Науковий проєкт "Модифікації детективного роману у творчості Тесс Геррітсен"

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Полтавської облдержадміністрації

Полтавське територіальне відділення МАН України

Хорольське наукове товариство учнів «Мала академія наук»

 

Відділення: літературознавство,

Фольклористика та мистецтвознавство

 

 

Секція: зарубіжна література

 

Модифікації детективного роману у творчості Тесс Геррітсен

                                                                                     Роботу виконав:

Кірін Дмитро Анатолійович,учень 10 класу Вишневого навчально-виховного комплексу (заклад загальної середньої освіти – заклад дошкільної освіти) Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області

 

Науковий керівник:

Гончаренко Любов Григорівна, учитель зарубіжної літератури Вишневого навчально-виховного комплексу (заклад загальної середньої освіти – заклад дошкільної освіти)  Хорольської міської ради

 

 

Полтава - 2022

АНОТАЦІЯ

Полтавське територіальне відділення МАН України

Дослідницький проєкт «Модифікації детективного роману у творчості Тесс Геррітсен»

Автор: Кірін Дмитро Анатолійович, учень 10 класу Вишневого навчально-виховного комплексу (заклад загальної середньої освіти – заклад дощкільної освіти) Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області.

Науковий керівник: Гончаренко Любов Григорівна, учитель зарубіжної літератури.

Актуальність. Сьогодні жіноча детективна проза спонукає до наукових досліджень. Проблема її жанрової специфіки залишається дискусійною, так як розкриває багато особливостей свідомості сучасної людини і суспільства в цілому.

Мета роботи - дослідження особливостей жіночого детективного роману в прозі американської письменниці Тесс Геррітсен.

Завдання роботи: 1) систематизувати теоретико-літературознавчі напрацювання у сфері детективного жанру; 2) визначити особливості англомовного детективного жанру; 3) дослідити сюжетно-композиційні відмінності детективних романів Тесс Геррітсен; 4) виявити вплив детективного жанру на свідомість сучасної людини.

Висновки: Тесс Геррітсен відзначається схильністю до різноманітних модифікацій жанрових форм, уведення психоаналітичних елементів. Проведені дослідження дають змогу стверджувати, що напружений стиль розповіді, майстерне володіння інтригою, блискуче знання медицини і психології злочинів зробили Тесс Геррітсен майстром сучасного «медичного» трилера.

Ключові слова: детективний жанр, модифікації, жіночий детектив, психологічні аспекти, медичний трилер, діалектичне мислення.

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………4

РОЗДІЛ 1. ДЕТЕКТИВНИЙ ЖАНР У КОНТЕКСТІ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………………………….6

1.1. Теоретико-літературознавчі напрацювання у сфері детективного жанру…………………………………………………………………………….6

1.2. Особливості англомовного детективного жанру…………………...8

РОЗДІЛ 2. ПИСЬМЕННИЦЬКА КАР’ЄРА ТЕСС ГЕРРІТСЕН……………11

2.1. Життєпис…………………………………………………….……….11

2.2. Кар’єрний шлях……………………………………………..………12

РОЗДІЛ 3. СЮЖЕТНО-КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ДЕТЕКТИВНИХ РОМАНІВ ТЕСС ГЕРРІТСЕН………………………………………………..14

3.1. Жіночий детектив………………………………………….………..14

3.2. Медичний детектив…………………………………………………15

3.3. Психологічні аспекти……………………………………....………17

РОЗДІЛ 4. ВПЛИВ ДЕТЕКТИВНИХ ТВОРІВ ТЕСС ГЕРРІТСЕН НА СВІДОМІСТЬ СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ……………………………….………24

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………26

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….……….29

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність і доцільність даної теми визначається тим, що детективний жанр та його проблеми,  як різновид масової літератури, довгий час було винесено за рамки серйозної літератури, і лише на початку XX століття він почав викликати інтерес у літературознавців, адже за кількістю публікацій детективний жанр займає чи не перше місце.

Сьогодні жіноча детективна проза є важливим елементом літературного процесу і спонукає до наукових досліджень.

Проблема його жанрової специфіки залишається дискусійною та однією з найменш досліджених галузей світового літературознавства, незважаючи на зростаючу популярність жанру детектива. Ще Г.А. Анджапарідзе зазначав, що «на сторінках газет і журналів дискусії про детектив нерідкі» [1, с. 5].

Вагома причина популярності цього жанру заключається у його структурі: детективна історія створює цікаву логічну стежку,  якою слідує читач, який може взяти участь у розслідуванні і, таким чином, стає однією з головних дійових осіб у романі.

Вважаємо, що актуальність роботи обумовлена також і тим, що детективний жанр, як один з центральних художніх жанрів пізньомодерної масової культури, розширює можливості людського сприйняття, розкриває багато особливостей свідомості сучасної людини і суспільства в цілому та впливає на розуміння людиною оточуючого світу і його законів.

Метою нашого проекту є дослідження особливостей жіночого детективного роману в прозі американської письменниці Тесс Геррітсен. Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

•                 систематизувати теоретико-літературознавчі напрацювання у сфері детективного жанру;
•                 визначити особливості англомовного детективного жанру;
•                 дослідити сюжетно-композиційні відмінності детективних романів Тесс Геррітсен;
•                 виявити вплив детективного жанру на свідомість сучасної людини.

