Науково-дослідницька діяльність на уроках географії як фактор формування ключової компетентності «вміння навчатися впродовж життя» в умовах впровадження Нової української школи

Науково-дослідницька діяльність на уроках географії

як фактор формування ключової компетентності «вміння навчатися впродовж життя» в умовах впровадження

Нової української школи

   Ходирєва Ю.В.,

                                 Учитель географії

                                 Харківської    загальноосвітньої

                                 школи І-ІІІ ступенів № 129

   спеціаліст  першої  категорії

   Філософ  Софокл говорив: «Великі справи не робляться зненацька». Щоб досягти високих результатів, навчити дитину основам пізнання світу потрібна довга кропітка спільна робота вчителя, учня і батьків. Головне завдання сучасної школи за Концепцією Нової української школи – не просто передати знання учневі, а навчити його «вмінню навчатися впродовж  життя». Цьому сприяє організація науково-дослідницької діяльності школярів. 

   Під наково-дослідницькою діяльністю розуміється творчий процес спільної діяльності  суб'єктів (вчителя, викладача ВНЗ і учня, батьків), пов'язаний з вирішенням творчих дослідницьких завдань із заздалегідь невідомим рішенням, результатом якого є формування дослідницького стилю мислення і світогляду в цілому, який в свою чергу передбачає наявність основних етапів, характерних для дослідження у науковій сфері.

   Основними завданнями науково-дослідної роботи є: 

• формування у школяра інтересу до наукової творчості, навчання методиці і способам самостійного вирішення науково-дослідних завдань; 
• розвиток творчого мислення і самостійності, поглиблення і закріплення отриманих при навчанні теоретичних і практичних знань; 
• виявлення найбільш обдарованих і талановитих школярів, використання їх творчого і інтелектуального потенціалу для вирішення актуальних завдань.

Формування прийомів науково-дослідницької діяльності учнів доцільно здійснювати в кілька етапів.

   На першому етапі (6-7 класи) організації науково-дослідницької діяльності учнів крім пояснювально-ілюстративного і репродуктивного методів, застосовую метод проблемного викладу матеріалу. До проблемних завдань вводяться окремі елементи пошукової діяльності. Наприклад, «В чому полягала цінність географічних відкриттів для людства?», «Як би змінився клімат та природа міста Харкова якщо він був би морським  містом?»

Учні 6-7 класів виконують проектні  роботи, в основу яких покладено опис заздалегідь спланованого результату з вирішення окремої проблеми, значимої для учасників проекту,  наприклад  “Народні традиції у вирішенні екологічних проблем регіону” ; «Екосортування  сміття – запорука збереження природних ресурсів Харківщини».

На другому етапі (8-9 класи) крім проблемного викладання матеріалу активно впроваджую частково-пошуковий метод навчання географії. Учням, окрім проблемних запитань, пропоную завдання пошукового характеру, пропоную самостійно розробити план дослідження. Наприклад, чи залежить клімат України від її фізико-географічного положення? Як саме? Чи змінюється вплив чинників кліматоутворення на клімат України впродовж останніх десятиліть? Як саме? Також учні 7-8 класів виконують експериментальні роботи, написані на основі виконання експерименту, який описаний в науці і має відомий результат. Дані роботи носять швидше ілюстративний характер, передбачають самостійне трактування особливостей результату залежно від зміни вихідних умов,  наприклад “Екологічний моніторинг по вивченню стадій переродження лісу”; «Батарейка, здавайся!», «Полювання за кіловатами».

Починаючи з 8 класу учні виконують дослідницькі роботи, виконані за допомогою коректної з наукової точки зору, методики. Учні  мають отриманий за допомогою цієї методики власний експериментальний матеріал, на підставі якого зроблено аналіз і висновки про характер досліджуваного явища. Особливістю таких робіт є непередбачуваність результату, який можуть дати дослідження,  наприклад “Якість життя населення – запорука стабільного розвитку регіонів України”,  «Потенціал розвитку туризму для людей з особливими потребами»,  «Хімічний стан води річки Сіверський Донець в місті Ізюм». 

