Науково - творчий проект "Мій родовід - моє коріння"

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №72

з інформаційно-технологічним профілем навчання та вивченням двох іноземних мов

 

 

Мій родовід – моє коріння

(матеріали до проекту)

 

 

                                                            Лідер проекту:

                                                                учениця 3-В класу

                                                                 Копінець Кароліна

                                                               Науковий керівник:

                                                         Ященя Тетяна

                                                                            Милославівна

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ ………..……………………………………………………...3

Основна частина .

Розділ 1.Історіографія та джерельна база дослідження

1. Перші дослідники родоводу………………………………….8

1.2 Характеристика родоводу…………………………………...10

Розділ 2. Український родовід

2.1 Історія українського родоводу ……………………………..11

2.2 Складання родоводу …………………………………………14

Розділ 3 Діяльність учнів та вчителя для реалізації

проекту   « Мій родовід – моє коріння»

3.1. Підготовчий етап……………………………………………..17

3.2 Практично – виконавчий етап……………………………...18

3.3 Заключний етап……………………………………………….19

Висновки…………………………………………………………...20

Використані джерела……………………………………………..21

Додатки……………………………………………………………..22

Анотація…………………………………………………………….33

 

 

 

Вступ

  Актуальність проекту

                              Родина, рід, які слова святі.
                                        Вони потрібні кожному в житті,
                                  Бо всі ми з вами ніжні гілочки,
                                   На дереві, що вже стоять віки.
                                     Це дерево – наш славний родовід,
                                                Це – батько й мати, прадід твій і дід.

 

З давніх – давен існувала така традиція: кожен повинен знати свій рід до сьомого коліна поіменно. З кожним членом роду були пов’язані цікаві історії, події. Чим більше людина знала про свій рід, тим довше жила пам'ять про померлих родичів, тим більше берегли і підтримували живих. Тож у нас, українців, завжди існував дуже тісний зв'язок між поколіннями.

На багатьох українських рушниках, вишиванках та керамічних виробах квітне, простягає догори дивні гілки незвичайне дерево. На ньому ростуть різноманітні квіти, а на самісінькій вершині співають райські пташки. Сонячні промені торкаються верхівки цього дерева. І воно, здається, досягає неба. Наші пращури малювали, вишивали це дерево скрізь, шанували і обожнювали його, передавали таке трепетне ставлення до нього своїм дітям і онукам.

Старші піклувалися про молодших, молодші допомагали старшим. Живі пам’ятали предків, вшановуючи їхню світлу пам'ять. А як ми сьогодні шануємо свої родовідні корені? Чи всі ми знаємо свій рід? Що знаємо про своїх предків?

Виявляється, зараз багато людей, а особливо молоді, знають тільки ім’я та по батькові бабусь і дідусів по материнській і батьківській лініях, а більшість навіть не знають, як звали їх прадідусів і прабабусь . Що ж говорити про інші подробиці життя предків?...

З огляду на це, можна визначити, що актуальність теми дослідження зумовлена часом, самим життям, величезною потребою знання свого роду. Адже, як говориться в народі: "Людина без роду, як рослина без води.." . А також потребами духовного діалогу поколінь, ґрунтовного пізнання національного культурно-історичного процесу як складової частини буття людства.

Об’єкт дослідження:

учні, батьки

Предмет дослідження:

родовід кожного учня класу

 

Мета проекту:

• дізнатись, яке значення для  кожної людини має вивчення свого родоводу;
  • ознайомитися з родовідними деревами історичних постатей Криворіжжя;
  • створити умови для розкриття творчого потенціалу учнів;

• дослідити рівень збереження пам’яті про предків у сучасних родинах учнів, навчитися складати генеалогічне дерево свого роду.

 

Завдання проекту:

• вчити працювати колективно;
• вивчити стан висвітлення у науковій літературі проблеми та узагальнити історіографічний доробок;
• розробити анкету для розуміння сучасного стану досліджуваного питання;
• виявити, до якого коліна пам'ятають учні школи своїх предків, та визначити відсоток цих учнів;
• висвітлити рівень знань учнів про свій родовід; 
• відвідати Криворізький краєзнавчий музей з метою ознайомлення з родовідними деревами історичних постатей Криворіжжя;
• створити найбільш повний родовід учнів (учениць) класу;
• вчити презентувати свою роботу перед аудиторією.