Об’єктом дослідження є романи Тесс Геррітсен із циклу «Джейн Ріццолі і Маура Айлс»: «Хірург», «Асистент», «Двійник», «Грішна», «Смертниці», «Клуб «Мефісто», «Хранителі смерті».

Предметом дослідження є жанрові модифікації детективних романів Тесс Геррітсен, в яких виявляється специфіка творчого методу англійської письменниці.

Специфіка обраного матеріалу та своєрідність визначених завдань зумовили вибір таких видів дослідження: читацькі, художні, біографічні, бібліографічні та літературознавчі.

У літературних дослідженнях застосовувались теоретичні методи: психоаналітичний, який сприяв вивченню психоемоційного стану персонажів, критичний аналіз, узагальнення, систематизація досліджуваної проблеми на основі осмислення першоджерел.

Під час підготовки дослідницького проекту не було знайдено жодного спеціального дослідження творчості Тесс Геррітсен.

Одержані результати можуть бути використані для подальших досліджень детективної спадщини Тесс Геррітсен.

Даний проект є самостійно виконаною науковою працею. Результати, що виносяться на захист, отримані автором одноосібно.

Апробація результатів дослідницького проекту: наукові дослідження використані під час літературної конференції, проведеної у рамках тижня із зарубіжної літератури у Вишневому навчально-виховному комплексі (заклад загальної середньої освіти – заклад дошкільної освіти) Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ДЕТЕКТИВНИЙ ЖАНР У КОНТЕКСТІ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.           Теоретико-літературознавчі напрацювання у сфері детективного жанру

 

 

 

 Детективний жанр – відноситься до такого різновиду літератури, який  вельми довгий час залишався без уваги серйозної критики. У літературній енциклопедії дається його тлумачення: детектив – (англ. detective – сищик; від лат. detectio – розкриття) – різновид пригодницької літератури, що належить до паралітератури. Це стосується прозових творів, у яких сюжет направлений на розкриття таємниці, яка пов’язана зі злочином та його розслідуванням [2, с. 114]. Г. Честертон, виступив зі своєю статтею на захист детективної літератури ще у 1902 році і, таким чином, став першим теоретиком детективу як специфічного жанру. Слід згадати авторів, які опублікували свої роботи, що стосуються природи детективу:

• А. Вуліс («Поетика детектива», 1978)
• А. Адамов («Мій улюблений жанр – детектив», 1983)
• Г. Анджапарідзе («Підсумки століття», 1999)
• Б. Райнов («Чорний роман», 1970)
• Т. Кестхеї («Анатомія детектива», 1989)

 

У перелічених працях простежується історія жанру, аналізується його морфологія, проводяться дослідження контактних та типологічних сходжень у творах різних авторів.  В усіх перелічених роботах спільним є те, що детектив розглядається в них як явище, що пов’язане переважно з белетристикою (масовою, чи формульною літературою).

Як відомо, детектив вважали кримінальним романом. Але якщо ми порівняємо їхні основні ознаки, то зрозуміємо, що перед нами не один і той самий жанр (табл.1.1):

Таблиця 1.1

Основні ознаки детективу і кримінального роману

	Детектив	Кримінальний роман
Сюжет	У центрі не трагедії людей, а інтелектуальний процес пошуку істини	Заснований на психології героїв (що змусило А вбити Б?) чи на ситуації, яка закінчуються спалахом насильства.
Детектив (нишпорка)	Може бути як професіоналом, так і аматором, який майстерно розкриває злочин.	Часто взагалі відсутній, оскільки у центрі знаходиться людина, з якою "Щось трапилось"
Докази	Найважливіший елемент сюжету.	Часто доказів у повному розумінні слова немає
Характери	Лише детектива описано досить детально.	Складають основу сюжету. Те, як живуть герої, зображено і після здійснення злочину.
Соціальні установки	Консервативні	Часто носять радикальний характер.

 

 Детектив – це здебільшого літературний жанр, у якому описується розслідування злочину. Його мета - з’ясування обставин та розкриття таємниці. Конфлікт будується на антагонізмові справедливості та насильства і завершується перемогою справедливості. Завдяки майстерності автора, у читача створюється ілюзія, що злодій не думає про карний злочин, а автор, який створив цього злодія, у свою чергу не думає про літературну підробку. Ми сприймаємо детективний роман як особливу інтелектуальну гру, у якій читач змагається не стільки зі злодієм, скільки із самим автором, який створює все нові і нові загадки.

