьому. Школа має робити все необхідне для здійснення цієї мети. Її методологічною основою є різні форми роботи вчителя-вихователя зі своїми вихованцями.

Реліктові вили рослин є живим прикладом поступового збіднення флори. Адже їх кількість незначна, а корисність невичерпна, надзвичайно велика. Ось чому, їм надано таке важливе значення.

Особливо важливим є повернути функцію реліктових видів в біоценозі, створити оптимальні умові для їх росту і розвитку та перевести їх в категорію відновлених видів.

Сучасні методи генної інженерії, біотехнології дозволяють вирішити цю проблему. Ці та інші проблеми стануть предметом наших подальших досліджень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Державний комітет ради міністерств УРСР по охороні природи. Українське товариство охорони природи. Природа України та її охорона. Політвидав. України. – Київ; 1975. – 292 С.

2. Природоохоронні документи в Україні. Короткий довідник. Кам’янець-Подільский "Абетка-НОВА", 2004. – 72 С.

3. Національна академія наук України. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного. Український ботанічний журнал. том 61№3, Київ. – 2004. – 122 С.

4. Заставний Ф. Д.3-36. Географія України: у 2-х книгах. – Львів; Світ, 1994. – 472 С. іл.

5. Запорожан З. Є. Основи сільського господарства: Лабораторно-практичні заняття. – Кам’янець-Подільський державний університет, інформаційно-видавничій відділ, 2004. – 122 С.

6. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2001. – 500 С.

7. Білявський Г.О. та ін. Основи екології; Підручник / Г.О. Білявський, Р.С. Фурдуй, І.Ю. Костіков. – К.; Либідь, 2004. – 408 С.

8. Путеводитель по Каменец-Подольскому ботаническому саду. Каменец-Подольский. 1983. Зак.864. тир. 2000.

9. В.Л. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник. Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум. – Київ: Фітосоціоцентр. 2001. – 456 С.

10. С.І. Ковалечук, М.А. Задорожний. Пам’ятки природи Хмельниччини. – Львів: Каменяр. – 1985. – 56 С.

11. Навчально-практичне видання. Міністерство освіти і науки України. Біологія 7-11 класи. Видавничо-торгова фірма "Перун". – Київ, 2002 р. – 96 С.

12. С.С. Морозюк. Біологія: [Підручник з 6 класу для середніх загальноосвітніх шкіл]. – Київ. Видавництво "Ґенеза", 1996. – 160 С.

13. Є.С. Слободянюк, А.П. Ванярх. Биология. Примерное поурочное планирование с применением интерактивных и аудиовизуальных средств обучения.7-9 классы: - Москва, Школьная Пресса, 2003. – 78 С.

14. Евдокимова Р.М. Внеклассная работа по биологии. – Саратов: Лицей, 2005. – 288 С. – (Библиотечка учителя).

15. Мусієнко Микола Миколайович. Екологія рослин: Підручник. – К.: Либідь, 2006. – 432+8 С.

16. Загальна методика навчання біології: Навч. посібник / І.В. Мороз, А.В. Степанюк, О.Т. Гончар та ін.; За ред. . І.В. Мороза. – К.: Либідь, 2006. – 592 С.

17. Мудрак О.В. Екологія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Вінниця: ВАТ "Міська друкарня", 2006. – 508 С.

18. Попиш А.Ф., Медвідь В.Г., Гвоздецький О.Г., Козак З.Я. Екологія: теоретичні основи і практикум. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів.3-тє видання, стереотипне. Львів: Новий світ – 2000, 2006. – 328 С.

19. Білявський Г.О., Бутченко Л.І. Основи екології: теорія та практикум. Навч. посіб. – К.: Лібра, 2006. – 368 С.

20. Джимрей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. – Навч. посіб. – 5-те видання., випр. і доп. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2007. – 432 С.

21. Біологія: Навч. посіб. / А.О. Слюсарєв, О.В. Самсонов, В.М. Мухін та ін., За ред. та пер. з рос.В.О. Мотузного.4-те вид., стер. – К: Вища шк. ., 2003. – 622 С.: іл. .

22. Крисаченко В.С. Людина і біосфера: основи екологічної антропології. Підручник. – К.: Заповіт, 1998. – 688 С.

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А

Цибуля ведмежа

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

Рослина до цвітіння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В

Бутон цибулі ведмежої

 

 

 

 

 

Додаток Г

Молоді пагони цибулі ведмежої

 

 

Додаток Д

Квітка цибулі ведмежої