 

 

Гіпотеза проекту:

доведення необхідності збереження пам’яті про предків у сучасних родинах учнів

 

Тип проекту:

• дослідницько-пошуковий, інформаційний;
• колективний міжпредметний;
• серед дітей молодшого шкільного віку;
•  середньої тривалості.

 

Навчальні предмети:

 літературне читання, інформатика, я у світі

 

Методи дослідження:

• Вивчення і аналіз літератури та інформації з мережі Internet;
• Соціологічне опитування
• Метод фотографування та відеозйомки.
• Аналіз отриманих даних та результатів

 

 

Теоретичне значення проекту:

Підвищити рівень розуміння значення збереження пам’яті про предків в кожній родині

 

Практичне значення проекту:

Створення генеалогічних дерев учнів класу

План роботи над проектом:

• об′єднати учнів у групи для проведення досліджень;
• обговорити план роботи учнів у групах;
• отримати від наукового керівника інструкції;
• повторити правила поведінки у громадських місцях;
• отримати вимоги до звіту.

Розділ 1. Історіографія та джерельна база дослідження 

Перші дослідники родоводу

Споконвіку найважливішою одиницею суспільства був рід, який спочатку допомагав вижити, а потім дозволяв зберігати і передавати від старшого покоління до молодшого традиції, принципи повсякденного життя і взаємин між людьми.

Одним із перших дослідників українського родоводу був Яків Маркевич, який залишив «Генеалогическіе замѣтки». Найбільше питань української генеалогії опрацювали Олександр Лазаревський, Григорій Милорадович, Вадим Модзалевський. Зверталися в своїх дослідах до питань української генеалогії історики Осип Бодянський, Микола Костомаров, В'ячеслав Липинський, Михайло Грушевський, Дмитро Багалій. (Додаток 1)

Дослідження родоводу і культурологічні читання започатковано у Дрогобицькому державному педагогічному інституті 9 березня 1992 р., коли перед викладачами м. Дрогобича виступили студенти першого курсу фізико-математичного факультету: Леся Броницька, Галина Мазур (дослідили сім поколінь роду), Наталя Торган (шість поколінь), Лариса Бібікова, Ігор Петрик (п'ять поколінь), у родині студентки Наталії Пирог збереглися записи до 12 коліна. На потокових культурологічних читаннях 11 травня 1992 р. (третій курс факультету іноземних мов) особливу увагу привернула доповідь студента Володимира Соколовського. Працюючи в архівах, він зібрав інформацію про своїх предків до 11 коліна.

Цікаві творчі здобутки Педагогічного коледжу Львівського національного університету ім. Івана Франка. Безпосередньо у Львівському університеті родознавчі дослідження і читання відбулися у 1992—1994 рр. (факультет журналістики). Родознавчі дослідження і читання у Педагогічному коледжі відбулися 4 жовтня 2005 р. на честь Дня Львівського національного університету ім. Івана Франка, Дня вчителя і 135-ї річниці коледжу. Про дослідження історії, звичаїв і традицій свого роду, суспільне значення Повноліття розповідали Марія Черник, Олеся Гложик, Євгенія Ключник, Оксана Дзюрій, Мирослава Бодаковська, Наталія Готько.

Досліджував родоводи також представник Українського геральдичного товариства Іван Сварник.

Упродовж 1991—2007 рр. за програмою народознавчих досліджень працювали майже 3 тис. студентів. Українська традиція передбачає знання свого роду до сьомого коліна. Таких досліджень понад 25 %. Більшість досліджень охоплює 4—5 поколінь родини, трапляються дослідження, які охоплюють 8—14 поколінь.

Важливим джерелом фактичного матеріалу роботи є періодика: газети, журнали, різні збірники. Уміщені в них матеріали (це статистичні матеріали, різноманітні повідомлення, дописи, кореспонденція, публіцистичні статті тощо) дозволяють побачити знання людей про своїх предків.