 

 

 

1.2.  Особливості англомовного детективного жанру

 

 

 

Історія детективного жанру в Англії розпочалася на початку ХІХ століття. Саме в цей час  в англосаксонських країнах була сформована дійова система дотримання суспільного порядку. А вже у проміжок між 1840 і 1845 роками світ уже побачили перші англійські класичні зразки. Е. По створив п’ять новел, в яких викладені фундаментальні принципи детективу:

– детектив-аматор, ексцентричний, з оригінальними манерами; він перевершує поліцію у вмінні спостерігати й узагальнювати; він має товариша, який розказує про нього;

– каркас сюжету: злочин – дедуктивне розслідування – розкриття – покарання злочинця;

– сюжетні ходи: вбивство в закритій кімнаті, екскурси в психологію, помилково підозрювана людина, нестандартне вирішення проблеми, формула «найочевиднішого місця», ланцюжок хибних доказів, вбивця – найменш підозрюваний персонаж;

– злочин розкривається за допомогою роботи інтелекту;

– два «золоті» правила детективу: коли виключені всі варіанти, крім одного, іноді найнеймовірнішого, він і є істинним; чим складніше справа, тим простіше її розв’язання;

– можливість застосування методів дедукції до реальних злочинів [3, с. 45].

Е. По став засновником трьох головних напрямів у детективі (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Головні напрямки детективів

Як правило, усі події у творах класичного типу, власне інтелектуальних детективах, відбувалися у першій частині, а потім детектив рухався вперед, доки повністю не розгадував загадки.

Як свідчать теоретико-літературознавчі напрацювання, особливості інтелектуального детективу полягають у наступному: сюжет побудований навколо злочину; у центрі – інтелектуальний процес пошуку істини; дія відбувалася у дуже обмеженому просторі; головний герой – єдиний, хто міг досягти успіху, який був ніби запрограмованим; жертва – «об’єкт роботи детектива»; детектива цікавили найменші подробиці; читач мав можливість стежити за розвитком думки слідчого; відсутність рухів та емоцій; інтерес почуттів сконцентрований на таємниці, а не на трагедії людей; злочин мав бути обов’язково розкритий за допомогою логічних умовиводів, а не випадковості, чи немотивованого зізнання; монотонність оповіді, довгі розповіді героїв про різні дрібниці; мало уваги звернено на великі географічні кордони [4, с. 135].

Таким чином, можна виділити головні ознаки англомовного детективного жанру: насолода красою аргументу – задоволення інтелектуального характеру; емоційна напруга сюжету – відсутність довгих описів, ліричних відступів, побічних тем; цікаві характери, обставини, що легко запам’ятовувалися; розгадка таємниці злочину – це не омана читача; ні детектив, ні хто-небудь із офіційних слідчих не міг опинитися злочинцем; злочин розкривався дедуктивним шляхом, а не випадковістю; злочинець – лише один; він не міг бути слугою, а тільки людиною з певними перевагами, які зазвичай не наводили на підозру [5, с. 189].

Отже, як бачимо, детективна література дає багатий матеріал для дослідження. У контексті світової літератури цей жанр виборов своє місце серед інших і користується великим попитом у читацького загалу. На основі англомовного детективу, на чолі якого стояв Е.А. По, з’явилися твори представників інших країн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ПИСЬМЕННИЦЬКА КАР’ЄРА ТЕСС ГЕРРІТСЕН

2.1.  Життєпис

 

 

 

 

Постать Тесс Геррітсен з’являється на арені детективного жанру на початку XXI століття . Тесс Геррітсен – це псевдонім відомої американської письменниці, яка при народженні отримала ім'я Тесс Том. Вона народилася 12 червня 1953 року в сім'ї Ернеста Тома, китайсько-американського ресторатора з другого покоління емігрантів, що проживає в Сан-Дієго (Каліфорнія), та його дружини - Рубі Том.

У 1975 році майбутня письменниця стала випускницею Стендфордського університету, де вона спеціалізувалася в галузі антропології. Тесс Том взяла участь у семінарах медичної школи при Університеті Медичного центру Каліфорнії в Сан-Франциско. У 1977 році вона вийшла заміж за лікаря Якоба Геррітсена, уродженця Гавайських островів, а 1979 року отримала диплом лікаря. Тесс з дитинства захоплювалася написанням невеликих історій, але її батьки наполягли на виборі більш практичної професії, тому письменниця-початківець приступила до написання своїх перших любовних романів у вільний від роботи час, знаходячись у декретній відпустці. На той час разом із чоловіком вони займалися приватною медичною практикою на Гавайях.

У 1990 році сім'я Геррітсен, яка на той час вже виховували  двох синів, перебралася на американський материк, а після кількох переїздів зрештою осіла в містечку Камден, в штаті Мен, де Якоб відкрив медичну практику. Тесс на той час опублікувала кілька відомих романів, тому вона вирішила залишити медицину і продовжувати свою кар'єру як письменниця. У 2003 році Якоб Геррітсен закінчив практикувати в медицині, залишаючись президентом медичної асоціації штату Мен. Тесс Геррітсен сьогодні спільно з Майклом Палмером організовує щорічні семінари для романістів-початківців з медичним ухилом. У 2006 році роман «Ковзання» виграв премію Ніро Вульфа, а також був номінований на премію Едгара.