 На третьому етапі (10-11 класи) доцільно впроваджувати дослідницький метод навчання, оскільки учні вже володіють певними вміннями дослідницької діяльності. Учні  самостійно визначають проблеми, розробляють план дослідження і узагальнюють результати,   наприклад «Альтернативні джерела енергії у світі та Україні», «Гарячі точки» на політичній карті Європи», «Глобальні проблеми людства».

 Під час залучення учнів до науково-дослідницької діяльності я застосовую  алгоритм, який включає чотири етапи. 

   1.Діагностичний етап 

   Метою діагностичного етапу є “знайти” учня, який мав  би бажання, інтерес, здібності до виконання науково-дослідницької роботи.

На цьому етапі важливо, щоб учень розумів значущість свого дослідження, можливість його використання в практичному плані (виступи на уроках і в позаурочних заходах, участь в наукових конференціях різного рівня). У 2019/2020  навчальному році учениця 8-А класу Григорович Наталія, готуючись до  в конкурсу –захисту  науково-дослідницьких робіт МАН в секції «Гідрологія»,  паралельно брала участь у міжрегіональному конкурсі учнівських робіт «Сіверський Донець очима молоді» та стала призеркою. Три роки поспіль  учні нашої школи є призарами обласних  ЕКО-ЕНЕРГО-КОНКУРСІВ на теми збереження природних, енергетичних ресурсів та енергоефективних технологій ХГМО «Енергія миру».

   2.  Теоретичний етап (етап планування)

    Відбувається обговорення та затвердження тематики досліджень. На цьому етапі я залучаю   наукових консультантів- викладачів вищих навчальних закладів та бтьків.

Найважливішими завданнями даного етапу є аналіз проблеми, визначення джерел інформації, постановка завдань, складання плану роботи з теми дослідження.   

          3. Практичний етап (етап виконання) 

    На даному етапі учні виконують згідно плану дослідження (обробляють інформацію, виконують експеримент) і оформляють науково-дослідну роботу. 

Учитель на даному етапі виступає в ролі консультанта і помічника. 

4. Етап рефлексії (етап оцінки результатів і захисту дослідницьких робіт) 

   Учні під керівництвом учителя готують доповіді з теми дослідження, презентації для захисту науково-дослідної роботи.

У позаурочний час використовую різні форми залучення учнів до науково-дослідницької діяльності.

1. Домашнє завдання науково-дослідницького характеру яке дозволяє провести  дослідження. Я  розроблила систему домашніх міні-досліджень,

 наприклад, «Дослідження екологічних проблем своєї місцевості», «Природні унікуми України», тощо.    Для зручності і з метою раціональної підготовки пропоную такі завдання на  канікули індивідуально або для груп учнів.

2. Індивідуальні спостереження за довкіллям: ведення щоденників спостереження за погодою та фенологічних спостережень.

3. Участь у проектах: «Енергозбереження», освітній веб-квест та інші.

4. Участь учнів школи в олімпіадах, конкурсах, конференціях.

Дуже важливим аспектом методики організації науково-дослідницької діяльності учнів є  оцінювання.  Оцінюється навчальна діяльність у процесі здійснення учнями дослідження та результати цього дослідження  згідно з критеріями , які повідомляю  заздалегідь.

  Презентацію  кінцевого результату роботи я пропоную учням зробити у вигляді: мультимедійної презентації, твору-есе, слайд-шоу, фотоальбому, письмового звіту, моделі, щоденника-подорожей, картограма, заочної екскурсії, колекції, таблиць, схем тощо.

     Обдаровані  учні  весь час  мають перебувати в особливому творчому, креативному середовищі наукового пошуку, розвивати  свої уміння, відстоюючи власну думку і формуючи власні наукові погляди на світ.  Саме це  і дає залучення учнів до науково- дослідницької  діяльності.