Наукова розробка "Новітні методи захисту інформації з обмеженим доступом"

НОВІТНІ МЕТОДИ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ

З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ

Впровадження інформаційних технологій у всі сфери життєдіяльності сучасного суспільства, бурхливий розвиток глобальних інформаційних і телекомунікаційних систем обумовлюють постійно зростаючу роль різноманітних інформаційних ресурсів і, як наслідок, визначають необхідність їх захисту як одного з чинників забезпечення безпеки особистості, суспільства, держави.

Дані, що збережені в інформаційних системах або циркулюють у телекомунікаційних мережах, стають об’єктом пильної уваги з боку окремих осіб, організованих груп, у тому числі й кримінальної спрямованості. Активно створюються засоби і методи несанкціонованого проникнення в інформаційні системи з метою одержання або перекручування інформації, протиправного використання відповідних ресурсів таких систем, блокування їх роботи. Проблема належного захисту інформаційних ресурсів, безпеки інформаційних і телекомунікаційних систем у нашому сторіччі є однією з найважливіших для будь-якої країни, оскільки від її розв’язання залежить безпека особи, суспільства, держави, реальність дотримання конституційних гарантій.

Методологічна база правової підтримки інформаційної безпеки в Україні сьогодні формується на рівні наукових розробок ряду спеціалістів у цій сфері. Серед них можна відзначити таких дослідників як Брижко В.М., Базанов Ю.М., Гавловський В.Д., Гурковський В.И., Калюжний Р.А., Нижник Н.Р., Хахановський В.Г., Швець М.Я., Цимбалюк В.С., Яшуринський Ю.В. та інші.

Взагалі, прослідковуючи висвітлення питань за даною тематикою, можна стверджувати, що більшість видань присвячена технічному захисту інформації, а саме у працях Бенкса М.А., Вербицького О.В., Вертузаєва М.С., Юрченка О.М., Голубєва В.О., Степанова Е.А., Гавловського В.Д., Зуєва О.В., Заблоцького В.Г. Однак, – специфічним питанням організаційного та теоретичного змісту приділяється незначна увага. Багато видань присвячені правовим питанням захисту інформації та інформаційної безпеки. Праці Арістової І.В., Ворожко В.П., Костецької Г.А., Прокоф’єва Д., Таратухіна С., Писменецького А.П., присвячені цій проблематиці, розкривають низку важливих питань: забезпечення реалізації державної політики в Україні, функції держави щодо інформаційної безпеки. Визначаються основні загрози інформаційній безпеці.

У даний час в Україні йде інтенсивне опанування нових інформаційних технологій. З урахуванням міжнародного досвіду розробляються вітчизняні нормативні документи з технічного і криптографічного захисту інформації. Освоюється випуск окремих апаратних і програмних засобів захисту, розробляються захищені інформаційні технології. Стають помітними позитивні зрушення у вирішенні комплексу проблем формування вітчизняної програмно-апаратної бази систем захисту інформації. Вже зараз значна кількість українських підприємств активно реалізують і впроваджують результати своєї діяльності в галузі технічного і криптографічного захисту інформації. За цих умов важливо чітко сформулювати широке коло всього спектру проблем, що визначають соціально-політичні, економічні та науково-технічні аспекти захисту інформації, та організувати виконання заходів щодо їх належного розв’язання.

З огляду на це, важливими є питання законодавчого врегулювання інформаційних відносин в державі, розвитку ринку засобів захисту інформації і безпечних інформаційних технологій, підготовки висококваліфікованих спеціалістів у галузі безпеки інформації тощо.

На сьогоднішній день існує два аспекти актуалізації інформаційної безпеки в практичній діяльності. Це захист інформації в електронному документообігу (для 12 – 13% користувачів) та актуалізація у друкованих носіях інформації.

У наш час в Україні існує майже три тисячі нормативно-правових актів, які прямо або опосередковано регулюють, охороняють, захищають, підтримують суспільні відносини в інформаційній сфері. Серед них налічується біля трьохсот законодавчих (законів і постанов прийнятих Верховною Радою України). Чимало нормативних положень із захисту суспільних інформаційних відносин, у тому числі інформації в комп’ютеризованих інформаційних системах, що були розроблені раніше, не відповідають рівню розвитку суспільства відносно сучасних інформаційних технологій. Це пов’язано з тим, що вони приймалися в різний час, їх проекти розроблялися різноманітними групами фахівців.

Зростання загроз для інформації, спричинене лібералізацією суспільних та міждержавних відносин, застосуванням технічних засобів обробки інформації та засобів зв’язку іноземного виробництва, поширенням засобів несанкціонованого доступу до інформації та впливу на неї, визначає необхідність проведення робіт із розробки і впровадження нормативних документів системи технічного захисту інформації.

Література

1. Про захист інформації в інформаційно–телекомунікаційних системах [Електронний ресурс] : Закон України  від 5 липня 1994 р. № 80/94–ВР. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80/94–вр. – Назва з екрана.
2. Про інформацію [Електронний ресурс] : Закон України  від 2 жовтня 1992 р. № 2657–XII. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/2657–12. – Назва з екрана.
3.   Про  Концепцію  національної  інформаційної  політики:  Проект  Закону

України  № 2526  від 13.12.2002.  [Електронний  ресурс].  –  Режим  доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=13798. – Назва з екрана.

4. Задорожня Л.М. До огляду стану законодавства України у інформаційній сфері / Л. М. Задорожня, Б.Л. Раціборинський  // Правова інформатика. – 2008. – № 4 (20) . – С. 71–75.
5. Ігнатьєва О.В. Інформаційна безпека й основні загрози захисту комп’ютерів / О.В. Ігнатьєва // Інформаційна безпека. – 2010. – № 2 (4). –  С. 48–53.
6. Карпенко В.О. Інформаційна політика та безпека: Підручник / В.О. Карпенко. – К. : Нора–Друк, 2006. – 320 с.