Таким чином, з огляду на наявність охарактеризованої вище літератури, можна зробити висновок, що свій родовід не тільки можна досліджувати, але й потрібно.

 

Характеристика родоводу

"Людина повинна знати, пам’ятати, звідки вона пішла у життя. Людина не має права бути безбатченком.." Ці слова Олександра Довженка, підтверджують давно відому істину. У кожного з нас є місце, де ми народилась, де минуло наше дитинство. Існує те родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини, де живуть мама, тато, бабуся, дідусь, брати і сестри.

Є народний вислів: пам'ятати до сьомого коліна. Коліно — це одне покоління роду. Про того, хто пам'ятає про своїх предків до сьомого коліна, можна сказати, що він знає свій рід дуже добре. Адже кожна людина це перше коліно, її батьки — друге коліно, дідусі й бабусі — третє коліно, прадіди і прабабусі — четверте... Знати рід до сьомого коліна, значить, знати далеких своїх прапращурів, з яких починається родовідне дерево. І так само, як з маленького стебельця починає рости деревце в лісі, так і дерево роду стає дедалі більшим і більшим. Адже з народженням кожної нової людини на ньому додаються й нові гілочки. І якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас, вийде велика держава – Україна.

 Розділ 2.Український родовід

Історія українського родоводу

Ще в глибоку давнину виник звичай вести літописи, хронологію роду, щоб передавати нащадкам пам’ять про їхніх предків. (Додаток 2) Вислів "вести рід (початок) від кого, з кого" тлумачиться у значенні "бути нащадком кого-небудь, походити від когось". Кожне наступне покоління розповідало про себе. Але за літописами не завжди зручно одразу охопити всю історію роду. Тому з’явилось граверне зображення роду. Так виникла традиція родовідних (генеалогічних) дерев. (Додаток 3) Вона поширилася і в українському мистецтві.

Родовідні дерева в Україні з’явилися в середньовічну епоху. Кожне таке дерево було втіленням поняття про людський рід. Родини зображувалися у вигляді гілок, а члени цих родин — як листочки, плоди. (Додаток 4)

Праукраїнці вважали, що дерево роду (життя) чітко складається з трьох частин, ярусів або сфер: коренів, стовбура, верхівки. Внизу містився підземний (потойбічний) світ. Над ним розташовувалися звичний людині реальний світ, над яким розкрилася вища сфера — небеса. (Додаток 5)

Нижній ярус — коріння, яке простирається у всі боки, набирає соків для всього дерева. Це наші пращури, предки. Середня частина дерева — стовбур з гілками. Це наші батьки зі своїми дітьми. Це світ явний, наш людський світ.. Стовбур — неначе міст між низом і верхом, він з’єднує їх і робить одним цілим.

Верхівка — особлива, найсвятіша частина, дерева. Це святе і таємниче місце. До верхівки тягнеться все. Це та мета, до якої прагнула людина.

Досить кожному з нас заглибитися в історичну пам’ять своєї родини, щоб розуміти — дерево роду розлоге і велике. У ньому поєднуються представники різних сімей, переплітаються живими гілками, щоб продовжити свій рід. На кожному родовідному дереві, яке ще іноді називають генеалогічним, можна прочитати не тільки долю однієї сім’ї. Це справжня книга життя, історія цілої нації. Бо ж кожна сім’я — це частинка суспільства, яка відображає всі протеси, які в ньому відбуваються.

Найчастіше зображують дерево роду чи родини у вигляді дуба. (Додаток 6) Це не випадково. Про те, що дуб — усім деревам дерево, різні народи знали з глибокої давнини. З народних переказів та легенд також можна дізнатися, що дуб взагалі вважається священним деревом слов’ян, яке дає силу, мудрість, вважаються опорою всього світу. Первісні племена вірили, що саме на дубі живуть найсильніші їхні боги — повелителі неба, дощу, грому, блискавки. У греків дуб вважався священним деревом Зевса, у римлян — Юпітера. Наші предки-слов'яни не сумнівалися, що дуб — це дерево богу грому Перуна, якому приносили жертву саме до дуба.

