Наукова стаття "Роздуми про Шевченка"

                                         Роздуми про Шевченка…

             Генії народжуються раз в століття, щоб сяйвом свого таланту світити тим, які йдуть за ними. Це люди, які творять не для нації, а націю. Таким , безперечно, є наш Тарас…

            Шевченко прожив коротке і яскраве життя. Чи міг він сам здолати велике зло, цілу імперію? Звичайно, ні. Але компромісу з власною совістю не шукав. Більше того, усією своєю сутністю заявив гнівний протест проти царської тиранії і сваволі, повністю усвідомлюючи, що буде покараний. Інакше не міг, бо таким вже був…

              Для мене Шевченко – це далеко не талановитий поет і художник. Цього занадто мало… Він – духовний лідер, батько нашої нації. Для всіх українців – знакова особистість. Щоб, оглядаючись на нього, ми змогли так боротися за Україну тепер. Будитель приспаної нації навчив нас розуміти, що бій за Україну триває завжди, триває щохвилини, триває безперервно…І що за волю треба платити життям, платити кров’ю.

               Шевченко – це той благодатний грунт, на якому виростали герої. Думаю, велика його заслуга в тому, що зродилась УПА, що постав Майдан, що так мужньо боролася і вистояла фортеця Бахмут, що так сміливо б’ються за нас наші воїни, наші титани і люди зі сталі, наші Ахілли й Гектори…І то є чиста правда: не було б Шевченка – не було б України і нас з вами!

                Він ніколи не був політиком, а його державотворчі ідеї актуальні і сьогодні. Його творчість володіє якоюсь магічною силою і підіймає на боротьбу мільйони. Також жодного разу не організовував дипломатичних стосунків чи закордонних місій, але його внесок у світову культуру такий вагомий, що визнаний і пошанований в усьому світі. В українській історії ні одна особистість не має такого впливу на наші уми і серця.

                   Моє перше знайомство з Шевченком відбулося, коли я була ще зовсім маленькою. Лагідний мамин голос завів мене у той прекрасний український світ. Там – біленька сільська хата, вишневий садок, соловейко на калині. Одним словом – гармонія і краса. А пізніше, будучи старшокласницею, відкрила для себе нескореного поета, гнівного співця поневолених і скривджених. Його поетичне слово йсправді запало у мою душу. Майже все своє життя він провів за межами України, та думками линув до рідної землі.              

                    Його талант – феноменальний. Син кріпака став одним з найосвіченіших людей того часу. Його життя – подвиг, перед яким схиляється кожний. Тому я погоджуюся з Іваном Малковичем і скажу, що Шевченко – це не історія поразки, а історія успіху…