 

 

 

2.2. Кар’єрний шлях

 

 

 

Як ми вже згадували, здобувши медичну освіту, Тесс Геррітсен почала писати художні твори під час декретної відпустки. Її перші романи, опубліковані у 1980-х роках, були маловідомими. Через десять років випадкова розмова з поліцейським про російську мафію та трансплантацію органів надихнула її на створення роману «Жнива» (1996), несерійного трилера з медичним ухилом, який був відзначений рецензентами і отримав відчутний сплеск продажу. Геррітсен продовжила публікувати трилери на медичну тематику. У п'ятому з них – «Хірург»  вперше з'являється детектив Джейн Ріццолі, а в романі «Асистент» ( 2002) ми знайомимося з медичним лікарем-експертом Маурою Айлс. Слід зазначити, що у романах Геррітсен багато другорядних персонажів, які переходять з роману до роману, включаючи батьків Ріццолі та інших родичів.

Всі твори Тесс Геррітсен поділяються на своєрідні цикли:

• романтичний  («Дзвінок після опівночі», «Під ножем», «Ніколи не кажи помри», «Інформатор», «Ймовірний винуватець» та інші);
• медичний («Жнива», «Підтримка життя», «Кровообіг», «Гравітація», «Кістковий сад» та інші);
• серія книг «Ріццолі та Айлс» («Хірург», «Асистент», «Грішниця», «Двійник», «Смертниці»  та інші).

Книги Тесс Геррітсен дуже популярні в різних країнах, і на даний момент вони перекладені 37 мовами, а сумарний тираж її книг перевищив 20 мільйонів екземплярів.

Як бачимо, біографія Тесс Геррітсен досить цікава і оригінальна. Поєднання медицини і письменництва – унікальне явище у літературі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

СЮЖЕТНО-КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ДЕТЕКТИВНИХ РОМАНІВ ТЕСС ГЕРРІТСЕН

3.1. Жіночий детектив

 

 

 

Жіночі детективи популярні у всьому світі. Детективи Тесс Геррітсен мають свої особливості. Працюючи з текстами її романів, ми побачили, що, на думку автора, жінка бачить злочин під іншим кутом зору і вносить в його розслідування якийсь новий досвід. Письменниця переконує читачів, що поліцейські-чоловіки часто ігнорують і принижують своїх колег-жінок, і тому жінки повинні бути розумнішими і жорстокішими за чоловіків, щоб їх тільки цінували, і це якраз характер Джейн – жінки, яка розумніша і жорсткіша або намагається такою здаватися[16].

Ріццолі «настільки не схожа на» Геррітсен у багатьох відношеннях — «вона агресивна, тупа і не боїться», — але персонаж і її творець поділяють одну важливу рису: вони обидва сторонні. «Ми знаємо, як це — боротися за визнання, відчувати, що нам потрібно більше працювати, щоб отримати схвалення, яке, можливо, ніколи не прийде», — каже Геррітсен. "Її проблема в тому, що вона жінка в чоловічому світі, а моя в тому, що я є частиною дуже помітної азіатської меншини"[16].

Плідний автор спочатку представив бостонського детектива як другорядного персонажа у романі «Хірург», не збираючись вводити Ріццолі до інших книг. Насправді, Геррітсен спочатку планувала вбити персонажа під час цього роману, але дещо змінилося, коли вона писала історію про провідного хірурга-травматолога, змушеного знову переживати найгірші моменти свого минулого, коли на волі серійний вбивця з медичними знаннями.

«До того часу, коли я закінчила чорновий варіант  «Хірурга» , я зрозуміла, що змусило Джейн діяти активно. Я відчувала до неї величезну симпатію, незважаючи на її недоліки та її важку особистість. Я відчувала, що після всіх її зусиль, усієї її наполегливості вона не може залишитись осторонь. Я хотіла дати їй шанс, і я хотіла, щоб вона знайшла щастя»[16].

У книзі «Асистент» з’являється лікар Мора Айлс як другорядний персонаж. Їхня дружба розвивається органічно, без будь-якого передбачення.

Таким чином, жіночі персонажі, які об’єднують всі сім книг, – це Джейн Ріццолі і Айлс.

 

 

3.2. Медичний детектив

 

 

 

Слід зазначити, що у романах Тесс Геррітсен, які ми досліджували, дуже багато деталей із галузі медицини, які тлумачаться після тексту. Це в деякій мірі навіть сповільнює сам процес читання, бо доводиться знайомитися зі значенням чисто медичних термінів, але з іншого боку – викликає довіру до автора як до експерта у цій галузі. Недаремно деякі критики назвали ці книги «медичними детективами».

Будучи у минулому професійним лікарем, Тесс  Геррітсен намагається використовувати свій медичний досвід, що робить її книги більш точними в деталях, а її читачам надається можливість дізнаватися від автора такі відомості про життя, які не можуть їм повідомити інші письменники.

