«Науковий період розвитку історичних досліджень», презентація до уроку історії у 5 класі за підручником І. Я. Щупака.

Науковий період розвиткуісторичних досліджень5 клас. Урок №16.

Розтлумачте значення слів історичної хмаринки. Розташуйте час діяльності дослідників та появи історичних описів у хронологічнійпослідовності. Назвіть, на якому етапі розвитку історичної наукивони здійснювали свою діяльність.

Продовжуйте мініпроєкт «Лінія часу “Дослідники і дослідниці історії”». У ході роботи з матеріалами нинішнього уроку позначайте на лінії часу періоди діяльності видатних істориків/історикинь.

Опрацюйте навчальний текст (ст. 93-95 підручника)визначте у ньому характерні ознаки історії, що сформувалися на науковому етапі її розвитку. Дізнайтеся з тексту історію формування осередків розвитку історичної науки у XIX ст. Доповніть ланки блок-схеми необхідною інформацією за зразком інших елементів схеми. Знайдіть у тексті назви осередків розвитку історичної науки на українських землях.

Науковий період розвитку історичної науки розпочавсяблизько XVIII ст. Із розвитком історичних знань вчені вже нерозглядали історію як скарбницю повчальних історій. Натомість звернули увагу на виявлення певних закономірностейв історичному досвіді народів та історичних епох. Поступовоформувалося переконання, що історія твориться людьми. Важливими здобутками у розвитку історії як науки сталивиокремлення спеціальних наукових методів дослідженняісторії, становлення спеціальних установ для вивчення історії, а також поява окремої професії — науковця історика/історикині. Поступово сформувалося переконання, що головним завданням учених істориків є відтворення правдивої історії наоснові всебічного дослідження історичних джерел.

Важливу роль у становленні історичної науки протягом ХІХ ст. зіграло формування численних наукових осередків: університетських семінарів, архівів і музеїв, історичних товариств; було започатковано видання наукових історичних журналів.

Центрами розвитку історичної науки в українських землях спочатку були університети: Спочатку студенти опановували історичну науку шляхом вивчення лекцій викладачів. Згодом за прикладом Західної Європи викладачі почали практикувати вчені бесіди, семінари, у ході яких викладачі й студенти обговорювали важливі питання історичної науки. Львівський університет (заснований у 1661 р.)Харківський університет (заснований в 1805 р.)Університет Святого Володимира в Києві. 1834 р. Новоросійський університет (1865 р.).

Активному спілкуванню всіх поціновувачів історичних досліджень сприяли історичні товариства. Вони об’єднували вчених, викладачів шкіл і університетів, працівників бібліотек, музеїв, архівів, а також звичайних громадян любителів історії і старовини. Історичні товариства, які діяли на теренах України протягом ХІХ ст. Літературне товариство ім. Т. Г. Шевченка (засноване у 1873 р., а з 1892 р. — Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка) та ін.Історичне товариство Нестора-літописця (1872 р.), Київська археографічна комісія (заснована у 1843 р.), Одеське товариство історії і старожитностей (засноване у 1839 р.),

Так само як і в європейських країнах, для популяризації наукових історичних досліджень, публікації архівних документів і описів історичних джерел були заснованідруковані видання. Протягом 1882–1906 рр. видавався журнал «Кіевская старина» («Київська минувшина»). У журналі публікувалися наукові статті з української історії, етнографії, археології, історії мови і літератури XVI–XIX ст. Головною заслугою видавців історики називають сприяння поширенню інтересу до вивчення української минувшини, що лежало в основі популяризації ідеї боротьби за свободу українського народу. Феофан Лебединцев — перший редактор-видавець журналу «Кіевская старина»

Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка з 1892 р. видавало часопис «Записки Наукового товариства імені Шевченка» («Записки НТШ»).

З 1852 р. бере початок історія. Центрального державного історичного архіву України. Ідея його заснування належала членам Київської археографічної Комісії. Архів (від грец. — давній) — наукова установа для зберігання, реставрації, упорядкування і вивчення різноманітних письмових документів. Реставрація — заходи, які здійснюються з метою рятування, відновлення та збереження цінних речей, документів, творів мистецтва тощо.

Для сучасних архівів будують спеціальні приміщення з Вузькими вікнами, що не пропускають прямих сонячних променів: від сонячного світла тло й друкарська фарба вигасають, линяють, а папір жовтіє та псується. Вадить документам і забруднене повітря, тому в архівах його очищують за допомогою спеціальних фільтрів. Найцінніші документи перезнімають на плівку: виходять діафільми з дуже маленькими кадриками - мікрофільми. Їх зберігають окремо від документів на випадок якщо оригінал буде пошкоджено або втрачено. Новітні технології застосовують для оцифровування документів, що дає змогу зберігати їх в електронному вигляді. Завдяки сучасним технологіям кожний користувач Інтернету можевідвідати будь-який архів світу. Запрошуємо відвідати сайт Центрального державного історичного архіву. https://cdiak.archives.gov.ua/histori.php

Перевірте, як ви зрозуміли характерні риси етапів розвитку історичної науки — виконайте онлайн-вправуhttps://cutt.ly/o. Og1662

Домашнє завдання. Параграф 16. Поцікавтеся у старших, чи є у вашій родині сімейнийархів. Які документи там зберігають? Хто в родині є хранителем родинних реліквій? Як ви думаєте, чому архівній справі надають великого значення в суспільстві?