Залишилися письмові свідчення давніх істориків про те, що на острові Хортиця ріс величезний дуб, якому поклонялися і приносили жертви жителі України - Русі. І так само, як старі дуби бережуть пам’ять про минувшину, так і дерево роду теж оберігає її. Воно стає опорою для виховання в пошані до дідів-прадідів прийдешніх поколінь.

Широке і розлоге дерево в тих родин, де таку пам'ять здавна шанують, де з покоління в покоління передаються сімейні реліквії, розповіді про життя і вчинки дідів і прадідів, старі, пожовтілі від часу, фотознімки. Такі речі мають особливе значення. Всі вони — матеріальні свідки існування людини.

Складання родоводу

Чому люди шукають власне коріння? Чи змінює це їхнє уявлення про історію? З чого розпочати дослідження власного родоводу, аж до сьомого коліна? Досліджуючи родовід, необхідно пам'ятати, що генеалогія формується за чоловічою лінією (зберігається прізвище).

Найбільш поширеним графічним представленням родоводу є дерево. Його малюють по-різному: як горове, коли нащадок знаходиться в корені дерева, а всі його предки утворюють крону, і як низове, коли предок знаходиться в корені, а в кроні знаходяться всі його нащадки. ( Доданок 7)

Почати генеалогічне дослідження може навіть дитина, починаючи років з семи. Для цього потрібно всього лише розпитати своїх батьків, які можуть розповісти все, що знають про рід і його членах. Необхідно з’ясувати наступні дані про родичів:

1. прізвище, ім’я, по батькові;
2. рік і місце народження;
3. місце проживання;
4. професія ;
5. соціальне становище.

Дуже важливо не відкладати цю роботу в довгий ящик, тому що покоління змінюють один одного, і разом з ними йдуть унікальні відомості, що становлять частину загальної історії. До того ж сімейна історія в більшості випадків зберігається лише в усній формі.

Після того, як батьки опитані, потрібно почати продуктивне спілкування з бабусями і дідусями, а потім перемкнутися і на інших родичів. Обов’язково потрібно з’ясувати, які сімейні реліквії зберігаються в роду. Це можуть бути листи, фотографії, листівки, щоденники, запрошення на весілля і багато іншого.

Основним джерелом документом є архіви та відділення загс. Для вивчення роду можна звернутися до церковних метричних книг, в яких велися записи про народження, вступ у шлюб і смерть громадян.

Також зараз можна скористатися банками даних, розміщеними в інтернеті. Деякі організації надають допомогу в складанні родоводів або в пошуку родичів. Варто звернути увагу на книжки з історії окремих сіл, місцеву пресу. Корисними можуть виявитися і наукові дослідження з філології, зокрема, словники українських прізвищ, де зафіксовано, де прізвище зустрічається. Крім того, можна складати родовідне дерево в спеціальній комп’ютерній програмі.

Генеалоги вирізняють два основні види генеалогічних досліджень: горове (висхідне) і низове (низхідне).

Горове дослідження передбачає збір відомостей про предків тієї чи іншої людини. З цієї людини починають "підніматися по сходинкам" до більш віддалених колін.

Низове дослідження починається з найбільш віддаленого з відомих предків і поступово переходять до його нащадків. Такий спосіб дозволяє отримати загальну картину роду, оскільки відображає не тільки зв'язок "предок-нащадок", а й встановлює родинні відносини між теперішніми поколіннями роду (двоюрідні, троюрідні брати й сестри). Обидва типи досліджень можуть бути чоловічими і змішаними.

Для горового дослідження можна обрати декілька способів. Чоловіче висхідне дослідження простежує лінію роду батька. В кожному поколінні, по суті, буде знаходитися по одному предку даної особи. Такий спосіб є корисним, якщо прослідкувати прізвище в тій чи іншій гілці.

Змішане висхідне дослідження вказує всіх предків і по чоловічій, і по жіночій лініях. Кількість предків в кожному поколінні подвоюється.