Доцільно вважаючи, що мертве людське тіло дає детективу багато ключів і розгадок для розслідування убивства, письменниця дозволяє читачам зайти до кабінету патологоанатома і подивитися, що там відбувається (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Використання медичного досвіду

Книга	Мікротема	Уривок з тексту
1. «Хірург»	Наслідки смертельного удару	«Хоч Мур і налаштувався на те, що видовище буде не з приємних, перший погляд на жертву був для нього ніби удар кулаком. Сплутане чорне волосся жінки позлипалося від крові і стирчало, ніби голки дикобраза, навколо її обличчя кольору голубого мармуру.», «Кров уже змили з її тіла, і рани зяяли рожевуватими прорізами на сірому полотнищі шкіри.», «Глибокий поріз на шиї, що тягнувся від лівого вуха, перетинав сонну артерію і відкривав гортанний хрящ.», «Мур неохоче просунув руку в черевну порожнину. Тіло було холодне, крижане від кількох годин лежання в холодильнику» [6. с.9].
2. «Асистент»	Розтин за лініями Лангера	«Закляклий труп, який Ріццолі бачила вчора, устиг розм’якнути. З доктора Їгера зірвали скотч, зняли труси і змили майже всю кров» [7. с.47].
3. «Двійник»	Знайома зовнішність	«Тепер на обличчя різко світили лампи для розтину, одяг зняли, відкриваючи оголений торс, і ця зовнішність була не

Продовження таблиці 3.1

		просто знайомою. «Господи, це ж моє обличчя, моє тіло на тому столі»» [8. с.48].
4. «Грішна»	Роздуми королеви покійників	«Цей чоловік любив гамбургери й картоплю фрі» - думала вона, розрізаючи ребра спеціальними ножицями й піднімаючи трикутний щит грудної кістки так, як хтось інший відчиняє дверцята шафи, щоб відкрити приховані за нею скарби» [9. с.14].
5.«Смертниці»	П’ята аутопсія	«Вона взяла скальпель і почала різати. Це була вже п’ята аутопсія того дня, і працювала докторка Айлс швидко» [10. с.17].

 

 

 

3.3 Психологічні аспекти

 

 

 

 Однією з модифікацій детективів Тесс Геррітсен є і широке застосування психологічних аспектів та психоаналітичних елементів. Аналізуючи текст романів, ми бачимо,  що, щоб досягти успіху, обізнаний слідчий Джейн Ріццолі  завжди намагається  відтворити події у своїй уяві, щоб зрозуміти підсвідомість  злочинця, його внутрішні мотиви і рушійні  сили, які змушують людину  вчиняти злочини.

 «Вона зрозуміла, що тут відбулося, із такою само певністю, ніби стояла тут і дивилася від початку до кінця. «Ти витягнув їх із ліжка до цієї кімнати з дерев'яною підлогою. Зв'язав чоловікові зап'ястя і щиколотки. Заклеїв рот скотчем, щоб тебе не відволікали криками. Посадовив його тут, біля стіни, у театрі одного нiмого глядача. Рiчард Їґер живий і цілком свідомий того, що ти збираєшся робити. Але не може боротися. Не може захистити дружину. А ти, щоб знати про його пручання і рухи, ставиш йому на коліно чашку і блюдечко-запобіжну систему. Вони впадуть на підлогу і розіб'ються, якщо йому вдасться звестися на ноги. Поринувши у власне задоволення, ти не можеш стежити за діями доктора Їґера, але й не хочеш, щоб тебе заскочили зненацька. Але ти хочеш, щоб він дивився»»[7c.42]              .

Письменниця досить майстерно володіє інтригою, захоплюючи читачів. Таємниці починаються з того моменту, коли беремо до рук книги, кожна з яких на обкладинці має досить загадкові висловлювання, які миттєво налаштовують читачів на бажання дізнатися і зрозуміти їхню суть і з’ясувати, яким чином вони пов’язані зі змістом роману:

• «Хірург»: «Сьогодні вони знайдуть її тіло… І зрозуміють, що він повернувся »
• «Асистент»: «Вони зустрілись і почали полювання за нею… »
• «Двійник»: «Вона не знала, що смерть – це лише початок…»
• «Грішна»: «Час помсти вже близько…»
• «Смертниці»: «Живі небезпечніші за мертвих»
• «Клуб Мефісто»: «Вдивляючись в обличчя зла»
• «Хранителі смерті»: «Свіжа кров на древніх гробницях»  

Таким чином, Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля» сприяє популяризації творів американської письменниці Тесс Геррітсен на Україні.

 Особливістю композиції  романів є введення роздумів самих злочинців. Саме «потік свідомості», який використовує письменниця, допомагає їй розкрити психологію  людей, які здійснюють злочини, а нам,  читачам, краще зрозуміти психологічну мотивацію такої поведінки.

Таблиця 3.2

Аспекти «потоку свідомості» злочинця

Аспекти	Приклади
Детальне передбачення наслідків скоєного	«Сьогодні вони знайдуть її тіло.  Я знаю, як це станеться. У моїй голові яскрава картинка, я чітко уявляю послідовність подій, які приведуть до знахідки. О дев'ятій ранку ці самозакоханi дамочки з туристичноï агенції «Кендалл та Лорд» сидітимуть за своїми столами, а їхні пальці з бездоганним манікюром вистукуватимуть клавіатурою, резервуючи серед земноморський круїз для місіс Сміт, гірськолижний курорт Клостерс для містера Джонса, а для містера та місіс Браун цього року щось особливе, екзотичне - приміром, Чіанг-Май або Мадагаскар, однак жодних незручностей, о нi, мандрiвка перш за все має бути комфортною. Адже девіз агенції «Кендалл та Лорд»: «Пригоди з комфортом». Це відома агенція, і телефон тут майже не змовкає» [6. с.5].
Виправдання  на основі історичних фактів	«Вiкiнги приносили в жертву не цнотливих дівчат, а повiй. Року Божого 922 арабський дипломат Ібн Фадлан був свідком такого жертвопринесення, яке здійснив народ, що його він називав русами…»[6. с.132].
Відчуття впевненості.	«Я упізнаю їх за їхньою кров'ю. Я дивлюся на штативи з пробірками, як дивляться на цукерки в коробці, гадаючи, котра з них смачніша. Наша кров така ж особлива, як і ми самі, і навіть неозброєним оком я розрізняю безліч її відтінків - від яскраво-червоного до темно-вишневого. Я знаю, вiд чого кров забарвлюється в таку палітру кольорів. Я знаю, що червоною кров робить гемоглобін із різним ступенем насичення киснем» [6. с.

