Петра Болбочана призначили командиром Кримської групи Армії УНР. Він отримав таємний наказ уряду УНР випередити німецькі війська і захопити Крим. Метою Кримської операції 1918 р. було встановлення на півострові української влади та взяття під контроль Чорноморського флоту. Під керівництвом П. Болбочана 22 квітня українські війська форсували Сиваш й розгорнули наступ на Сімферополь. 24 квітня 1918 р. вранці загін П. Болбочана майже без опору оволодів Сімферополем, а також Бахчисараєм. Німецькі війська генерала фон Коша оточили війська Болбочана в Криму і вимагали від нього скласти зброю. П. Болбочан  відмовився, але намагався  уникнути військового зіткнення з німцями, усвідомлюючи, що його програє.

Більшовицький наступ на Сімферополь у квітні 1918 р. змінив ситуацію, змусивши німців звернутися за допомогою до П. Болбочана.

Наприкінці квітня 1918 р. міністр військових справ УНР віддав наказ про виведення з Криму групи Петра Болбочана. Не отримавши вказівок, куди саме відходити, полковник спрямував свою частину до Мелітополя, де й отримав повідомлення про гетьманський переворот у Києві.

Крим залишився під односообовим контролем Німеччини.

Під впливом Кримської операції П. Болбочана 29 квітня 1918 р. Чорноморський флот у Севастополі підняв українські національні прапори й оголосив про підпорядкування владі у Києві.

Німеччині Крим був потрібен як джерело продовольства для вивезення та військовоморська база (вони привласнили залишки чорноморського флоту Російської імперії).

                                                                                                                                                                                              Зона                                                  Росія                                                                                       Росія 

                                                                                                                                                                                            (більшовики)                                                                              (білогвардійці)

інтересів

                                                                                                                                                                                          1918 р.                                                      Українська держава

«Україна не може жити, не  володіючи Кримом, це буде  якийсь тулуб без ніг. Крим має  належати Україні, на яких  умовах, не має різниці».

Спочатку німці думали сформувати загальнокримський уряд на основі кримськотатарського Курултаю, розширивши його та включивши в нього представників інших народів Криму. Однак на початку червня на пост очільника нового уряду була узгоджена кандидатура Сулеймана Сулькевича.

По – перше, він був колишнім царським генералом, міг забезпечити порядок на Кримському півострові.

По – друге, він литовський татарин за етнічним походженням, мусульманин. Виходячи з цього, багато хто його сприймав так, ніби на чолі півострова стоїть представник корінного народу Криму.

Перший крайовий уряд

(25 червня – 14 листопада 1918 р.)

У червні 1918 року, між Кримом та Україною розгорнулася митна війна. Голова уряду Федір Лизогуб доповів ситуацію гетьману Павлові Скоропадському.

"Лизогуб, - згадував Скоропадський, заявив, що він отримав телеграму від генерала Сулькевича, який оголосив, що він стоїть на чолі уряду, водночас із заувагою, у дуже зухвалій формі, що він української мови не розуміє і надалі наполягає, щоб до його уряду зверталися російською мовою". Остання вимога розсердила Скоропадського.

Український уряд звернувся до німців з нотою, щоб Крим увійшов до складу України. Оточення гетьмана міркувало, в який спосіб упокорити кримський уряд.

Інформація про ноту німецькому уряду з вимогою долучити Крим до складу України. Газета "Свобода", 4 липня 1918 року

Зрештою ухвалили саме такий сценарій.

"Наша рада міністрів вирішила припинити зносини з цим новим урядом, - згадував пізніше Скоропадський, - і до з'ясування взаємних відносин між Кримом і Україною перервати економічні відносини".

Так почалася митна війна.

Митна війна

Переговори (жовтень 1918 р.)  (припинення митної війни)

                                                        Кримська Народна Республіка                            Українська держава

Олександр      «Ми приїхали сюди говорити як рівні з     Лизогуб представив «Головні                Федір 

Ахматович рівними. Стоїмо на принципі національного підвалини з'єднання Криму з Лизогуб самовизначення... Для  Криму ми будемо Україною». вимагати такі самі  права, які Україна

                                                      вимагає для себе»(міністр юстиції                   •                        Крим одержить статус автономії;

•        при гетьмані України з'явиться

Олександр Ахматович)

посада  уповноваженого з кримських питань– статс-секретаря. Його Федерація з укладенням двосторонньої призначатиме  гетьман з трьох угоди між Україною та Кримом кандидатів, висунутих Сімферополем.

•        Перемовини тривали кілька тижнів.

•        Не завершилися.

•        Обидва уряди полишили політичну арену

(13.11/14.11.1918 р.).

Ще до відставки Сулькевича в жовтні триденний з'їзд губернських гласних та міських голів обрав новим головою уряду Соломона Крима, а німці дозволяють проникнути в Крим представникам армії Денікіна. 14 листопада 1918 німці заявили про непідтримку Сулькевича. Тоді ж за підтримки білої армії призначений новий уряд, головою якого став Соломон Крим.

Уряд відкинув курс на самостійність півострова, що проводив перший крайовий уряд, своїм завданням вважав зближення з усіма державними організаціями, які прагнули до «возз'єднання єдиної Росії»

Економічна ситуація погіршувалася, розпочалася катастрофічна інфляція. Цьому сприяла також відміна державних цін на закупівлю хліба, що була введена урядом Сулькевича. Почався випуск нових грошей. Почали закриватися підприємства (знову не працював

Купюра Кримського крайового уряду (уряд С. С. Крима, 1918

Севморзавод), зростало безробіття       

26 листопада 1918 року ескадра з 22-х французьких, англійських кораблів, грецьких та італійських кораблів підійшла до Севастополя.

Базою союзників став Севастополь, невеликі загони базувались в Євпаторії, Ялті, Феодосії та Керчі. Уряд Криму прохав розмістити війська Антанти ще на Перекопі, але лише в березні 1919, коли було вже пізно, кілька тисяч грецьких солдат

Одразу ж після скасування Брестського миру Москва розпочала надсилати до Криму агітаторів і організовувати партизанські загони.

Наприкінці березня — початку квітня 1919 р.

більшовицькі війська підступили до Криму. 4 квітня вони захопили Перекоп, 11 квітня — Сімферополь та Євпаторію, 13 квітня — Бахчисарай та Ялту.

Севастополь взято 29 квітня. У травні була проголошена Кримська Соціалістична Радянська Республіка (що проіснувала тільки 75 днів).