Чоловіче низхідне дослідження враховує всіх нащадків, народжених від чоловіків - представників роду. Нащадки, народжені жінками - представницями роду, належать до інших родів ( родів їхніх чоловіків ), а тому не вказуються.

Змішане низхідне дослідження стосується всіх нащадків даної особи. В такому дослідженні фігурує не одне прізвище і не один рід. Крім того, доцільним є комбінування цих способів, скажімо методом ялинки - отримуючи нового предка можна одразу розкопати всіх його нащадків.

Розділ 3. Діяльність учнів та вчителя для реалізації проекту

«Мій родовід – моє коріння»

1 етап. Підготовчий

1.Учні  знаходять проблему - те, що вони хочуть вивчити і дослідити.

Тематичне питання:

Ким були мої пращури?

2. Визначають тему своєї дослідницької роботи.

3. Діти обгрунтовують вибір саме даної теми роботи( актуальність дослідницької роботи).

4.Вчитель проводить вхідне тестування з метою виявлення знань учнів з обраної теми.

4. Учні з допомогою вчителя формулюють мету проекту та поетапно розписують завдання проекту.

5. Складають разом з учителем чіткий план виконання проекту.

6. Вибирають найбільш оптимальний варіант вирішення проблеми:

На цьому етапі клас ділиться  на 3групи за інтересами.

І група – «Соціологи»

Тематичне питання: Навіщо потрібно досліджувати свій рід?

Змістове питання: Чи знаємо ми своїх предків?

Результат діяльності: соціологічне опитування,статистичний звіт

ІІ група – «Історики»

Тематичне питання: Яка історія виникнення  генеалогії – науки про дослідження роду?

Змістове питання: Коли в Україні виникла традиція складати родовідні дерева?

Результат діяльності: презентація

ІІІ група – «Дослідники»

Тематичне питання: З чого розпочати дослідження власного родоводу?

Змістове питання: Скільки довгожителів, яким виповнилося 100 і більше років мешкає у Кривому Розі?

 Результат діяльності: фотозвіт

 

2 етап. Практично-виконавчий

І група – «Соціологи»

Проводять соціологічне опитування учнів школи, складають статистичний звіт.(Додаток 8 )

ІІ група – «Історики»

Учні працюють в мережі Інтернет та бібліотеці, критично оцінюють ресурси стосовно обраної теми. Шукають матеріал з історї виникнення генеалогії, її розвиток в Україні. Викладають знайдений матеріал у вигляді презентації. (Додаток9)

ІІІ група – «Дослідники»

Учні діляться на 2 підгрупи.

Перша підгрупа працює в мережі Інтернет, шукає матеріали  про мешканців нашого міста, яким виповнилось 100 і більше років.

Друга підгрупа відвідує Краєзнавчий музей нашого міста та родину Остроушко Насті, готує фотозвіт.(Додаток 10)

 

3 етап. Заключний

Учні аналізують  отриману в ході дослідницької роботи інформацію, формулюють висновки, оформлюють і готують представлення результатів своєї роботи у вигляді усного захисту з презентацією

Діти  приймають участь в Конгресі юних науковців, презентують власну дослідницьку роботу (проект), беруть участь в обговоренні, дають чіткі та по суті відповіді на можливі запитання.

Висновки

• Під час роботи над проектом учні класу дізналися про історію виникнення генеалогії, її розвиток в Україні;
• діти отримали додаткову інформацію про сім'ю;
• діти відвідали Краєзнавчий музей нашого міста, ознайомилися з родовідним деревом дослідника – археолога Олександра Поля, побували в гостях у Насті Остроушко та поспілкувалися з її бабусею, якій виповнилось 96 років;
• під час роботи над проектом учні розвивали навички роботи в групах; сумлінно виконували конкретні доручення;
•  діти були залучені до активного пізнавального процессу, брали активну участь у пошуках матеріалів; разом з вчителем та батьками опрацювали багато книг, інтернет –ресурсів, в яких знаходили потрібний матеріал;
• учні творчо підійшли до оформлення проекту; навчилися фотографувати, виступати перед аудиторією;
• протягом проекту діти були уважними, дисциплінованими, зацікавленими ;
• робота над проектом сприяла згуртуванню батьків класу, які допомагали дітям у цій роботі;
• вивчення історії сім'ї сприяло вихованню гордості за приналежність до свого роду, свого прізвища, викликало бажання стати носієм кращих якостей своїх предків.