 

 Продовження таблиці 3.2

	277].
Усвідомлення свого емоційного стану.	«Хоча я й бачу її щодня, вона завжди мене збуджує. Я пожадливим поглядом вивчаю пробірки. Їх доставляють мало не з усього Бостона, привозять з лікарських кабінетів, клінік і сусідньої лікарні. У нас найбільша діагностична лабораторія в місті» [6. с. 277].
Ствердження особистої переваги.	«Хоч би де ви були у Бостоні, підставивши свою руку під голку лаборанта, можете навіть не сумніватися, що ваша кров, найімовірніше, потрапить сюди. До мене» [6. с. 277].

 

Для жіночих детективів Тесс Геррітсен характерним є те, що вона розвиває тему любовної сюжетної лінії, у якій органічно поєднує інтелектуалізм і психологізм. Мелодраматичні аспекти автор вводить до кожного з семи романів. Любовні сюжетні лінії включають різних персонажів (рис.3.1).

 

Рис. 3.1 Персонажі мелодраматичних аспектів

Крім «потоку свідомості», Тесс Геррітсен вдало використовує і інші засоби психологізму. Для підтвердження сказаного вважаємо за доцільне привести ряд прикладів.

• Почуття - «Він ніжно торкнувся її плеча. Вона не здригнулася, не вiдштовхнула його. Він повернув її до себе, обіймаючи за плечі, і пригорнув до своїх грудей. Глибина її болю приголомшила його. Він відчув, що все її тіло тремтіло, наче корабель перед наближенням бурі. Вона не промовила й слова, та він відчував її поривчасте дихання, її приглушені схлипування. Він поцілував її волосся. Він не міг стриматися. Її біль розворушив щось у його серці. Він взяв її обличчя обома руками і цілував її чоло, її брови»[6. с.162].
• Портрет - «Ледь устигла натягнути халат, коли він постукав. Крізь товсте скельце у дверях його обличчя здавалося спотвореним. Зловісним. Поки вона повiдмикала всі замки, це перекошене обличчя стояло в неї перед очима. Реальність виявилася набагато менш страшною. У чоловіка, який стояв на порозі, були втомлені очі й обличчя людини, яка останнім часом бачила надто багато страхiть або надто мало спала» [7. с.212].
• Внутрішній монолог - «Вона подивилася на нього, намагаючись визначити, в яку гру він грає і як це вона так легко дозволила втягнути себе в неї. Вона знала iнших чоловіків - харизматичних, здатних блискавично привернути увагу жінки. Рiццолi мала достатньо здорового глузду, щоб триматися подалі від таких чоловіків і оцінювати їх об'єктивно - як генетично обдарованих щасливчиків. Але зараз виявилося, що вона має дещо потрібне Гебріелу Діну, і він спрямував на неї всі свої чари. І вони дiяли. Ніколи ще жоден чоловік не доводив її до стану такої розгубленості й водночас збудження» [7. с.216].
• «Потік свідомості» - «Вона вже давно не дозволяла чоловікам нiчого такого. Колись сама думка про дотик чоловічої руки до її тіла викликала у нет паніку. Та в обіймах Мура вона не відчувала нічого подiбного. Вона відповідала на його поцілунки з такою жагою, що вони обое здивувалися. Вона так довго була позбавлена любові, що тепер не могла нею насититись. Тільки зараз, коли кожна клітина її тiла ожила, Кетрін згадала, що таке бажання, вона, наче спрагла, шукала його губ. Вона сама потягла його коридором до спальні, нi на секунду не випускаючи з обіймів. Сама розстебнула його сорочку і пряжку ременя. Він розумів, він добре розумів, що йому не можна бути агресором, інакше він налякає її. Нехай сьогодні, ïхнього першого разу, усім керує вона» [6. с.239].
• Пряма мова - «Вона подумала: «Один із нас мусить розірвати ці чари. Один із нас мусить випасти з них. Але я з цим не впораюсь»» [8. с.152].
• Деталь - «Коли вона виїжджала з гаража, Рiк вийшов і став на під'їзній дорiжцi, дивлячись на неї. Їхні погляди зустрілися крiзь скло вiкна, він зробив крок уперед, наче намагаючись усе ж таки переконати її лишитися, повернутися до безпеки його домівки»[8. с.237].
• Подорож у власну підсвідомість – «Може, він теж лежить без сну ?». Вона ледве знала цього чоловіка, так само, як ледве знала Вiктора, коли виходила за нього. І який же з цього вийшов безлад - три роки і життя змарновано, все через хiмiю. Через iскри між ними. Коли йшлося про чоловіків, вона сама собі не довіряла. Той, у ліжку з яким понад усе бажаєш опинитися, може бути найгіршим варіантом» [8. с.234].

Саме любовна лінія допомагає нам, читачам, сформувати в уяві образну «картину» персонажів.

Безпосередня робота з текстами дає можливість стверджувати, що модифікації детективного роману у творчості Тесс Геррітсен включають удосконалення жанру «жіночого детективу», оригінальне використання медичного досвіду, введення мелодраматичних сюжетів, застосування психоаналітичних елементів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4

ВПЛИВ ДЕТЕКТИВНИХ ТВОРІВ ТЕСС ҐЕРРІТСЕН НА СВІДОМІСТЬ СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ

 

 

Як свідчать наші дослідження, де­тективи Тесс Геррістен  розкривають багато особливос­тей свідомості сучасної людини і суспільства в цілому. При цьому її твори не тільки відкри­вають, але й спрямовують людське сприйняття. Вони впливають на розуміння людиною оточую­чого світу і його законів.

Твори Тесс Геррістен спонукають нас замислитися над природою злочину, а зміст романів письменниці наводить нас на думку, що зло – це коли люди бажають іншим зла і роблять щось для того, щоб людям було погано. Це частина людської природи, так як і добро є її також невід’ємною частиною. Письменниця переконує нас в тому, що люди - це складні творіння природи, і неважливо, в якому суспільстві вони живуть і яку релігію сповідають. У будь-якому суспільстві і в будь-якій релігії знайдуться особистості, які одержують задоволення від страждань ближнього. Але, як свідчить зміст романів Тесс Геррітсен, є люди психічно хворі, які не можуть відповідати за свої вчинки, не можуть їх контролювати. Якщо їх хтось засмутив чи розізлив, вони стають неконтрольованими.

Злочин – це результат людської слабості, а не сили. 

Як відомо, модерне суспільство декларує свободу людини, але водночас і фактично позбавляє її. А на нашу думку,  твори письменниці якраз і є одним із шляхів, які допомагають нам встановити своє місце в соціальному оточенні. Безумовно, логіка є важливим елементом детективного жанру творів Тесс Геррітсен. Загадка, закла­дена в структурі її детективів, потребує використання логічного мислення для її розгадки.

Ми переконались, що письменниця майстерно поєднує формаль­ну логіку з творчістю, інтуїцією, правдою життя і іншими компонентами, нехарактерними для сухої наукової логіки. Автору постійно доводиться поєднувати різні методи й прийоми розслідування (наприклад, дедукція, індукція, аналогія, інтуїція і навіть провокація) задля того, щоб кінцевий продукт був якісним і мав успіх у читачів.

Детективи Тесс Геррітсен надають читачеві рідкісну можливість вико­ристати свої здібності до діалектичного мислен­ня, застосувати на практиці (нехай і в штучних умовах інтелектуальної розваги) ту частину свого духовного потенціалу, яку практично не застосовують у повсякденному житті.

Твори письменниці дають нам зрозуміти, що здатність до логічного мислення має важливе значення як для злочин­ця, так і для слідчого.

Цікавим є той факт, що в детективному жан­рі адресата приваблює не тільки знаходження відповідей і розв’язання проблем, але й не мен­шою мірою сам процес пошуку і роздумів щодо пошуку істини.

Світ детективної загадки багатогранний, з характер­ними напівтонами і відтінками, тоді як логічне мислення допомагає збудувати каркас детектив­ного тексту.

Аналіз творів Тесс Геррітсен переконує нас в тому, що логіка текстів детективного жан­ру допомагає сучасній людині закріпити або побудувати в своїй свідомості систему універ­сальних філософських і культурних цінностей, що застосовуються суспільством як основа його існування, на якій ґрунтуються  норми, правила і закони будь-якої сучасної держави. Крім того, логіка розслідування сприяє діяльності люди­ни в її повсякденному житті, оскільки, завдяки культурному читанню, людина здатна перене­сти і використати закони логіки, що застосову­ються в детективному жанрі, в професійній, у тому числі науковій діяльності.

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

У центрі нашого дослідження знаходилася постать Тесс Геррітсен, яка є яскравою представницею сучасного детективного жанру. Письменниця досягла чималої популярності серед читацької аудиторії багатьох країн.

Як свідчать результати наших досліджень, вона відзначається схильністю до різноманітних модифікацій жанрових форм, уведення психоаналітичних елементів.

Аналізуючи модифікації детективних романів Тесс Геррітсен, ми розглянули лише сім  творів письменниці, але навіть ці скромні дослідження переконують нас у тому, що її художня манера вирізняється своєрідністю, яка зумовлена індивідуально-авторськими чинниками.

Проведені дослідження дають змогу стверджувати, що напружений стиль розповіді, майстерне  володіння інтригою, блискуче знання медицини і психології злочинів зробили Тесс Геррітсен майстром сучасного «медичного» трилера.