Використані джерела

1. Вчитель вчителю, учням та батькам: teacher.at.ua
2. Освітній портал «Острів знань»: ostriv.in.ua
3. Слово вчителя: konserg.ucoz.ua
4. Все для вчителя початкових класів: yrok.at.ua
5. Довідник для вчителів «Birchen Miracle»: teachers.at.ua
6. Український освітній портал: www.teacher.in.ua Шкільний світ. Метод проектів.
7. Вікіпедія: https://uk.wikipedia.org/wiki
8. Родовід київських князів, княгині Ольги та Анни Ярославни // Висоцький С. О. Княгиня Ольга і Анна Ярославна — славні жінки Київської Русі. — К., 1991.

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

 

 

Додаток 2

 

 

Додаток 3

 

Додаток 4

 

 

Додаток 5

 

 

Додаток 6

 

Додаток 7

 

 

Додаток 8

 

СТАТИСТИЧНИЙ ЗВІТ

 

 

 

 

Додаток 9

 

 

Додаток 10

 

Діяльність учнів та вчителя

Додаток 11

 

 

 

 

 

 

Анотація

Все частіше  й частіше зараз звертаються до родинного виховання, історичних коренів свого роду.

Хто ми? Звідки наше коріння, де воно? Час від часу такі питання виникають у кожного. Але  в одних раніше, у інших – вже в зрілому віці. І добре, коли є ще в кого розпитати про свій родовід.          Знаю, є й інші думки: кому це потрібно? Ми живемо в зовсім іншому світі, і нічого нам оглядатися у вчорашній день. Так, світ змінився. Так було і так буде завжди. Одні покоління змінюють інші. Та жодне наступне покоління не починає життя на порожньому місці, з білого листа. В ньому живе пам'ять про свій рід,  його історію, традиції і звичаї, які шанувалися в родині, а отже, й у всього українського народу.

 Людина не може, не має права бути безбатченком, перекотиполем, вона повинна знати свою історію, пам’ятати батьківську хату, де зробив перші кроки, звідки пішов у життя. Ми просто забов’язані шанувати свій рід, його традиції і звичаї, берегти сімейні реліквії і передавати їх з покоління до покоління, від батька до сина, як найцінніший скарб, як найбільше надбання кількох поколінь. Як все велике починається з малого, так і нашою малою Батьківщиною є наша родина, наша сім’я. Але не кожен знає історію своєї сім’ї, своїх предків.

 Тому, для утвердження принципу сімейного виховання, пізнання себе, свого родоводу була обрана тема проекту «Мій родовід – моє коріння»..

Даний проект був  впроваджений  для того, щоб викликати в учнів бажання дізнатися історію свого роду та примножувати його.

Працюючи над проектом, учні дізналися про історію виникнення генеалогії, розвиток її в Україні, зрозуміли значення збереження пам’яті про своїх предків, навчилися будувати родовідна дерево.

В процесі роботи над проектом учні набули досвіду самостійного наукового дослідження, навчилися аналізувати, планувати свої дії, отримали досвід спілкування з незнайоми людьми. Діти із задоволенням виконували поставлені перед ними задачі  та з цікавістю  і захопленням ділилися новими фактами. Активна робота об’єднала не лише учнівський, а й батьківський  колективи класу.

Під час роботи над проектом ми довели доцільність проведення цього заходу. Зміст проекту відповідав віку дітей.

Аналізуючи виконану роботу  та отриманий результат,  я вважаю, що  мету проекту досягнуто і дана робота заслуговує на увагу.

 

 

 

Всю рідню свою велику

Ви не забувайте.

Повсякчас своїм теплом

Щиро зігрівайте!

Від цієї теплоти –

Стане більше доброти.

А від усмішок ласкавих –

Стане в світі менше зла,

Щоб у кожнім добрім ділі

Досягнуть зуміли цілі,

Щастя, миру і добра!