У дослідницькому проекті окреслено такі ознаки жіночого детективу, як належність автора до жіночої статі, головні героїні – жінки, переплетення детективного сюжету з любовним, обов’язкова наявність загадки, пов’язаної зі злочином, велика кількість підозрюваних, порушення морально-етичних проблем.

Проаналізований матеріал переконує нас в тому, що Ріцоллі і Айлс не лише утвердилися в якості головних героїнь, а також стали символами новаторських відкриттів американської письменниці, яка зуміла успішно поєднати кримінальний роман і медичний трилер. Геррітсен вплітає в напружені сюжети мелодраматичні елементи, не забуваючи про жанр, з якого почалася її літературна кар’єра. Медична освіта і багатий досвід лікарської діяльності не дозволяють їй переступити межі реального, захопитися уявною ситуацією чи допустити вільний підхід у трактовці фактів, які суперечать даним медичної науки і практики. Саме наукова база дозволяє Джейн Ріццолі і Маурі Айлс спокійно вести розслідування.

На особливу увагу заслуговує використання письменницею психологічних аспектів, адже саме вони допомагають нам зрозуміти, чому люди скоюють злочини, що є мотивацією їхніх вчинків, чи немає в  цьому вини окремих людей і всього суспільства в цілому.

Результати проведеної аналітичної роботи переконують нас у тому, що найбільш доцільно Тесс Геррітсен використовує такі засоби психологізму: почуття, портрет, внутрішній монолог, пряма мова, деталь, подорож у власну підсвідомість, «потік свідомості». У «потоці свідомості» злочинця, якого зображує автор, нам вдалося виділити різні аспекти: детальне передбачення наслідків скоєного, виправдання на основі історичних фактів, відчуття впевненості, усвідомлення свого емоційного стану, ствердження особистої переваги.

    Досліджені романи  переконують нас, що детективні тексти Тесс Геррітсен відповідають потребам людського слідчого інстинкту, оскільки сюжет зосереджується на процесі розслідування, в якому адресат активно сприймає, набуває й оцінює навколишнє, що є обов’язковим для розумово здорової адаптації та виживання.

Розкриваючи немало особливостей свідомості сучасної людини, детективні романи Тесс Геррітсен допомагають нам краще розуміти світ, у якому ми живемо, і закони, які діють у суспільстві.

Зміст творів активізує логічне мислення читача, який крокує поруч з автором на шляху до пошуку істини. Саме активізація нашої логіки допомагає створити цілісну систему цінностей для кожної людини, встановити своє місце у суспільстві, спонукає до використання законів логіки у житті.

Слід зазначити, що Тесс Геррітсен не боїться сміливих і несподіваних експериментів. Її детективні романи користуються великим попитом у читацького загалу і, на нашу думку, дають багатий матеріал для дослідження.

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 1. Анджапаридзе Г. А. Детективы века. - М.: Полифакт. Итоги века,

1999. – 920с.

2. Вольский Н.Н. Легкое чтение. Работы по теории и истории детективного жанра. – Новосибирск, 2006. – С. 173-277.

3. Кестхейи Т. Анатомия детектива / Т. Кестхейи. – Будапешт: Корвина, 1989. – 262 с.

4. Смирнова Н. Женский детектив // Тендерный конфликт и его репрезентация в культуре: Мужчина глазами женщины. – Екатеринбург: Изд-во УрГУ, 2001. – С. 134-140.

5. Таранова А.О. Детектив очимажінки // Актуальні проблеми слов’янської філології: Міжвуз. зб. наук, статей. – Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. – Вип. XIV: Лінгвістика і літературознавство. – С. 231-239.

6. Хірург: роман / Тесс Геррітсен; пер. з англ. Н. Гоїн. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. – 352 с. 

7. Асистент: роман / Тесс Геррітсен; пер. з англ. І. Серебрянкової. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. – 368 с.

8. Двійник: роман / Тесс Геррiтсен; перекл. з англ. О. Оксенич. - Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. - 384 c.

9. Г37 Грішна: роман / Тесс Герpітсен; пер. з англ. О. Оксенич. - Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019.- 336 с.

10. Смертниці: роман / Тесс Геррітсен; пер. з англ. О. Оксенич. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2020.- 336 с.

11. В Клуб «Мефісто»: роман / Тесс Геррітсен; пер. з англ. О. Оксенич. - Харкiв: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2021.-384c.

12. Хранителі смерті: роман / Тесс Геррітсен ; пер. з англ. О. Оксенич. - Харкiв: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2021.-336 с. 

13. https://detectivemethod.ru/american/tess-gerritsen/

14. https://www.suffolklibraries.co.uk/posts/meet-the-author/meet-the-author-tess-gerritsen

15.https://www.google.com.ua/amp/s/www.telegram.com/entertainmentlife/20171008/suspense-novelist-tess-gerritsen-discusses-writing-methods-rizzoli-amp-isles-series%3Ftemplate=ampart

16.https://www.google.com.ua/amp/s/www.nzherald.co.nz/entertainment/tess-gerritsen-breaking-out-her-writing-instincts/S4H7NPDX33JRYQFUD6I4HTGCDI/%3FoutputType=amp

17.https://rg.ru/2006/03/17/gerritsen.html